Конспект уроку з української літератури для 11 класу на тему " Ідея моральності в комедії П. Куліша "Мина Мазайло""

Маріупольський професійний машинобудівний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

«Ідея моральності

в комедії

«Мина Мазайло» М. Куліша

Урок - роздум з елементами театралізованої гри

 

 

 

 Підготувала:

 Викладач: - Пономаренко О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МПМЛ

Тема: - Ідея моральності в комедії «Мина Мазайло» М. Куліша

 

 

Мета уроку:       

 

Навчальна: - Розкрити майстерність М. Куліша у розкритий
          теми українізації у 20-х роках ХХ ст.., 
          моральності та історичної пам'яті народу.

 

Розвиваюча: - Розвивати творчий потенціал учнів, їх мислення,    
          зв'язне мовлення, вміння робити узагальнення і
          висновки.

 

Виховна: - Виховувати в учнів повагу до національної
          історії та культури, повагу до власного прізвища;

 - Формувати життєві цінності учнів, їхню
          зовнішню і внутрішню культуру.

 

Обладнання уроку: - Твір М. Куліша «Мина Мазайло»;

• Сімейний кодекс України»;
• Картки – завдання

 

Оформлення класу: - В центрі дошки тема уроку, під нею
          епіграфи до уроку.

 - Передня частина класу оформлена у 
          вигляді українського інтер'єру.

 

 

 

 

Епіграфи до уроку:

 

 

«Не ім’я красить людину, а людина ім’я» (народне прислів’я)

 

 

«Прізвище – це наш вірний і невідступний товариш, який супроводить людину від колиски до могили, хоч і крокує поруч нас із заслоненим обличчям: ми переважно не знаємо його походження і значення»
                                                                                            (І. Я. Франко)  

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

1. Організаційний момент.
    
2. Вступне слово викладача.

 

 

Доброго дня, шановні учні та гості нашого уроку.

На сьогоднішньому уроці мова піде про таке рідне і зрозуміле, і водночас, таке далеке, бо єднає нас із нашими давніми предками, прізвище.

Ось як про нього сказав український письменник І. Я. Франко.

 

(викладач зачитує епіграф уроку)

 

 Тема нашого уроку: «Ідея моральності в комедії «Мина Мазайло»
М. Куліша.

 

(учні записують тему у зошити)

 

 Кожен із нас чогось очікує від уроку.

 А чого саме, ви запишіть на картках.

 

(учні записують очікування від уроку на картках)

 

 Я сподіваюсь, що ми всі станемо активними учасниками уроку. А з'ясувати деякі правознавчі, мовознавчі і культурні питання щодо прізвищ допоможуть нам правознавець, мовознавець і дослідник.

 

(учні, що виконують ці ролі – піднімаються і представляються)

 

 Прізвища виникли відносно недавно. Видатні діячі єгипетської, давньогрецької і давньоруської історії мали тільки імена: Рамзес, Сократ, Олег, Святослав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Уперше прізвища в сучасному розумінні з'являються в українських пам'ятках ділової мови 14 – 15 століть. Це були прізвища тодішньої суспільної верхівки: князів, магнатів, власників великих земельних маєтків. Вже наприкінці 18 ст. й за всіма іншими людьми закріпилися постійні родові прізвища. Ці прізвища походять від вуличних прізвиськ, які відображали рід заняття людини, чи ім'я батька, чи фізичну ваду, чи якісь чесноти. Присліпа, Шпиря, Сторчяк, Кабанець, Горб, Щмат – ці та сотні подібних, іноді кумедних, прізвиськ значилися в Запорозькій Січі. З тих часів вільного козацтва пішли гуляти Україною веселі прізвища. Сьогодні давись та й зустрінеш і Тягнирядна, і Самодригу, і Жуйбатька, і Бабиродича. Трапляються і такі:  Нетудихата, Небиймуха, Попсуйшапка, Валяйбаба, Заплюйсвічка, Золотопуп, тощо. Багато сільських прізвищ давали за ремеслами: Коваль, Гончар, Тесля, Швець. Дітей майстра в цьому випадку звали Коваленками, Гончаренками, Теслянками, Шевченками. Зустрічались і незвичайні заняття, що відобразилися спочатку в прізвиськах, а потім і в прізвищах: Давибаран, Сушириба, Козолуп, Кишкодеря.

 Кожна людина в сільській громаді була на очах у всіх, кожного по-своєму обдарувала природа та сімейне виховання, кожен мав рису, що відрізняла його від інших. Все це відображалось у прізвищах: Теліпайло, Говоруха, Тарабар, Чмихало, Зачепило, Острог ляд тощо. Влучне народне слово приклеювалось міцно, передавалося з роду в рід. Таке ж влучне, колоритне, народне прізвище дісталося і головному герою комедії М. Куліша Мині Мазайло.

 

 III. Актуалізація опорних знань учнів.

 

 (проводиться співбесіда за питаннями, які проектуються на екрані)

 

Викладач

 

 На попередньому уроці ми познайомились із змістом твору М. Куліша «Мина Мазайло».

 

1. Давайте згадаємо, хто він такий і чому його висміяв у своїй комедії
   М. Куліш?
   (М. Мазайло – це міщанин похилого віку, службовець. Він вирішив змінити своє прізвище)
    
2. Коли була написана комедія «Мина Мазайло»?
   (1929р)
    
3. Що це був за час? Якими подіями він позначений в нашій історії?
   (У творі зображені 20-ті роки ХХ ст., які позначені невдалою українізацією Української ранньої республіки. Вже на рубежі 20 – 30років було ясно, що політика українізації була тільки на папері і згортається. Противники української мови, зокрема велика частина міщанства, раділи. Тому в 1929р. Куліш пише п'єсу «Мина Мазайло», темою якої є міщанство і українізація).
4. Яка головна мета Мини в комедії? 
   (Він хоче відмовитися від власного прізвища, від українізації, від материної мови, зректися власного «Я»).
    
5. Чому Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище?
   (Він переконаний, що в його негараздах винувате те, що він українець, а це видно з його прізвища).
    
6. Хто з персонажів твору на боці Мини, а хто проти?
   (На боці Мини його дружина, дочка Рина, тьотя Мотя, а проти – син Мокій і дядько Тарас).
    
7. Як обирали собі прізвище Мазайло, його дружина і дочка? В чому комізм цієї ситуації?
   (Вони вибирають собі нове прізвище серед таких, що звучать на їх думку «благородно». Вони ладні стати навіть Рамзесами, Рамзесовими чи де Розе).
    

IV. Новий матеріал.

 

Викладач

 

 Ну що ж, давайте згадаємо один епізод твору.

 

(інсценування уривку комедії)

 

(заходять Мина, його дружина і дочка)

 

Дружина

 

 Яке тобі прізвище дадуть, Минасю! Яке?

 

Рина

 

 Тату, було б просити Алмазов!

 

Мина

 

 А! Виберіть прізвище, яке до вподоби.

 

Дружина

 

 Сірєнєв… Сієнський.

 

 

Рина

 

 Та ні! Розов! Де Розе!

 

Дружина

 

 Тюльпанов!

 

Рина

 

 Фон Лілієн!

 

Дружина

 

 З Мокієм що робити, Минасю?

 Син же і слухати не захоче!

 

Мина

 

 Що? Він ще не знає?

 

Дружина

 

 Ні! Не знає.

 

Мина

 

Заставлю! Виб'ю з голови дур український!

 

Рина

 

 А раптом Мокій вчинить скандал?

 

Мина

 

 Уб'ю!

 

Дружина

 

 Минасю, яка грубість!

 

Мина

 

 Ну, вигоню з дому!

 

Рина

 

 Я і мама кликали родичів.

 

Дружина

 

 Сестру мою, Мотю з Курська.

 

Рина

 

 Я ще дядька Тараса запросила.

 

Мина

 

 Кого? Тараса? Господь з тобою! Та чи не в нього Мокій вдався? Там такий, що в нього і кури українського говорять!

 

Рина

 

 Тату, а яке прізвище тобі до вподоби?: Сірєнєв, Розов, де Розе?

 

Мина

 

 Всеодно! Я скоро скажу: «Прощавай Мазайло! Здрастуй…»

 

(входить Мокій)

 

Мокій

 

 Мазайло – Квач, наприклад!

 Тату, це ж таке оригінальне, живе прізвище. Це ж зовсім не те, як якесь заяложене Аренський, Ленський, Милославський.

 Взагалі, українські прізвища оригінальні, змістовні, колоритні.

 Убийвовк, наприклад, Стоком, Стоком, Семиволос, Загнибога.

 А німецькі хіба не такі, як українські?

 Вассерман – це вода – чоловік, Вольф – вовк. А французьке Леккон – півень.

 Так невже, тату, ти справді міняєш наше прізвище?

 

Мина

 

 Я справді міняю наше прізвище?

 

 

 

Мокій

 

 Наше прізвище?

 

Мина

 

 Наше прізвище!

 

Мокій

 

 Ти?

 

Мина

 

 Я!

 

Мокій

 

 Мазайло?

 

Мина

 

 Я вже не Мазайло!

 

Мокій

 

 Ти вже не Мазайло? Так хто ж ти тепер? Хто?

 

Мина

 

 Я? Я тепер ще ніхто, але я буду…

 

Рина

 

 Тьотя Мотя приїхала!

 

Дружина

 

 Слава Богу! Спасителька наша приїхала.

 

(заходить тьотя Мотя)

 

 

 

 

Т. Мотя

 

 Что у Вас на вокзале делается?

 Там написано «Харків»! Смотрю, не Харьков! Зачем, спрашиваю, вы испортили город?

 Что это за украинская мова?

 И вообще, лучше быть изнасилованной, нежели укранизированной?

 Так что такое украинцы?

 

Мина

 

 Та про це спитайте ось у кого.

 

(показує на Мокія)

 

 Півстоліття носю я це прізвище і воно мені як віспа у житті.

 Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на сміх взяли – Мазайло!

 

Дружина

 

 Мене обдурив: я покохала не Мазайло, а Мазалова, чом не сказав?

 

Т. Мотя

 

 Я так и знала, я так и знала, что тут дело нечистое!

 Так что, украинцы не русские люди, не русские!

 

Мокій

 

 Тога я не понимаю!

 Что такое украинцы?

 Кто они такие: евреи, татары, поляки?

 

Рина

 

 Дядько Тарас приїхав!

 

(заходить д. Тарас)

 

 

 

 

 

 

Тарас

 

 Здрастуйте, чи що?

 Де у вас тут ноги витерти?

 Що мовчите, чи може української не розумієте?

Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано,

Спитаєш по-нашому, всякий на тебе очі дере!

Чув я, Мино, що ти прізвище міняєш!

Подумай, Мино!

Подумай, що сказали б на тім світі діди й прадіди наші,

Почувши, що ти прізвище нашого цураєшся.

 

Мина

 

 Та що ю вони мені сказали? Що?

 

(грає козацька пісня, заходять 2 козаки)

 

Всі

 

 Хто ви?

 

Козак 1

 

 Я – твій пращур, твій прадід – запорожець.

Я славний козак був, боронив свій край від турків та ляхів.

А ще я колеса на возах мазав, тому й Мазайло прозивався.

Як ішли козаки на чотири поля – я вози мазав, як ішли козаки на чотири шляхи – я вози мазав.

Мазав, щоб не пропала та козацька слава!

 І пишався я прізвищем своїм, і поважали мене брати – козаки.

 А ти хочеш наше славнеє ім'я змінити?

 Подумай, чи треба це робити? Подумай!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Козак 2

 

 І я твій пращур славний воїн війська Запорозького.

 Пишався і я прізвищем своїм.

 Дісталося воно мені від діда мого.

Мазав і я колеса, та переважно квачем, тому додалася ця назва до імені мого.

І гордий я, що Мазайло – Квачем

Люди мене звали.

На всю округу Мазайла – Квача знали!

Так що ж ти знехтував нашим прізвищем, яке ми вистраждали у боях та неволі?

Подумай, що робиш! Подумай!

 

Викладач

 

 - Чи послухав Мина голос совісті, який прийшов до нього в образі козаків?

 

(Ні не послухав і змінив своє прізвище у рагсі на Мазенина)

 

- Чи досяг Мина чого хотів, змінивши прізвище?

 

(Ні не досяг, тому що його звинуватили в тому, що вік чинить опір українізації і зняли з посади. Втративши своє прізвище, своє «Я» - він втратив все).

 

Отже, у п'єсі поставлене одвічне питання: бути чи не бути українській нації.

Ми бачимо, як головний герой Мина зрікається свого національного «Я». цей образ – не літературна вигадка, а реальність. Він мав своїх прототипів. Дружина письменника у «Спогадах про М. Куліша» пише: «Ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список сотень змінених прізвищ, не тому, що вони були неблагозвучні, а лише тому, що українські».

А тепер давайте звернемось до права і поцікавимось, як на питання зміни прізвища дивиться наш сучасний закон. Ось перед нами Сімейний кодекс України. На попередньому уроці ви отримали завдання сформулювати питання до правознавця стосовно прізвищ.

