Літературне читання
Тема: Юрій Ярмиш «Та сама мишка», «Їжачки»
Очікувані результати: ознайомити учнів з творчістю Юрія Ярмиша; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; розвивати вміння аналізувати прочитане, давати відповіді на запитання, характеризувати дійових осіб; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бажання працювати в колективі.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Для синків-молодців
Мати напекла млинців.
І хвалили молодці
Ті млинці на молоці.
2. Робота над лічилкою
Вовк розсівся на печі,
З клоччя крутить калачі,
З віхтя вихопить шматок —
Раз — і стулить пиріжок.
Вовче тісто з рук упало,
А упало — то пропало.
Чорний пес хапнув пиріг —
І тікати скільки ніг.
Розбігаймось хто куди, —
Вовк біжить — чекай біди!
3. Робота над чистомовкою
Ки-ки-ки — дуже любим ми казки.
Ни-ни-ни — вчать всьому нас вони.
Ця-ця-ця — ох цікава казка ця.
Ву-ву-ву — хочу слухати нову.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
• Сиднем у землі сиділа,
Час настав — і всіх здружила
Діда, бабу, внучку й Хвінку,
Мишку та кицюню Мінку. (Ріпка)
— Як ви вважаєте, чи допоможе мишка всім і наступного року?
— Сьогодні ми про це дізнаємося з казки, яку написав Юрій Ярмиш. А також ми прочитаємо ще одну його казку про їжачків.
ІV. Опрацювання нового матеріалу
1. Біографічна довідка
— Народився Юрій Феодосійович у Дніпродзержинську на Дніпропетровщині в сім’ї вчителів.
Юрієві Ярмишу доводилось багато подорожувати. Він побував у Великій Британії, Канаді, США, на Балканах, кілька разів відвідав Індію.
Як казкар Ю. Ярмиш відомий не лише в нашій країні. У Санкт-Петербурзі видано антологію найкращих казок сучасних письменників країн Співдружності Незалежних Держав, у якій вміщено по одному-два твори кожного автора, а Ю. Ярмиша — аж 16 казок.
Друзі жартома називають його українським Андерсеном.
2. Опрацювання казки «Та сама мишка» (с. 141-142)
1) Гра „Бджілки“. Самостійне напівголосне читання казки учнями
— Чи сподобалася вам казка?
— Що в ній незвичного?
2) Словникова робота
Пишатися — відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості за щось; гордитися.
Читання стовпчиків слів буксиром за вчителем; скоромовкою в парах.
Ото отоді
страх торік
збагнути відхекатись
торішньої наморилася
страхітливо сіроманці
— Прочитайте найкоротше і найдовше слово.
3) Читання казки учнями ланцюжком
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Як бабуся і кицька дякували мишці?
— Що відповіла мишка дідусеві наступного року?
— Пригадайте персонажів української народної казки „Ріпка“.
— Опишіть їхні дії в народній і літературній казках.
— Що спільного й відмінного у народній казці та казці Юрія Ярмиша? Чого більше?
— Розгляньте малюнок. Який епізод казки на ньому зображено?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання казки «Про ріпку та внучку»
1) Гра „Рибки“. Самостійне мовчазне читання першої частини казки
— Читайте, намагаючись передбачити, що відбуватиметься далі.
— Як ви вважаєте, хто допоможе?
2) Читання учнями кінцівки казки
— Чому внучка не захотіла рвати ріпку?
3. Опрацювання казки «Їжачки»
1) Гра „Бджілки“. Самостійне напівголосне читання казки учнями
Їжачки
Їжачок виріс на гірці над морем. Одного разу ніч була місячна, і він спустився на берег.
Хвиля то набігала на мокре біле каміння, то повертала в море…
І коли вона черговий раз відкотилася назад, їжачок помітив малого чорненького їжачка, що сидів на камені й повільно ворушив голочками.
— Що ти тут робиш? — спитав їжачок, що спустився до моря.
— Гріюся, — відповів їжачок зі свого каменя. — Я гріюся на білому камені. Він ще теплий від сонця.
Хвиля набігла, і чорненький їжачок зник під водою… А коли хвиля відринула в море, їжачок, що жив на гірці, спитав здивовано:
— Виходить, ти живеш у морі?
— Еге ж, адже я – морський їжачок! — відповів той. — Я живу в морі. А що ти над усе любиш? — спитав морський їжачок.
— Молоко. Воно біле й солодке!
— А я над усе люблю морську воду. Вона солона і прозора!
І знову хвиля поглинула їхню розмову…
Потім їжачок, що жив на гірці, промовив замріяно:
— Іще мені подобається місяць. Коли він світить, усе навкруги таке незвичайне…
— А я люблю сонечко. Коли воно світить, я теж гріюся на моєму білому камені.
Тоді їжачок, що жив на гірці, запросив морського їжачка:
— Приходь до мене в гості!
Морський їжачок зітхнув:
— Не можу! Я без моря не можу. Ти приходь!
— А я у воді не можу.
І вони обидва замовкли, посмутніли.
— Але ми все одно будемо дружити! — сказав їжачок, що жив на гірці. — Адже кінець кінцем ми обидва – їжачки!
І вони замовкли.
Тихо плескало в берег море. Місячна стежка підкотилася до самісінького берега. І можна було побігти нею разом далеко-далеко…
— Чи сподобалася вам казка?
2) Словникова робота
Відринула – відійшла, відхлинула.
Замріяно – розмірковуючи про щось приємне.
3) Читання казки учнями ланцюжком
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Де зустрілися їжачки? Прочитайте.
— Що здивувало їжачка, який жив на гірці?
— Що розповів кожен їжачок про себе?
5) Робота в групі
— Прочитайте в особах, як їжачки запрошували один одного в гості. З якою проблемою вони стикнулись? Якого висновку дійшли?
— Які важливі для вас думки Юрій Ярмиш висловив у своїх казках?
6) Робота за ілюстрацією
— Розгляньте малюнок. Який епізод казки на ньому зображено?
V. Підведення підсумків уроку. Рефлексія
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Які казки ми читали? Хто їх автор?
— Чого вас навчили прочитані казки?
VІ. Домашнє завдання
Переказувати казки.