Конспект уроку з "Українознавства": «Причасти мене розмовою українською мовою…» (узагальнення знань з теми «Я – українець»)

Клас: 5

Предмет: курс за вибором «Українознавство» для учнів 5-9 класів.

Тема. «Причасти мене розмовою українською мовою…» (узагальнення знань з теми «Я – українець»)

Мета: формування ключових компетентностей: уміння вчитися  - самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії з іншими; загальнокультурної - дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту; соціальної – вміння співпрацювати в колективі, групі; сприяти опануванню етики громадянських стосунків; комунікативної – розвивати вміння висловлювати свої думки, почуття, відшліфовувати мовлення; формування предметних компетентностей: закріпити у дітей уміння вільно володіти українською мовою у повсякденному житті, поширювати культуру мовлення та мистецтво спілкування, займати активну громадянську позицію, здійснювати внутрішній самоконтроль, застосовувати набуті знання на практиці; розширювати словниковий запас нормативними українськими відповідниками; розвивати логічне мислення, самостійність; виховувати увагу до слова, до однолітків. 

Тип уроку: урок – екскурсія (урок узагальнення і систематизації знань)

Обладнання: мультимедійна презентація з музичним супроводом, картки, маршрутний лист, епіграф.

Епіграф уроку:                                                      Наша мово незабутня,

                                                                                 Ти – минуле і майбутнє!

                                                                                  Чиста, мов вода з криниці,

                                                                                 Ти – знамено і скарбниця!

                                                                                 Наша мова й наша слава,

                                                                                 Мова є – то є й держава!

                                            Хід уроку

І. Організаційний момент. Психологічне налаштування.  (Слайд 1) 1хв

Оголошення епіграфу уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. 4 хв

Музикотерапія. Прийом «Поетична хвилинка»

За вікном уже осінь руки простягає,

І ніжною ходою впевнено ступає.

Як махне рукою – сонечко засяє.

Чи, можливо, хмарка небо накриває?

Чи поллє цівочками дощик на стежини?

Чи надійде злива з рідної Вкраїни?

Ось така багата мова і природа!

А ти мій, школярик, вчи рідненьке  слово!

Усне фронтальне опитування

- Діти, як ви гадаєте, про що ми будемо з вами сьогодні говорити?

- Наскільки важливе питання ми сьогодні будемо обговорювати на уроці?

 Наша мова – це скарб, який треба плекати, людям дарувати, гуртом оберігати, від хвороби лікувати!

 Мова, як погода мінлива. Вона може заспокоїти, образити, окрилити, завдати болю, надихнути.

Вправа «Намалюй осінній етюд за опорними словами» (усне малювання)

 За допомогою опорних слів опишіть осінню погоду. (Слайд № 3-5)

Опорні слова: надтягає хмара, заморосилося надворі, хмари гуснуть, дощ розгостився, туча впала, ливцем ллє дощ, дощ січе, дощ пірить (періщить), дощ ущавив, дощ цвірчить, ливний дощ, проливняк, громовиця, тучний дощ, кососік, мжичка, мряка, мочлива погода, негода, ляпавиця, негідь, мокротеча, моква, сльота, плюта, чвиря.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. 4 хв

Вправа «Займи позицію»

- Чи важливим є для українця розмовляти українською мовою?

- Чи правильно підібраний епіграф? Поділіться своїми думками.

- Кожного дня ми спілкуємось. А як? Чи відчували ви труднощі? Чи помічали помилки у мовленні інших, у своєму мовленні?

Вправа «Передбачення»

- До чого це може призвести? Що слід робити?

Проблемне питання

- Як ви думаєте, наскільки актуальним є питання використання української мови не лише на уроках, а й у повсякденному житті?

 Дехто каже: «Чи не однаково, як я говорю. Головне, щоб мене розуміли». Не однаково! З того, як розмовляє людина, можна зробити висновок про її культурний рівень та словниковий запас. І навпаки, скалічена мова отуплює людину, робить її примітивною.  За влучним визначенням В.Сухомлинського, «говорити скаліченою мовою – все одно, що грати на не налаштованій скрипці,все одно, що з дерева різьбити красуню тупою щербатою сокирою».

- Поясніть слова видатного педагога. Чи погоджуєтесь ви з ними?

- А яка наша мова? Підберіть епітети. (Мова – вишукана, багата, милозвучна, мелодійна, важлива, сонячна, велична, живописна, соковита, барвінкова, розкішна, рідна, приємна, солодкозвучна, ошатна, бездоганна, невимушена, життєдайна, співуча, зразкова…)

ІV. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. 2 хв

Сьогодні ми узагальнимо свої знання про мову, будемо відшліфовувати своє слово, долучимось до її духовних скарбниць, закріпимо вміння вільно володіти українською мовою у повсякденному житті. Тож пропоную вам порозмовляти про буденне. Уявіть, що ви завітали до справжньої української господи,  гостинної родини, яка багата на традиції. У ній можна відчути справжній відгомін чистої незайманої мови, відчути переваги краси рідного слова, черпнути давно забуті наші скарби. (Слайд № 6 )

- Для того щоб завдати вам перцю, я пропоную водночас і позмагатись. Давайте завітаємо до господи! Об’єднаймось у команди («Кришталики», «Смарагди».)

- Наше журі буде прискіпливо оцінювати ваші відповіді за маршрутом! Додаток 1.

Оголошення командами девізу

     -  Команда «Кришталики» наш девіз:

Я – часточка душі,

Творю шкільну родину.

Єднає нас мета –

Любити Батьківщину.

Ми – друзі назавжди,

Ми – діти – донкіхоти,

Ми дружній п’ятий клас,

І серце патріота.

• Команда «Смарагди» наш девіз:

Любим в школі ми навчатись,

І радіти, і змагатись.

Руку помочі ти – дай,

Про других не забувай!

Наша школа дуже світла

Не маленька, а велика.

В неї купа дітлахів,

Наче зерня в колосків.

Тож її ти прославляй,

Вчителям допомагай!

На уроці будь уважним –

Не байдужим, а приязним!

V. Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів. 29 хв

Зупинка І. «Будьмо взаємно ввічливими». Вправа «Розминка»

 Прошу Вас зараз привітатися, використовуючи різні етикетні форми вітання і не повторюючи один одного. Народна мудрість говорить: «Заговори, щоб я тебе побачив».

-Доброго ранку, добрий день, добрий вечір! Добридень, добривечір! Доброго здоров’я! Вітаю Вас! Мої щирі вітання! Моє шанування! З неділею будьте здорові! Радий Вас бачити! Богпоміч! Здрастуйте! Здрастуйте Вам у хату! Привіт! Світлої днини! Здоровенькі були! Дай Боже щастя! (Слайд № 7)

Зупинка ІІ. «Поклич мене ввічливо». Вправа «Знайди ключик»

 - Розмовляючи один з одним, ми неминуче вдаємося до звертання. Змалку нас вчать, як звертатись до мами, тата, дідуся, бабусі. Батьки, бажаючи, щоб діти росли вихованими, добрими, чемними, називають їх: синочку, сину, доню, донечко, мій котику, зайчику, пташечко, пустунчику, розумнику, моя втіхо, моя крихітко. Коли діти виростають, то чомусь забувають, як ніжно і тепло зверталися до них батьки. Тож цей конкурс має на меті виявити, чи вмієте ви звертатися і відшукувати те єдине слово, яким можна відімкнути серце людини, завоювати її прихильність. (Слайд № 8)

 (Командири тягнуть картки і добирають звертання до осіб. Пропоную варіанти. Наприклад:

 До Наталі – Наталю, Наталіє, Наталко, Наталонько, Натальцю, Наталочко, Натасю…

 До Андрія – Андрію, Андрійку, Андрійчику, Андрійцю, Андрусю…  

До вчителя, викладача – пане Іване, вельмишановний Іване Олександровичу, шановний Андрію Васильовичу…

 До незнайомого чоловіка – пане, шановний пане, добродію, товаришу, громадянине, чоловіче добрий, юначе, хлопче…

 До незнайомої жінки – пані, шановна пані, добродійко, громадянко, панночко, панянко, дівчино… )

 Зупинка ІІІ. «Містами України». Робота з анаграмами

 Україна багата зеленими краєвидами, мальовничими пейзажами, гірськими височинами, бурхливими водами. Спробуйте зараз відгадати зашифровані міста України, переставивши літери в поданих комбінаціях слів. Наприклад: Вечір + ніц               -  Чернівці. (Слайд № 9)

Пропоную варіанти відповідей:  

Київ + мало -  Миколаїв.

Клич + пана -  Чаплинка.

Рідня + пни  -  Дніпряни.

 Речі + гнів   -  Чернігів.

 Жар +не + ким  -  Миколаїв.

 Чула + тис + в  -  Славутич.

Зупинка ІV. «Жителі міст, містечок, сіл». Вправа «Творець слова»

 Яка чудова господа, ви тільки подивіться! Уявіть, що ви зараз зустрінете жителя міста – назвіть правильно мешканця. Наприклад: Чернівці – чернівчанин – чернівчанка. (Слайд № 10)

Миколаїв  –   ... миколаївець – миколаївка.

Чернігів –  …      чернігівець – чернігівка.

Дніпряни – …  дніпрянин – дніпрянка.

Кагарлик – …  кагарликівець – кагарликівка.

Конотоп – …  конотопець – конотопка.

Луцьк – …  луччанин – луччанка.

Сміла – …   смілянин – смілянка.

Бориспіль – …  бориспілець – бориспілка.

Прилуки - …  прилучанин – прилучанка.

Бердичів - … бердичівець – бердичівка.

Шостка – …  шостківець (шосткинець) – шостківка (шосткинка).

 Зупинка V. «Українська гостина». Вправа «Сім сходинок»

 Здавна українці пишалися своєю гостинністю. Скільки страв, напоїв можна вживати? А чи правильно ми їх називаємо? Пропоную вам відгадати за описом. По 7 запитань задаються кожній команд. (Слайд № 11)

1.               Борошняний виріб на меду… (Медяник)
2.               Коржики із сиру, смажені на сковорідці… (Сирники)
3.               Підсмажені скибочки хліба з начинкою… (Канапки)
4.               Рідка козацька страва… (Саламаха)
5.               Кисле молоко… (Кисляк)
6.               Страва, яка сама застрибувала до рота героя «Вечорів на хуторі біля Диканьки»… (Вареники)
7.               Підсмажені скибочки хліба… (Грінки)
8.               Білий хліб, випечений із крученого тіста… (Калач)
9.               Коржі з тертим маком, политі медом… (Шулики)
10.          Оладки з тертої картоплі… (Деруни)
11.          Драглиста страва з ягідного або фруктового сиропу чи молока з домішкою крохмалю… (Кисіль)
12.          Гостра приправа з перцю, помідорів і спецій… (Аджика)
13.          Призабута страва з гречаного або житнього борошна із солодом… (Кваша)
14.          Густий, жирний продукт із молока… (Вершки) 

Фізкультхвилинка.   (Слайд № 12)

Діти - треба відпочити,

А землі своїй вклонитись!

Посміхніться, покружляйте!

І за парти швидко сідайте!

Зупинка VІ. «Українські страви».  Вправа «Сім сходинок, сім перепон» (завдання для дівчат). (Слайд №  13)

А чи добре ви розмовляєте у повсякденному житті? Спробуйте, дівчата, перекласти українською мовою російські назви продуктів харчування. Запам’ятайте нормативні українські відповідники.

Сельдерей – … селера.   Суп – … юшка.

Окрошка – … холодник.  Селедка – …  оселедець.

Блинчики – … млинці.   Жаркое – … печеня (смаженя).

Пончики – … пундики.   Ветчина – … шинка.

Студень – … холодець, драглі.  Ежевика – … ожина.

Ржанойхлеб - … житняк.  Клюква – … журавлина.

Конфеты – … цукерки.   Творог – … м’який сир.

Зупинка VІІ. «Приготуй улюблену страву!» Вправа «Бенефіс»

А зараз я пропоную вам приготувати одну українську страву. Докладно опишіть технологію її приготування, розкривши тонкощі смакоти. Один з представників команди описує улюблену страву.

Наприклад: приготування страви «Бурда». (Слайд № 14)

Візьміть подрібнений і почищений гарбуз (близько 2 кг), додайте 230 грам вівсянки, 358 грам манки, 470 грам кров’янки. Подрібніть 7 цибулин, підсмажте на олії, вкиньте кріп, селеру та 3 солодкі смаколики і швидко помішайте. На 16 хвилині додайте підсмажений  на 150 грамах меду мак і печений буряк, збризнутий 38 краплями лимонного соку. Заправте цей духмяний і апетитний відвар сумішшю із збитого киселю, який обов’язково відварюється з ожини чи журавлини  та відвареного рису з печерицями. Посипте подрібненим бананом і тертим шоколадом! Щоб було смачніше приготуйте канапку, на яку покладіть січеники. У склянку налийте кисляк, а для аромату додайте солонину. Обід готовий. Смачного! Пригощайтеся, будь ласка!

Зупинка VІІІ. «Їм – не наїмся». Вправа «Хто - кого?»

Пропонується 3 гравцям з кожної команди називати страви чи продукти харчування так, щоб кожне слово починалося літерою, на яку закінчувалося слово, назване попереднім гравцем. Та команда, яка обриває ланцюжок є переможеною.  Переможці нагороджуються титулами «Власник бездонного черева», «Неперевершений гурман».  (Слайд № 15 )

Зупинка ІХ. «До словечка, до слов’ятка притулися». Вправа «Знайди пару» (робота в командах на швидкість). Додаток 2

Чи можна знати мову на 100 відсотків? Мабуть, ні. Настільки це великий, складний організм. Деякі його клітинки, тобто слова, відмирають, забуваються, а інші, навпаки, з’являються.  Що більше слів людина знає, то впевненіше себе почуває.

Пропоную вам підібрати відповідність до слів. Сподіваюсь, що ви і у цьому конкурсі дізнаєтесь новенького. Наприклад: кебетливий – розумний, здібний, умілий. (Слайд № 16 ). Правильна відповідь:

Рахманний  -    спокійний, тихий.

Незугарний –   негарний, недоладний, нездатний, неспроможний.

Макоцвітний –   дурний, нерозумний.

Вутлий –    слабкий, немічний, тендітний.

Мартопляс –   рухлива, вертлява особа легковажної вдачі.

Талатай –    базіка, пустобрех, пустомеля.

Пащекувати –   базікати, теревенити, балагурити.

Грамзуляти –   писати каракулями.

Зупинка Х. «Хлопець моєї мрії». Вправа «Вибір за тобою». (Слайд №  17 )

Наступний конкурс має на меті з’ясувати, які ж хлопці подобаються нашим дівчатам. Пропоную кількадесят колоритних українських прикметників, які характеризують зовнішність, характер чи поведінку людини. Я називатиму їх по одному, а дівчата відповідатимуть чи подобається їм ця ознака в чоловіках чи ні (по 6 запитань). А журі визнача-тиме активність і правильність відповідей дівчат. Отож чи до вподоби вам:

Миршавий – …   непоказний, жалюгідний, поганий, ніякий.

Кремезний - …    широкоплечий, плечистий.

Опецькуватий -…  товстий, гладкий, череватий, повний.

Гамаликуватий -  …  приземкуватий, присадкуватий, низький.

Знадливий - …   привабливий, чарівний, магнетичний.

Тюхтійкуватий -  …  несміливий, боязкий, невпевнений.

Маркітний - …   сумний, невеселий, невдоволений.

Війнуватий - …   гулящий, непостійний.

Мурлуватий - …   мовчазний, неговіркий.

Гречний -  …    привітний, щирий, ввічливий.

Цибатий –  …    довгоногий.

Химерний – …    чудернацький, вигадливий, дивний, хитрий. 

Зупинка ХІ. «Для господарів і господинь» (завдання на швидкість для дівчат). (Слайд №  18)

Українські дівчата здавна славилися не лише своєю вродою, мудрістю, дотепністю, а й працьовитістю, старанністю, завзятістю. Гадаю, ці риси властиві й сучасним україночкам.  Вони є прекрасними газдиньками, господиньками, кулінарочками. Тож пропоную і вам  підібрати українські відповідники  до російських іменників назв предметів побуту й кулінарії.

Хрустальный бокал - … кришталевий келих.

Стакан – … склянка.

Кружка – … кухоль.

Поднос – … таця.

Половник – … ополоник.

Приправа – … присмака.

Отруби – … висівки.

Прихожая – … передпокій.

Гостиная – … вітальня.

Тапочки – … капці.

Утюг - … праска.

Занавіски – … фіранки.

Євген Гуцало писав: «Кожна жінка – це загадка, до якої може бути не одна відгадка, а сто. Ці відгадки то від погоди залежать, то від доброго чи кепського  настрою, або ж від того в яких чоботах учора здибалася сусідка, а чи від того, як на неї подивився листоноша зизом чи криво». Дівчата – квіточки, щебетушечки, красунечки, їх слова теплі, приємні, ласкаві. Можливо?! Не забувайте, що хлопці люблять очима, а жінки – вушками.