 

Учень 1

 

 Як визначається прізвище народженої дитини?

 

 

Правознавець

 

 За статтею 145 СКУ, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати і батько мають різні прізвища, прізвища дитини визначається за їх згодою.

 

Учень 2

 

 Коли у людини може бути подвійне прізвище?

 

 Правознавець

 

 За статтею 145 СКУ, якщо батьки мають різні прізвища, дитині можуть надати подвійне прізвище шляхом поєднання двох прізвищ.

 

Учень  3

 

 Коли людина може вирішувати самостійно питання про зміну прізвища?

 

Правознавець

 

 За статтею 148 СКУ, у випадку зміни прізвища батьками, змінюється прізвище дитини, яка не досягла 7 років. Прізвище дитини, що досягла
7 років змінюється за її згодою.

 

Учень 4

 

 Якщо подружжя розлучилось, то чи має право жінка носити прізвище колишнього чоловіка?

 

Правознавець

 

 За статтею 113 СКУ, так. Після розлучення жінка має право носити прізвище чоловіка або поновити своє дівоче прізвище.

 

Викладач

 

 Дякую. Отже ми бачимо, закон не позбавляє людину права зміни прізвища.

 - Як ви думаєте, у яких випадках дійсно можна змінити прізвища?

 - Як ви ставитесь до свого прізвища? Що воно означає, звідки походить?

 - Як ви розумієте епіграф нашого уроку: «Не ім'я красить людину, а людина ім'я»?

 І щоб переконатися в цьому, давайте звернемося за допомогою до дослідника прізвищ.

Дослідник

 

 Всі ми любимо смачно поїсти. Але зовсім не задумуємося, що багато страв названо звичайними прізвищами людей.

 Ось, наприклад, торт «Наполеон».

 У 1912 році одна з фірм випустила до сторіччя війни 1812 року торт, який нагадував формою шапку Наполеона. І хоча зараз цей торт зовсім не нагадує шляпу, але назва залишилася.

 Або соце «Бешамель», який подають до м'ясних страв. Названий він ім'ям фаворити французького короля Людовіка XIV маркіза Бешамель, який вигадав цей соце.

 Або улюблений салат «Олів'є», названий ім'ям кухаря, що його вигадав.

 Цих людей вже давно немає, а прізвища їх живуть.

 Або френч – це куртка з кишенями, яку вигадав англійський фельдмаршал Джон Френч.

 Галіфе – вид брюк, який придумав французький генерал Галіфе.

 Дрезина – це самохідний візок. Він є винаходом німецького винахідника фон Крезе.

 За прізвищами фізиків і математиків створені наукові терміни – одиниці: вольт, ампер, ом, ватт, кулон, гаусс, генрі, фарада тощо.

 

Викладач

 

 Дякую. А тепер слово надаю мовознавцю.

 

Мовознавець

 

 Цікаво знати, що багато прізвищ на земній кулі побудовано за однаковим зразком. До імені батька додавалося слово «син», тобто прізвище повинне було вказувати на родинний зв'язок людей. Але слово «син» у різних народів звучить по-різному. Так, більшість шотландських прізвищ починаються префіксом Мак-, що означає «син».

 Наприклад, Мак – Дональд.

 Таке ж значення має французька частка Дю- (Дюруа, Дюбуа).

 Італійське слово дель (Андре дель Сарто), іспанське закінчення –с (Родрігес, Фернандес),  турецьке –швілі (Бараташвілі, Кунашвілі), вірменське –як (Хачатурян, Ованесян).

 

Викладач

 

 Дякую. А тепер підсумовуючи все почуте і побачене на уроці, запишіть чи справдилися ваші очікування. Запишіть, що сподобалось і що не сподобалось на нашому уроці.

 

 

 V. Домашнє завдання

 

(Виконати завдання по картках, давши відповіді на запитання)

 

 VI. Підсумки уроку

 

а) виставлення балів за урок;
б) заключне слово викладача.

 

 Шановні учні. Всі ми повинні пам'ятати, що наше прізвище – це величезна жива спадщина, яка передалася нам з глибини віків, яка ріднить нас не тільки генетична, а й духовно з нашими пращурами.

 Пам'ятаючи це, ми повинні з повагою ставитися до власного прізвища, жити так, щоб не заплямувати свій рід, свою сім'ю, своє ім'я.

 Жити так, щоб ваші діти й онуки з гордістю й любов'ю кожне прізвище у майбуття.