Конспект уроку з української літератури. І. Нечуй - Левицький "Кайдашева сім'я" . Колоритні людські характери повісті.

Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Колоритні людські характери повісті.

 МЕТА :

Навчальна мета: ознайомити учнів з образною системою повісті, показати майстерність автора у творенні художніх образів; поглиблювати вміння характеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення; з’ясувати роль героїв у розкритті його ідейного змісту;

Розвивальна мета: розвивати уміння порівнювати образи-персонажі, з’ясовувати авторську позицію;

Виховна мета: виховувати в учнів почуття поваги до старшого покоління, зовнішню і внутрішню культуру.

ТИП УРОКУ:

Урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

Вправа "Відгадайте героя"

1. Сидів ... у білій сорочці з широкими рукавами. З-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, неначе лице в ченця (Омелько Кайдаш).
2. Був широкий в плечах, з ... карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве ... (Карпо). 
3. Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи... (Лаврін). 
4. Була ... висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем... Пишала губи, осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом... (Маруся Кайдашиха).
5. Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними, блискучими, як терен, облитий дощем, очима ... (Мотря). 
6. Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк ... (Мелашка).
7. Вона була в одній сорочці і вузькій запасці. Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові вона була схожа на довгу швайку з здоровою булавою... (Мотря).
8. Висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові... (Кайдашиха).
9. Вона розцвіла і стала повніша на виду. Її очі, її тонкі брови блищали на сонці, а лице горіло рум’янцем. Вона сяяла, як кущ калини, посаджений серед двору ... (Мелашка). 
10. ...стояв, неначе скеля... зблід, як смерть, а тонкі губи, міцно стулені, стали зовсім білі, неначе полотно.... Його темні очі погасли й ніби померкли, а волосся на голові настовбурчилось і стирчало, неначе в їжака... (Карпо).
11. ... сидів мовчки й собі важко зітхав, підперши голову долонею й спершись ліктем на коліно. На його широкому блідому лобі, на його спущених віках лежала глибока, важка туга, лежав сором, перемішаний з жалем ... (Омелько).
12. Він сидів боком. Вона впізнала... його русяву кучеряву голову, рівний лоб, рівний тонкий ніс. Але чого він став такий блідий, такий смутний? Де ж дівся з лиця його рум’янець? Чого він став такий блідий, як смерть, та нужденний, неначе слабий? ... (Лаврін).

ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ.

Як проблема батьків і дітей знайшла своє втілення у творі?
(Учні працюють в малих групах з текстом і таблицею)

• Творча лабораторія. Робота в групах.

• Характеристика образів: «зустріч із літературним персонажем» (від 1 особи)

• І група.   Образ Омелька Кайдаша

Омелько Кайдаш — втілення темноти, забобонності і затурканості значної частини селян, знівечених духовно і фізично ще панщиною. Кайдаш був добрим стельмахом, прожив довге й тяжке життя, в якому не знав нічого, крім важкої праці. Про це говорить його зовнішність - портрет спрацьованої, передчасно постарілої людини, у якої «здорові загорілі жилаві руки», «широке лице, сухорляве й бліде, наче лице в ченця, високий лоб, посічений густими дрібними зморшками». Важка праця, темнота, забобонність, родинні чвари і пияцтво зробили Кайдаша безвольним, внутрішньо надломили його, перетворили на посміховисько в сім’ї, убили в ньому віру в краще життя і довели до трагічної смерті. Читаючи повість, ми відчуваємо, що сміється Нечуй-Левицький над своїм героєм крізь сльози, що ставиться до нього з глибоким співчуттям, засуджуючи не його, а ті суспільні умови.

• Представлення

Що я можу вам сказати? Я простий робочий чоловік. Маю сім’ю, дітей. Але поваги від них не маю. Лихі в мене діти, нечемні, не поважають батька. Я ж – набожна людина. Ходжу до церкви, дотримуюсь посту. Іноді, хіба у свято, вип’ю чарчину.

• Обговорення:

• Що у словах Кайдаша вас вразило?

• Чи має Омелько Кайдаш право на повагу родини й односельців?

• Що слід би було зробити Кайдашу, щоб змінити обстановку в сім”ї?

