Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Жіночі образи роману, утвердження народних поглядів на чесне, духовно здорове життя людини.

Про матеріал

розкривати роль і характери жіночих образів роману, показувати деталі психологізму у змалюванні персонажів, їх неоднозначності; навчати порівнювати героїв твору; розвивати навички характеристики героїв, їх творення; формувати вміння висловлювати свої думки; виховувати прагнення до чесного життя, повагу до художньої літератури та майстрів слова.

Перегляд файлу

Урок №11

Тема. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Жіночі образи роману, утвердження народних поглядів на чесне, духовно здорове життя людини.

Мета:

навчальна – розкривати роль і характери жіночих образів роману, показувати деталі психологізму у змалюванні персонажів, їх неоднозначності; навчати порівнювати героїв твору;

розвиваюча – розвивати навички характеристики героїв, їх творення; формувати вміння висловлювати свої думки;

виховна – виховувати прагнення до чесного життя, повагу до художньої літератури та майстрів слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: роздавальний матеріал, план характеристики жіночих образів роману.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань умінь і навичок.

Мозковий штурм

Хто написав роман «Хіба ревуть воли…»? (Панас Мирний та Іван Білик)
Хто був співавтором твору? (Іван Білик)
Який нарис ліг в основу роману? («Подоріжжя од Полтави до Гадячого».)
Визначіть жанр твору. (Соціально-психологічний роман).
Назвіть головних персонажів роману (Чіпка Варениченко, Мотря, Галя, Максим).
Зі скількох частин складається роман? (4 частини)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя

Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей - працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи якнайповніше розкривають суперечність образу Чіпки, що бореться проти неправди, але і сам починає чинити зло, бо не знайшов правильного шляху до щастя.

Жіночі образи в романі Панаса Мирного сповнені трагізму. Жінки не в змозі змінити своєї долі. Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі зусилля виявляються марними. Доля їхня несе на собі сумний відбиток, накладений тяжким, жорстоким життям і несправедливістю, яку вони надто часто зустрічали на своєму шляху.

ІV. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

Оришка

Проблемне питання

Яка роль баби Оришки у формуванні світогляду Чіпки?

Коментар вчителя

Прообразом баби Оришки була няня Івана Білика та Панаса Мирного — кріпачка Ірина Костянтинівна Батієнко, яка й після звільнення від кріпацтва залишалася в Рудченків доглядала їхнє миргородське дворище.

Перші уроки добра, чулості до горя Чіпка дістав від своєї баби. Вона, збідніла вдова з козацького стану, все життя поневірялася в наймах, не мала ні поля, ні городу, ні своєї хати: "Жила в сусідах". Бита горем, невилазними злиднями, завжди рада шматку хліба, баба Оришка зберегла в собі, море людяності, доброзичливості й теплоти. І все це прагнула передати єдиному онукові, якого любила понад усе на світі. І біля тієї любові й сама грілася. Вона розважлива, по-життєвому мудра, знала багато казок, легенд, переказів.

Оришка — втілення народного світогляду і моралі. До Чіпки завжди була лагідною, ніколи не вдавалася до бійки, її тихе, ласкаве слово куди більше важило для хлоп'яти, ніж материні стусани. Від бабусі він перейняв чулість до чужого горя. Першим страшним ударом у житті Чіпки була смерть баби. Оришка найбільше виховувала онука не словами, а власним прикладом. "А баба така добра була, до всіх добра...", — такий підсумок її життя зробив Чіпка.

Мотря

Яскравим прикладом жiнки-трудiвницi є Мотря, яка працює не покладаючи рук, щоб хоч якось пiдтримати свою родину. Це — одна з найтрагічніших жіночих постатей в українській літературі. У її життi не було щастя, радостi. «Мотря день i ніч в роботi та в роботi; літом — на полi, зимою — вдома». Цiй жінці було дуже важко змиритися з неправдою.

Та не тільки соціальні умови пригнiчували Мотрю, великого болю завдав їй рiдний син, зневажаючи її почуття, ображаючи материнське серце.

Як склалося життя Мотрі?

Панас Мирний психологічно точно написав про це: «Тільки одна мати вміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати…»

Скільки горя зазнала, скільки лихих думок передумала в чорні дні, коли син пропивав майно, ображав злими словами: «як підстрелена горлиця тіпається-б’ється, тихо туркоче й стогне, так мати затіпалась на печі в куточку…»

Учитель: Неймовірні злидні обсідали жінку протягом усього життя, гризли, переслідували її, як власна тінь. Обманута, покинута двожоном Іваном Вареником, без землі, без хліба, в убогій хатині край села, «замужня вдова» мала важке животіння і тяжке страждання. Становище її життя змальоване характерними епітетами: «біднота несказанна, злидні невилазні!», «неодрадне життя. Її страждання, муки й поневіряння ніколи не кінчались. Це добре передано синонімами: «Скільки разів її доля зрадила, її надії розмела, розбила, потопила в безодній прірві гіркого життя!».

В молоді роки Мотря жила по сусідах і вмерла в чужій хаті, не зазнавши щастя.

Чому Мотря сама заявила про злочин сина у волость?

З психологічною переконливістю вмотивовано останній крок жінки. Вона все була готова віддати заради сина. Та, не витримавши страшних випробувань, які впали на її сиву голову, не знісши кривавого розбишацтва Чіпки, мати викриває його злочини. Такі дії матері, тяжкі й болісні виправдані всією логікою розвитку образу. Мати не могла мовчати, цього не дозволяла її совість, вихована народними етичними нормами. Більше того почуття вселюдської справедливості в критичний момент виявилися у неї сильнішими від особистої материнської жалості до рідного сина.

Учитель: Так, образ матері-страдниці, її чесні, справедливі рішення і дії набирають символічного звучання: це сама справедливість, саме людське сумління карали й злочин, і злочинця, ким би він не був. Такий поворот у розвитку образу нещасної жінки, здійснений авторами, ще раз засвідчує неминучість перемоги добра над злом як однієї з етичних засад нашого народу.

Робота зі схемою

Заповніть схему, визначивши позитивні та негативні риси характеру Мотрі.

Галя

Якою постає перед нами Галя? Із ким порівнює її автор?

Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, вся невеличка, в’юнка постать «польової царівни», мов у дзеркалі, відбивають її внутрішні якості, основні риси характеру дівчини.

Автор зображає її красунею, порівнює її з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка..

Галя прагнула змінити Чіпку. Чи вдалося це їй?

«…Вона бачила – серце її правду казало, - що не вдержать уже їй Чіпки біля себе, що йому остогидло таке життя – не вдовольняло його… І вона тихо-тихо, потай од Чіпки, нишком плакала…»

Галя справді не була «щасливою, не принесла й Чіпці щастя».

Чіпчиною поведінкою була доведена до відчаю, і потрібний був ще один моральний удар, щоб життя її відкинуло на грань божевілля й смерті.

Видовище страшної розправи, яку влаштував Чіпка над безневинними людьми, мотивуючи це боротьбою за «людську рівність», зламало молоду жінку остаточно. «Так оце та правда?!» — крикнула вона з божевільним сміхом в обличчя чоловікові, показуючи на маленьку Хоменкову дочку в закривавленій сорочечці. Не змігши пережити таке болісне прозріння, Галя повісилась.

Її трагічна загибель є пасивним протестом проти особистої Чіпчиної несправедливості, проти всієї тодішньої соціальної дійсності.

Учитель: Образ Галі є яскравим прикладом порушення взаємозв’язків генетичного коду людини і її особистості. Це порушення автор використовує свідомо, намагаючись утвердити людину, як найвищу цінність земного буття. Звичайно, той факт, що Галя формується, як добра, чесна, правдива жінка у брудному злодійському середовищі перечить законам реалізму, але виправдовується авторським задумом, його побажанням протиставити образ Галі образу Чіпки, підкреслити, що людина в будь-якій ситуації повинна ставати вище своїх емоцій. Психологічно письменник нічим не вмотивовує такий феномен виховання. Автори залишають розгадати його нам, читачам.

Христя

Ідеєю шукання правди освітлений у романі й образ Христі. Вона на все життя залишилася доброю й співчутливою людиною. Одружившись із Грицьком, Христя зажила в родинному затишку.

Чи було її сімейне життя спокійним?

Ні, передусім тому, що її чоловік не співчував людям, був байдужим та егоїстичним. Христя відчувала, що Грицько при потребі може зректися правди й легко змиритися з кривдою. Важкі будні селянського життя, щоденні хатні турботи, догляд за малими дітьми втягують Христю в звичайне для мільйонів трудящих жінок життя, проте серце її завжди було чуйним до людського горя.

Учитель: Вона зрозуміла Чіпку, зрозуміла, який він насправді. Його слова про правду розхвилювали її душу, чесну та правдиву. Почала задумуватися над життям. Іноді не розуміє вона свого чоловіка за те, що він гріб все під себе, що йому своя сорочка ближче до тіла. З людьми щира, добра, тому й Чіпка хоче, щоб у нього в майбутній сім'ї були такі теплі відносини, як у Христі з Грицьком. І недарма «Христя чула добре у Чіпці своїм жіноцьким серцем».

Коли познайомилися з Галею, то вподобали вони одна одну. «Однаково чули, що добре, що лихе, і через те завжди обидві сходились у своїх думках». Христя, як і Галя, тяжко переживає за долю Чіпки, коли він стає злодієм, бо це добра, чуйна людина.

Явдоха

Явдоха — дитя соціального дна, злодійка-багачка. Ще дитиною призвичаїлася вона до крадіжок, а потім і до торгівлі красою і тілом, стала армійською повією. Одружившись із розбійником Максимом, перетворилася на сільську багачку.

Для Явдохи нічого святого в житті не було. Вона зневажає чесних трудівників. Нажива й прибуток були для Явдохи найголовніші.

Але Явдоха й ніжна, любляча мати. Та, прагнучи виростити й забезпечити дитину, вдається до крадіжок. Образом Явдохи письменник стверджував, що мораль злодіїв, розбійників – однакова.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

Аналізуючи жіночі образи у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», ми захоплюємося вмінням Панаса Мирного пов’язати долю своїх героїнь із подіями тогочасного суспільного життя. Вражає майстерність письменника у розкритті психології людської особистості. Надовго залишаються в пам’яті розважлива баба Оришка і добросердна Христя. Стискається серце від думки про смерть Галі. До болю хвилює трагедія матері-трудівниці Мотрі. Всі вони — вагомий внесок Панаса Мирного у художню галерею жіночих образів української класичної літератури.

Мати Чіпки підноситься за її моральність, страждання і тяжку працю; навіть зрада сина витлумачується як її моральне досягнення.

Галя – це символ цноти, праведності, чесності й гуманності.

Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непереборним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу.

Жіночі образи у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» сповнені трагізму. Вони не в змозі змінити своєї долі. Тяжке життя та загальна несправедливість накладають відбиток на їх долю.

Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі їхні спроби марні.

І якщо в душі цього складного, неоднозначного і непересічного героя постійно точиться боротьба добра зі злом, то жінки в його житті незмінно символізують добро.

Учитель: Отже, змальовані Панасом Мирним жіночі образи роману втілюють прагнення до щастя, до миру і затишку. Маючи добре серце, Мотря, Галя та Христя не зазнали повною мірою материнського й жіночого щастя.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання.