Конспект уроку з історії України для 8 класу на тему:"Переяславська Рада та українсько-московський договір 1654 року."

8 клас Історія України

Тема:  Переяславська Рада та українсько-московський договір 1654 року.

Мета:

• з`ясувати передумови, основні положення та наслідки українсько-московського договору 1654 року, розглянути наукові оцінки українсько-московської угоди,  розкрити позитивні та негативні сторони угоди, її історичне значення;
•     розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, на їх основі робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям, висловлювати свою точку зору;
•     виховувати любов до історичної минувшини українського народу, інтерес до історії України.

Тип уроку:   урок вивчення нового матеріалу

Методи: евристична бесіда,лабораторна робота з документами, диспут.

Обладнання:  комп`ютер і проекційний екран, підручник  Г.К. Швидько «Історія України 8 клас», роздавальний матеріал (роздруковані додатки з документами, карти «Національно - визвольна війна українського                        народу 1648-1650 рр.»), презентація «Переяславська Рада та українсько-московський договір 1654 року.», відеоролик «Переяславська Рада».

Основні поняття: Переяславська рада, «Березневі статті», протекторат, автономія, конфедерація.

Очікувані результати: (слайд 2)

             після цього уроку учні зможуть:

• визначати причини, суть та наслідки українсько-московської угоди 1654 року ;
• аналізувати значення українсько-московської міждержавної угоди 1654 р.;
• на основі історичних джерел робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям;
• показувати на карті напрямки козацьких походів 1654–1655 рр., місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів.

Перебіг уроку:

Епіграф: « Історія – це ліхтар у майбутнє,

 що світить нам з минулого»

В. Ключевський

Організаційний момент

Добрий день. Ми з вами вперше зустрілися. Під час першої зустрічі прийнято знайомитися. Мене звати Олена Володимирівна, а з вами я познайомлюся в ході уроку. Сподіваюся, що сьогоднішня подорож в ХVІІ століття  допоможе вам відчути дух козацької епохи, сприятиме розширенню кругозору історичних знань. Епіграфом нашого уроку будуть слова історика В. Ключевського « Історія – це ліхтар у майбутнє , що світить нам з минулого». Сподіваюся, що цей епіграф допомагатиме вам бути наполегливими, завзятими, старанними, активними. Ваші відповіді будуть оцінюватися за допомогою фішок. Бажаю вам успіху.

І. Етап орієнтації.

• Орієнтація учнів у темі

На вивчення теми «Початок національно – визвольної війни українського народу сер. ХVІІ ст.» відводиться 7 годин, сьогоднішній урок заключний в даній темі, він присвячений українсько-московському договору 1654 року.  В українській історії донедавна було чимало «білих плям», суть яких або замовчувалася повністю, або старанно заповнювалася міфами за допомогою шкільних підручників, пропагандистських полотен чи кінофільмів.

       Сьогодні ми розглянемо подібну тему, сповнену міфів, розкриття справжньої суті якої допоможе нам зрозуміти величезний пласт подальшої 360-літньої історії України.

• Мотивація діяльності учнів.

    За часів радянської влади, коли Україна була складовою частиною СРСР, серед істориків була поширена незмінна думка, що Переяславська рада була всенародною і одностайною, Москва ніколи не порушувала взятих на себе зобов’язань, Переяславська рада врятувала Україну від загибелі і поклала кінець польському пануванню в ній, а український народ здобув своє «місце під сонцем» поруч з братнім російським народом.

Український історик Михайло Грушевський вважав, що Переяславська угода була формою васальної залежності, а український історик В. Липинський - пропонує думку, що Переяславська угода 1654 року була лише тимчасовим військовим союз між Московією і Україною.

Проблемне запитання (на дошці)

    В ході вивчення даної теми спробуємо визначити:

- Чи врятувала  Переяславська угода Гетьманщину від загибелі?

- Дане рішення Б. Хмельницького – це : 1) історична необхідність;

  2) історична помилка; 3) неможливо дати однозначну оцінку.

• Опора на особистий досвід

Евристична бесіда.

Вчитель: як ви можете охарактеризувати внутрішнє і міжнародне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року.

Відповідь учнів:

- Білоцерківський договір, незадоволення яким висловлювали і козаки, і селянство;

- Постійні зради татар;

- Економічна розруха ( тільки на Брацлавщині зруйновано 100 міст, занепад с/г);

- Голод, епідемії;

- Скорочення населення на 30-40 %;

- Скорочення реального війська до 30- 40 тис.;

- Союз Трансильванії і Волохії з  Річчю Посполитою;

- Втома і зневіра народу.

Які держави могли стати союзниками України у боротьбі з Річчю Посполитою?

Що підштовхувало їх до підтримки України?

Узагальнюючий висновок: Отже, вже з цієї бесіди можемо зробити висновок, що Б. Хмельницький не був ні ворогом, ні другом Москви, а лише дотримувався, як і інші країни, принципу: «У держави немає постійних ворогів і друзів, а є постійні інтереси», шукаючи союзників у боротьбі з Річчю Посполитою».

Відкрийте атласи та знайдіть з якими державами Б. Хмельницький підтримував дипломатичні відносини в ході Національно – визвольної війни.

        (Кримське ханство, Османська імперія, Молдова, Трансільванія, Швеція, Австрія.

Чи могла власними силами Україна у той час визволитися з-під влади шляхетської Польщі?(не могла), який був вихід (знайти надійного союзника).

2.                          Етап покладання мети.

             після цього уроку учні зможуть:

• визначати причини, суть та наслідки українсько-московської угоди 1654 року ;
• аналізувати значення українсько-московської міждержавної угоди 1654 р.;
• на основі історичних джерел робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям;
• показувати на карті напрямки козацьких походів 1654–1655 рр., місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів.

3.                       Етап проектування.

Ми розглянемо чотири питання. (слайд 3) запишіть будь ласка в зошит.

План

1. Пошук союзників. Відносини між українською державою і московською.
2.  Переяславська рада.
3.  Суть, наслідки і оцінка українсько-московської угоди.
4. Воєнні дії 1654-1655 рр.

 ІV. Етап організації виконання плану діяльності.

Вивчення І питання пошук союзників.

Як ви вважаєте, які держави могли б допомогти Україні у війні з Польщею? Аргументуйте свою відповідь.

Учень:

Я обрав би Московську державу. Російська та українська мови дуже схожі. Обидва народи сповідували православну релігію, їх колискою була Київська Русь.

Учень:

Я б теж обрав Московську державу. Турецька мова незрозуміла українцям. Вони мусульмани. Турки нападали на українські землі, грабували, руйнували, палили, а людей продавали в рабство.

Учитель:

Так і зробив Б. Хмельницький. Починаючи з 1648р., він підтримував зв’язки з правлячими колами Московської держави. Чи можете підтвердити це фактами?

Учень:

1. Листувався з царем Олексієм Михайловичем (слайд 4).
2. Відправив до Москви посольство, очолюване полковником Мужиловським, (слайд 5) з проханням надати воєнну допомогу
3. У травні 1649 року до Москви відбуло ще одне посольство на чолі з Вешняком. (слайд 6)
4. Період з 1649 р. до початку 1654р. на Україні побувало 13 посольств із Москви і водночас Б.Хмельницький (слайд 7) направив до Москви 10 повноважних посольств.

Учитель: ст. 159 1 пункт параграфа доповніть перелік фактів.

Учень: (слайд 8)

1. Царський уряд дозволив купцям продавати хліб в Україні в період неврожаю;
2. Царський уряд почав дипломатичний тиск на польський уряд;
3. Цар Олексій Михайлович погодився надати військову допомогу.

 Учитель: 1 жовтня 1653р. було скликано у Москві Земський собор. (слайд 9) Знаходимо на стор.160 підручника, яке рішення ухвалив Земський собор. (слайд 10)

Відповідь учнів:  розірвати мир з Річчю Посполитою, гетьмана Б.Хмельницького і все Військо Запорозьке прийняти «під високу царську руку»

Учитель:(слайд 11) Чому Москва нарешті погодилася на союз з Україною? (1. Він відкривав шлях до Чорного моря і на захід, забезпечував їй панування на сході, ліквідовував небезпеку союзу України з Туреччиною. 2. Москва побачила, що Польща вже ослаблена тривалою війною.)

Для підготовки міждержавних переговорів були направлені московські посли. Для зустрічі з ними Б. Хмельницький обрав м. Переяслав, це місто не було розорене війною, мало фортецю і запаси зброї. 8 січня 1654 року тут відбулася Генеральна рада. Запишіть у зошити визначення.

(слайд 12) Переяславська рада 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорозьким та Московською державою.

Вивчення ІІ питання  Переяславська рада.

А зараз переглянемо відео фрагмент про Переяславську раду(слайд 13). На партах у вас знаходяться аркуші із запитаннями, на які ви маєте дати відповіді після перегляду:

1. Як довго добиралося посольство до Переяслава, які перешкоди виникли на шляху. (майже 3 місяці)

2. Які верстви населення брали участь у Переяславській раді. (представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків, жителі Переяслава.)

3. Які суперечності виникли в ході Переяславської ради між представниками України і Московської держави. (Б. Хмельницький хотів, щоб посли присягнули, що Московська держава не буде посягати на права і вольності України, в свою чергу Батурлін відповів, що цар не буде присягати своїм підданим.)

4. Чим завершилася Переяславська рада та яке рішення було прийняте?(Письмового договору в Переяславі не було, але після тривалої наради українська сторона склала присягу.)

5. Хто з відомих вам ватажків не склав присяги московському царю. (полковники Іван Богун, Йосип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, М. Хоменко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський і Уманський козацькі полки.)

Ширшу інформацію про Переяславську раду ви можете знайти у підручнику у пункті 2 та 3.

Як ви побачили у відео фрагменті, на Переяславській раді не було укладено договору, а для погодження умов союзу до Москви було відправлено посольство на чолі з переяславським полковником Павлом Тетерею (слайд 14). Двотижневі переговори завершилися укладенням українсько-московського договору. Знайдіть на стр. 162, які три назви має цей договір.

Відповідь учнів: Березневі статті, Московські статті і статті Богдана Хмельницького.

Вивчення ІІІ питання суть, наслідки і оцінка українсько-московської угоди.

Зараз пропоную вам побувати в ролі дослідників. Перед вами на партах текст Березневих статей. Для зручності читання і роботи з документом, вам підібрано адаптований текст. Опрацювавши документ спробуйте укласти перелік основних положень Березневих статей.

Наприклад: 1.Щоб по містах урядники були обирані з людей того гідних, будуть вони повинні підданими царського величества правити, і всякі доходи по правді віддавати до казни. А то тому, що воєвода царського величества, приїхавши, почав би права їх ламати і якісь устави заводити, і то було б (Українцям) прикро; а як будуть старшини місцеві, свої люди, то вони будуть поводитися згідно з місцевими правами.

Це буде 1. стаття 1 - право українців обирати старших із свого гурту і саме через них вносити податки до царської казни.

2. Визначте за документом, які положення свідчили про визнання суверенітету української держави та які обмежували його.

Відповідь (усно)(слайд 15)

головні умови прийняття Україною царської протекції за березневими статтями 1654 р.
визнання суверенітету Української держави	обмеження суверенітету Української держави
1.Збереження державної території, територіально - адміністративного поділу 2. збереження республіканської форми правління, політичного та державного устрою 3.збереження традиційних станових прав і привілеїв населення 4. збереження соціально - економічних відносин 5. цілковита незалежність у проведенні внутрішньої політики	1. Збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони 2. заборона дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Туреччиною 3. Розміщення у Києві та Чернігові російських воєвод з військовими загонами.

 

Узагальнюючий висновок: Березневі статті підбивали підсумок українсько-російських переговорів. Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії. Уклавши цей договір, Україна здобула собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою. Умови договору свідчать про об’єднання України й Московії у своєрідну конфедерацію

Давайте звернемося до історичного словника і визначимо поняття (слайд 16) протекторат, автономія, конфедерація (запис у зошити)

Протекторат - це форма залежності, за якою одна держава, протектор, бере на себе  здійснення зовнішніх відносин іншої держави.

Автономія - це самоврядування певної частини держави, що здійснюється на основі загальнодержавного закону.

Конфедерація - це союз самостійних держав, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних.

Вчитель: повернемось до проблемного питання нашого уроку. (записано на дошці)

Чи врятувала  Переяславська угода Гетьманщину від загибелі?

- Дане рішення Б. Хмельницького – це : 1) історична необхідність;

2) історична помилка; 3) неможливо дати однозначну оцінку.

Поки ми будемо обговорювати проблемне питання пропоную двом учням виконати завдання на дошці. З поданих фрагментів скласти значення договору для України і для Москви.

(Робота з схемою)

Відповідь учнів: (на проблемне питання)неможливо дати однозначну оцінку

Вчитель: а тепер звернемось до тексту підручника ст. 162.

У будь-якому  разі договір відіграв важливу історичну роль.

Давайте перевіримо чи вірно учні впоралися з завданням. (слайд 17)

 Вивчення ІV питання воєнні дії 1654 – 1655 рр.

Після підписання українсько-московського договору українсько-московські сили перейшли в наступ проти Польщі. Головні воєнні дії розгорнулися спочатку на Смоленщині і Білорусії, а потім на Волині та Поділлі. Особливо тут прославилися жителі маленького містечка Буші. (слайд 18) знайдіть у тексті підручника ст. 163 чим прославилося це містечко?

Відповідь учнів:

Вчитель: У січні 1655 року відбулася ще одна жорстока битва під фортецею Охматів на р. Буг, (слайд 19) (карта 20 Охматів) між польсько-татарськими і українсько-московськими військами, в результаті якої об’єднане українсько-московське військо здобуло перемогу. Це дало змогу здійснити успішний похід на західноукраїнські землі, під Городком (показ на карті) поблизу Львова польське військо було вщент розбито. Річ Посполита не спроможна була далі вести воєнні дії. Про наступні події ви дізнаєтеся на уроках теми 4.

ІV Етап контрольно-оцінювальний.

Покажіть об’єкти, про які ішла мова на сьогоднішньому уроці? (Переяслав, Охматів, Городок) (слайд 20 карта)

(Слайд 21,22)

1. Постійний обмін посольствами між Україною та Московією розпочався в:

                       А)  1649 р.,    Б)  1653 р.,     В) 1654 р.

2. Українське посольство в Москву в березні 1654 р. очолив:

                       А)Б. Хмельницький,   Б) П. Тетеря,   В)  І. Богун, 

3. Договірні статті між Україною та Москвою були укладені :

                      А) в Переяславі в січні 1654р. Б) чи в Москві в березні 1654 р.

4. Коли відбулася Переяславська рада:

А) 8 січня 1654р     Б) 12 березня 1654   В)  4 січня   1653 р.

5. Оберіть правильні твердження:

А) І.Богун не став присягати на вірність московському цареві

Б) Після Переяславської ради воєнні дії між Україною й Польщею припинилися

В) Московський Земський собор відбувся 1 жовтня 1653 року.

Вчитель: тести показали, що ви в основному засвоїли матеріал, але для глибшого розуміння необхідно попрацювати дома над параграфом 20 і записами в зошиті та відповісти на запитання на стр. 165.

Підрахуйте скільки фішок ви зібрали, За кількістю фішок лідером сьогоднішнього уроку є …, активними були ….., сподіваюсь що знання отримані на сьогоднішньому уроці стануть вам у пригоді. Дякую за старанність, активність та співпрацю.

 

Усім дякую! Урок закінчено.