2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Конспект уроку з інтегрованого курсу Всесвітня історія. Історія України для 6-го класу на тему "Фінікія"

Про матеріал

Мета проведення уроку:

- охарактеризувати природно-географічні умови та їх вплив на заняття жителів Фінікії;

- сформувати в учнів уявлення про особливості кораблебудування та мореплавства, а також ознайомити з торговими шляхами фінікійців; ознайомити учнів з причинами та особливостями створення фінікійцями колоній;

- розкрити особливості фінікійського алфавіту;

- удосконалювати уміння працювати з підручником, картами та іншими джерелами інформації; розвивати уміння чітко формулювати свої думки, питання, відповіді; виховувати інтерес до предмету та поваги до історії людства.

Обладнання: атлас, підручник, карта, ілюстративний матеріал, роздатковий матеріал.

Основні поняття: колонія, колонізація, метрополія.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перегляд файлу

 

Урок з всесвітньої історії ( 6 кл.)

Фінікія.

Мета:

  • охарактеризувати природно-географічні умови та їх вплив на заняття жителів Фінікії;
  • сформувати в учнів уявлення про особливості кораблебудування та мореплавства, а також ознайомити з торговими шляхами фінікійців; ознайомити учнів з причинами та особливостями створення фінікійцями колоній;
  •  розкрити особливості фінікійського алфавіту;
  • удосконалювати уміння працювати з підручником,  картами та іншими джерелами інформації; розвивати уміння чітко формулювати свої думки, питання, відповіді; виховувати інтерес до предмету та поваги до історії людства.

Обладнання: атлас, підручник, карта, ілюстративний матеріал, роздатковий матеріал.

Основні поняття: колонія, колонізація, метрополія.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

 

І. Організація навчальної діяльності.

Учитель повідомляє тему на завдання уроку.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Варіант 1

Кросворд

1

В

 

 

 

 

2

 

 

А

 

3

В

 

 

 

 

 

 

4

И

 

 

 

5

 

 

Л

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

О

 

7

 

 

Н

 

 

 

 

 

 

Запитання:

1. Одна з двох річок, яка протікає на території Передньої Азії (Євфрат).

2. Держава на території Дворіччя, яка досягла розквіту між XXIV та XXII ст. до н. е. (Аккад).

3. Регіон в південно-східній Азії, де зародилися давні цивілізації ().

4. Одна з двох річок, яка протікає на території Передньої Азії (Тигр).

5. Основне заняття жителів Дворіччя (землеробство).

6. Приписи, обов’язкові для виконання всіма людьми або певною групою, потрібно для того, щоб регулювати відносини в громаді, державі (закони).

7. Найдавніше письмо, якою користувалися мешканці стародавнього Дворіччя (клинопис).

 

Варіант 2

Історичний диктант

1. Дві річки які впадають в Перську затоку? (Тигр, Євфрат)

2. Землю, яка розташована у південно-східній Азії, між двома річками називають… (Дворіччя)

3. Найдавніших мешканців Дворіччя називають… (шумерами)

4. Для жителів Межиріччя деревом життя була…(фінікова пальма)

5. Основним будівельним матеріалом у Дворіччя була…(глина)

6. Писемність, яку винайшли жителі Дворіччя називається… (клинопис)

7. Головна будівля (храм) у Дворіччя називається… (зикурат)

8. Царство, яке виникло на території Дворіччя…(Шумеро-Аккадське царство)

9. Держава у якій виник перший збірник законів… (Вавилон)

10. Правителя, який уславився створенням перших законів у Дворіччі… (Хаммурапі)

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План уроку

1. Природно-географічні умови Фінікії. Заняття населення.

2. Розвиток торгівлі та фінікійська колонізація.

3. Фінікійський алфавіт.

 

1. Природно-географічні умови Фінікії. Заняття населення.

Учитель. На східному узбережжі Середземного моря була розташована Фінікія. Зараз ця територія поділена між двома державами, а саме Сирією та Ліваном. Вся Фінікія знаходилась на території довжиною 200 км і шириною від 15 до 50 км.

На узбережжі Середземного моря будувалися міста. Найважливішими фінікійськими містами були Бібл, Сідон, Тір. В назвах цих міст, відображені природні умови Фінікії. Так, назва міста Бібл означає «гора», а місто Тір – «скеля», місто Сідон – місце для ловлі риби. Вже в ІІ тис. до н. е. це були хоча і маленькі, але досить розвинуті міста.

Спосіб життя фінікійців був зовсім іншим, ніж у єгиптян чи вавилонян. Адже відмінними були природні умови. На вузькій полосі землі між морем та Ліванськими горами не було великих річок і долин з родючими ґрунтами. Інколи гори розташовані подалі від моря утворювали просторі долини. Але землі для заняття землеробством, все одно було надто мало, і врожаї на полях були не високими.

Фінікійці вирощували плодові дерева. Так, здавна користувалися славою апельсинові сади Сідону. У Фінікії вирощували оливкові дерева, фінікові пальми, яблука, персики, абрикоси, груші та горіхи. У верхній частині пагорбів розташовувалися виноградники, причому ягоди винограду нерідко були величиною зі сливу. Невеликі гірські річки, були природними джерелами, які забезпечували постачанням питної води фінікійцям.

Славилась Фінікія і будівельним лісом. Із міцного кедрового дерева будували фінікійці свої швидкісні кораблі. По борту сиділи приковані до лав гребці - раби. Товсті стовбури із ліванського кедра відправляли в Єгипет і в інші країни.

Море було багате на рибу, яка була в давнину чи не найголовнішим продуктом харчування. Її ловили сітками з невеликих човнів. Особливо славився рибою місто Тір. «Багатий він рибою більше, ніж піском», – було написано в єгипетському папірусі.

Учитель пропонує учням ознайомитися з відеороликом: https://www.youtube.com/watch?v=u-VM5B0qg6g

Багато було у фінікійців здібних майстрів – ювелірів, різьбярі по дереву і слоновій кістці.

Фінікійські ремісники були відомі виготовленням скла та пурпурової фарби. Не дивлячись на те, що у винайденні приймали участь майстри з інших міст і країн, для античних людей обидва ці товари були фінікійськими. Дійсно, в містах Фінікії було налагоджено широке виробництво обох товарів, а місцеві майстри привнесли в технологію виготовлення нове.

Згідно з легендою, фінікійці першими винайшли пурпур – чудесну фарбу, яка була схожа на полум’я. Не обійшлось тут без допомоги богів.

«Сам бог Мелькарт в супроводі своєї німфи Тір гуляв берегом моря.  Його собака випадково розгризла раковину мурекса, і тут же її морда стала пурпурно-червоною. Німфа вподобала цей яскравий колір, попросила бога подарувати їй цю ж фарбу для сукні. Мелькрат не міг відмовити своїй коханій і почав збирати для неї ці мушлі. Одяг німфи став неймовірно красивим. Віднині, згідно легенди люди добували з дна моря ці мушлі і розкладали їх на березі. На сонці молюски гнили, а мушлі розкривалися. В кожній з них залишалася крапля соку – всього одна крапля дуже дорогої фарби».

У Фінікії виробництво пурпурної фарби процвітало. На початку І тис. до н. е. головними центрами пурпурової промисловості стали Тір і Сідон. Виготовлення даної фарби було найбільш прибутковим заняттям у Фінікії.

Особлива популярність пурпурної фарби зумовлена її якістю, вмінням фінікійських майстрів виробляти різні відтінки – від червоного і рожевого до лілового і фіолетового, – а також розвитком в Фінікії ткацького ремесла. Особливим попитом користувалися тонкі вовняні тканини, пофарбовані в пурпурний колір.

«Тірійський пурпур вважався без сумніву самим красивим з всіх, – писав римський історик Страбон.

Однак виробництво пурпура було дуже важкою роботою. Тірійський пурпур був надзвичайно дорогим, і його ціна з часом тільки збільшувалася.

Одяг з пурпуру здавна був перевагою царів та імператорів, жерців, чиновників. Пурпурова тканина завжди була знаком відмінності, символом верховної влади.

Скло теж навчилися робити першими не фінікійці, хоча вони привнесли важливі нові методи в технологію його виробництва. Саме в Фінікії це ремесло досягло досконалості. Скляні вироби місцевих майстрів користувалися великим попитом. Античні автори були навіть впевненні, що скло винайшли фінікійці, і ця помилка є досить показовою.

Фінікійці використовували досвід, який накопичили майстри Дворіччя та Єгипту, і незабаром стали відігравати провідну роль у його виробництві.

Отже, фінікійці брали звичайний пісок, яким була багата їхнє країна, і змішували його з питною содою. Добавляли до цієї суміші мармур або крейду, а потім нагрівали все це близько до 700–800 градусів. Так, виникла в’язка, прозора, швидко застигаюча маса, із якої виробляли скло. Першими в Фінікії зайнялися виробленням скла жителі Сідона. 

Втім, Пліній Старший приписує вироблення скла саме фінікійцями – екіпажу одного судна. «Одного разу фінікійський торговий корабель, який перевозив соду,
пристав до піщаного берега. Купці вирішили пообідати, розвели багаття, дістали казанки, але не знайшли каміння, на якому можна було би їх поставити. Тоді вони замість каміння використали шматки кам’яної соди, які взяли на кораблі. Вогонь був настільки сильним, сода розплавилась і змішалася з піском і мушлями: від багаття потекли струмені прозорої рідини. Ця рідина, коли застигла, стала склом».

Бесіда

1. Як впливали природно-географічні умови на заняття жителів Фінікії?

2. Якими були основні заняття жителів Фінікії?

 

Цікаво знати

Дослідження Фінікії розпочав Е. Ренан.  У 1919 р.  вивчення країни продовжив французький вчений Жан П’єр Марі Монте. Протягом 3 років помічники П. Монте і найняті ним послідовники методично розкопували незаселені території навколо м. Бібл. Після нічної зливи обвалився схил. Величезний шматок землі сповз на 12 метрів вниз. Виднілася печера, сумнівів не було, що її прокопала людина. Це була стародавня гробниця. В ній був великий кам’яний саркофаг, навколо якого були розташовані поховальні дари. В подальшому П. Монте і його помічники відкрили дев’ять великих поховань, два з яких були з’єднані між собою підземним проходом. Найбільш цікавою знахідкою був один з трьох саркофагів, знайдений у п’ятій гробниці. Він виділявся поміж інших двох. Його довжина сягала 2,3 метра, зі всіх сторін прикрашений витонченими рельєфами, на яких було зображено поховальну процесію. Цей саркофаг датують 1300–1000 рр. до н. е., на ньому знайшли напис на фінікійській мові: «Цей саркофаг, що зробив Етбал, син царя Ахірама, цар Гебала для Ахрімана, батька свого, який породив його на світ…». Зроблений був надпис алфавітним письмом із 22 приголосних. Зараз саркофаг зберігається в Національному музеї в Бейруті.

 

1280px-Sarcophag_of_Ahiram_inscription

1024px-Ahiram_sarcophag_from_Biblos_XIII-XBC

 

2. Розвиток торгівлі та фінікійська колонізація.

Учитель. Середземне море омиває три частини світу – Африку, Азію та Європу. Майстерні мореплавці, фінікійці відвідали всі його частини. При виході з Середземного моря в Атлантику, на берегах Гібралтарської протоки, підносяться загостренні скелі. Фінікійці називали їх стовпами Мелькарту – за іменем свого бога, покровителя мореплавства. 

Саме дивовижне плавання вони здійснили близько 600 р. до н. е., коли відправилися Червоним морем, тримаючи курс на південь вздовж берегів Африки. На третій рік плавання кораблі увійшли до Середземного моря через Гібралтарської протоки. А це означає, що фінікійці першими в світі обігнули Африку.

Фінікійці засновували на берегах Середземного моря свої поселення, або колонії. Вони виникали в зручних бухтах, де фінікійці постійно, із року в рік, вели торгівлю з місцевим населенням. Поступово в колонії переселялося все більше фінікійців, поселення збільшувалися і перетворювалися в міста. Бувало, що із фінікійських міст відразу виїжджала частина жителів – через перенаселеність або внутрішні чвари.

 

Робота з термінами

Колонізація – процес масового переселення громадян країни (метрополії) на нові землі з метою здійснення господарської діяльності.

Колонія – поселення, засновані переселенцями з іншої країни.

Саме так в ІХ ст. до н. е. на африканському узбережжі виникло місто Карфаген, яке було засноване царівною міста Тір.

         

Вона боролася проти влади свого брата, царя Тіра, але зазнала невдачі. Разом з багатьма шляхетними людьми і жрецями царівна відправилася на кораблях шукати нову батьківщину. Легенда розповідає, що вождь місцевих племен лівійців дозволив царівні зайняти стільки земель, скільки може покрити одна бичача шкура. Тоді спритна царівна наказала розрізати шкуру на тонкі смужки, зв’язати їх і оперезати шкіряним шнуром велику ділянку.

Фінікійські міста перетворилися в центри ремесла та торгівлі. Із скла виготовляли прозорі посудини і красиве намисто. Торгували фінікійці також оливковою олією, вином, сушеною рибою.

Особливим товаром стали раби. Фінікійці купували військовополонених в інших країнах і перепродавали їх. На морі фінікійські купці легко перетворювалися в піратів. А інколи, торгуючи на чужому березі, хитрощами заманювали покупців до себе на кораблі і насильно відвозили їх із собою, щоб потім продавати їх як рабів.

Море стало для фінікійців засобом для існування. Саме ліс відіграв важливу роль в долі фінікійського народу. Місто Бібл славилося деревиною. Торгівля була справою прибутковою, оскільки сусідні країни відчували нестачу деревини. Так, наприклад, в Єгипті росли в більшій мірі акації та пальми, чиї стовбури були непридатними для виготовлення великих балок.

В одному з найдавніших документів з історії Єгипту – так званому Палермському камені – є рядки, де мова йде про торгівлю лісом. На цьому камені був надпис «сорок кораблів з міста, які наповнені кедрами», були доставлені з міста, яке знаходилося у пониззі Ліванських гір. Відомо, що єгиптяни відправляли експедиції до Біблу за деревиною, а саме за кедром. В давнину кедр вважався царем дерев. Єгиптяни використовувала це дерево при виготовленні кораблів, а саме для будівництва каркасу корабля. Єгиптяни використовували кедр не лише для будівництва кораблів і будівель, а й для виготовлення тягучої, світло-коричневої смоли. Нею змащували тіло, нею просочували тканини, якими огортали останки фараонів при муміфікації, її заливали в порожнини тіла. Тому кедр в країні фараонів вважався священним деревом.

Більша частина кедру, який привозили з Фінікії, використовувалися в релігійних цілях. Із його деревини виробляли саркофаги, споруджували склепіння гробниць. Рубка кедру на будівництво храмів вважалася справою, яку підтримують боги. «Світ недостойний користуватися кедром. Для чого ж був створений кедр? Зарази храму!» – зазначалося у давньому писанні.

Фінікійці проводили масштабну торгівлю по всьому Середземному морю.

 

 

3. Фінікійський алфавіт.

Учитель. Спочатку фінікійці користувалися клинописом у народів Межиріччя. Пізніше вони спростили клинопис для ведення торгових записів і розрахунків.

Кожний знак фінікійської писемності передавав один звук, тобто був однією буквою. Всього таких букв було 22, і всі – приголосні. Голосні літери фінікійців не винайшли. В цьому, звичайно, були незручності. І все ж таки це був перший алфавіт. 22 букви – це не сотні ієрогліфів з різними значеннями. Букви могла запам’ятати кожна людина.

Фінікійський алфавіт запозичували і удосконалювали давні греки. Вони добавили голосні букви і почали писати зліва направо, як і зараз робимо ми. Фінікійці ж писали справа на ліво. Змінили напрям письма, давні греки повернули деякі фінікійські літери в інший бік. І все ж їх неважко впізнати. Багато наших голосних літер мають дуже давню історію, походять від фінікійських.

 

IV. Закріплення нового матеріалу.

Складіть таблицю

«Заняття життя Фінікії»

Розташування держави

Сільське господарство

Ремесла

Торгівля

Винаходи фінікійців

 

 

 

 

 

 

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати §15.

2. Виконати завдання в контурній карті.

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кінд-Войтюк Наталія Василівна
    Цікава розробка уроку. Відповідає навчальній програмі. Змістовна подача матеріалу. Сподобався кросворд, уривки з історичних джерел, фото і малюнки до теми, відеоролик про фінікійських мореплавців.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Всесвітня історія. Історія України 6 клас (Бандровський О.Г., Власов В.С.)
Додано
9 грудня 2018
Переглядів
2261
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку