20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Конспект уроку з української літератури для 5 класу на тему "Леонід Глібов. Віршована загадка «Химерний, маленький». Акровірші

Про матеріал
Конспект спареного уроку та мультимедійна презентація з української літератури в 5 класі за темою "Леонід Глібов – відомий український поет і байкар. Віршована загадка «Химерний, маленький». Особливості поетичних загадок. Акровірші «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?» Роль казкових елементів, фольклорної основи, гумору, пестливих слів. ТЛ: акровірш"
Перегляд файлу

  Технологія 3по 30 хвилин                  Українська література                     5-й клас

Тема уроку: Леонід Глібов – відомий український поет і байкар. Віршована загадка «Химерний, маленький». Особливості поетичних загадок.

Акровірші «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?» Роль казкових елементів, фольклорної основи, гумору, пестливих слів. ТЛ: акровірш

Мета уроку: Формувати компетентності:

- предметні: ознайомити учнів із короткими відомостями про письменника, змістом віршованої загадки та акровіршів, з’ясувати фолклорну основу його віршованих загадок за темою, пояснити способи їх відгадування, визначити художні засоби та образність, особливості поетичної мови, вивчити поняття «акровірш»;

- ключові:   розвивати кмітливість, розумові здібності, творчу уяву школярів, їх логічне мислення, увагу, пам'ять, виразне декламування віршів, формувати кругозір, світогляд;

- комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, уміння правильно будувати власне висловлення з урахуванням вивченого про віршовану загадку та акровірші;

- загальнокультурні: сприяти вихованню в учнів пізнавального інтересу до авторського фольклору, прищеплювати шанобливе ставлення до поетичного слова.

  •              читацькі: створити належні психолого-педагогічні умови школярам для сприйняття розуміння та оцінки прочитаного; розвивати навички роботи з художнім текстом; зацікавити учнів читанням;
  •              здоров’язбережувальні: формувати здатність зберігати фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я.

Очікувані результати:

знатимемо: найважливіші моменти     біографії Л.Глібова, зміст віршованої загадки та акровіршів, поняття акровірша;

  умітимемо:    виразно й     вдумливо читати загадку та акровірші; знаходити в них     художні   засоби,   розкривати  їх   роль;     розповідати  про  свої  відчуття  під  час     читання;
  зможемо: розвивати навички проведення власних спостережень; увагу, пам’ять, логічне мислення; насолоджуватися красою зображуваного; розвивати естетичні смаки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вироблення умінь.

Обладнання: виставка творів Л.Глібова, мультимедійна презентація.

Теорія літератури: літературна загадка, її особливості; поняття про акровірш, пестливі слова.

Методи і прийоми: метод організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (бесіда, евристична бесіда), метод стимулювання та мотивації навчальної діяльності (ситуація зацікавлення), метод контролю, ефективності навчальної діяльності (конкурсні завдання), використання ІКТ (мультимедійна презентація).

Перебіг уроку

І. Організація класу. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

1.  Емоційне налаштування на урок.

Слово вчителя.

- Погляньте один на одного, усміхніться. Нехай із промінчиків добра, що засяяли на ваших обличчях,  розпочнеться наш урок.

      Сподіваюся, що ми докладемо зусиль, щоб урок був результативним, але треба подбати й про власне здоров’я. Тому скористайтеся порадами:

1. Навіть найрозумніший може помилитися (Не хвилюватися, якщо відповідь буде неправильною).

 2. Я закликаю вас до співпраці й хочу, щоб вам також стали в пригоді   повчальні слова  І.Лафатера:

                                                                      Хочеш  бути  розумним, навчися  розумно

                                                               запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати

                                                                        й замовкати, коли нічого більше сказати.

2. Епіграф уроку

Успіх не прийде до вас.

Ви самі повинні дійти до нього.

Марва Коллінз (американський педагог)

Робота з епіграфом

  • Що означає слово «успіх»? (Успіх – позитивний наслідок роботи, справи, життя;

 значні досягнення, удача, талан)

  • Яким треба бути на уроці, щоб досягти успіху?

У – уважним

С – старанним, самовпевненим

П – працьовитим

 І – ініціативним, інформованим

Х – харизматичним.

Хари́зма (грец. χάρισμα, «милість, божественний дар, благодать») — наділення особистості властивостями, що викликають високу повагу до неї та безумовну віру в її можливості; висока обдарованість, особлива привабливість.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Загадка

- Що таке загадка?

                   (стислий поетичний, часто ритмізований вислів, що треба відгадати, у

                   якому в прихованій формі зашифровано якийсь предмет чи явище)

- Як у давнину люди використовували загадки?

- Відгадайте загадки, знайдіть серед них ритмізовані.

  • Білий камінь у воді тане (Цукор).
  • Висить гість та ніч їсть (Електрична лампа).
  • Є рослина в нас така, що від неї кінь скака (Овес).
  • Сидить баба на грядках, вся закутана    в хустках (Капуста).
  • Мене частенько просять, ждуть, а тільки    покажусь – ховаються (Дощ).

- Чим цікава загадка? (Прихованим змістом)

- За якої умови можна зашифрувати предмети? (На основі схожості).

- У загадках використовуються різноманітні тропи. Що називають тропами?

   Відгадайте загадки. Які художні засоби в них використані?

  -    Біг кінь білобокий понад яр глибокий; як упав –    на весь світ задрижав

       (Грім. Епітет, гіпербола).

  • Чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила    всіх побудила (Ніч і день. Антоніми).
  • Я маленький та спритненький, глянеш на мене – відразу знайдеш свій шлях (Компас. Пестливі слова).
  • Сиві воли усе поле злягли (Туман. Метафора).

2. Прислів’я та приказки

- Що називають прислів’ям?

                                         Прислів’я – короткий стійкий народний вислів з повчальним

                                      змістом, що виражає закінчену думку.

  • Прислів’я можуть уживатися в прямому й переносному значеннях. Поясніть зміст прислів’їв:

                           - Сам пропадай, а товариша з біди виручай (тільки в прямому)

                           - Навчай інших – і сам навчишся (тільки в прямому)

                - Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько (у пр. і перен.).

                - Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає (у пр. і перен.).

                - Чужа душа – темний ліс (тільки в переносному).

                - Буває, що й корова літає (тільки в переносному) .

- Прочитайте прислів’я й зробіть висновок про що їх складають:

  • Птицю пізнають по пір‘ю, а людину по мові (про мову).
  • Роби добро – добре й буде (про добро).
  • Вік живи – вік учись (про розум, навчання).
  • Найдорожча пісня, з якою мене мати колисала (про пісню).
  • Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі (про явища).
  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш (про працю).
  • Нащо й клад, коли в сім’ї  лад (про сім’ю) .

- Що називають приказкою?  

                                   Приказка – влучний вислів, який не виражає закінченої думки

                              й не має повчального змісту.

- Поясніть значення приказок:

  • Прямо-криво, аби живо (недбало).
  • Як сніг на голову (зненацька).
  • Написав лівою рукою (погано).
  • З'їсти пуд солі (бути обізнаним).
  • Як горохом об стіну (не сприймає того, що говорять).
  • Усякому овочеві – свій час (усе треба робити вчасно).
  • Сорока на хвості принесла (стало відомо про щось).

             -    Стук-грюк, аби з рук (швидко й погано).

- Яку казку називають літературною? А загадка може бути літературною?

ІІІ. Оголошення теми уроку, цілевизначення та планування діяльності (використання мультимедійної презентації)

  1. Короткі відомості про письменника

Народився  5 березня 1827 року в селі Великий Поділ  на Полтавщині.

Початкову освіту здобував дома.

Із 1840 р. навчався в Полтавській гімназії.

1849 р. – навчання в Ніжинському ліцеї вищих наук.

2. Л.Глібов – чарівник української байки.

Робота з підручником, с.130

   Рідною мовою письменник написав 107 байок

3. Л.Глібов – ніжний поет-лірик

4. Пригадування творів Л. Глібова, вивчених у молодших класах:

«Зимова пісенька», «Зозуля й Півень», «Лебідь, Щука й Рак», «Коник-стрибунець», «Вовк і Кіт», «Чиж та Голуб».

5. Твори Л.Глібова для дітей.

- 1840 р. – перша збірка віршів юного поета.

- Друкував свої вірші в єдиному на той час дитячому журналі «Дзвінок»,    підписував їх просто – дідусь Кенир.

- Відомо 107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів поета.

    - Чому він назвав себе дідусь Кенир? (Кажуть, що його батько купив колись собі співучого кенира. Щоб послухати його спів, сходились сусіди. На запитання «Куди йдете?», вони казали: «До Івана Кенира». Так і прозвали батька – Кенир).

6. Життя і діяльність у м.Чернігові.

- 1861 р. – редактор газети «Чернігівський листок».

- 1895 р. – чиновник у канцелярії  губернатора.

- З 1867 р. – управитель земської друкарні.

- Помер 10 листопада 1893 р. в Чернігові, похований на території монастиря Святої Трійці.

   На схилі літ Л.Глібов погано  бачив, а згодом і зовсім осліп. Твори писав під лінійку.

   7. Робота над змістом загадки «Химерний, маленький».

          - Читання вірша.

          Словникова робота: химерний – дивний;

                                              окріп – кипляча вода;

                                             макітра – глиняний посуд із широким отвором.

  - Що у вірші спільного з народними казками? (Чарівний предмет: скакав, крутився, купався).

    -     Із скількох частин складається загадка?

     -     Хто загадує загадку? А хто розгадує?

Як твір побудовано?

Уся поезія – це прихований опис предмета, тобто загадка.

  • За якими ознаками ви здогадалися, що в загадці йдеться про вареник?
  • Знайдіть слова, якими названий вареник. (Химерний, маленький, бокастий, товстенький).
  • Як називаються ці художні засоби? (Епітети).
  • Маленький,   товстенький, коханчик – це пестливі слова. Їх називають так тому, що  вони мають відтінок зменшуваності або ніжності.
  • За допомогою яких дієслів автор зображує рухливість вареника? (Удавсь, прибрався, напхався, купавсь, уродився, умився, скакав, напився, скотився, пропав).
  • Л.Глібов зображує вареник як живу істоту. Який це художній засіб? (Метафора).
  • Яка тема загадки? (Зображення улюбленої страви – вареника у формі загадки).
  • Яка ідея? (Смак страви залежить від уміння її приготувати).

7. Робота над змістом акровірша «Що за птиця?».

- Читання вірша.

- За якими ознаками ви здогадуєтеся, що в загадці йдеться про муху?

- Що вам відомо про цю істоту?

- Чому мусі протиставляється старець? (Щоб показати паразитичне життя мухи).

  • Яка тема загадки? (Зображення мухи, яка живе за рахунок інших).
  • Яка ідея? (Зображення ледачого паразитичного життя на прикладі мухи).
  • Які негативні риси характеру людей письменник висміяв на прикладі мухи? (Лінь, хвалькуватість, підступність, хитрість).
  • Знайдіть порівняння, поясніть його роль (в’ється, як пташка – хитрість мухи).

8. Акровірш.

    «Що за птиця?» – це акровірш. Це вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово.

9. Робота над змістом акровірша «Хто вона».

- Читання вірша.

- Хто ж вона? Про кого йдеться? Чому ви так вважаєте? (Дізналися за першими літерами віршованих рядків).

- Який жанр цього твору? (Загадка. Акровірш).

- Що називають акровіршем?

- Прикмети якої пори описано в загадці? Прочитайте про них у тексті.

- За допомогою яких художніх засобів (тропів) передано красу весняної пори та першу весняну пташку – ластівку? Прочитайте їх зі слайду й назвіть.

 Лиха зима, тихенько тануть стане, бистресенько прибуде, буде любесенько (епітети);

    зима сховається, сонечко прогляне, сніжок води злякається (метафори);

   сонечко, сніжок, тихенько, бистресенько, любесенько, діткам (пестливі слова).

  • Яку роль відіграють тропи у загадці? (Щоб передати любов до цієї пори року,   краси природи, першої весняної пташки).
  • Яка тема акровірша? (Зображення першої весняної пташки ластівки).
  • Яка ідея? (Ластівка – символ надії на нове життя, адже з весною в природі все оживає, люди засівають землю в надії на новий урожай).

10. Робота над змістом акровірша «Хто розмовляє?».

- Читання вірша.

- Словникова робота:

   Осока – назва трави, що росте на болоті, має гострі краї листочків.

  Удовиця, вдова – жінка, у якої помер чоловік.

  Джеркотуха – та, що джеркотить.

 Джеркотіти (про птахів) – кричати, видавати різкі й короткі, часто повторювані звуки (синонім – скрекотіти).

- Хто веде розмову в акровірші? (осока й сорока).

- Хто з них у великій пошані в людей, а про кого «ніде ніяк» (не говорять, бо не шанують)?                                                                                                                                        

         - Чим у народі прославилася калина? Що вона символізує? (Лікувальні властивості; символ дівочої краси, про неї складають пісні).

  • Через що була ображена осока? (Ніхто про неї не говорить і не складає пісні).
  • Чи треба заслужити пошану в людей?
  • Чи справді сороці вдалося прославитися в народі? Які риси характеру засуджуються автором?
  • Яка тема твору? (Розмова осоки та сороки про пошану в народі).
  • Яка ідея? (Засудження негативних рис характеру: марнослів’я, хвалькуватості. Учитель.

          Акровірш дає відгадку, що розмовляють річкова рослина осока, яка, на відміну від калини, не дуже у великій пошані в людей,   і сорока. Сорока ж має чим похвалитися: про неї складена казка-примовка для маленьких діток, котрим показують на пальчиках, як вона кашку варила, діточок годувала. Акровірш викликає посмішку, адже, щоб прославитися в народі, необхідно довести свою значимість і бути корисним суспільству.

10. Робота над змістом акровірша «Хто сестра і брат?».

- Читання вірша.

- Словникова робота:

Поливка – підлива, соус;

Борона – знаряддя для обробітку ґрунту.

  • Хто ж сестра і брат? (Гречка і просо).
  • Чим корисна гречка? (Із неї варять добру кашу з поливкою).
  • А просо? (Із нього робили пшоняну крупу та варили польову кашу й куліш).
  • Чому акровірш має таку назву? (І гречка, і просо є однаково важливими для людей).
  • Яка тема твору? (Зображення гречки й проса та їх значимості у житті людей).
  • Яка ідея? (Уславлення гречки та проса не тільки за їх красу, а й неабиякі смакові якості).

Учитель.

Треба хвалити когось, якщо є за що.

ІV. Розвиток творчої рефлексії

1. Конкурс «Плутанина». Поєднати художні засоби та їх назви.

Художні засоби

Назви художніх засобів

1. «Славонька»,  «сонечка», «листячко».

а) звертання

2. «Пахучії квіти», «сестро милая».

б) епітети

3.«Славонька літає», «чи гарно прибралась (гречка)».

в) пестливі слова

4. «Вітрику», «сестро милая».

г) метафори

 

д) порівняння

2. Конкурс «Фоторобот»: Упізнайте персонажів за описом і вкажіть, із яких вони творів.

- «Химерний, маленький, Бокастий, товстенький Коханчик удавсь» (Вареник. «Химерний, маленький».

- «Між людьми, як пташка в’ється, У людей і їсть, і п’є.» (Муха. «Що за птиця»).

- «І здалеку бистресенько Вона до нас прибуде» (Ластівка. «Хто вона?».

- «Ой бідна я удовиця…» (Осока. «Хто розмовляє»).

- «Стій лиш! Слава не брехуха, – Обізвалась джеркотуха» (Сорока («Хто розмовляє).

- «Є у мене листячко, пахучії квіти…» (Гречка. «Хто сестра і брат?»).

- «Скрізь по людях склалася і про мене слава…» (Просо. «Хто сестра і брат?»).

3. Конкурс «Заморочки з коробочки» (учні виймають завдання: запитання з теорії літератури)

V. Підсумково-оцінювальний етап

1.  Чи дійшли ми сьогодні до успіху? Висловіть свою думку.

2. Продовжіть  речення:

- Я досі не знав (ла), а зараз знаю…

- Сьогодні я розкажу вдома про…

VІ. Домашнє завдання:

Опрацювати с. 130-137, відповіді на запитання.

Виконати завдання 1, с. 132-133 (письмово).

Вивч. визначення на с. 132, 134.

 

 

 

 

 

docx
Додано
18 березня
Переглядів
112
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку