"Конспект уроку з української літератури для 10 класу на тему "Про що говорять предки ?( за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків») "

                                                          Романова Марина Василівна

                                                          учитель української мови та літератури

                                                          Світлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                                          Добропільської районної ради

 

РОЗРОБКА УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

З ЕЛЕМЕНТАМИ УКРАЇНОЗНАВСТВА ДЛЯ УЧНІВ 10 КЛАСУ

 

Тема. Про що говорять предки ?( за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків») 

Мета: вивчити зміст повісті “Тіні забутих предків”, її проблематику; характеризувати героїв; розуміти язичницьке світобачення героїв, виражене через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль; простежити протиставлення реалій життя внутрішньому світові духовно багатих натур; усвідомлювати гуманізм  як основу світоглядних переконань особистості, розуміння благодатного впливу природи на людину. 

Міжпредметні зв’язки 
та мистецький контекст: В. Шекспір «Ромео і Джульєтта» (зарубіжна література); художній фільм «Тіні забутих предків» С. Параджанова

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, роздатковий матеріал, підручники з текстом повісті. 
Тип заняття: урок – дослідження.

                                       Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку.

1.Звернення до епіграфа.

Не дай мені заплутатись в дрібницях, 
Не розміняй на спотички доріг, 
Бо кості перевернуться в гробницях 
Гірких і гордих прадідів моїх. 
                                                    Ліна Костенко 

Слово учителя:уроки літератури у школі повинні виконувати не лише загальноосвітню функцію, а й виховну. Тобто кожен з вас повинен винести з них краплинку мудрості із джерела письменника, а моє завдання - показати шлях до нього. Сьогодні цим джерелом є повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Але було б несправедливим не згадати ім'я видатного режисера Сергія Параджанова, який зняв фільм з однойменною назвою. Сьогодні на уроці ми дослідимо, які життєві істини намагалися донести до нас письменник , режисер та український народ, вірування та звичаї якого стали матеріалом для написання повісті. Отже і звучати тема нашого заняття буде дещо незвично. : « Про що говорять предки? ( за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»)» Прошу звернути вашу увагу на епіграф до нашого уроку. Це слова геніальної сучасної поетеси Ліни Костенко. Ми повинні жити так, щоб бути гідними своїх великих прадідів.

Я сподіваюсь, що в кінці нашого заняття кожен з присутніх зробить висновок з приводу таких питань:

1.Що формує світогляд людини та впливає на її переконання ( книга, фільм чи природа з її загадками?)

2.В чому сенс буття? До чого прагне людина?

3. Що може взяти сучасник зі скарбниці предків?

Презентація міні-проекту.

Робота в групах.

               Слайд 1.

І група «Історики»

Історія написання повісті

Слово учня-дослідника:

Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в "українських Афiнах" - так жартома називав село Криворiвню на Гуцульщинi. Письменник захоплювався цим краєм: "Я з головою поринув у Гуцульщину... Який оригiнальний край. Який незвичайний казковий народ!" Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди - талановитi, гордi, мужнi й вродливi.

Де тiльки не побував письменник, уявою своєю переносячи i нас в зеленi полонини, на бурхливий Черемош. Разом з ним iз захопленням дивились ми, як кружляють в танцi молодi легенi з живими рiзнобарвними квiтами, i у дiвчат - квiти в косах. А ось розквiтає зелена отава царинок, то вздовж Черемошу пливе рiзнобарвний потiк святочно прибраних гуцулiв. Писанi кептарi, череси i табiвки, дротянi запаски, черленi хустки - все з особливою теплотою i любов'ю описано Коцюбинським.

Пpиpода. Її таїни. Це цілий світ, зі своїми законами... Hезабутні дні, пpоведені М.Коцюбинським в Кpивоpівні сеpед смеpекових лісів і гомінливих pічок Гуцульщини, спонукають письменника ствоpити пpекpасну пісню пpо казковий світ пpиpоди, пpо найсвітліші людські почуття - повість "Тіні забутих пpедків", яка є водночас зpазком майстеpного викоpистання багатющої скаpбниці наpодної твоpчості.

 

Слово учителя.Як же жили і живуть гуцули? Які у них звичаї і вірування? Звернемося до українознавчих відомостей

Слайд 2.

ІІ група - "МІФОЛОГИ"

Невичерпне джерело вірувань гуцулів особливо показують обряди.

Доказує се вже обряд народин. Ледве дитина зав’яжеться, а вже 12 судців судили їй, чи має вродитися доношена , чи недоношена, жива чи мерла. По народженню судили їй долю і призначали одну звізду; "поки та звізда світить, доки дитина жиє, як упаде, людина вмирає”. Коли помирала нехрещена дитина, літала сім літ по світі і просила хресту. Коли хто почув і охрестив, вона ставала ангелом, коли не почули, дитина ставала по сімох літах нявкою.

Коли дитина виросла і стала парубком чи дівкою, тоді починалася її любов – то з цим зв’язувалися  нові вірування. Насамперед, треба було довідатися, хто має бути суджений, а до цього вдавалися найліпше увечері на святого Андрія та на святий вечір з їх різними ворожбами. Коли ж уже зналося, треба приворожити до себе; коли милий або мила хотіли зрадити одне одного, треба не допустити до того; коли родичі повінчають проти волі, треба було знати, як нелюба або нелюбої збутися… В часі вінчання знову ціла серія вірувань, які мали на меті зробити подружжя щасливими, згідливими і заможними.

Похоронні вірування опиралися на безсмертність душі і мали на меті довести до того, щоби небіжчик заживав вічного спокою і щастя, опікувався своїм родом та не нарікав на нього і не спричиняв йому прикростей. Донедавна це був звичай межи гуцулами везти небіжчика саньми навіть влітку; тепер він вже вивівся. Збереглися довше в  повній силі "лубок” або "грушка”, забави при мерці; вони мали глубоке символічне значення. Збереглися наймані плачки та прегарні голосіння і трембітання від часу смерті аж до  зложення у гріб небіжчика.

Далеко більша частина вірувань була зв’язана з гуцульським календарем. Головні його свята – ті самі, що в кожній християнськім календарі, і гуцули святкували їх радо, звертаючи велику увагу на всі церковні поради. Се не стояло їм на перешкоді заховувати вірування, що були останками обрядів і звичаїв із передхристиянських часів. З усіх свят вибивалися на видне місце два цикли – зимовий (різдвяний) і весняний (великодній). Але про це йтиметься пізніше.

Зважаючи на низький рівень освіченості,  гуцули мали шкідливі для них або нешкідливі забобони.  

До нешкідливих забобонів можна прилічити:

Постійне вогнище на полонинській стаї – як залишок поганства (язичництва).

Кіцки (дернина з весняними жовтими квітками, в яку втикали вербові гілки) на воротах у день святого Юрія, аби не шкодила відьма.

Обкурювання худоби усіляким зіллям і дивні промовляння при тому.

Кружляння орла над полониною, як знак злої ворожби для овець.

Перебігання котом, тобто зайцем, шляху подорожньому.

Насилання нічниць на малу дитину.

Перехід дороги з порожніми коновками.

"Нині зозуля не закувала, а завила”. Навесні вперше почувши голос зозулі, рахували, скільки разів вона озветься. Якщо лише раз, то це було знаком близької смерті.

"Як віха біла на небі, – будуть люди умирати, а як червона віха, – буде велика війна”. Віха – то вогонь комети.

"Хто при шлюбі на рантух першим стане, той буде в хаті рядити”.

"Намастити брови олійом з василька (зілля), мусить тя любити”.

"Як ворон з долу закрякає, буде сварка”.

Мали гуцули і забобони, що можна овече молоко на кров замінити. Вірили також у "злі очі”, і в те, що "уроки ся вхопили” (пристріт, хвороба, викликана чиїмось лихим оком)  і т.д.

До злісних і шкідливих забобонів належали:

Підсипання порога в хаті чи худоби попелом (спузою), тобто  помішшю різних кісток і золи. Голодна худоба як злизувала такий попіл то гинула.

"Походи-но (почекай-но), враже! Ой дам я тобі космацької соли” (тобто миш’яку). 

До шкідливих забобонів належали і такі, що забороняли убивати гадину і підтримувати злочин.

"Не бий софію (гадину), бо ти умре мама рідна”.

"Не присігавйим на душу, але на камінь” (присягаючи, за поясом тримав камінь) та ін.

Презентування дослідницьких  робіт учнів:

1.Язичницьке світовідчуття наших предків.

Слайд 3.

 

2. Фольклорне тло повісті «Тіні забутих предків» 
    Слайд 4.

    «Заочна екскурсія сучасною Гуцульщиною»
   Зверніть увагу на фото, які лежать перед вами на партах. Це фото  Карпат, де і досі, мабуть, живуть сучасні Ромео і Джульєтта. Юні краєзнавці нашого класу відвідали у минулому році ці казкові краї. Ось які замальовки вони приготували.

ІІІ група "ЕТНОГРАФИ"

(Демонстрація фото з розповіддю про екскурсію на Гуцульщину)

Перегляд відеоролика "Краєвиди Карпат"

Слайд 5.

Фото - 2017 "Гуцульщина"

 

    

 

Які ключові слова характеризують побачене і почуте Вами? (Весна, кохання, Черемош, вівці, дівчина, чекає) 
Чи не ці слова є ключовими в повісті? Мабуть те, що залишили нам предки є вічним. Спостерігати це будуть наступні покоління і це ж спонукало Коцюбинського творити. 

