«Селянська реформа у Наддніпрянській Україні»

Про матеріал
Урок історії за технологією розвитку критичного мислення.Методика орієнтується не на запам'ятовування фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв'язку. Навчання здійснюється у три стадії: 1) виклик; 2) осмислення; 3) рефлексія.
Перегляд файлу

Конспект уроку «Селянська реформа у Наддніпрянській Україні»

Мета: довести, що на сер. XIX ст. кріпосна система знаходилася в кризовому стані і що проведення селянської реформи було вимогою часу; розкрити основний зміст реформи Олександра II та її результати для підросійської України; розвивати вміння роботи з текстом підручника, історичним документом, аналізувати, робити висновки, відстоювати свою точку зору; виховувати повагу до історичного минулого свого народу; виховувати толерантність, демократизм; формувати громадянську позицію щодо суспільно-політичних і економічних перетворень у державі.

Хід уроку

Щоб навчити людей справедливості, треба показати їм результати несправедливості.

Адам Сміт

І.Виклик (актуалізація). Введення в тему

Щоб навчити людей справедливісті, треба показати їм результати несправедливості. Сказав шотланський економіст, філософ Адам Сміт. Життя неоднозначне і це стосується мабуть усіх галузей людського пізнання. Ви  вже теж маєте  певний життєвий досвід, на зразках українських казок ви навчилися розрізняти добро і зло, вже відрізняєте де біле, а де чорне. А історія підказує вам, що є і сіре. Отже не завжди однозначно можна сказати так чи ні чи дати оцінку тому чи іншому явищу.

Єдиний,хто не втомлюється час, а ми живі, нам треба поспішати. Тож розпочнемо.

Перегляд відео «Кріпацтво»

Оголошення теми та мети уроку

Інтерактивна бесіда:

  1. Які наслідки мало скасування кріпацтва у Західній Україні?
  2. Чи змінилось становище селян після ліквідації кріпацтва?
  3. Що свідчило про необхідність перетворень в Україні?

4.Вправа       Асоціативних кущ. 
Розкрийте лексичне значення слів

                                                                             

  Модернізація                                                                                         Реформа 

Що виникає в памяті   стосовно  слова  модернізація?

( Наука, техніка,  прогрес,  освіта, модерн.)

Згадайте, що виникає в памяті стосовно слова   рефома?

(Поліпшую,  перетворюю,  перебудовую, змінюю, знищую. )

За тлумачним словником:

Модернізація-оновлення, удосконалення, надання сучасного вигляду, переробка до сучасних вимог.

Реформа-  зміна перебудова чого -небуть з метою покращення.

Нововведення,яке не знищує основ існуючої структури

Скажіть, будь ласка, а чи потрібно нам вивчати реформи 153-річної давності?

Що можуть дати на ці  знання? 

Учні.

Ці знання потрібні для розуміння реалій сьогоднішнього життя,адже історія дає свої уроки. Уроки історії ми повторюємо часто, а чи черпаємо з них істину.

Вправа «За рядками прозаїка»

Робота з аудіо записом

Ішов 1848рік. Заворушились французи і махнули свого короля геть з престолу. За ними піднялися німці, італьяни…Обхопив вільнолюбивий  дух чехів, цесарців з ляхами … Загомоніли піддані проти своїх королів , цесаря. Скрізь червоніла пожежа вільного духу . Поки ж те зарево було тільки здалеко видно ,-сількісь! Аж ось палає огонь у сусіда, на самій границі ..не дай боже віхоть перекине й нашу сторону !...Що тоді?...До зброї !До зброї !»- загукали наші і забили тривогу. «До,зброї ,- боронити цесаря од його бунтівливих підданих».Це вже нам була не первина . Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівливого холопа – білого орапа . Узброїлись наші й тепер,погнали полки за полкам обороняти австріяка од венгра ,- тушити пожежу, котра то там , то там прокидалася по Слов’янщині..

Про які події йдеться у тексті?

  • 1.Революції 1948-1949р у Західній Європі, 1853-1956рр. - Кримська війна.
  • 1855р. - «Київська козаччина».
  • 1856р. - похід «у Таврію за волею».
  • Селянські  повстання У.Кармелюка.

 

ІІ. Осмислення

Як ви гадаєте в таких умовах Наддніпрянщина потребувала переворень?

Робота з історичним документом: (в парі)

З промови Олександра ІІ від 30 березня 1856 р. перед предводителями московського дворянства.

  Я дізнався, панове, що між вами поширились чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за потрібне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер. Але, звичайно, ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним. Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати того часу, коли воно само собою почне ліквідовуватися знизу. Прошу вас, панове, подумати про те, як би здійснити це. Передайте слова мої дворянству для обміркування.

  Завдання

  1. Які, на вашу думку, соціально-економічні та політичні причини могли змусити імператора прийняти рішення про необхідність скасування кріпосного права?
  2. )  Доведіть фактами, що існувала загроза ліквідації кріпацтва «знизу», а не «зверху».
  3.  Як ви вважаєте, які можливі варіанти скасування кріпацтва могло запропонувати дворянство?

Учні, спрогнозуйте дії російського царя і уряду

Учні  Орієнтовна відповідь:

1.Можливо цар і його уряд прийме  Конституцію

 2.А я вважаю, що придушить селянські виступи і зробить незначні поступки

 3. А я думаю, що проведе реформи

4. Нам, звичайно, сьогодні важко спрогнозувати дії царя і його уряду.

Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися

У першій половині 19ст. спостерігається:

1. Занепад і криза феодальних відносин на селі, що виявляється в посилення експлуатації селян, низькому рівні організації праці, зниженні прибутків поміщицьких господарств.

2. Формування в межах феодалізму товарного виробництва і ринкових відносин, а саме: зростання товарності сільського господарства, спеціалізація окремих районів України, впровадження нових способів обробки землі, вдосконалення знарядь праці, використання праці найманих робітників, перетворення поміщицьких господарств на ринкові.

3. Формування нових соціальних верств населення: підприємців і найманих робітників.

4.Загострення соціальних суперечностей.

5. На середину 19ст. в російській імперії  спостерігалися кризові явища в усіх сферах життя. Конфлікт між рівнем розвитку продуктивних сил і старими феодально-кріпосницькими відносинами продовжував загострюватися. В країні склалася революційна ситуація, яка загрожувала вибухнути селянською революцією.

 

 

 

3.Постановка проблеми:   

Селянські   реформи  60-х 70-х   рр   в  Наддніпрянській Україні – це модернізація суспільства чи  відголос несправедливості?

Вправа «Таблиця знань» (Знаємо!)

Об’єднаймоcя в групи (за бажанням)

Робота «В групах »

І група: з текстом «Маніфест 19 лютого 1861р.»

 

Складання асоціативної схеми «Суть селянської реформи 1861 р.»

1.     Кріпосне право на селян, оселених у поміщицьких маєтках. І на дворових людей скасовується назавжди…

2.     Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, передають селянам за встановленні повинності в постійне користування селян присадибну їхню осілість і, крім того для забезпечення побуту їх та виконання обов’язків їх перед урядом визначену в «Положеннях» кількість польової землі та інших угідь.

23. Селянам надається право: провадити вільну торгівлю; відкривати й утримувати фабрики, різні промислові, торгівельні, ремісничі підприємства; записуватись у цехи, займатись ремеслами; вступати у гільдії, торгівельні розряди…

59. Поки селяни залишаються зобов’язаними поміщикові, селяни повинні виконувати панщину, сплачувати оброк…

187. Кожна сільська громада відповідає круговою порукою за справне відбування казенних, земських і громадських повинностей кожним з її членів.

- Якщо нинішній селянський наділ більший за вищий розмір наділу, розрахованого на всю громаду, то поміщикові дозволяється відрізати цей лишок у свої безпосереднє розпорядження…

Якщо у поміщика після надання в користування селян з наділу… залишилось у безпосередньому розпорядженні менше 1/3 загальної кількості належних йому угідь, то поміщик має право утримувати до 1/3 всієї кількості придатних земель.

- За основу розміру викупної позики береться грошовий оброк, призначений з селян на користь поміщика…

- Селяни зобов’язані вносити в казну щорічно взамін належного поміщикові за цю землю оброку по 6 коп. на карбованець з призначеної урядом позики аж до її погашення. Такі платежі звуться викупними. Викупна позика погашається протягом 49 років з дня видачі позики.

1.     За якої умови земельний наділ ставав власністю селянина?

2.     Чому державні селяни перебували в кращому становищі ніж кріпосні селяни?

3.     Що повинні були робити кріпосні селяни до сплати викупу за землю?

4.     Що нового впроваджувала реформа 1861р.?

 

ІІ група Робота з картою

 

  а)  Кількість яких селян становила більшість станом на 1861 р.?

  б)  Які розміри селянських наділів були встановлені за реформою 1861 р.?

  в)  У яких губерніях селянські наділи збільшили, а у яких зменшились у наслідок реформи 1861 р.?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ група:Робота з підручником (використовуючи матеріал підручника складіть словничок термінів):

Відрізок, викуп, державні селяни, рекрутчина, подушний податок,

ІІІ роздуми( Рефлексія)

Чому сучасники назвали селянську реформу 1861р  Великою?

«Інтелектуальна пауза» Головоломка

Значення селянської реформи 1861 р. Підручник  (с.185 ост.абз)

Сучасники цю реформу назвали Великою, оскільки вона принесла волю більш ніж 30 млн. кріпосних селян, було знищене кріпосне право – «те очевидне і для всіх відчутне зло», яке в Європі прямо називали «російським рабством», була розчищена дорога для становлення буржуазних відносин, економічної модернізації країни.

Разом з тим дана реформа мала половинчастий характер. Вона була складним компромісом між державою і всім суспільством, між двома основними станами – поміщиками і селянами, а також між різними суспільно-політичними рухами. Процес підготовки реформи та її реалізація дозволили зберегти поміщицьке землеволодіння, але прирекли селян на малоземелля, злидні й економічну залежність від поміщиків, так як селяни при розділі землі змушені були віддати поміщикам 5 частину своїх наділів. Реформа 1861 року не зняла аграрне питання в Росії, яке залишалося центральним і найбільш гострим ще довгий час.

1.     Чому сучасники назвали селянську реформу Великою?

2.     Що свідчило про половинчастий характер реформи?

3.     Чи вирішила реформа 1861 року аграрне питання в Росії?

Вправа «Дерево рішень»

 (по черзі отримують риси реформи і відносять їх до позитивних та негативних)

Позитивні риси                                                                         Негативні риси:

Наслідки:


 позитивніі наслідки

*ліквідація кріпацтва;

*створені виборні органи влади -   земства;

*збільшилась кількість шкіл

*вводилась  загальна військова повинність;

*суди стали гласними, всестановими.

*створення  Державного банку

негативні наслідки

*збереження поміщицького землеволодіння;

*земства пяте колесо до воза 

*збереження самодержавної монархії.

*збереглися тілесні покарання

* в армії збереглася муштра; безправя солдатів

*  не було демократичної свободи


Як ви думаєте, чи сьогодні Україна потребує реформування?

 Історичний крок вперед.

Вправа «Говорять сучасники»

Поясніть вислови:

«Лихо давнє й сьогочасне», «голодна воля», «божевільна воля»

Повернемося до початку нашого дослідження Чи згодні ви, що:  реформ 60-х- 70-х рр в Надніпрянській Україні це модернізація суспільства чи  відголос несправедливості?

Вправа «Займи позицію»

Підсумок

Вправа «За рядками прозаїка»

Читання тексту :

Час не стояв. Промайнула воля ,поламала ланцюги віковічні ,на котрих ще за дідів – прадідів прикували до панів колись вільні хутора ,села, опростались людські руки, несміливо ,наче  чого боялись , приймались за землю , котра колись була  «богова та людська» ,потім стала «панська»,а тепер , хоч силоміць наділена, знову стала «людська»….

Задурманений неволею люд почав продирати очі …і нічогісінько кругом себе не бачив ,окрім- панів та мужиків!...Усе ,що не ходило в сірій свиті ,- щиталось панами . Усе , що приросло до землі , копалось у ній, обливало її своїм потом ,- потом усе те звалося «наш брат Савка…»

 Неволя порізнила дітей одних батьків, одних матерів, вирила між ними глибокий яр , котрого ні перейти, ні переїхати – хіба засипати ..Та хіба можна засипати у рік , у десять ,у двадцять років яругу , котрий копався не десятки  ,а сотні літ ?..

Яку проекцію на сучасність робить автор у тексті? Чи потребує сьогодні реформ Україна? Яких? Яку проекцію на сучасність можна зробити під впливом авторських думок?

На  вашу думку потріно змінити у сучасному суспільстві? Чи актуальні нинішні реформи.

( ідеї учнів )

VI.Підсумки  уроку     

 Чи досягли ми поставлених цілей?

Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися

У першій половині 19ст. спостерігається:

1. Занепад і криза феодальних відносин на селі, що виявляється в посилення експлуатації селян, низькому рівні організації праці, зниженні прибутків поміщицьких господарств.

2. Формування в межах феодалізму товарного виробництва і ринкових відносин, а саме: зростання товарності сільського господарства, спеціалізація окремих районів України, впровадження нових способів обробки землі, вдосконалення знарядь праці, використання праці найманих робітників, перетворення поміщицьких господарств на ринкові.

3. Формування нових соціальних верств населення: підприємців і найманих робітників.

4.Загострення соціальних суперечностей.

5. На середину 19ст. в російській імперії  спостерігалися кризові явища в усіх сферах життя. Конфлікт між рівнем розвитку продуктивних сил і старими феодально-кріпосницькими відносинами продовжував загострюватися. В країні склалася революційна ситуація, яка загрожувала вибухнути селянською революцією.

1. Яким шляхом в Росії буде відмінено кріпосне право.

2. Зміст селянської реформи.

3. Механізм звільнення селян і наділення їх землею.

4. У чиїх інтересах була проведена аграрна реформа.

5. Які наслідки мала.

1. Ліквідація кріпосного права в Росії була проведена «зверху» в інтересах поміщиків.

2.Селяни одержали особисту свободу, набули економічних прав, в тому числі право на власну землю.

3. Розмір земельної ділянки визначався відповідно до закону і за узгодженням з поміщиком.

4. Земельні наділи селян були значно менші, ніж до реформи.

5. За землю селяни сплачували викуп, який значно перевищував ринкову ціну землі.

6. До переходу на викуп селянин вважався тимчасовозобов’язаним.

7. 94% селянських родин одержали мізерні земельні наділи.

8. Селянська реформа 1861 року мала як позитивні так і негативні наслідки.

 

 

«Рефлексія».

Продовжіть речення:

 Мені було  цікаво...

Я навчився...

Мені сподобалося...

Я задумався...

Я зрозумів...

Підсумовуючи ваші  знання, презентації  я хочу сказати  наступне, що  реформи дійсно  мали серйозні недоліки, але ви зрозуміли, що без них подальша    с- е модернізація імперії була б неможлива. Реформа 1861 року не принесла селянам сподіваної волі, в народі її прозвали "голодною волею", бо селяни вийшли "на волю" обідрані, мов жебраки, і потрапили в нове рабство до тих же панів.

 

docx
Додав(-ла)
Вітчук Оксана
Додано
8 жовтня
Переглядів
42
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку