Тема: «Хліб — усьому голова»
Мета: продовжити ознайомлення, закріпити і поглибити знання учнів про роль хліба і хлібобулочних виробів у житті людей, виховувати культуру споживання і дбайливе ставлення до хліба, заохочувати збирати і передавати через покоління рецепти приготування страв української національної кухні.
Обладнання: мультимедійний проектор, музичний центр, фонозаписи, хліб,
хлібобулочні вироби, вишитий рушник, презентація.
План
«Бліц-турнір»
Мотивація навчальної діяльності
А) Учитель читає оповідання «Хліб наш насущний» (за В.Кармазіним)
Б) «Все починається в житті з малого:
з зернини —хліб
Д. Павличко
Хліб починається з поля, на якому працюють від ранньої весни до пізньої осені працьовиті люди. Кожна зернинка пройде довгий шлях, поки з неї не замісять тісто і не випечуть хліб.
То звідки ж прийшов хліб? І яким він був?
Тісто у найпростішому вигляді — це борошно замішане на воді. Саме з такого тіста людиною був випечений перший хліб. Це були прісні коржики, що випікалися між двома плоскими каменями. Поступово процес випікання хліба вдосконалювався до борошна з водою додавали інші продукти. І все ж таки ще довгий час хліб залишався твердим і в’язким. Лише коли хліб почали готувати з додаванням розпушувачів, він став м’яким і пористим.
Використовувати дрібні мікроорганізми (хлібобулочні дріжджі і молочнокислі бактерії) для розпушування тіста уміли стародавні єгиптяни. І це — 5-6 тис. років тому! Пекли м’який, простий хліб із «кислого» тіста й у стародавній Греції у V столітті до нашої ери. Але такий хліб був набагато дорожчим від прісного і готували його не часто.
Українська кухня створювалась протягом багатьох століть, вона відображає не тільки історію розвитку українського народу, його звичаї і смаки, а й соціальні, природні та кліматичні умови проживання. Завдяки географічним умовам населення України має змогу вживати продукцію як рослинного так і тваринного походження.
Літописи та інші писані пам’ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, яку споживало населення Київської Русі.
Серед рослинної їжі слов’янських народів перше місце займає хліб. Тісто для хліба раніш готували і готують тепер з житнього, пшеничного борошна, часто змішуючи їх. Хліб завжди готували з опари. Раніше для опари використовували хміль, а тепер — дріжджі.
Хліб, у який додавали обчищену від кісточок і шкірки калину, називали калинником. З тіста для хліба готували також перепічку: формували коржі, які випікали на сковорід з салом або олією.
Крім того, випікали паляниці — невеликі досить плоскі хлібини з кисло-ячмінно-житнього, або гречано-житнього тіста. Пекли також хліб з маком і медом.
Хліб в українські родині був особливо шанованою священною стравою. За гріх вважалося не доїсти шматок хліба. Ніхто ніколи не викидав його, а залишки віддавали птиці чи худобі. Пекли хліб раз на тиждень.
Згадаємо українську народну пісню «Як діждемо літа»
Повідомлення учнів.
Звучить фрагмент української народної пісні «А мій милий вареничків хоче»
Давній закон наших предків — спілкування і об’єднання родини через їжу. Тож давайте збирати і поширювати рецепти старовинних українських страв; звичаїв, пов’язаних з культурою харчування українців, адже в них простежуються особливості, зумовлені природними умовами, господарською діяльністю, особливістю сімейного побуту України.
Напишіть твір-підсумок по темі «Культура харчування. Вироби з тіста» «Мої роздуми про хліб».
Учні разом з учителем виконують пісню О.Злотника «Паляниця»