• ІІ група.   Образ Марусі Кайдашихи

Знайомлячи читача з високою, рівною, енергійною на вид Кайдашихою, автор одночасно показує негативні риси її характеру. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила у пана. Вона і набралась від них трохи панства. До природної звичайності української селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вони трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала. У характері жінки лицемірство, улесливість, манірність поєднуються із грубістю і жорстокістю. Недаром люди глузували з Марусі і називали її «економшею», підкреслюючи цим невідповідність звичок і поведінки Кайдашихи способу її життя. Саме в цій її сутності — секрет комедійності цього образу. Показуючи поведінку Кайдашихи на оглядинах у двох різних за соціальним станом сім’ях, письменник-гуморист висміює її улесливість, запобігання перед багатими. Зовсім по-іншому поводиться вона в бідних Балашів. Спочатку навіть не хоче заходити в хату. На повну силу розкриваються власницька сваволя Кайдашихи, її нікчемний гонор, жорстокість у родинних сварках та колотнечах, які були її стихією. Маруся вольова, енергійна жінка, але ця її душевна енергія витрачається на нескінченні сварки. Ми відчуваємо, що десь там, на дні душі Кайдашихи, жевріють і жіноча ніжність, доброта, і потяг до краси, що проявляється в її господарності, зовнішній охайності, у її любовному ставленні до внуків, у монологах. Але ці добрі якості Кайдашихи відступають на задній план - їх затьмарюють родинні чвари.

• Представлення

Я поважна жінка. Довгий час працювала у панів і тому знаю, якою має бути справжня пані. Дуже дбаю про те, щоб  моя сім’я, чоловік, сини, а тепер і, хай їм грець, невістки мене шанували. Особливо невістки. Хай знають своє місце. Вони молодші за мене, то хай і ведуть господарство, а я спочину на старості років і допоможу їм порадами, щоб знали, як все слід правильно робити.

• Обговорення:

• Чи згодні ви з тим, що сказала Маруся? Обгрунтуйте свою відповідь.

• Дайте оцінку Кайдашисі як дружині, матері, свекрусі, бабусі, господині.

• Чому Маруся Кайдашиха часто потрапляє в комічні ситуації? В яких епізодах автор висміює вади героїні?

• Що б ви порадили Марусі?

• ІІІ група.  Образ Карпа та Лавріна

          Карпо - грубуватий, черствий парубок. Ці риси Карпа передає і його портрет. У нескінченних родинних чварах Карпо черствіє і грубіє все більше й більше. Він навіть доходить до того, що в пориві злості кидається з кулаками на батька. Жадоба власності заглушує в Карпові родинні почуття і доводить до того, що він на очах усього села женеться з дрючком за рідною матір’ю. Карпо рішучий, вольовий, виділяється серед інших селян самостійністю розуму. Та, на жаль, ці позитивні задатки в його характері губляться в щоденній гризні.

          Лаврін - це ніжна, поетична натура. Його душевна м’якість, поетичність, доброта і безкорисливість на початку повісті контрастують з похмурою вдачею старшого брата. Ні бідність Мелашки, ні невдоволення матері невісткою не змогли затьмарити чистоти, ніжності Лаврінового кохання. Душевна привабливість Лавріна передається і в його мові, поетичній, пісенній та лагідній. Але у безперервних родинних сутичках за «моє» і «твоє» у Лавріна поступово зникають поетичні риси його вдачі, черствіє душа, грубіє мова. У кінці повісті брати мало чим відрізняються один від одного: обидва вони егоїстичні, вперті.

• Представлення

Я взагалі не розумію, що маю говорити. Ніколи не пояснював нікому, чому так чиню. Так – бо хочу. І не повинен ні перед ким звітувати, а перед вами – поготів.

• Обговорення:

• Є у характері Карпа риси, які вам імпонують?

• Що  у його вчинках викликає у вас обурення?

• Як ви думаєте, як діти Карпа ставитимуться до нього, коли підростуть?

• А як Карпо ставиться до своєї дружини?

• ІV група.  Образи Мотрі та Мелашки

Подібні зміни відбувались і в характерах Мотрі і Мелашки.

Мотря. Вихована в заможній сім’ї, тримається гордо і незалежно. Фізично здорова і працьовита, з гострим розумом, Мотря не кориться лихій свекрусі, ні в чому не поступається їй. Вона живе мріями про власну хату, власне господарство. Скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей найповніше проявляються у характері Мотрі після того, як вона стала самостійною господинею. Мотря - зла й жорстока жінка. Виколовши у сварці свекрусі око, вона не вболіває за свій страшний вчинок, а навіть радіє з цього. Негативні риси Мотрі висміюються влучними порівняннями, які викликають у читача їдкий сміх.

Мелашка. Письменник милується зовнішньою і внутрішньою красою Мелашки, дівчини, яка виросла в бідній селянській хаті й винесла з неї доброту, лагідність, поетичність. Автор поєднує традиційні фольклорні засоби з індивідуальними рисами героїні. В описі портрету є чимало від фольклорного образу української дівчини, яка в піснях часто порівнюється із стрункою тополею та з червоною калиною. Мова Мелашки мелодійна, пересипана пісенними зворотами. Але поступово під впливом оточення Мелашка черствіє, втрачає поетичність, душевну привабливість і стає такою ж дріб’язковою, егоїстичною, як і інші члени сім’ї.

• Представлення

Мотря. І ви думаєте зі мною сперечатись? А зась! Не вийде! Свекруха спробувала – позбулась ока. Чи вам ваші заважають?

• Обговорення:

• Чи знає ця жінка, що таке любов, ніжність, повага до старших? Як ви вважаєте?

• Як, на вашу думку, мала б поводитись Мотря, щоб уникнути чварі у родині?

• А що б зробили ви, потрапивши в родину свекрухи? Уявіть собі таку ситуацію.

Мелашка. Так, щось трапилось із нами, з нашими щирими серцями. А може, то з кожним таке діється? Турботи про господарство, діти, свекрушенька…

• Обговорення:

• Що можна сказати про їхні стосунки?

•  Чому Мелашка зважилася залишитися в Києві?

• Як змінилось ставлення до неї після повернення, і як змінилась вона сама?

• Чим відрізняється Мелашка віД Мотрі?

• А Лаврін – від Карпа?

• Робота в групах. Заповнення таблиці «Кола Вена»

1. Що спільного й відмінного в образах цих героїв?

2. Що відбулось із Карпом і Лавріном? Мотрею і Мелашкою?

3. Хто (що) цьому виною?

• Висновок: отже, при всій відмінності представників молодого покоління зміст їхнього життя один — дрібновласницький. Кожен із них прагне більше урвати для себе, відстояти свою власність.

• Робота з картками

Наприкінці дискусїї організована робота за картками, що містять слова моральної тематики, й пропонується учням підібрати слова-поняття, які можна віднести до характеристики Кайдашихи, Кайдаша, Карпа, Лавріна, Мотрі, Мелашки.

Свій вибір обґрунтувати.

Турбота, співчуття, доброта, чуйність, любов, прихильність, щедрість, скнарість, вірність, надійність, поетичність, забобонність, працьовитість, чванливість, пияцтво, лицемірство, гонор, жорстокість, доброта, ніжність, міцність, відданість, стійкість, совість, відповідальність, прощення, егоїзм, самотність, щастя.

• Складання сенкану    або   діаманти до образів (по рядах)

• Проблемні питання

1. Ким би могли стати ці люди і ким вони стали?

2. Повертаючись до цитати Лесі Українки, хто не зміг своїм життям до себе

    дорівнятись? Чому?

• Методика «Мінімум»

Мінімально коротка і водночас максимально містка характеристика героїв

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

ЗНАЙДІТЬ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

Характеристиці Карпа відповідають такі рядки: 

1. «широке лице було сухорляве і  бліде, наче лице у  ченця»; 
2. «широкий в  плечах, із  батьківськими карими очима, із  блідуватим лицем»;
3. «тонкі пружки його блідого лиця із  тонкими губами мали у  для себе  щось неласкаве»;
4. «гострі темні очі були наче сердиті»;
5. «був надзвичайно  богомільний, ходив до церкви щонеділі не лише  на службу, а навіть на вечерню»;
6. «Він був подібний  із  виду на матір».

Характеристиці Лавріна відповідають такі рядки:

1. «Як я із  нею не оженюся, то у  Росі утоплюся»; '
2. «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди»;
3. «... коли б ти була зозулею у  гаю, то я б тебе й  там упіймав би»;
4. «Ще хлопцем (він) прищепив особистими  руками щепу на старому пні. Груша погналася вгору, як верба. Батько подарував (йому) ту грушу на багату кутю»;
5. «чоловік гордий і жорстокий, із  його буде добрий посіпака»;
6. «Він був добрий стельмах, робив панам й  селянам вози, борони, плуги і рала й  заробляв добрі гроші, однак  ніяк не мав змогу вдержати їх у  руках».

• Творче завдання

           Спробуйте створити власну кінцівку цього твору. Обґрунтуйте свою думку.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Правдиво й  виразно, із  гумором, змальовуючи численні перипетії домашньої війни, Нечуй-Левицький, одначе, не удається  до грубого сатиричного осміяння власних  персонажів. Письменник виступає в  своєму творі як суворий, справедливий суддя. Він демонструє негативні риси психології людини із  народу. Обмеженість духовних горизонтів селянина Нечуй-Левицький не вважав віковічною рисою селянської психології.

• Домашнє завдання

• Виписати засоби гумору (3-4 приклади)
• Створити буклет до образів твору (за бажанням)