Слайд 6.

“ Если бы Вы знали, какой это удивительный, почти сказочный уголок, с густозелёными горами, с вечношумящими горными реками, чистый и свежий, точно вчера родившийся. Костюмы, обычаи, весь уклад жизни гуцулов – номадов, проводящих лето со своими стадами на вершинах гор, - настолько своеобразны и красочны, что чувствуеш себя перенесённым в какой–то новый, неведомый мир ”.

(М. Коцюбинський 
27 серпня 1910 р.) 

Гуцульщині “ Тінями забутих предків ” поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам'ятник. 
А. Крушельницький

 

"Мозковий штурм" Які були задуми письменника що до створення повісті? Чим для Коцюбинського були Карпати? (Казкою)

Слайд 7.

 

Доведіть це твердження, будь ласка! 

                                             ХІД   ДОСЛІДЖЕННЯ: 
Я сподіваюсь що серед присутніх тут людей є ті,  які бачили фільм режиссера Параджанова «Тіні забутих предків» і хочу задати питання: Чи потрібно читати повість коли існує її екранізація? 
А тепер з΄ясуємо, що говорять критики (літературознавці) про повість Коцюбинського? 
Слайд 8.
Оптимізмом життя людини і природи пройнятий увесь твір. Одухотворений ліс, гори, Черемош, незвичайні герої – це вічна казка, яка не має початку і кінця. 
Ю.Б. Кузнецов 
П.І. Орлик           Слайд 9-10.          

Фільм «Тіні забутих предків» був задуманий до 100-літнього ювілею М. Коцюбинського. Завершений у 1964 році. Чому його доручили знімати Сергію Параджанову достеменно невідомо. Захоплений красою Карпат, самобутнім життям гуцулів, Параджанов працював натхненно, стверджуючи: «Знімаю геніальний фільм». В умовах великодержавного шовінізму цей твір, справді, став творчою перемогою режисера: він відтворив з потужною духовною енергією національний образ України. Та чомусь чарівності і казковості ми не помічаємо. Чи не тому що режиссер повинен був творити в рамках, поставлених тоталітарною системою?

Та, не зважаючи на утиски, фільм здобув світову славу.

-Чи є в когось із вас інформація з цього приводу?

- Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран - прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр. 

Слайд 11.

 

Якими мотивами керувався режиссер, створюючи фільм? Чому повість і фільм викликають різні почуття у читача і глядача?

Любов, відчай, самотність, смерть – ось фрески із життя людини, які ми створювали.

С. Параджанов

Епізод з фільму. 
А яким зобразив Гуцула М.Коцюбинський ? 
Слайд 12.

ГУЦУЛ - дитя природи і живе з нею у більшій злагоді, ніж будь-хто. Природа входить у його душу чарівними звуками, казковими образами, якими він наділяє її явища, її рослинний і тваринний світ. І, навпаки, душа людська нагороджує красу і вертає її природі в своїх піснях: “ На що б око не впало, щоб не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив леґінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека – все виливалось у пісню, легку і просту, як ті гори в їх давнім, первіснім житті!”

                                                                                       М. Коцюбинський

Зустріч з українознавством.  Слайд 13.

 

 

Бесіда з елементами роздуму

1. Які ще вірування та звичаї гуцулів покладені в основу повісті?

- Про що знав малий Іванко?

- Від кого навчився музики?

- Що розказував спузар Микола про створення світу? Від кого мудрощі?

- Які ще істоти оточували гуцулів?

2. Давайте порівняємо епізод про виготовлення сиру в повісті з епізодом у фільмі.

(учні  зачитують уривок з повісті)

Перегляд епізоду з фільму , порівняння з текстом. 
3. За яких обставин гине Іванко? (Від кого Іван хотів врятувати Марічку? (Епізод з повісті). Перегляд епізоду з фільму 
4. За яких обставин познайомилися Марічка та Іванко? (Коли їхали з церкви)

Отже всі язичницькі вірування тісно пов’язані з церковними святами і обрядами.

5. Чому літературознавці називають Івана та Марічку Карпатські Ромео та Джульєтта? Що спільного з Шекспіром? (Вік, ворожнеча родів)

На цьому схожість сюжетів закінчується.

Навіщо цей сюжет? (Щоб показати відгомін віків, ще з епохи Шекспіра). 
6. В яких трьох вимірах відображено сюжет твору? (Пізнє середньовіччя, Гуцульське село кінця 19 початку 20 століття і язичництво) 
7. Чи змогли ви помітити цю особливість у фільмі? (Ні).

8.Отже подумайте, що дає змогу людині самостійно робити висновки фільм чи повість?

9. Яким було кохання Івана і Марічки? Та що їх об’єднувало?

10. Що було спільного у світобаченні дітей?

11. З чого видно, що Іван та Марічка кохали по справжньому? І цю особливість майстерно зумів передати режисер у фільмі. Перегляд епізоду з фільму

12. Чому Іван покидає Марічку? Які обставини їх розлучили? І чому не судилося їм реалізувати свій талант?

13. що сталося коли Іван повернувся? Чи вдалося йому зустріти Марічку? 
Перегляд епізоду з фільму

Висновок: Як бачимо почуття між Марічкою та Іваном спалахнули природньо, як і відбувається це в рослинному і тваринному світі. І так несподівано, як порив вітру чи навали гірського потоку застає смерть Марічку.

Отже, штучний світ створює штучні почуття, а жива природа надає почуттям сили. Тому кохання Марічки та Івана стало сильнішим навіть від життя. 
 

14. А як в сучасному світі зрозуміти чи є кохання справжнім? Зверніть увагу на слайд: 

Слайд 14. 
Кохання (із тлумачного словника) – почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. 

Кохати – почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність, велику симпатію до особи іншої статі. 
Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без прикрого почуття. 
                                                                                                           Леся Українка 
Любити – це віддавати тому, кого любиш, всі сили душі, творити для коханого щастя.

Найщасливіші дні юності – це чисте, ідеальне кохання, з яким духовно багатим людям довго не хочеться розлучатися.

                                                                                                       В.Сухомлинський 
     Справжнє кохання виникає тоді коли люди щирі у відносинах не шукають користі один від одного. І тоді кохання принесе відчуття щастя.

15. А яким же було кохання Палагни? 
Перегляд епізоду з фільму 
16. Чого Палагна прагнула в житті? (Набутися на цьому світі, взяти від життя все що можна) І вона брала. 
17. Як вона користувалася народними повір’ями? (Ворожила, дотримувалася похоронного обряду, голосила).

Характеристика образів 
Слайд №15 Іван: 

Слайд №16 Марічка: 
Слайд 17. Палагна і Мольфар Юра         

    

Слайд 18.   Міфічні образи

 

Слайд 19. Образи - символи

         

(Виконання коломийки у музичному супроводі)

 

Ідейно – художній аналіз повісті: 
Тема повісті розкривається через зображення формування характеру, життя і смерті Івана. З раннього дитинства хлопець виявив незвичайну спостережливість, замислювався над життям, часто дивився перед собою, а бачив "якесь далеке і невідоме". "Коли Іванові минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше. Він знав вже багато". Саме через уявлення Івана-дитини й Івана-юнака, а також Марічки, пастуха Миколи, Палагни письменник розкриває світогляд, повір'я, легенди, уявлення гуцулів про різні злі сили: Арідника (злий дух), лісовиків, мавок, русалок, веселого чорта Чугайстра, про "всякі злі духи", які "заповнюють скелі, ліси, провалля, хати й загороди та чигають на християнина, щоб зробити шкоду".

Тема: Зображення на прикладі життя гуцулів гармонії людини і природи.

 

Слайд 17.

 

Проблеми, які ми знаходимо у творі: Яким є зв'язок людини і природи? Що дає натхнення для творчості? Якими повинні бути стосунки в родині? Що ми називаємо справжнім коханням? Яким повинно бути відношення до смерті? Як переплітаються язичництво і християнство? Чи існує зв'язок поколінь? 
Ідея повісті "Тіні забутих предків" — гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами. Щасливим можна бути лише живучи в гармонії з природою. 

Слайд 18.

Висновок учнів (письмово): ___________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________
Відповіді учнів на запитання:
1. Що формує світогляд людини та впливає на її переконання (книга, фільм чи природа з її загадками?)

2. В чому сенс буття? До чого прагне людина?

3. Що може взяти сучасник зі скарбниці предків?

ІV.Підсумок уроку.

Сенс буття людини в пошуках гармонії. 
Отже, на два поставлених проблемних питання ми знайшли відповідь. Відповідь на трете питання кожен із вас знайде, коли зверне увагу на вислови мудреців минулого і видатних людей сучасності, порівняє їх зі змістом повісті і зробить висновок, що далекі предки і видатні люди сучасності доносять до нас вічні істини. 

Альберт Енштейн
Існує тільки два шляхи прожити життя. Перший – так, ніби дива не існує. Другий- неначе все в світі є дивом.

Платон

 В любові кожен стає поетом.

 

V.Домашнє завдання.

Групова робота.

Створити БУКТРЕЙЛЕР за повістю М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" : "Тіні забутих предків" - енциклопедія українознавства"

 

СЛОВНИКОВА РОБОТА

 

Буктрейлер (від англ. book — книга, англ. trailer — тягач, причіп) — короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Метою створення буктрейлера є спонукання до прочитання книги. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі.