Конспект уроку з позакласного читання «Т.Г.Шевченко – великий співець України»

            

      Тема: «Т.Г.Шевченко – великий співець України»    

      Мета: Вчити дітей виразно читати вірші, осмислювати               

                    осмислювати прочитане; показати барвистість, красу рідної   мови, її мелодійність; поповнити словниковий запас учнів; виховувати любов до поезії, до краю, де народився.

     Обладнання: записи пісень, слайдова презентація, портрет  

                               Т.Г.Шевченка, картки для роботи в групах і для  і

                               для індивідуальної  роботи учнів, дитячі малюнки,  

                               виставка творів Т.Г.Шевченка.

   

                                               Хід уроку

             І. Організаційний момент.

                             Пролунав уже дзвінок,

                                 Починається урок.

                                 Він незвичайний і цікавий,

                                 До нас гості завітали.

                                Повернемося обличчям до гостей

                                І лагідно промовим: «Добрий день!»

                  Девіз уроку:    Ми веселі і кмітливі,

                                                   До навчання не ліниві.

                                                  Побажаймо нам натхнення,

                                                  За роботу, в добрий час!

                                                  Зичим успіхів всім нам!

                    Побажання вчителя. Бажаю усім, щоб до кожного з вас

                          Завітало натхнення сьогодні у клас

                          І збудило бажання здобути знання,

                          Щоб потім життям ви не йшли навмання.

                          Щоб вам захотілось новеньке пізнати,

                         Самим научитись та інших навчати.

                         Тож я побажаю, щоб лінь ви прогнали

                         Й натхнення щоб

                         кожного дня зустрічали.

                                                                        

 

               ІІ. Мовна розминка.

1. Фонетична зарядка.

• Як співають комарики?
• Як гелгоче гусак?
• Як пищать пташенята?
• Як скрегоче сорока?
• 2). Гра « яке слово зайве?»

- Соловейко, жайворонок, зозуленька, защебетав?

- Весна, вранці, ввечері, вдень?

- Зоря, сонце, веселка, світає?

3). Робота над скоромовкою.

     Летів горобчик,

    Сів на стовпчик.

    Прибіг хлопчик,

    Утік горобчик.

4). Розчитування.

- Читаємо групи слів на одному диханні.

Віє                                Луг

Вода                            Луна

Вітер                          Лани

Вранці                        Люди

Встала                      Любий 

Весна                          Летіти

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

• Послухайте вірш і скажіть, як його закінчити.

Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар,

ані шелесне верба височенька.

Наша Оленка відкрила « Кобзар»,

вголос читає…( Тараса Шевченка).

• Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з творами великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Народився

 Т. Шевченко 9 березня 1814 року у селі Моринцях Київської губернії на Черкащині в бідній селянській родині, в хаті, вкритій соломою…

      Через рік родина переїздить до Кирилівки.

      Григорій Іванович і Катерина Якимівна – батьки Тараса Шевченка – були кріпаками у поміщика Енгельгарда. Мати була лагідної вдачі жінка, працьовита, дбайлива, знала безліч народних пісень. Батько умів читати, робити із дерева вози, колеса, бо іноді й чумакувати доводилося.

  -А хто такі чумаки? ( Чумаки – це люди, які торгували сіллю та рибою. А для цього їм доводилося їхати кількома возами в далеку подорож по товар).

- Батько іноді брав із собою і малого Тараса. Чимало почув і побачив тоді хлопець.

   У Тараса були брати і сестри: Микита, Катерина, Марія, Ярина, Йосип. До сестер Тарас Шевченко почував велику любов: вони були єдиними друзями дитинства.

      Тарас ріс дуже цікавим і допитливим хлопчиком. Не раз задумувався над тим, чи є край землі і чи далеко до нього. Хлопчикові хотілося знати, чому дерева на осінь

 листя скидають, звідки птахи прилітають, чому сонце лягає спати і багато іншого.

   У 8 років батько віддав його в «науку» до дяка. П’яниця-дяк за найменшу провину карав своїх учнів різками. Давайте пригадаємо, як пізніше Тарас згадував ту школу у своїх віршах.

           Учень.  Ти взяла мене маленького за руку

                          І хлопця в школу відвела.

                          До п’яного дяка в науку.

    -  Учися, серденько, колись

    З нас будуть люди,- ти казала.

 Коли Тарасові виповнилось 8 років, померла мама, а на 12 році життя його спіткало нове горе – помер батько. Одинадцятирічним хлопчиком залишився сиротою, беззахисним і недоглянутим.

 Про своє дитинство він згадуватиме у своїх віршах і деякі з них ми сьогодні опрацюємо.

      5.Словникова робота.

      6. Робота над творами Т.Шевченка.

   І група  учнів працювала над твором Т.Г.Шевченка  «Світає».

