Урок на "Україна за доби Гетьманату"

Предмет: Історія України

Клас: 10

Тема: Україна за доби Гетьманату

Мета: навчити характеризувати процеси пов’язанні з приходом Павла Скоропадського, внутрішню та зовнішню політику; розвивати та удосконалювати навички роботи з підручником, критичного мислення; виховувати почуття патріотизму до історичних процесів, що відбувались на території держави.

Основні терміни та поняття: «Брест – Литовський мирний договір», «Українська держава».

Основні дати:

28 грудня 1917 року – конференція у Брест-Литовському

26 січня 1918 року – підписання Брест-Литовського мирного договору

29 квітня 1918 року – на з’їзді хліборобів землевласників було засуджено політику УЦР, передано владу генералу П.Скоропадському.

30 квітня 1918 року – гетьманом усієї України проголошено П. Скоропадського.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Атуалізація опорних знань

Тести

1. Падіння Української Центральної Ради (УЦР) спричинено:

•  відмовою УЦР від виконання умов Брест-Литовського мирного договору.
•  завершенням УЦР аграрної реформи та переданням землі селянам.
•  загостренням відносин УЦР із німецьким та австро-угорським командуванням.
•  відкритою підтримкою УЦР селянських виступів і робітничих страйків.

2. У Першому Універсалі Української Центральної Ради було задекларовано: 

•  проголошення автономії України.
•  засудження корніловського заколоту.
•  підтримку виступу самостійників.
•  створення Генерального Секретаріату.

 

3. Які з цитованих нижче документів були оприлюднені в липні – серпні 1917 р.? 

1. «На час  до  вирішення  справи…  Установчими  Зборами  по  справах  місцевого  врядування  Україною  вищим  органом  Тимчасового  уряду  є  Генеральний  Секретаріат,  котрого  призначає …уряд по пропозиціям Центральної Ради…»
2. «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів  Великоросії щодо Народної Української Республіки…»
3. «…визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана…,  ми  рішуче ставимось  проти замірів  самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання…»
4. «У Петрограді  зчинилися  криваві  події…  Частина  людності  Петрограда  за  приводом  більшовиків  повстала  озброєно  проти  Тимчасового  правительства  і  хоче  накинути  свою  волю всій Російській республіці…»
5. «Хай буде  Україна  вільною.  Не  одділяючись  від  всієї  Росії,  не  розриваючи  з  державою  Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям».

•  2, 4
•  3, 4
•  1, 3
•  1, 5

4. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання. 

«Допомагаючи  українському  урядові  в  його  боротьбі  з  насильниками  та  грабіжниками,  ці  війська [що  вступили  на  територію  України]  не  мають  ніяких  ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику  потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду…»  Яку «велику потребу» в Україні мали вказані вище країни?

•  Використати людські ресурси, щоб компенсувати власні людські втрати у війні.
•  Забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні виснажені економіки.
•  Включити молоду, незміцнілу державу Україну до складу Четверного союзу.
•  Створити міцний, дієвий бар’єр проти проникнення більшовизму в Європу.

5. Ухваливши Другий Універсал, Українська Центральна Рада 

 відмовилася від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів.

 включила до складу Генерального секретаріату представників Тимчасового уряду.

 призупинила конфіскацію та передання поміщицьких земель селянам.

 припинила українізацію військових частин російської армії.

6. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«Він  залишався  романтиком,  навіть  очолюючи  перший  український  уряд – Генеральний  секретаріат,  він  жив  більше  емоціями  та  образами,  ніж  реаліями  повсякденного  життя.  Риторикою, пафосом, його революційним ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної  ваги – Універсали Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення».

 С. Петлюру

 Д. Дорошенка

 В. Винниченка

 М. Грушевського

Режим доступу: https://test.izno.com.ua/ukrayinska-revolyutsiya/

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Установлення в Україні радянської влади відбувалось в умовах переговорів  про між Росією та Німеччиною. Ці переговори поставили Центральну Раду у складне становище, існувала реальна загроза окупації. За таких обставин уряд УНР звернувся до всіх воюючих і нейтральних держав з нотою, в якій заявив, що не визнає права Раднарокому Росії, і буде вести переговори з Німеччиною та її союзниками цілком самостійно. Представники німецького командування вітали цю заяву і разом з її созниками Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною повідомили Центральну Раду, що чекають  на делегацію у Брест – Литовському 25 грудня 1917 року. Делегація УНР у складі С. Голубовича, М. Левитського, М. Любинського, М. Полоза, О. Севрюка, С. Остапенка прибула до Брест-Литовська.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Мирний договір у Брест – Литовському

Завдання:

1. Опрацювати матеріали підручника

Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939: підручник для 10 класу. К: Генеза, 02002. – 352с., &22 ст.104 – 107.

2. Робота з термінами:

Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 р. – мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, підписана Бресті (Брест-Литовську); перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр.

Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/publication/brest-litovskii-mirnii-dogovir

3. Заповнити таблицю:

«Брест- Литовський мирний договір»

 

Критерії характеристики	Зміст
Дата підписання	27 січня (9 лютого) 1918
Передумови підписання	Підписанню Центральними державами договору з УНР передувало визнання її повноправним часником переговорів (всупереч заяві Л. Троцького про присутність в радянській делегації представників від українського радянського Народного Секретаріату). Також в ході переговорів в Бресті-Литовському радянська делегація змушена була визнати легітимність представництва УНР і незалежність самої республіки.
Умови договору	В ході переговорів в Бресті-Литовському радянська делегація змушена була визнати легітимність представництва УНР і незалежність самої республіки. З умовами договору, до складу УНР відходили Холмщина і Підляшшя, а Галичина і Буковина виділялися в окремий коронний край у складі Австро-Угорської імперії.
Наслідки для України	Брестський договір, підписаний 3 березня 1918 р. між Центральними державами та РРФСР, зобов’язував раднарком останньої визнати законність Центральної Ради і її Народного Секретаріату, припинити політичну пропаганду в УНР, вивести з неї радянські війська і підписати мирний договір.

2. Вступ військ Німеччини та Австро-Угощини на територію УНР. Гетьманський переворот.

Завдання:

Робота в групах

Група отримує завдання на картках

К. 1. Охарактеризуйте процеси пов’язані  з падінням  радянської влади в Україні.

К. 2. Охарактеризуйте процеси пов’язанні з діяльністю Центральної Ради.

К 3. Охарактеризуйте які відбувались процеси з приходом Павла Скоропадського.

3. Внутрішня та зовнішня політика Павла Скоропадського

Завдання:

1. Опрацювати:

Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939: підручник для 10 класу. К: Генеза, 02002. – 352с., &24

2. Заповнити схему:

 

Держана політика Павла Скоропадського

 

Внутрішня політика                                                         Зовнішня політика

Внутрішня політика П. Скоропадського. Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів - з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф. Лизогуб; міністром закордонних справ - Д. Дорошенко (член партії соціалістів-федералістів - єдиний соціаліст в уряді); міністром освіти - відомий український політик М. Василенко. Інші міністри були членами російських партій, в основному-партії кадетів.

Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо). Однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва являли погрозу Українській державі.

У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.

- Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці - земельного питання - у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можна констатувати відновлення в державі поміщицького землеволодіння.

Гетьманом Павлом Скоропадським була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.

В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.

При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, представників інших лівих партій, :і також анархістів. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.

Повна стаття: https://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/getmanat-p-skoropadskogo
Зовнішня політика П. Скоропадського. Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:

- союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;

- встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами; у період гетьманату Україну визнали 30 країн, a 10 із них мали свої представництва в Києві; Україна мала своїх представників у 23 країнах;

- підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.);

- дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася анексувати (захопити) східногалицькі землі та Холмщину;

- було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.

Але Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимох» Росії, не визнала Гетьманську державу.

Повна стаття: https://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/getmanat-p-skoropadskogo.

 

V. Закріплення навчального матеріалу

Метод «Шкала думок»

Завдання: Дайте оцінку Українській державі Павла Скоропадського

У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, досягла успіхів у зовнішній політиці.

Однак реставрація дореволюційних порядків на селі, однобічна орієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазію відштовхувати від нього селянство, національну інтелігенцію, робітників. Крім того, опора на німецьку військову адміністрацію не виправдала сподівань П. Скоропадського, тому що Німеччина програвала війну й на її території зріла революція.

Починаючи з літа 1918 р. опозиція режиму П. Скоропадського підсилилася. Очолив її Український національний союз, головою якого з 18 вересня 1918 р. став В. Винниченко. У боротьбі проти гетьманату українські соціалісти пішли навіть на укладання союзу з більшовиками. 14грудня 1918 р. П. Скоропадський відрікся від влади.Незабаром війська, що підтримували опозиційний гетьманату Український національний союз, увійшли до Києва.

Повна стаття: https://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/getmanat-p-skoropadskogo

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати текст підручника &22, 23, 24. Скласти історичний портрет П. Скоропадського.