Конспект уроку з літератури рідного краю з української літератури 5 клас

«Додаток 3»

Тема: Оля Олгері (Ольга Рєпіна). Розповідь про письменницю.  Тема дружби,  турботливості, уважності та  доброти в казці «Оленятко»

 Мета: поглибити відомості школярів про літературну казку як художній жанр, подати відомості про Ольгу Рєпіну ;

розвивати вміння висловлювати власні думки з порушень проблем, знаходити опис зовнішності героїв та аналізувати їх;

виховувати прагнення робити добро, усвідомлювати потребу уважного ставлення до ближнього.

Обладнання:  портрет Ольги Рєпіної, виставка книжок письменників рідного краю.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

Епіграф:                         Не будь переможений злом, але перемагай добром

                                                                                                                    Біблія

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з таблицею

     Доповніть таблицю, порівнявши народну та літературну казки. Визначте спільні та відмінні риси.

ІV. ЗАСВОЄННЯНОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Лекція вчителя

Рєпіна Ольга Геннадіївна народилася 24 липня 1963 р. у місті Дніпропетровську. Освіту здобула у Дніпропетровському гірничому інституті Дніпропетровському національному університеті .Працювала у газетах міста, психологом у середній школі.                                                                             Друкується під псевдонімом Оля Олгері.

Пише українською та російською мовою.                                                                         Оля Ольгері  авторка багатьох казок та історій для дітей.

Читання казки Олі Олігери «Оленятко» (Додаток 1)

Складання плану казки та її переказ за цим планом

Вступна бесіда з учнями

- Що у вашому розумінні є добро?

- Як ви розумієте епіграф до уроку?

- Що таке гуманізм? Про яку людину кажуть, що вона гумання?

- Чи пов’язані слова гуманізм та дружба?

- Яким повинен бути справжній друг?

Словникова робота

Портрет – походить із французької мови і означає «зображення».

Робота з текстом

- Знайдіть у тексті портрет Оленятка.

- На які деталі зовнішності героя автор акцентує увагу? Чому саме?

- Як автор ставиться до маленького Оленятка?

- Про які риси характеру можна судити з портрету Оленятка?

- Назвіть художні засоби, які використовує Оля Олігері при змалюванні головного героя?

- Знайдіть у казці епізод, який підтверджує, що Оленятко було добрим.             - Як ви зрозуміли слова старого дуба про те, що можна бути і другом, і ворогом?                                                                                                                        - Хто такий  справжній друг? Зачитайте уривки з казки.                                                  - Чи вважаєте ви, що Оленятко стало справжнім другом для маленького жучка.                 - Чому учить нас казка, яка головна ідея твору?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Вправа «Мікрофон»

Казка Олі Олігери «Оленятко» навчила мене бути…

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати ілюстрацію до казки «Оленятко»

Додаток 1

Оленятко

У великому лісі жило оленятко. Воно було маленьке, з коричневою спинкою та очима кольору лісних горішків.                                                                              Оленятко тільки що народилось, тому друзів у нього ще не було. Велетенській дуб хитав над ним своїми могутніми вітами.                                                                      – Я друг тобі, не бійся! Я захищу тебе від будь–якої негоди…                                             – А що таке друг? – запитало оленятко.                                                                                – Це той, хто допомагає і не потребує віддяки, – відповів мудрий дуб.                                 – Виходить, і трава мій друг: я в ній ховаюсь, – зробило висновок оленятко. – А це – друг? – і малюк повернув голову услід джмелю, що пролітав над ним.               – Він може тебе ужалити, – відповів дуб. – А для квітів він друг, тому що обпилює їх.                                                                                                                    Оленятко замислилось.                                                                                                – Якщо я правильно зрозумів, можна бути і другом, і ворогом?                                           Дуб захитався і зітхнув:                                                                                                – Еге-ж...                                                                                                                                    – А я не хочу бути ворогом хочу бути другом! – хвилювалося оленятко. – Тільки другом для усіх!                                                                                                              – Ну що ж, спробуй...– відгукнувся  розумний старий дуб.                                                             Оленятко підвелось на тоненькі ніжки і підстрибнуло від радощів, – що є мама, що є друг, що гріє сонечко.                                                                                            – Ой-ой-ой! – заголосив хтось із трави. – Ти зламав мені ніжку!                                       Оленятко злякано нахилилося до землі і побачило маленького жучка, котрий тримав свою зламану ніжку.                                                                                           – Я тепер не зможу ходити! Який ти великий і злий!                                                        – Я не злий, – розгубилося оленятко, – я необережний, і не бачив тебе у густій траві. Пробач! Я хочу бути твоїм другом! Знаєш, давай я буду носити тебе на своїй спині, доки твоя ніжка не одужає!                                                                                        І оленятко опустилося на коліна, щоб маленькому жуку було зручно заповзти йому на спину.                                                                                                                              – Ну що, маленьке оленя? – запитав дуб, який спостерігав за всім зі своєї висоти. – Легко бути тільки другом?                                                                                         – Ні, – відповіло йому оленятко. – Але я зрозумів, що у світі повинні існувати турботливість, уважність і доброта. Тоді всі будуть друзями.                                  Старий дуб ствердно похитав своїми гілками. Він давно вже це зрозумів