1. Виразне читання вірша учнем.
2. Читання ланцюжком по строфі.

• Які картини ви уявили?
• Яка пора дня описана?
• Поясніть вислови, вжиті поетом « край неба палає», « степи, лани мріють».

3. Гра «Добери риму»  ( Світає, мріють, тополі)
4. Читання «Незнайком» (Учитель читає, навмисне зробивши помилку. Учні відшукують це місце у вірші і читають правильно).

«Соловейко в нашім гаї сонце проводжає».

«Тихесенько вітер віє, степи, поля мріють».

5. Прочитайте цей вірш напам’ять.
6. Презентація малюнка учнів до даного твору.

 

  ІІ група учнів підготувала вірш « Зоре моя вечірняя».

         1.Розповідь про історію написання вірша учнями.

 - Були у житті Т.Шевченка і часи, коли він перебував дуже-дуже далеко від рідних місць. Його огортав невимовний сум, коли він дивився на пустелю. Зрозуміло, після чудової української природи інакше бути і не могло. І ось ця туга за Батьківщиною, вилилась у чудовий вірш « Зоре моя вечірняя».

                                                                 

        2.Читання вірша вголос.

       3. Вибіркове читання.

- До кого звертається поет?

- Про що просив розказати зорю?

- Чому просить «говорити тихесенько»?

- Прочитайте вірш, передаючи голосом смуток, тугу.

-  Багато віршів Т.Шевченка покладено на музику.З вірша «Зоре моя                                             

вечірняя» теж вийшла чудова пісня. Послухайте її. (Слухання пісні).

7. Що ви уявляєте, слухаючи пісню?
8. Які почуття вас охопили?
9. Який настрій піс

4.Презентація малюнка учнів до даного твору.

 

ІІІ група підготувала твір «Тече вода з-під явора».

 1.Читання вірша вголос.

2. Читання ланцюжком.

- Яка картина постає у вашій уяві, коли ви читаєте цей вірш?

3.Читання вірша напам’ять.

 

ІV група працювала над віршем  «Зацвіла в долині червона калина».

1.  Виразне читання вірша.

 2.Читання вірша за вчителем.

10. Про що розповідається у цьому вірші?

3. Читання вірша напам’ять.

4. Презентація малюнка учнів до даного твору.

 

Vгрупа ознайомить нас з віршем « Садок вишневий коло хати».

1. Виразне читання вірша.
2. Робота над віршем по тестових  завданнях.

                3.Читання вірша напам’ять.

    4. Презентація малюнка учнів до даного твору.

 

 Усі твори Т.Г.Шевченка поміщено у збірку, яка називається «Кобзар». І ми тільки що розпочали роботу над створенням свого «Кобзарика -школярика» із вивчених вами віршів і намальованих малюнків. Ця робота буде тривати і надалі. І я надіюсь, що до кінця навчального року у нашій збірці буде декілька десятків вивчених вами творів цього чудового поета. Адже твори Кобзаря видані за рубежем 33 мовами світу. А ми – українці, зобов’язані знати про  Т.Шевченка.

 Ось подивіться  відео, як діти з інших країн декламують твори Т.Шевченка.

 

                                Перегляд відео      

 Тарас Шевченко – великий поет. Але він ще і великий художник!

І малював він скрізь.

  А що ви знаєте про Шевченка, як художника?

 Якою технікою він виконував свої роботи?

 Де він любив малювати?

 Розгляньте його картини.

 

7. Завдання для роботи в групах.

1. Роз’єднай слова, прочитай уривок з вірша Т.Шевченка.

 

    Тихесеньковітервіє, степи, ланимріють.

     Міжяраминадставамивербизеленіють.

  

 

    Садоквишневийколохати

Хрущінадвишнямигудуть.

 

 

    Розкажиякзагороюсонечкосідає

ЯкуДніправеселочкаводупозичає.

 

Люболюбосталопташечказраділа

Ізащебетала.

 

Поклаламатиколохати

Маленькихдіточоксвоїх;

Самазаснулаколоних.

 

Течеводаіззагаю

Тапопідгорою.

Хлюпощутьсякачаточка

Поміжосокою.

 

 

3.  Склади із розсипаних слів

Розкажи як за горою сонечко сідає….

 

 

 

 

 

4. Складання  порівняльної таблиці учнями «Я-Тарасик» (Індивідуальна робота(.
5. Презентація  домашнього завдання за бажанням учнів «Лист у вічність до Тарасика».

 

ІV. Підсумок уроку.

11. Чого вчать нас твори Т.Г.Шевченка?
12. Чи хотіли б ви бути схожими на нього?
13. Чи читають твори Т.Шевченка у вас вдома?
14. А чи хотіли б ви зустрітися із ним?
15. Наші учні підготували для нас сценку.

 

                               

          Міні-сценка «Дивний сон»

Вчитель. І сниться їй, що в клас до них прийшла ненька-Україна, щоб подивитися на своїх дітей.

    Україна. Дитиночко моя, доброго дня тобі! Я так замріялася про вас, що душа заспівала. Як ви тут? Як ваша наука?

  Дівчинка. Добре.

 Україна. Донечко, що ти вчиш?

 Дівчинка. Дуже люблю вчити вірші Шевченка. Вони так легко запам’ятовуються.

Україна. А хочеш зустрітися з малим Тарасом Шевченком?

Дівчинка. Але ж це неможливо!

Україна. У сні, донечко, все можливе. Тарасику, зайди до нас.

Тарасик. Добридень. Нене, це ви мене викликали?

Україна. Так.

Тарасик. Нене, благословіть.

Дівчинка. Тарасику, а чому ти босий прийшов до нас?

Тарасик. Бо в нас одні чоботи на сім’ю, то тато взули, як ішли на панщину.

Дівчинка. Тарасику, а ти хотів би навчатись у школі?

Тарасик. О, дуже хотів би. Мій дяк мені не дозволяє ні вірші писати, ні малювати, а мені так хочеться… А що це у вас за хата?

Україна. Це-клас. Тут навчаються мої теперішні діти.

Тарасик. О, які вони щасливі, що мають можливість учитися. Я щось не бачу ні різки, ні лавки для биття.

Україна. Тарасику, зараз дітей у школах не б’ють.

Тарасик. А мене дяк щодня б’є.

Дівчинка. За що ж він тебе б’є?

Тарасик. За що йому заманеться: то води замало приніс, то дров замало нарубав, то свічку спалив, а то просто хоче злість за когось на мені зігнати.

Дяк. То де він?  Знову малював? Знову псував папір? Знову свічку мені спалив?

Дівчинка. Дядечку, не бийте Тараса. Він здідний учень. Вірші його такі чудові! Він стане великою людиною.

Дяк. Та що ти мелеш? Він мій учень, що хочу, те я з ним роблю.

Дівчинка. Дядечку, а в нашій школі вчителі нас не б’ють!

Дяк. Ох ти ж цяця. Так, ти ж панська, пещена. Он яка причепурена! А моє хлопське, босоноге.

Дівчинка. Дядечку, ми вірші  цього босоногого в школах вчимо, ми гордимося ним

Дяк. Та що ти мені зуби заговорюєш» Вчи собі його вірші. А я вчитиму його.

Дівчинка. Допоможіть йому чимось! Допоможіть! Допоможіть! Я вас благаю!

Україна. Нажаль, це все в минулому було у Тараса, і я нічого не можу зараз змінити. Бачиш, донечко, усе пізнається в порівнянні. В усі періоди нинішнього тисячоліття важко жилося моїм дітям. Ваше покоління одне з найщасливіших, бо ви бачите мене вільною, незалежною, і я зроблю все можливе, щоб ви були

 щасливими. До зустрічі!

Дівчинка. Невже це тільки сон?.. Україно, я ще хотіла тобі сказати, що ніколи не зраджу тебе, що люблю рідний край, рідну мову, рідну школу. Нене, ти чуєш мене? Відгукнися!.. Добре, мовчи,  але знай, що я дуже люблю тебе!

Вчитель. Любі діти! Дорожіть Шевченком! Беріть з нього приклад! Лютіть Україну, як любив її поет! Читайте Тарасові твори і ваша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова-одна з найкращих мов світу. Цією мовою пишуть свої вірші і наші учні.

 

                Поетична хвилинка.

          

1.  Тарасові тринадцятий минало,

І перші вірші він складав.

Його прозріння осіяло-

Йому Господь допомагав.

Ягнята в полі розбрелися,

Малий того не помічав.

Рядки в поезію лилися,

Натхнення дух над ним літав.

 

2.        Тарасу Шевченкові

Дякуєм, тарасе, наш рідний тату,

За те, що боровсь

За Вкраїну-матір!

За те, що Вкраїна вільною стала,

За те, що під панщиною не пропала.

За вірші твої, за картини твої,

Що нині мандрують по цілій землі.

За те, що борці такі, як ти,

Не дали Вкраїні в боях поляхти!

16. Помер Т.Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Чернечій горі, поблизу Канева.
17. Нехай на вашому шляху завжди будуть Шевченкова пристрасть, Шевченкова мужність і невмируще слово!

Домашнє завдання.Вивчити напам’ять вірш Т.Г.Шевченка, який найбільше сподобався  і намалювати до нього малюнок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       

                       Урок позакласного читання

                        у 3 класі на тему:

  «Т.Г.Шевченко – великий    співець України»