Конспект уроку з історії для 7-го класу на тему: "Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого"

Про матеріал

Зміст уроку направлений на осмислення учнями славного історичного минулого нашої держави. Матеріал допомагає учням уяснити позитивні і негативні наслідки феодальної роздробленості Київської Русі, формує початкові уявлення про державотворчі процеси України -Руси, розвінчує російський міф про ніби-то головну роль Москви в формуванні східнослов'янського етносу.

Перегляд файлу

Розробка уроку з історії України (7 клас)

 

Тема уроку: Київська Русь за наступників Ярослава Мудрого.

Мета уроку: Закріпити попередній пройдений матеріал (Київська Русь за правління Ярослава Мудрого); ознайомити учнів з особливостями періоду Київської держави за правління синів Ярослава Мудрого, сформувати уявлення про міжусобні війни між Ярославичами (причини, характер та наслідки); осмислити поняття «феодальна роздробленість», «вотчина», «снем», «уділ», «дуумвірат», «тріумвірат»; сформувати уявлення про вплив половців на розкол Київської Русі; дати історичну оцінку Любецькому з’їзду 1097 р.; охарактеризувати діяльність Володимира Мономаха та його вплив на об’єднання Київської Русі; розвивати вміння дітей аналізувати історичні події, давати їм оцінку та порівнювати їх; вдосконалювати навички роботи з таблицями, картками, відеоматеріалами, історичною картою та атласом; розрізняти об’єктивну та упереджену інформацію; прищеплювати інтерес до історії рідної держави; виховувати повагу до історичного минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання уроку: карта «Феодальна роздробленість Київської Русі», таблиця «Престолонаслідування в Київській державі», відеоматеріал «Київська Русь за синів Ярослава Мудрого», портрети князів Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха.

План уроку:

  1. Повтор пройденого матеріалу.
  2. Тріумвірат Ярославичів.
  3. Дуумвірат Ярославичів.
  4. Любецький з’їзд 1097 р.
  5. Діяльність Володимира Мономаха.

Хід уроку

Двоє учнів заздалегідь отримують картки з випереджальними завданнями:

1 картка: До якого періоду історії Київської Русі відноситься явище, згадане в джерелі: «Перестали князі невірних воювати, стали одне одному казати: се моє, а се теж моє, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, - а невірні з усіх сторін находили, Землю Руську долали…»?

а) Становлення Київської Русі;

б) Розквіт Київської держави;

в) Роздробленість Київської держави;

г) Татарське панування на Русі.

2 картка: У яких твердженнях йдеться про князя Володимира Мономаха:

а) Автор «Повчання дітям»;

б) Був одружений з донькою імператора Костянтина Мономаха;

в) Спонсор будівництва Успенського собору;

г) Був вигнаний киянами з міста під час повстання;

ґ) Ідучи в поход, казав: «Іду на Ви»;

д) Припинив князівські усобиці;

е) Був автором «Руської правди»;

є) Здійснив 80 походів на половців.

Робота з класом

Завдання:

- використовуючи портрет Ярослава Мудрого, учні повинні назвати основні заходи Ярослава Мудрого по укріпленню Київської Русі.

- Вчитель демонструє таблиці із зображенням ремесел, які розвивалися на Русі часів Ярослава Мудрого, а діти повинні вгадати їх;

- використовуючи настінну карту,  діти показують торговельний шлях із «Варяг у греки».

- Вчитель показує кольорові зображення Софіївського собору, а учні описують внутрішні оздоблення храму;

 - зачитується уривок з «Руської правди», учні ж називають документ.

Учитель оцінює знання учнів і один із учнів робить висновок: «Час князювання Ярослава в Києві є піком розвитку Київської держави, князь досяг особливих успіхів у всіх сферах розбудови держави і користувався великим авторитетом на міжнародній арені.

Актуалізація вмінь та знань учнів

Вчитель зачитує завдання на знання термінології, а діти заповнюють пропуски в тексті вербально.

Мотивація: вчитель цитує літописця: «Хай кожен держить отчину свою…».

Запитання вчителя: Що можуть значити ці слова?

Розповідь вчителя, цитата з літопису: « У рік 1054. Представився великий князь Руський Ярослав. А коли він був ще живий поставив він синів своїх, сказавши їм: Осє я отхожу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете в любові межі собою жити, то й Бог буде в вас і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, то й самі погибнете і землю отців своїх погубите. То ж слухайте брат брата і пробувайте в мирі.»

Запитання учням: Що заповідав Ярослав своїм синам?

Після цього йде демонстрація відео фільму  «Правління Ярославичів на Русі».
По ходу перегляду фільма учні повинні запамятати синів Ярослава Мудрого і землі, які вони отримали у спадок від свого батька. Ці землі вони повинні знайти в атласі і записати в робочий зошит. Після виконання цього завдання вчитель демонструє учням принцип престолонаслідування, який діяв на Русі до 1054 р.

Батько

Старший син

Молодший син

Син

 

 

І принцип престолонаслідування, введений Ярославом Мудрим для запобігання ворожнечі між братами.

 

Батько

 

Старший син

 

Середній син

 

Молодший син

 

Використовуючи відеоматеріал, учні дають визначення поняття «тріумвірат» і записують визначення в історичний словник в кінці робочого зошиту. Те ж саме стосується і поняття «дуумвірат».

Після роботи з уривком тексту літопису, діти дають визначення поняттю «усобиця». Уривок літопису: «У рік 1067. Розпочав війну Всеслав полоцький і зайняв Новгород. Ярославичи ж – Ізяслав, Святослав, Всеволод, зібравши воїв. Рушили на Всеслава і була сеча велика…»

Далі вчитель переходить до матеріалу який стосується взаємовідносин русичів з половцями. Діти опрацьовують матеріал параграфа №12, абзац який стосується битви на річці Альта.

Діти визначають самостійно причини поразки руських князів. Один із учнів виходить до дошки і знаходить на карті річку Альту, а діти в атласі визначають місце битви князів з половцями.

Розповідь вчителя: щоб убезпечити себе від нападу половців, князі вирішили зібратися на з’їзд в місті Вишгороді 1072 р. Діти шукають на карті м. Вишгород і князівство, в якому воно знаходиться. Вчитель дає коротку характеристику збірки законів «Правда Ярославичів». Діти записують в словничок значення терміна «снем».

Далі йде розповідь вчителя про початок міжусобиць між Святославом і Всеволодом. Учні опрацьовують матеріал підручника, який стосується Любецького з’їзду 1097 р. і записують в зошит його основні рішення. Далі вчитель коротко розповідає про князювання Володимира Мономаха. Діти, використовуючи портрет Володимира Мономаха, на дошці визначають риси характеру князя, які допомогли йому стати великим князем Київської Русі. Після перегляду відеоматеріалу «Правління Володимира Мономаха» діти визначають основні реформи Володимира Мономаха по припиненню між князівських усобиць і зміцненню держави. В зошит діти виписують значення терміну «вотчина». Після цього вчитель дає коротку характеристику походам Володимира на половців і згуртуванню князів для боротьби з небезпечним ворогом.

Закінчується висвітлення нового матеріалу демонстрацією відеоматеріалу «Повчання дітям». Завдання класу: що цінного з повчання своїм дітям Володимир дає нам – мешканцям XX ст.?

Закріплення пройденого матеріалу: за допомогою гри «Історична естафета» діти виходять до дошки і виписують по черзі нові терміни і дають їм стислу характеристику. Друга частина учнів показують на дошці міста і події, які пов’язані з діяльністю Ярославичів. Після цього підходить черга роботи карток (індивідуальні завдання на початку уроку №1 і №2). Вчитель підсумовує результати уроку, дає домашнє завдання і оцінює знання учнів.

 

 

docx
Додано
3 березня 2018
Переглядів
2389
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку