Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії

Про матеріал

В тексті міститься опис використання інтерактивних методів навчання на уроках історії в середній школі. Містяться розробки уроків історії в 6 класі.

Перегляд файлу

 

Зміст

І. Вступ

ІІ. Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії.

ІІІ. Розробки уроків з всесвітньої  історії у 6 класі

1. Узагальнюючий урок за темою: « Давній Рим у VІІІ – І ст.до н.е.»

2.  Узагальнюючий урок за темою:«Пізня римська імперія»

ІV. Висновок.

 V. Список  використаної  літератури.

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interakt», де «інтер» – взаємний і «акт» – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними. Спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії

    Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві і демократично правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування  абстрактної «готової» інформації, відірваної від іншого життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Застосування інтеративних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:

мотивація;

оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних  результатів;

надання необхідної інформації;

інформативна вправа – центральна частина уроку;

підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Розглянемо кожен з цих елементів грунтовніше, аналізуючи методику його відтворення на уроках історії.

Мотивація

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблеми і викликати інтерес до обговорювання теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, перед ними інший вчитель і зовсім інші завдання. Учень повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в цьому особисту власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. З цією метою використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають в учнів здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Це може бути і коротка розповідь , і бесіда, і демонстрування наочності, і нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «криголам» тощо). Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до сприйняття, налаштовує їх на сприйняття певних проблем. Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу занять.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. Для сприяння успішності навчання учнів має відповідати таким вимогам:

-          висвітлювання результатів діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульовано таким чином: «Після цього уроку учні зможуть…»

-          чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку.

-          Бути коротким, ясним і абсолютно зрозумілим і для учнів,  для самого вчителя.

Однак досягти результатів  можливо тільки залучивши учнів до діяльності. Отже, вони повинні розуміти для чого вони прийшли на цей урок, до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятися їхні досягнення.

Для того, щоб побачити з учнями спільний процес руху до результатів навчання потрібно:

-          назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати їх

-          якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів

-          попросити когось із учнів оголосити очікувані результати за записом вчителя на дошці, зробленим заздалегідь

-          нагадати учням, що наприкінці уроку вчитель буде перевіряти, наскільки вони досягли таких результатів.

Цей елемент уроку має займати не більш 5% часу заняття.

Надання необхідної інформації

Мета цього елементу, етапу уроку – дати учням достатню інформацію для того, щоб на її основі виконували практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. Ця частина уроку займає 10-15% часу.

Інтерактивна вправа – центральна частина заняття .Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку займає  близько 50-60% часу на уроці.

Обов’язковою є така послідовність проведення інтерактивної вправи:

- інструментування – вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань (2-3 хв)

- об’єднання в групи і розподіл ролей (1-2 хв)

- виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної робот(5-15 хв)

-презентація результатів виконання вправи (3-5 хв)

- рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення (5-15 хв)

Рефлексія є природним невід’ємними найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю:

-          усвідомити, чого вони навчилися

-          пригадати деталі свого досвіду і отримати реальні життєві уявлення про те. Що вони думали і відчували, коли зіткнулися з тією чи іншою технологією.

-          оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання

-          як постійний елемент навчання, привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки

-          вчителеві – побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи

Функції підсумкового етапу уроку

-          прояснити зміст опрацьованого

-          порівняти реальні результати з очікуваними

-          проаналізувати, чому відбулося так чи інакше

-          зробити висновки

-          закріпити чи відкоригувати засвоєння

-          установити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому

-          скласти план подальших дій.

 

 

Розробки уроків з всесвітньої  історії у 6 класі

Урок 1

Тема : Урок – узагальнення за темою «Давній Рим уVІІІ – І ст.. до н.е.»

 Мета: розглянути політичну ситуацію у Римі в І ст. до н. е.; показати причини, перебіг і наслідки повстання Спартака; вчити готувати повідомлення на основі плану з використанням додаткових джерел; виховувати в учнів повагу до героїв минулого, солідарність, співчуття.

Обладнання: карта, картки з датами, ребус «Спартак», малюнок «Знайди помилку», діаграма «Кількість рабів у Римі», репродукція картини А. Шилова «М. Лієпа в ролі Красса в балеті "Спартак”».

Тип уроку: узагальнювальний

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

 Перевірка знань у малих групах

1. «Вчитель» — гра «Слабка ланка» (див. додаток 2).

2. «Лідер» — гра «Впізнай мене».

а) Він прагнув дати землю збіднілим громадянам, забравши її надлишок у патриціїв;

6) він наказав продавати хліб голодним і безробітним людям за дуже низькими цінами;

в) він розпорядився наділяти селян землею за межами Італії — на завойованих Римом землях.

II. Засвоєння нових знань

Очікувані результати

• Гладіатор Спартак, 73–71 рр. до н. е. (3 бали).

• Характеристика Спартака (6 балів).

• Причини поразки повсталих (9 балів).

• Яку мету ставив перед собою Спартак як ватажок повсталих? Чого, на твою думку, не вистачало, щоб її досягти? (12 балів)

Рабство в Римі

За скільки років було ввезено 150 тис. рабів? А 500 тис.? Значить всього за 150 років у Рим було ввезено ... тис. рабів?

Метод «Мікрофон»

Як ви думаєте, чи змінилося ставлення до рабів у Римі?

Робота в парах

На Бичому ринку в Римі разом з худобою люди продавали людей! Римлянин напучував свого сина: «Цього дня, коли купуєш ти свого першого раба, не забувай, що є знаряддя «німі»,«мукаючі» та «здатні говорити». Ти повинен  купити  міцне,  надійне  знаряддя.  Пам’ятай:  раб  не  людина!  Він мусить або працювати, або спати. І найголовніше: скільки рабів — стільки ворогів. Пам’ятай про це завжди! Ну все, бажаю вдалої покупки».

Життя рабів

  Робота у малих групах

Прочитати текст підручника, підготуватися до роботи «Закінчити речення»:

1. У рабів не було імен. Їх називали ... (за назвою країни, звідки вони були родом).

2. Раби працювали ... (вдома, в полі, каменоломнях).

3. Чи їли раби м’ясо кожного дня, адже вони виконували дуже важку фізичну роботу? (Ні, тільки на великі свята, щодня вони їли кашу, хліб, овочі.)

4. Щоб раби не хворіли їм на сніданок давали... (часник і цибулю).

5. За який злочин одного раба вбивали всіх рабів, які мешкали в будинку рабовласника? (За вбивство господаря)

Гладіатори

У ч и т е л ь. Вас не здивує, якщо я скажу, що раби вбивали один одного на арені цирку для розваги римлян? Як називали таких рабів? Що ви знаєте про гладіаторів?

Послухайте уривки з віршів відомих поетів і скажіть, що нового ви дізналися про гладіаторів.

Так описував бій гладіаторів Тарас Шевченко:

... другий день

Реве арена. На арені

Лідійський золотий пісок

Покрився пурпуром червоним,

В болото крові замісивсь.

А сіракузьких назореїв

Ще не було у Колізеї.

На третій день і їх в кайданах

Сторожа з голими мечами

Гуртом в різницю привела.

Арена звіром заревла.

Гладіаторські бої тривали не один день. Імператор Траян влаштовував гладіаторські бої, які тривали 117 днів. У них взяли участь близько 10 тис. гладіаторів.

В одному з віршів відомого англійського поета Байрона є такі рядки:

Цирк кругом бійця пливе, він помирає —

На честь убивці крик звіриний не вмовкає.

Він чує, та не слуха. Зір його

З душею разом вже не тут літає...

Майнув курінь на березі Дунаю:

І дітвора його весела грає,

І там їх мати... А його

Зарізали для втіхи диких римлян!

Шевченко розповідає про гладіаторів із Сіракуз, а Байрон говорить про гладіатора, який жив десь на Дунаї. (Життя рабів не цінували. Досвідчений гладіатор коштував 15 тисяч динарів, а звичайний раб у 30 разів менше).

Метод «Акваріум»

Чому в Стародавній Греції не було гладіаторських боїв?

1. Елліни були висококультурними людьми і не відчували насолоди від споглядання людської крові, страждань і смерті. Вони отримували задоволення в театрі, гімнасії, любили вчені диспути. Високо цінували живопис, скульптуру, архітектуру. Вони були добре виховані.

2. Невелика Греція не мала такої кількості рабів, щоб убивати їх задля втіхи.

3. Багато хто із греків уважав, що раби такі ж люди, як і всі інші.

4. Вони просто не додумалися до такого захоплюючого видовища.

Гра «Помилка художника»

Робота за картиною Н. Мазуренко «Гладіаторські бої».

Повстання під проводом Спартака

Супроводжується роботою з картою.

• Як ви думаєте, чи боролися раби зі своїми господарями? Як?

У ч и т е л ь. Найстрашнішим для рабовласників було повстання рабів. Найчисленнішим за всю історію Стародавнього Риму було повстання рабів під проводом Спартака, яке розпочалося у 73 році до н. е. Користуючись нашою «машиною часу», ми на минулому уроці відіслали своїх спостерігачів до табору Спартака. Сьогодні вони повернулися і зможуть нам розповісти, що побачили.

На Везувії (розповідь за малюнком і планом)

1. Гладіаторська школа Лентула в Капуї. Втеча гладіаторів.

2. Вулкан Везувій. Збільшення кількості повсталих.

3. Моя розмова зі Спартаком (хто він).

4. Облога Везувію римськими військами (3 тис.).

5. Як Спартак перехитрив римського консула.

6. Наслідки перемоги рабів біля Везувію.

Похід на Північ (розповідь за планом і завданням)

1. Створення Спартаком війська на зразок римського.

2. Похід на північ Італії.

3. Направлення сенатом військ обох консулів для боротьби із повсталими.

4. Відокремлення загону Кріса.

5. Розгром Спартаком консульських армій.

6. Як виникло рішення про повернення на південь.

Нові плани (розповідь за планом)

1. Зрада піратів.

2. «Краще загинути від заліза, ніж від голоду».

3. Останній бій (за Плутархом «Порівняльні життєписи»)

Запитання до учнів

Де і за яких обставин сталася ця розмова?

— Попереду вершини Альп. За ними закінчуються римські володіння. Там — воля! Подолавши гори, ми зможемо знову стати вільними. Невеликими загонами ми повернемося додому: в Іспанію, Галлію, Македонію, Фракію... І ніхто не зможе нас зупинити!

— Добре так казати тому, на кого бодай хтось чекає. А мене ніхто і ніде не чекає. Я народився рабом. Італія — моя батьківщина. Кому ми потрібні там, за Альпами?

— Я п’ятнадцять років не був на батьківщині! Де моя сім’я? Хто обробляє мою землю? Як мені її повернути, якщо вона в руках римського сенатора? Хіба ми даремно рясно поливали своєю кров’ю і потом землю Італії? Невже марно полягли тут тисячі наших товаришів? Ні! Римляни боягузи. Вони можуть воювати тільки зі слабким супротивником. Ми розіб’ємо їх хвалені легіони, як уже робили це не раз. Ми захопимо Рим і створимо справедливу державу! Нашим царем станеш ти, Спартак! Наші колишні пани стануть нашими рабами...

Робота з репродукцією картини

Демонструється репродукція картини А. Шилова «М. Лієпа в ролі Красса в балеті "Спартак”».

Як ви думаєте, яка роль була в актора Лієпи у балеті «Спартак»?

 III. Закріплення нових знань

Історичний диктант

1. Раби, котрі виступали в цирку, де зі зброєю в руках билися один з одним або з дикими звірами, називалися... (гладіаторами).

2. Повстання рабів у 73–71 рр. до н. е. очолив... (Спартак).

3. Раби-втікачі після втечі зі школи-в’язниці гладіаторів отаборилися на горі... (Везувій).

4. Війська Спартака розгромили римлян, на чолі яких був... (Красс).

5. Спартак хотів вивести рабів з Італії через гори... (Альпи).

Робота над відповідями, записаними на дошці.

IV. Підсумок уроку

• Як я працював на уроці?

• Як працювала моя мала група?

• Що мені (не) сподобалося на уроці?

V. Домашнє завдання

Урок 2

Тема : Урок – узагальнення за темою «Пізня Римська імперя»

Мета: оцінити навчальні досягнення учнів з теми, продемонструвати вміння користуватися і застосовувати додаткову літературу, співпрацювати одне з одним, взаємодіяти в процесі навчання.

Тип уроку: контролю та корекції знань.

Форма проведення: гра «Клуб знавців».

Обладнання: карти, атласи, конверти з наборами залікових завдань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• удосконалити навички роботи в команді;

• розвинути світогляд, продемонструвати знання, отримані з додаткової історичної літератури й вміння застосовувати ці знання в ході проведення дидактичної гри;

• набути навичок історичного мислення, розуміння закономірностей історичного процесу.

Підготовчий етап уроку. Учні заздалегідь поділяються на 2 групи. На чолі кожної групи — консультант. В основу розподілу класу на групи покладено: психологічна сумісність учнів, їх здібність до  взаємонавчання,  бажання  й  вміння  працювати  разом.  Разом  із консультаціями для всього класу проводяться спеціальні заняття для консультантів груп.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

Учитель знайомить учнів із порядком роботи на уроці.

ІІ. Основна частина

Урок проходитиме у вигляді засідання «Клубу знавців»: гра в 4 тури по 5 раундів (група відповідає на 5 питань) у кожному турі. Беруть участь: на 1-му етапі уроку — група І; на 2-му етапі уроку — група ІІГрупи (спочатку І, потім ІІ) займають місця за ігровим сто лом, на якому розкладено 20 карток із записаними на них питаннямиі завданнями. Обговорення кожного питання триває не більше однієїхвилини й проводиться одночасно у двох групах. Право відповіді на питання надається представнику групи, що знаходиться за ігровим столом,після слів консультанта: «Відповідь готова. Відповідає...» (ім’я та прізвище учня)

Задача іншої групи — доповнити, виправити відповідь, після цього оцінити роботу, знання суперників в цілому. Після того, як група дасть відповіді на всі 5 питань, вони міняються місцями.

Залік: виконання завдань, різних за характером і ступенем складності:

• співбесіда;

• історичний диктант (пояснити терміни);

• вирішення хронологічних задач;

• робота з картою (показ географічних об’єктів, аналіз легенди);

• колективне творче завдання (всім членам групи скласти кросворд, лото або питання вікторини, написати твір, вірш або рецензію на прочитану книгу з історії Стародавнього Риму. Оцінюється ступінь участі в роботі кожного члена групи).

Консультанти оцінюють виконання кожного завдання, а потім виставляють в залікову картку підсумкові оцінки.

Беруть участь:

• на 1-му етапі уроку — група І ;

• на 2-му етапі уроку — група ІІ

 Примітки:

1. Складаючи питання і завдання до уроку, вчитель повинен керуватися особливостями класу, в якому викладає, враховувати рівень знань учнів, ступінь сформованості у них загальнонавчальних і спеціальних вмінь і навичок.

2. Якщо подібний урок проводиться в даному класі вперше, то за умов, коли водночас говорять декілька чоловік, може виникнути проблема дисципліни. Щоб уникнути витрат часу на зауваження, доцільно скористатися сигнальними картками різного кольору:

• жовта — група отримує попередження за порушення порядку на уроці;

• червона — заохочення за високий рівень знань;

• зелена — заохочення за організовану роботу групи.

Про значення картки кожного кольору учням має бути відомо заздалегідь.

1. Яка подія сталася в Римській імперії в 476 р.?

2. Назвіть столицю Східної Римської імперії. Поясніть значення її назви.

3. Чим колони відрізнялися від рабів?

4. Яке питання було основним на першому Вселенському церковному соборі?

5. Чому падіння Римської імперії вважають завершенням періоду стародавньої історії?

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

Аналіз роботи груп.

ІV. Домашнє завдання

Скласти розповідь на тему: «Один день римського імператора».

Висновок

Таким чином, виокремленні педагогічні чинники сприяють оптимізації навчального процесу, який побудовано на базі сучасних технологій навчання. Впровадження сучасних технологій навчання викликає суттєві динамічні зміни у викладацькій діяльності, збільшується роль педагогічної культури викладача як суб'єкта управління в навчальному процесі. Ці зміни носять циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення та залежать від дії особистісних поглядів вчителя. Основними чинниками ефективного впровадження сучасних технологій навчання впливають не тільки на збереження вже наявного досвіду, а на його трансформацію й перехід в іншу якість. Тут неминучими є ризик не оптимальності або навіть нежиттєздатності запропонованого, необхідність ревізії застарілих норм і ролей, а доволі часто - кардинальна їх зміна. Для виявлення останніх необхідне впровадження експертних систем (оцінок) на кожному з етапів сучасних технологій навчальної діяльності.Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.На уроках історії, де використовую ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Отже на сучасному етапі формування суспільства виникає нагальна потреба використання сучасних технологій навчання в освітній діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.О.Пометун, Л.Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ., А.С.К., 2004

2.Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. Посібник- К., 2002

3.А.Панченков, О.Пометун, Т.Ремех. Навчання в дії. – Київ., А.П.Н., 2003

4.К.Баханов. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000

5.Л.Лоха. Нові підходи до вивчення історії ХХ ст.. г. Історія України, №4, січень, 2004, ст..6-9.

6.Т.Нестеренко, О.Богданова. Методика групового інтерактивного навчання на уроках історії та правознавства. Г.Історія України. №13, квітень, 2003, ст.. 18-21

7.А.Харченко. Реалізуємо вимоги до сучасного уроку історії. Історія України. №5 2004, ст.. 12-14

 

docx
Додано
16 грудня 2018
Переглядів
482
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку