Конспект уроку з історії України для 9 класу на тему: «Український національний рух: організаційно-культурницький (інституційний або народницький) етап. Хлопомани і громадівський р

Тема уроку: «Український національний рух: організаційно-культурницький (інституційний або народницький) етап. Хлопомани і громадівський рух. Київська громада. Польське повстання 1863–1864 рр».
Мета уроку: охарактеризувати особливості нового етапу національно-визвольної боротьби в умовах російської колонізаторської політики, з’ясувати причини появи громад, їхній соціальний склад, характер діяльності, наслідки та історичне значення; дослідити негативний вплив на розвиток української культури Валуєвського циркуляру; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Основні терміни і поняття: суспільно-політичний рух, Інтелігенція, лібералізація, громади, хлопомани,  шовінізм, циркуляр.   
Обладнання: підручник з історії України 9 кл. (О. Пометун, Н.Гупан, І. Смагін), карта, презентація, ілюстрації, документи, документальний фільм, тестові завдання.

Основні дати: 

1859 р. — створення в Петербурзі першої громади,

1860 р. — заснування Київської громади,

1861—1862 рр. — вихід друком журналу «Основа»,

1863 р. — Валуєвський циркуляр.
1863-1864 рр. — Польське повстання
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
                                                    
                                            Структура уроку

I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
    1. Початок громадівського руху. Петербурзька громада
    2. Заснування та діяльність Київської та інших громад
    3. Журнал «Основа»
    4. Хлопомани. Володимир Антонович
    5. Польське повстання 1863-1864рр.
     6. Національна політика російського царизму щодо України
IV. Систематизація знань, умінь та навичок учнів.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання

                                                        Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда.
1. Поясніть термін «українське національне відродження».
2. Коли і за яких обставин було започатковано українське національне відродження?
3. Що таке українська національна ідея?
4. Який внесок в український національний рух зробило Кирило-Мефодіївське братство.
5. Визначте прізвище діяча про якого йдеться.
III. Вивчення нового матеріалу. 
1. Початок громадівського руху. Петербурзька громада
Цей етап вчитель проводить у формі шкільної лекції.

Логічне завдання класу

Учитель.   Протягом вивчення теми уроку нам необхідно визначити, які події в історії Наддніпрянщини свідчать про відродження національно-визвольного руху.

Вступна розповідь

У 50-60-ті р. XIXст. український визвольний рух вступив у новий етап свого розвитку. Його очолила українська інтелігенція. Цей етап мав свої особливості. Як ви вже знаєте з попередньо вивченого матеріалу, політичну програму українського руху було сформовано лідерами Кирило-Мефодіївського товариства. Вони говорили про велику роль України у визволенні всього слов’янства від колоніального гноблення іноземних держав; про її козацький устрій як майбутній ідеальний лад  для звільнення народу. Але у практичній діяльності вони не вийшли за рамки культурно-освітньої роботи серед простого народу. Проте і така невинна викликала жорстоку реакцію російського уряду. Учасників товариства було суворо покарано,  а український рух на деякий час припиняє свою активність.
Робота над формуванням поняття «громада»
Громади -  це організації української інтелігенції у II половині XIX – на початку XXстоліття в Україні, які вели національно-культурну та громадсько-політичну діяльність.
                                                                                              

Скласти схему











2.Робота з контурною картою(2–3 хв.)
На контурній карті позначити міста, де діяли українські громади
в 50 – 60-ті рр. XIX ст.
3. Повідомлення учня/учениці про перший український журнал «Основа».
4. Хлопомани. «Володимир Антонович – визначний український історик і громадський діяч».

Робота над формуванням поняття «хлопомани»
Завдання учням
Скласти хронологію основних подій.
Визначити зміст поняття хлопоманів

Презентація учня/учениці на тему «В. Антонович – визначний український історик і громадський діяч»
Бесіда
1. Як ви розумієте вислів В. Антоновича  «Український народ має право на своє національне відродження»?
2. Чи є актуальним в наш час погляди В.Антоновича, щодо шляхів розвитку українського народу?
5. Польське повстання 1863-1864 рр. і Україна.
Бесіда на повторення
1. Коли і за яких обставин Польща втратила державність?
2. Які держави брали участь у трьох поділах Польщі?
Перегляд документального фільму «Польське повстання»,за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=FU052mNiGcM

Після перегляду фільму, провести обговорення за запитаннями:
1. Назвіть роки польського повстання II половини XIXст.?
2. Як закінчилось польське повстання на правобережжі?
3. Чому польське повстання не отримало масової підтримки українського населення?

6. Національна політика російського царизму щодо України
Це питання вивчаємо методом «Коло ідей», що дозволяє залучити всіх дітей до роботи.
Учні одержують завдання для роботи над посібником
Питання до учнів
1. Чим була викликана репресивна політика російського царизму щодо діячів українського культурницького руху?
2. Чому царизм обмеженням української мови розпочав із закриттям недільних шкіл?
3. У чому царизм звинувачував українців які займалися культурно-просвітницькою діяльністю?
Обмін ідеями і підбиття підсумків
Робота з документом
Учитель пропонує коментоване читання тексту документа  у підручнику на ст.129
Бесіда за запитаннями
1. Як ви вважаєте, чому саме заборонялося друкування українською мовою передусім духовної  і навчальної літератури?
2. Якою була політика російського царизму,щодо українського населення?
Закріплення матеріалу: тестові завдання
Домашнє завдання. Опрацювати §18,  в словник записати основні поняття, скласти кросворд до теми.

Інтелігенція (від лат. intelligent — «знавець») — соціальна група, до якої належать особи, професійно зайняті розумовою працею в різних галузях культури, освіти, науки, виробництва.

Громадівський рух — створення та діяльність громад — організацій культурницького й суспільно-політичного спрямування молодої національно свідомої української інтелігенції.

Лібералізація (liberalis — вільний)  - пом'якшення державного або державно-бюрократичного тиску («контролю») на різні сфери суспільного життя: політику, економіку, право, культуру.

Шовінізм — пропагування переваги одного народу (нації) над іншими народами (націям) й обґрунтування «права» на дискримінацію та пригнічення інших націй.

Циркуляр — письмове розпорядження, наказового змісту для підлеглих.

Тестові завдання

1.Представників громадівського руху в Наддніпрянській Україні називали:

А радикалами.  Б народовцями.  В українофілами.  Гмосквофілами.

2. Які із зазначених нижче фактів біографії належать Володимиру Антоновичу?

А Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.).

Б Організатор і голова Київської громади, головний редактор Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864—1880 рр.), професор Київського університету (з 1878 р.).

В Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.).

Г Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії (1875 р.), де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал «Громада.

3.Київську громаду створено

А 1859 р.   Б 1861 р.  В 1863 р.  Г1864 р.

4.«Громади» на Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст. – це

А таємні організації народовців, створені студентами та гімназистами Львова, що спрямували свою діяльність на просвітницьку роботу серед селянства.

Б напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке та суспільно-політичне спрямування.

В гуртки хлопоманів, створені письменниками-українцями Катеринослава та Луганська, які активно пропагували твори та ідеї Т. Шевченка серед робітників.

Г таємні революційні організації, створені студентами Харкова, що висунули вимоги знищення національного гноблення, відродження української нації.

5.Укажіть напрями діяльності громадівців у 60-х рр. ХІХ ст.

1 відкриття недільних і щоденних шкіл, учителювання в них

2 підготовка й видання українських підручників і посібників

3 організація кооперативів для селян

4 створення мережі таємних антиурядових терористичних гуртків

5 поширення антиурядових листівок із революційними закликами

6 організація публічних бібліотек, хат-читалень, «Просвіт»

7 підготовка й видання наукових досліджень з історії та етнографії України

6.Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії, що увійшло в історію під назвою «Валуєвський циркуляр», видано

А 1856 р.   Б 1863 р.   В 1876 р.   Г 1892 р.

7. У який спосіб царська влада намагалася забезпечити лояльність українського селянства Правобережної України під час польського повстання 1863–1864 рр.?

А скасуванням тимчасовозобов’язального стану селян

Б наданням дозволу селянам на перехід до козацького стану

В отриманням селянами права бути обраними до земських установ

Г стимулюванням переселення селян для освоєння Сибіру та Далекого Сходу

Текст Валуєвського циркуляру

Циркуляр міністра внутрішніх справ П. А. Валуєва Київському, Московському і Петербурзькому цензурним комітетам від 18 липня 1863 р.

Давно вже тривають суперечки у нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом до цих суперечок служили твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю. Останнім часом питання про малоросійську літературу отримало інший характер внаслідок обставин чисто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Колишні твори малоросійською мовою мали на увазі лише освічені класи південної Росії, нині ж прихильники малоросійської народності звернули свої погляди на масу неосвічених, і ті з них, які прагнуть до здійснення своїх політичних задумів, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти, за видання книжок для початкового читання, букварів, граматик, географій і т. п. У числі подібних діячів знаходилося безліч осіб, про злочинні дії яких проводилося слідчу справу в особливій комісії.

У С.-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південноруською говіркою. Багато з цих книг надійшли вже на розгляд в С.-Петербурзький цензурний комітет. Чимале число таких же книг представляється і в Київський цензурний комітет. Цей останній особливо затрудняється пропуском згаданих видань, маючи на увазі наступні обставини: навчання в усіх без вилучення училищах проводиться загальноросійською мовою і вживання в училищах малоруської мови ніде не допущено; саме питання про користь і можливості вживання в школах цього наріччя не тільки не вирішене, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, що часто висловлюється в пресі. Вони досить грунтовно доводять, що ніякої особливої малоруської мови не було, немає і бути не може, і що наріччя їх, вживане простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі; що загальноруська мова так само зрозуміла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж те наріччя, що складається для них деякими малоросами, і особливо поляками, так звана українська мова. Осіб того гуртка, який посилюється доводити протилежне, більшість самих малоросів докоряє в сепаратистських задумах, ворожих до Росії і згубних для Малоросії.

Явище це тим більш прикре і заслуговує на увагу, що воно збігається з політичними задумами поляків, і чи не їм зобов'язаний своїм походженням, судячи за рукописами, які надходили до цензури, і по тому, що більша частина малоросійських творів дійсно надходить від поляків. Нарешті, і київський генерал-губернатор знаходить небезпечним і шкідливим випуск у світ розглянутого нині духовному цензурою перекладу на малоросійську мову Нового Завіту.

Беручи до уваги, з одного боку, дане тривожне становище суспільства, що збурюється політичними подіями, а з іншого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих говірках не отримало ще остаточного дозволу в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне, надалі до угоди з міністром народної освіти, обер-прокурором Св. Синоду та шефом жандармів щодо друкування книг малоросійською мовою, зробити по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропуск же книг малоросійською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити. Про розпорядження цього було покладено на високість царя імператора погляди і Його Величності вгодно було удостоїти його монаршого