Висловлюючи незгоду, обурення, осуд дівчата по різному проявляють свої емоції, «обмін люб’язностями» лише піднімає їх настрій. При цьому залишаються вони жіночі, але з перчинкою. Наприклад: Матері твоїй шапка грошей! Матері твоїй індик печений! Хай тобі повні груди здоров’я буде, щоб ти й дихнути не зміг! Щоб тебе качка копнула! Щоб ти в сметані скис! Щоб ти за свій язик укусився! Щоб твої діти телевізора боялися!

Зупинка ХІІ. «Хто в домі господар?» (Завдання на швидкість для хлопців). (Слайд № 19 )

А чи вміють господарювати хлопці, чи знають назви інструментів? Вони справжні ремісники, робітники, шляхетні і виховані чоловіки. Будьте такими завжди! 

Отвертка – … викрутка.

Долото – … зубило.

Провода – … дроти.

Удлинитель – … подовжувач.

Предохранитель – … запобіжник.

Плоскогубцы – … обценьки.

Бревно - … колода.

Щепка - … тріска.

Веревка – … мотузок.

Крюк - … гак.

Кусачки - … гострозубці.

Тиски - … затискач.

Жерстянка - … бляшанка.

Рычаг - … важіль.

Тормоз – … гальмо.

Топор - … сокира.

Леска - … волосінь.

Зажигалка - … запальничка.

Перочинный ножик - …    складаний ножик.

- А як можна задобрити хлопців? Досить дівчині сказати кілька лагідних, ніжних слів і їхні серця м’якнуть, в’януть, никнуть. Ви тільки послухайте: буркотунчику, веселунчику, ласунчику, товстунчику, соколику, красеню, вродливцю, горечко, химернику, герою, козаче. А які порівняння: міцний як дуб; хвацький як козак; нестримний як вітер; ніжний мов сонячний промінчик; пластичний як леопард; стрункий як кипарис; солодкий мов медом помазаний; надійний мов кам’яна стіна.

Зупинка ХІІІ. «Цеглинка до цеглинки - і буде слово». (Робота на швидкість у командах). (Слайд № 20 )

Українці щиросердні, мрійноокі, ніжновусті, красолюбні, хитромудрі, гостроязикі. Їх слова справжні шедеври. Ви тільки послухайте: падолист, горицвіт, будимир (про сонце), песиголовець, голодранець, лихочвар, віршомаз, варивода. А які імена, прізвища? Святослав, Ярополк, Дармограїха,  Нетудихата, Полатайхата, Тягнирядно, Недампаски, Чортийогобатько, Держийогохвіст.

Зараз кожній команді пропоную утворити якомога більше слів зі справжніх українських прізвищ.

І команда  - Чортийогобатько: батько, чорт, кара, тир, рот, батог…

ІІ команда  - Держийогохвіст: хвіст, вітер, жир, рот, держи, сів, рів…

Зупинка ХІV. «Ти скажи, промов ніжними вустами…». Метод сторітелінгу. (Слайд № 21)

Пропонується влучно, грамотно, з гумором висловитися до запропонованої ситуації (представник команди на вибір обирає ситуацію).

Ситуація 1. Що ви скажете дівчинці, яка впродовж годинної прогулянки просить вас купити їй шоколадку.

Ситуація 2. Що ви скажете батькам про причини пізнього повернення додому.

Ситуація 3.  Що ви порадите другові після поразки улюбленого змагання.

Зупинка ХV. «Заміни чужизми українськими словами». Вправа «Родзинки українського слова». (Слайд № 22 )

Культурна людина  повинна правильно вимовляти слова, наголошувати їх, відмінювати, поєднувати відповідно до змісту. Людина, яка не дбає про чистоту свого мовлення засмічує його суржиком, вживає незграбні конструкції, не викликає поваги в інших. Сподіваюся, що ви переконаєтеся в цьому, узявши участь у конкурсі «Заміни чужизми українськими словами». (Пропоную знайти пару, якщо діти не знають, то відповідь надає вчитель. Завдання полягає утому, щоб прищепити любов до  українського слова.)

Рюкзак – … наплічник.

Шопінг – … закупи.

Мурал – … стінопис.

Чизкейк – … сирник.

Флешмоб – … раптівка.

Гелікоптер – … гвинтокрил.

Лайк – … вподобайка.

Топлес – … голілиць.

Лайфак – … корисняк.

Буккросинг – … книгообіг.

Портфоліо – … наробок.

Акаунт – … обліковка.

Меню – … стравопис.

Фейк – … побрехенька.

Лінк – … посилання.

Смайл – … усміхайлик.

VІ.Підбиття підсумків уроку. 2 хв

•                   На жаль, час - не віл, його не залигаєш, біжить собі.  Чи отримали ви сьогодні задоволення на уроці?  Що нового дізналися? Чи пізнали сокровенне, досягли мети, поглибили щоденне?!

Слово журі. Оголошення результатів. Оцінювання. Самооцінювання

VІІ. Домашнє завдання. Знайти родзинки - цікаві хвилинки з життя українського слова. 1 хв

VІІІ. Рефлексія.  (Слайд № 23). 2 хв

Я дізнався …    

Мене здивувало …     

Дорослим розповім …

                     Список використаних джерел

1. Баган М. Мовні змагання,  кросворди, сценарії лінгвістичних ігор та конкурсів з української мови. // Бібліотека «Шкільного світу». – К.: «Редакція загально педагогічних газет», 2003. – 112с.
2. Великий тлумачний словник української мови/ Укл. і гол.ред. В.Т. Бусел. – К. – Ірпінь: Перун, 2001. – 1440 с.
3. Голінько Ю. Електроннийнавчальний контент з українськолітератури в освітньомупросторі: витоки і перспективи / Ю. Голінько // Українська мова та література. - 2017. - № 17-18 (вересень). - С. 76-81. - Бібліогр.:  81с.
4. Єрмоленко С. Мова  і  українознавчий  світогляд / МОН України; Нау-ково-дослідний інститут українознавства. – К.: НДІУ, 2007. – 444 с.
5. Левчук, Анна. Літературні столиці світу / А. Левчук, І. Костюк // Українська мова та література. - 2017. - № 13-14 (липень). - С. 6-13. - Вебліогр.: 13с. 
6. Мінченко  Т.,  Препіліца  Д.  Українознавство.  Українська  культура. 5  клас /  НДІ українознавства МОН  України;  Чернівецький  обл.  ін-т  післядипломної  педагогічної освіти. – Чернівці: Підпр. Яворська І.Т., 2008. – 328 с.
7. Цимбалюк  В.  Спецкурси  з  українознавства  у  навчально-виховних  закладах // Українознавство. – 2011. – № 4 (41). С.270–271.
8. Ярмак  Н.  Виховання  любові  до  рідного  краю  на  уроках  українознавства  та позаурочний  час.  З  досвіду  роботи  учителя  українознавства  Ярмак  Ніни Володимирівни / Бобровицька районна держ. адм.; Відділ освіти; Марковецька ЗОШ І-Ш ст. – Марківці, 2010. – 344 с.

                                     Електронні ресурси

1. http://elenagrigorchuk.blogspot.ru
2. http://olexosvita.blogspot.com/2017/09/blog-post_54.html
3. http://www.tutkatamka.com.ua/1/garni-ukra%D1%97nski-slova-yakimi-mozhna-zaminiti-chuzhizmi-v-ukra%D1%97nskij-movi/
4. http://ukraine-for-business.com/ua/interesting-ukraine
5. http://kalynoveslovo.wixsite.com/kalynoveslovo/--c115i
6. http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
7. https://base.kristti.com.ua/?educationtype=starsha-shkola

                                    Додатки

Додаток 1.

                                       Маршрутний лист (оцінювання команд)

Додаток 2.

Зупинка ІХ. «До словечка, до слов’ятка притулися». Вправа «Знайди пару». З’єднай стрілочками

Рахманний  -    базікати, теревенити, балагурити.

Незугарний –   дурний, нерозумний.

Макоцвітний –   негарний, недоладний, нездатний, неспроможний.

Вутлий –    базіка, пустобрех, пустомеля.

Мартопляс –   спокійний, тихий.

Талатай –    слабкий, немічний, тендітний.

Пащекувати –   писати каракулями.

Грамзуляти –   рухлива, вертлява особа легковажної вдачі.