Конспект уроку з історії України для 9 класу " Особливості розвитку культури. Розвиток освіти та науки в другій половині 19 ст."
Конспект уроку
з історії України 9 клас
Тема: « Особливості розвитку культури. Розвиток освіти та
науки II половини XIX ст.»
Вчителя історії
санаторної
школи – інтернату №22
Оболонського району
Семенової
Анжеліки
Олександрівни
2015р.
Тема : Особливості розвитку культури. Розвиток освіти та науки.
Мета: визначити особливості розвитку української культури другої
половини XIX ст., а також схарактеризувати стан розвитку
освіти та науки на українських землях в даний період , детально
зупинившись на діяльності провідних українських науковців;
розвивати в учнів навички роботи з текстовими джерелами,
аналізувати їх, робити висновки , узагальнення , розвивати
навички самостійної роботи в групах;
виховувати в учнів естетичні смаки та уподобання.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Обладнання : роздавальні картки з текстовими джерелами
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть;
-показувати на карті основні місця і території, пов′язані з розвитком
освіти та науки;
- характеризувати стан освіти і науки в Україні у другій половині XIX ст.;
- на основі різних джерел інформації: визначати й характеризувати основні
чинники та особливості розвитку культури даного періоду; порівнювати
ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними
цінностями українського суспільства; характеризувати й оцінювати
внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.
Хід уроку
I Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
Завдання: 1. Пригадайте , яким був стан освіти та науки в Україні у першій половині XIX ст.?
2. Порівняйте розвиток освіти та науки в Наддніпрянській України та на
західноукраїнських землях . Зробіть висновки.
3. Як ви думаєте, чи змінилася освітня політика російського австрійського
урядів у другій половині XIX ст.? Як саме ? Чому ви так вважаєте ?
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. У другій половині XIX ст. Україна залишалася поділеною між
двома імперіями – Російською та Австро-Угорською. Відсутність національ-
ної держави та антиукраїнська політика російського та австрійського урядів,
безумовно, накладали негативний відбиток на стан та розвиток культурних
процесів.
Поступальним, хоча складним і суперечливим, був розвиток науки в
Україні , що відбувався переважно в університетах та спеціальних вищих
навчальних закладах. Уряди Росії та Австро-Угорщини недостатньо асигнували проведення наукових досліджень, мало дбали про практичне
використання досягнень науки, підозріло ставилася до прогресивних
учених. Особливо тяжко позначалася офіційна ідеологія на розвиткові суспільних наук. Однак багато талановитих вчених плідно працювали на
науковій ниві й досягли великих здобутків. Але , незважаючи на це, українська культура продовжувала розвиватися як культура українського
народу і характеризувалася величезними досягненнями в усіх її сферах.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Повідомлення учнів про розвиток освіти
1 « Освітня політика урядів царської Росії та Австро-Угорської
імперій»
2 « Стан середньої та вищої освіти»
Завдання
- Які зміни в розвитку освіти в України відбулися в другій половині XIX ст., порівняно з першою половиною XIX ст.?
- Запишіть в таблицю ( на дошці ) « Стан середньої і вищої освіти».
- Порівняйте стан освіти на українських землях під владою Російської
та Австрійської імперій.
- Покажіть на карті міста , де в другій половині XIX ст. діяли вищі
навчальні заклади .
Стан освіти в Україні в другій половині XIX ст.
|
Освіта |
Наддніпрянська Україна |
Західноукраїнські землі |
|
Початкова |
Недільні школи для дорослих; початкові народні училища; церковнопарафіяльні школи. |
Початкові школи , які виходять з-під опіки церкви до світських органів влади |
|
Середня |
Класичні та реальні гімназії ; Інститути шляхетних дівчат, Приватні пенсіони, ремісничі, нижчі промислові комерційні, технічні , сільськогосподарські училища ,учительські семінарії |
Гімназії: в Галичині: 6 українських і 29 польських; на Буковині: 2 німецько-угорські; у Закарпатті: 3 німецьки-угорські |
|
Вища |
Харківський, Київський і Новоросійський університети. Ніжинський історико-філософсь- кий інститут, Харківський вете- римарний інститут, Південноросійський технологіч- ний інститут у Харкові, Київський політехнічний інститут, Вище гірниче училище в Катиринос- лаві. |
Львівський та Чернівецький університети; Технічна академія у Львові, Львівська академія ветеринарної медицини. |
Робота в групах
Групи мають опрацювати уривки текстів і дати відповідь на запитання
1-а група
Уривок із праці О.Д. Бойка «Історія України»
« На початку 60-х років Російська імперія стояла на порозі кардинальних змін та зрушень в освітній сфері. З одного боку , самодер-
жавство розуміло , що чим нижчий рівень освіти народу , тим простіше
ним управляти за допомогою централізованого бюрократичного апарату,
з іншого – розпочата модернізація суспільства зумовлювала гостру пот-
ребу у високоосвічених, кваліфікованих робітниках та піднесення загаль-
ного освітнього та культурного рівня народу, оскільки тільки за таких умов
можна було масово запровадити новітню техніку, передові технології,
більш ефективні форми організації праці.»
(Бойко О. Д. Історія України.- К. Академія, 2001.- С. 274-275)
Завдання
- Які дві протилежні тенденції визначали розвиток освіти в Наддніпрян
ській Україні в другій половині XIX ст.?
2-а група
Уривок з праці О.Д. Бойка «Історія України»
« У другій половині XIX ст. певні зрушення в освітній галузі відбулися в
західноукраїнських землях. По-перше, відповідно до реформи 1896 року
початкові школи вийшли з-під опіки церкви і були підпорядковані світ-
ській владі. По-друге , ця реформа бодай формально запроваджувала
обов′язкове навчання дітей віком від 6 до 14 років. По-третє , наприкінці
XIX ст. було розширено коло навчальних закладів, що давали вищу освіту,-
до Львівського університету приєдналися Чернівецький університет (1875),
Львівський політехнічний інститут (1877), Академія ветеринарної меди-
цини (1898). Однак , незважаючи на позитивні зміни, рівень освіти в західно-
українських землях залишався низьким. Зокрема , 1890р. неграмотними у
Східній Галичині були 66,4 % населення, а на Буковині – 75%».
( Бойко О.Д. Історія України. – К. Академія, 2001. – С. 276)
Завдання
1.Що нового ви дізналися про розвиток освіти на західноукраїнських
землях в другій половині XIX ст.?
2.Зробіть загальний висновок про стан освіти в Україні у другій
половині XIX ст.
Вчитель. Багато талановитих учених плідно працювали на науковій ниві
й досягли великих здобутків.
Робота з документом
Внесок Іллі Мечникова у світову науку
« Він виявив закономірності еволюційної теорії безхребетних.
Важливу роль відіграло у біології та медицині відкриття І. Мечниковим
1883року фагоцитозу , тобто захоплення й перетворення особливими
клітинами (фагоцитами) сторонніх тіл , в тому числі мікробів. …Діяльність Мечникова загалом відіграла визначну роль у пропаганді
й творчому розвитку ідей дарвінізму , а також у вивченні найнебезпеч-
ніших хвороб – чуми, правця, сифілісу, сказу – і розробці методів боротьби
з ними»
( Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України. Кін. XVIII – поч.XXст. – К.,
Генеза, 2000. – С.261)
Завдання
- Яке значення мала діяльність І. Мечникова для розвитку української науки ?
Повідомлення учня « М. Грушевського - видатний представник україн-
ської історичної науки.
Завдання
1.Визначте , який внесок зробив М. Грушевський у розвиток української
історичної науки.
2.Назвіть провідні праці М. Грушевського з історії України. Як ви
вважаєте , яким було значення цих творів?
Робота з документом
Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.
М. Грушевський про початок написання своєї праці «Історія України-
Русі».
« Написання суцільної історії України рано стало моєю задушевною гадкою , до певної міри питанням честі своєї й свого покоління. У своїх гадках мав я тоді написання історії короткої й загаль-
нодоступної , в трьох невеликих томиках , які б обіймали старий ,
литовсько-польський , і новий період. Зайнявши кафедру , я сім семестрів
читав загальний курс історії України … Курс сей мав послужити мов би
скелетом тої задуманої історії. Кажу: скелетом передусім тому , що курс
сей слідив лише провідну питку політичної історії , не вдаючись в історію
культурну , огляди устрою , економічного життя і т.д., що потім зайняли
таке важне місце в остаточній реалізації плану. …Протягом 1897 і 1898рр
був написаний 1 том і при кінці 1898 року був видрукований…
В Галичині сей початок історії був прийнятий з великим заінтересуван-
ням , можна сказати, з ентузіазмом. Але на прохання про допущення до
Росії відповіддю була абсолютна заборона.»
( Сарбей В. Г. Історія України XIX – поч. XX ст. – К. Генеза, 1996.- С. 177-178)
Завдання
- Як ви думаєте, чому так по різному сприйняли появу праці
М. Грушевського в Галичині.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з візуальними джерелами інформації
Учні отримують портрети відомих вчених , наукових діячів другої
половини XIX ст. Учні повинні пояснити, який внесок у розвиток української науки і освіти зробив кожен із діячів, зображених на портретах.
Портрети роздаються учням індивідуально. Це портрети М. Грушевського,
Д. Яворницького, І Мечникова, В. Антоновича , І. Франка.
Завдання
- Покажіть на карті місця , пов′язані з діяльністю цих діячів української культури.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку