Конспект уроку з позакласного читання сучасної української прози та поезії для 9 класу на тему: «Природа – це казка, яку треба читати та любити серцем….».

Про матеріал
Мета: Навчальна: залучати дітей до читання позакласної української літератури (прозової та віршованої), яка присвячена трагедії на Чорнобильській АЕС, спонукати учнів до пошукової роботи, ознайомлення з Червоною книгою. Розвиваюча: розвивати навички виразного читання прозових та віршованих творів, читання напам’ять, читання поезій під музику, викладу повної логічної думки, розвивати творчі здібності учні , а також висловлення власних думок з приводу Чорнобильської трагедії та збереження природи. Виховна: виховувати в учнів співчутливість, критичне ставлення до історичних подій, любов до рідного краю, природи, готовність берегти і примножувати її багатства, формувати в учнів почуття прекрасного.
Перегляд файлу

 

  Конспект уроку з позакласного читання сучасної української  прози та поезії  для 9 класу на тему: 

 «Природа – це казка, яку треба читати та любити серцем….».

 

 

 Українська література. 9 клас.                   Вчитель української мови та літератури         НВК № 4 Симчіч Інна Аліківна.

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ

«НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС № 4

«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА - ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 (ДИТЯЧИЙ САДОК)»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  МІСЬКОЇ РАДИ

 

 

 

D:\Новая папка\Фото  Вчитель року Сыимчич И.А\100_8080.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: «Природа – це казка, яку треба читати та любити серцем…»

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Вид уроку:  інтегрований.

Мета:

Навчальна: залучати дітей до читання позакласної  української літератури (прозової та віршованої),  яка присвячена  трагедії на Чорнобильській АЕС, спонукати учнів до пошукової роботи, ознайомлення з Червоною книгою.

Розвиваюча: розвивати навички виразного читання прозових та віршованих творів, читання напам’ять, читання поезій під музику,  викладу повної  логічної  думки, розвивати творчі здібності учні , а також  висловлення  власних думок  з приводу Чорнобильської трагедії та збереження природи.

Виховна: виховувати в учнів співчутливість, критичне ставлення  до історичних подій, любов до рідного краю, природи,   готовність  берегти  і примножувати  її  багатства, формувати в учнів почуття прекрасного.

Наочність: виставка публікацій, періодичних видань, рефератів, плакатів;  робіт  юних художників  і поетів класу на тему: «Людина, я  і природа»;  карта України, ілюстрації з Червоної книги; штучні квіточки.

Обладнання: магнітофон,  диски з аудіо записом, фортепіано, презентація до уроку. Образ Чорнобиля (учениця зі свічкою у руках), гра вчителя на фортепіано.

Використана література:  збірка поезій О. Олеся. К. Піка, І. Гончара; статті з газет, журналів;  легенди; пісні та мелодії сучасних  композиторів, присвячені природу, твори – роздуми учнів.

ХІД УРОКУ:

                                                                     Чорнобильській трагедії присвячено.

Чорних дат у людства є немало.

                Кожна з них – це міна під прогрес.

                Найстрашніше, що усіх спіткало,

                Вибух на Чорнобильській АЕС.

  1. Організаційний момент: (привітання, дата, тема, мета уроку, мотивація уроку, очікуваний результат).
  2. Слово вчителя: Добрий день шановні гості та любі діти!

Сьогодні у нас незвичайний урок, на якому ми поговоримо про  наш   спільний дім, про чудову природу нашої Батьківщини, про місце  в ній людини та про ті екологічні проблеми, які  турбують  не тільки нас, а  й  все людство.

ПЛАН УРОКУ:

  1. У природи чисте серце.
  2. Попіл Чорнобиля стукає   в людське серце.
  3. Любіть, шануйте, бережіть  природу -  вічне джерело нашого життя.

 

  1. Актуалізація  опорних знань.

Вікторина:

  • Що таке екологія?
  • Які стилі мовлення ви знаєте?
  • Назвіть ознаки художнього, публіцистичного  та епістолярного  стилів?
  • Що ми розуміємо під словами «фауна», «флора»?
  • Що таке веснянки?
  • І  що таке легенда?

Проблемне питання  до уроку:

ПРИРОДА - ЦЕ КАЗКА! А ЧИ МОЖНА ЇЇ  ЧИТАТИ І ЛЮБИТИ СЕРЦЕМ?

Зв.м.                                              Пісня « Послухай музику Землі».

Слово вчителя: Яка чудова пісня! Вона так тісно  переплітається  з нашою темою уроку. У кожного з нас  лишився  у серці добрий куточок,  де минуло наше дитинство, зелена левада, чиста річка, сосновий бір, де так  легко дихається…. Мабуть, найбільшу насолоду  і радість, найпалкішу любов до рідного краю,  до життя, викликає спілкування  з природою. Вона чарує нас  і хвилює  під час наших подорожей, свят, відпочинку. Саме таке тісне спілкування  ви можете побачити на нашому плакаті.

( Перегляд стенду з плакатами).

  1. У природи чисте серце. Дуже хотілося б, щоб ви згадали кращі прозові  й  віршовані твори  українських письменників  і поетів, яких хвилює краса рідного краю в літературі…

(Учні перелічують твори….)

Зв.м.                                                            (спів пташок)

 (на фоні музики звучить  у виконанні учнів вірш)

Учень:   Безмежно з дитинства кохаю красу

Свого рідного краю –

Дніпра голубінь  неозору,

Сосну в надвечірї  прозорім,

І місяць  у хмарках  сріблястих,

І свіжість  весняного листя,

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся,

У ліс завітаю  я знову

На тиху сердечну розмову,

Де пахне застигла суниця

І сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування,

Берізок тремтливих зітхання

Тонкі  білозорі сестриці

Сплели  свої віти  в косиці.

Слово вчителя:  Не тільки композитори, а й українські письменники, сини своєї Батьківщини, серця яких наповнені всеохоплюючою любовю до рідної природи могли написати таку ліричну поезію. Але не тільки музикою, поезією  можна передати своє ставлення  до  природи, а й через фарби та пензлі. Ось подивіться, як за допомогою цих  засобів уявляють навколишнє середовище юні художники, ваші однокласники.

(перегляд виставки з роботами юних художників школи).

Учень: Земля дідів і прадідів наших, наша Батьківщина. На ній жили і виросли наші батьки, на ній зробили свої перші кроки і ми. Ось так я бачу нашу Землю…

Учень: Поглянь: уся земля тремтить,

В палких обіймах ночі,

Лист квітці мрійно шелестить,

Траві струмок воркоче

Відбились зорі у воді,

До хмар летять тумани,

Та ллються пахощі густі

Там гнуться верби. (О.Олесь)

Слово вчителя: Слухаючи такі натхненні рядки,  не хочеш думати про те, що людству загрожує загибель найближчим десятиліттям.

Учень: Послухайте, як дихає земля.

Як щирістю і ласкою розкрилась,

Немов маленьке сонне немовля,

Неначе мати, що над ним схилилась.

І навіть всі замовкли соловї,

Бо дихання землі зачарувало.

Ані шелест, замріялись гаї

І зорі з неба падать перестали.

Здається, сам немов у землю вріс,

Як грудочка, а чи мала піщина

  • Ти до землі всім серцем прихились,

- Мені шепоче рідна Україна.   (О.Гончар)

Слово вчителя: Якщо вірити старовинній легенді, то кожна людина має на небі свою зірочку. У когось ця зірочка маленька, а у когось – більша, у когось величезна, як сонце. Від чого залежить це? Може, від душі. Щира душа – і зірка велика,  змаліла – і зірка зменшилась. Напевне,  зірка О.Гончара  була великою і яскравою, бо навіть після смерті щирістю його таланту. І  94  років виповнилося б йому  в цьому місяці  і році (на 2012 р.).

Зв. муз.                                          (веснянка – «Подоляночка»)

Вчитель : Сьогодні весна, нарешті принесли  її на своїх крилах птахи, за давніми легендами. Люди жили і живуть з природою в будь - яку пору, вони беруть від неї дари і розуміють, що краще буде їм. Людина  -  часточка природи, плоть її плоті. І в кожного з нас просинається бентежна тривога за майбутнє нашої землі, як у поета і письменника Піка, який зовсім небайдужий до долі природи.

Зв. муз.                                        («Співаючий пастух»)

Читає:  Як тихо над краєм, а серце стривожено б’ється,

Земля промовляє, як їй нелегко живеться.

Від горя і болю сміятися давно перестала,

Бо  в*їлися бомби, снаряди впилися, як жала.

Виходить в дорогу в чудовім весіннім цвітінні,

Збиває босі ноги посипаним ядом каміння.

Чудове повітря отруйним насичене газом.

І дихати грудям все важче і важче щороку.

Сплюндрована врода водою гнилою і сміттям,

Ледь видно природу під порваним сірим лахміттям.

В покраянім тілі платами лежать хімікати.

Рубці затверділи, а їй же жить і копати,

Що буде, не знає, в тривозі заламує руки

Скрізь горе безкрає, і всюди Чорнобиля муки

Напевне, загине, як зміни на  краще не буде,

Ви мужні і сильні під захист візьміть її люди!  (К.Пік)

Слово вчителя: Постає питання: «Чому виникає екологічна проблема забруднення навколишнього середовища?»

Зв. муз.                                               (трагічна – «Елізі» - 1 частина)

Учні:      Чорних дат у людства є немало.

                Кожна з них – це міна під прогрес.

                Найстрашніше, що усіх спіткало,

                Вибух на Чорнобильській АЕС.

   (Висить карта України – учень біля карти)

Чорнобиль. Це назва невеличкого містечка районного центру в 130 км. від  Києва. Заснований у Древній Русі, Чорнобиль дає своє гірке ім’я атомній електростанції, будівництво якої почалося у 1971 році. У 1893 році вже працювали 4 енергоблоку із запланованих 6. Але в історію Чорнобиль ввійшов як найбільша катастрофа.

      Ту мирну весняну ніч на берегах  Припяті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 р., відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.

Зв. муз.                                          (трагічна)

Учень: О 1 год. 24 хв., 40 сек., коли При’пять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово  пролунав вибух  і над 4 – им реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву.

Зв. муз.                           (Реквієм В.А. Моцарта) –   стихає…

Образ Чорнобиля   (учениця зі свічкою в руках )

Учениця: Кипіли граніт і смола.

Не грішники – хлопці в тім пеклі горіли.

І зона мовчання була.

Свій лік починала незнана ще ера

Борні із новим найжахливішим злом,

І грюкав, і гримав до кожного в двері

Четвертого блоку розлом.

І в Швеції приладів стрілки стрибали,

Тривога весь світ пройняла –

Це ж рвалось лихо вселюдське за школи,

І зона мовчання була.

Плювався отруйною парою кратер,

І хмари зловещі пливли,

А люди до першотравневого свята

Двори й тротуари мели.

Жінки на городах копалися в глині,

Так буйно черемха цвіла…

Котилися від Києва геть лімузини,

І зона мовчання була.

Чутки нечувані повзли між народом,

І пухла від них голова.

Дивились в надії на радіо:

Згодом усе розтлумачить Москва”.

Ішли піонери в парадних колонах,

Бадьорість – з трибун висоти.

Стояли в чеканні німім ешелоні:

Як гримне, чи встигнеш втекти?

Мені ж і тепер ще бракує озону,

У грудях задушлива мла…

Іще не було відгороджено зони,

А зона мовчання була.

Учень:  В ніч на 26 квітня Валерій Ходемчук  був на зміні. Він загинув  у перші хвилини аварії під уламками четвертого енергоблоку ЧАЕС. «Саркофаг» став для нього  вічним  пристанищем. Так   і не дочекалася Валерія  його мати, дружина Наталка, син Олег  та донька Лариса, а залишився лише лист….

Зв.м.    Ноктюрн  Ф. Шопена. (оживлення листа Ганни Ходемчук  синові Валерію).

Учениця:   Синочку! Відчуваю, що тільки ти мене зрозумієш  і простиш, що пишу  тобі  на той світ. Бо не можу  по – іншому. Ніяк не можу змиритись, що більше  тебе не побачу.

   Мій ріднесенький! Новин у нас за цей час стільки сталося! Валерику!  Знаю, якби ми з тобою  зустрілися, ти б обов’язково запитав, чи не ображає мене хто –  набудь, відколи тебе немає вдома. Ні, синку! Мене вже сама доля ошукала, відібравши  тебе. А люди – вони скрізь добрі. Щороку  я тим  і живу, що чекаю того дня, щоб  побачити місце твоєї смерті. Бо велике то горе, синку, для матері – не мати навіть  могили синові. Весь четвертий – то твоя могила.

     Немає  у мене  вас, діток, яких відібрала  смерть. Трьох – маленьких, і четвертого – тебе, красеня. У 35 літ.

  Простіть же мене, що не зуміла  відвернути  смерті. Прости мене, моя  дитино.

Зв.м.                  (В.А. Моцарт  «Реквієм»).

Слово вчителя:  Ціною життя 28 пожежних (серед них 23 українця)  були врятовані блоки АЕС  від страшної  небезпеки. Ось імена  перших жертв  чорнобильського полум*я.

( учні по черзі піднімаються  і називають  прізвища  пожежників   і залишаються стояти).

Учні: Віктор Кибенюк, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенко, Володимир Правий, Володимир Тищура.

Учитель: Прошу  всіх піднятися  і вшанувати  пам*ять загиблих  хвилиною мовчання….

Зв.м.                               (Хвилина мовчання)

                                           (прошу всіх  сісти)

Слово вчителя. Про Чорнобильську трагедію та її  наслідки написано багато книг, статей, створено документальні фільми. Серед них: поема «Чорнобильська Мадонна»   І. Драча, поезія «Зона мовчання» білоруського поета Сергія Законнікова, «Променевий пейзаж», поезія «Сину, вбережи  і захисти» Світлани Йовенко, статті «Чорнобиль як заповідь» Василя Бабія,  «І  впала з неба зоря», «Полин» , «Ми долею усі тепер чорнобильці» Віктора Крочевського.

   Атомні станції дуже  шкідливі та небезпечні об*єкти. Тому людям, які  займають керівні посади, слід розсудливо підходити до того, де саме споруджувати станції, а також  інші фабрики, заводи. Потрібно постійно жити  в єдності  з природою…..

    Але життя продовжується, весна  буяє  і на думку  спадає легенда про Флору та Фауну.

Зв.м.    «Співаючий пастух» на фоні музики учні розповідають легенду.

Учень:  Були  у  матері природи  дві донечки такої вроди: голубооку звали Флора, а швидку, як вітер – Фауна. Обидві світ живий любили, відтак його боготворили. То ж  вирішила мудра  мати   в придане  їй дарунки  дати:  мрійливій Флорі – світ рослинний, а жвавій Фауні -  тваринний, щоб  берегли  і доглядали, від всього злого захищали. Живуть   в легендах  і понині живого світу дві богині.

Вчитель: Так, діти, наслідки Чорнобильської катастрофи схвилювали весь світ: зелені гаї, широкоплинні річки – все стало мертвим. Так почали з*являтися  проблеми лісу  і тварин!

(надаємо слово нашим журналістам, які займалися пошуковою роботою з цієї теми).

 

Екологічний стан тварин. ( Ілюстрації)

Учень: Досліджуючи відповідний матеріал, можна  сказати, що  екологічний стан тварин  зони відчуження протягом 26 років (станом на 2012 р.)  після  аварії можна вважати задовільним. Почали масово розмножуватись гризуни, що призвело до збільшення чисельності лося, козулі, дикого кабана, вовка…. Звірі почали  займати нові  екологічні ніші. Збільшилась чисельність  норки, видри, бобрів… Стало  більше птахів:  тетеруків, сірої куріпки, беркутів…. Але  відмічено  зменшення водо плаваючих (чирок, лисок), синантропних

 (горобців, суниць). Зате  птахи, чутливі до  присутності людей – чорний лелека. Сірий журавель – поповнили свою чисельність.

Можна зробити наступний висновок: Життя продовжується!

Екологічний стан лісу. ( Ілюстрації)

Учень: Внаслідок Чорнобильської катастрофи  в Україні радіаційного забруднення зазнали 12 областей. Але найбільше всього вражені райони Київської, Рівненської, Житомирської, Вінницької та Волинської областей.

Незримий радіаційний  вогонь обпалив не тільки людей. Фауна  і Флора Полісся,  здавна  відомі своїми грибними та ягідними місцями, мисливськими угіддями, потерпали від  атомного удару вже  першого після аварійного  літа. На ходу  завмирали  працьовиті мурахи,  на льоту падали швидкі птахи.

Що ж ми маємо на сьогодні,  після 26  років трагедії

(станом на 2012 рік)?

Учень: Було  припинено  господарську діяльність: оранку,  випас худоби,  сінокіс, збір врожаю. В  лісопосадках не проводилось  прорідження, сталося  перегущення деревостану. А на сьогодні  в зоні відчуження відбувається  відновлення рослинного покрову,  зросла кількість конвалій, які занесені   до Червоної книги.

Вчитель: Так, діти! Багато рослин  і квітів занесені до Червоної книги, тому що якнайбільше терпить  природа саме від людей. Але ми зупинимося на одній квіточці – підсніжнику або білоцвіту Весняного, яка занесена до Червоної книги.

Можливо, хтось з вас знає легенду про цю квітку?

Зв.м. (звуки природи) на фоні музики діти розповідають  легенду про «Підсніжник».

Легенда «Підсніжник»

Учень: Коли перших людей було вигнано з раю, на Землі падав сніг, і Єва заплакала. Все їй здавалося таким  похмурим та безнадійним. Раптом кілька сніжинок  перетворилися на квіти. І це так  підбадьорило майбутню праматір, що вона почала збирати хмиз, щоб розпалити вогнище….

Зв.м.                  (звуки природи) на фоні музики діти розповідають  легенду.

Легенда

Учениця: А  інша легенда розповідає, що підсніжники – це сльози  Снігуроньки, котра  під деревами намагалася  ховатися  від нещасного світла. Снігуронька  тікала  від сонця, а маленький підсніжник, навпаки,  прагне  його, доки густа тінь  не впаде на землю, доки ліс голий. Найхоробріший воїн весняного  війська, він висуває  з – під   снігу свої списики – листочки. Квапливо викидає порцеляново – білі квіточки  й поринає  в сон тоді, коли   в лісі стає тепло  й затишно. Життєві ритми підсніжника  такі незвичайні, що дехто з учених  схильний вважати, що ця рослина  успішно завойовувала світ  ще  в епоху зледеніння, торжествуючи над крижаною смертю.

Зв.м.                                            (звучить фінальна пісня)

Вчитель: Діти, так давайте щоденно показувати приклад дбайливого ставлення  до природи. Займатися озелененням  класу, школи, подвірїв, не засмічувати, а очищати наш потічок, дбати про благоустрій, слідкувати за мурашниками, не руйнувати  пташині гнізда. Вчасно  зупиняти того, хто нищить  природу. Треба  серцем  сприйняти довколишню красу  і оберігати її,  дбати, щоб ніколи не змовкав хор травневого  ранку, вічно  шуміли  над нами крислаті дуби,  співали солов’ї, бо

ПРИРОДА - ЦЕ КАЗКА, ЯКУ ТРЕБА ЧИТАТИ І ЛЮБИТИ СЕРЦЕМ!

  • Діти, а як Ви розумієте цей вислів?

5.Підсумок уроку:  учні читають твори – роздуми  про природу і цей вислів.

(гостям вручають штучні квіти – підсніжники).

6. Оцінювання дітей.

7. Д/З: творче завдання – зробити презентації  або проекти на вивчену тему, або скласти  вірш, акровірш  про природу.

C:\Users\Инна\Desktop\Распечатать\IMG_1541.JPG

1

 

docx
Додано
28 липня
Переглядів
48
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку