Мета: проаналізувавши сюжетні та стильові ознаки новели через призму образу серпанку як організуючого центру уроку, розкрити особливості новелістики М.Коцюбинського, формувати в учнів навички філологічного відчуття у сприйнятті художнього тексту, навички узагальнювати набуті знання про стиль письменника, його світобачення; розвивати емоційно-естетичне сприйняття учнів.
За асоціацією з серпанком
Тема. Змалювання складних шляхів і прагнень героїв до морального очищення.
Мета: проаналізувавши сюжетні та стильові ознаки новели через призму образу серпанку як організуючого центру уроку, розкрити особливості новелістики М.Коцюбинського, формувати в учнів навички філологічного відчуття у сприйнятті художнього тексту, навички узагальнювати набуті знання про стиль письменника, його світобачення; розвивати емоційно-естетичне сприйняття учнів.
Тип уроку: проблемно-пошуковий.
Ключовий образ уроку: серпанок.
Обладнання: портрет М.М.Коцюбинського , ілюстрації до новели «Інтермецо», зрази класичної музики ( Штраус « Музика віденського лісу») , ілюстрації картин К.Білокур, ілюстрації картин імпресіоністів.
Випереджальне завдання. Проаналізувати образну структуру новели « Інтермецо» М.Коцюбинського; з'ясувати особливості світосприйняття письменника і зробити власні висновки про особливості художньої манери письменника.
Епіграф.
Стиль — це одяг думки.
І.Франко
Хід уроку
Вступне слово вчи т еля.
Як хочеться піднестися над буденністю! Чи близьке вам це постійне очікування і наближення до таємниці, що розкриває секрети щастя та сенсу життя? Якщо так, ідіть до М.М. Коцюбинського . Сьогоднішній урок — зустріч з письменником, якого можна назвати ворогом буденності та водночас глибоким знавцем і дослідником цієї грані людського життя. Досліджуючи буденність, він шукав шляхів злету над нею.
З почуттям свободи і легкості асоціюється чимало понять. І одна із асоціацій — серпанок. Текст новели - це зразок досконалості форми, надзвичайно витончена та елегантна тканина, яку хочеться порівняти з серпанком. (Демонструє зразки серпанку різного кольору).
— Оберіть зразок, який, на вашу думку, асоціюється з початком новели « Інтермецо» Вибір аргументуйте.
Мета сьогоднішнього уроку — аналіз новели за допомогою образу серпанку. Хочеться зазначити, що кожен безіменний факт письменника можна обплутати дивовижною словесною сіткою. Додамо — серпанком, бо творчій манері М.Коцюбинського властива тільки пастель, і тут теж є спорідненість з серпанком.
• Словникова робота.
Серпанок —
1. Легка прозора тканина.
2. Легке жіноче покривало.
3. Те саме, що вуаль.
4. Легка, схожа на дим, поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси чогось, пелена; ледве помітний прояв настрою, стану тощо.
5. Те, що заважає бачити, сприймати щось чітко, окреслено, виразно.
Пастель —
1. М'який кольоровий олівець без оправи, виготовлений із спресованих розтертих у порошок фарб із домішкою клею, крейди та ін.
2. Техніка живопису, заснована на застосуванні таких олівців; відповідний жанр живопису, а також картина або малюнок, виконані такими олівцями.
(Словник української мови. — К.: Наукова думка, 1975, 1978. — Т. 6, 9).
— Які асоціативні лінії проглядаються між тек стом новели «Інтермецо» і словом "серпанок"?
(Варіанти відповідей.
- Тканина тексту не затьмарена, відверта, вишукана.
- Витончене розв'язання порушених проблем.
- Фарби письменника — прозорі півтони.
- Стиль художника слова: легкий, невимушений.
- Лаконічність, в зображенні психологічних станів героїв.
- Безпосередні паралелі. Наприклад, Ліричному героєві здавалось, що скільки б не минуло часу, та в його пам’яті людське горе ніколи не повиється в пам'яті туманом, схожим на серпанок).
Учитель. Звернімось до поняття "текст". Кожен текст має три рівні змісту:
Перший — буквальний, обмежений тим образом, що народжений уявою письменника.
Другий — глибше узагальнення: риси світосприйняття автора, його естетичні погляди, а також ознаки та настрої епохи.
Третій — максимальне узагальнення, те загальнолюдське, що залишає найбільший слід в душі читача, торкаючи в ній нікому, крім читача, невідомі струни.
Уже на першому рівні тексту Коцюбинський пропонує читачеві образ серпанку, який відкриває наповнену болем душу Ліричного героя, який серед мільйонів обездолених людей, наповнивши душу їх болем , мріє залишитися самотнім, заздрячи планетам.
Не випадково митець зізнається в заздрості планетам, які «мають свої орбіти, і ніщо не стоїть їм на їхній дорозі». Жадаючи спокою й самотності як найкращого відпочинку, герой звільняється з залізних обіймів міста, з його гамору, метушні й опиняється в майже повному безлюдді.
В уяві героя почали з'являтися люди, від яких він прагнув сховатися. «А люди йдуть. За одним другий і третій і так без кінця. Вороги й друзі, близькі й сторонні — і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди своїх підошов».
Герой болісно вигукує: «Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: тут вхід не вільний!» Ця лірично - інтимна сповідь передає збентеженість, сум'яття його вкрай схвильованої душі, нервове напруження, що виявляється в різких словах про людей, у звинуваченні їх за власну перевтому. Нервова дразливість митця зрозуміла: люди не раз кидали в його серце, «як до власного сховку, свої надії, гнів і страждання або криваву жорстокість звіра». У цьому ми переконувалися, знайомлячись, скажімо, з попередніми творами Коцюбинського. Певна річ, герой цієї новели намагається забути людей, поринувши у світ степової природи.)
Звернімось до другого рівня сприйняття тексту.
— Яким ви бачите автора в 1908 році, коли було написано новелу «Інтермецо» ?
(Автор з його слабким здоров'ям виснажило фізичне і нервове перенапруження (виконуючи службові обов'язки, інтенсивно займався творчістю), і він влітку 1908 р. відпочивав у садибі відомого українського громадського діяча Євгена Чикаленка в селі Кононівка поблизу м. Яготина, тепер Київської області. Перебування в Кононівці збагатило письменника численними враженнями, що й знайшло відбиття в новелі «Intermezzo», написаній у тому ж 1908 р. /Митець, головний герой твору, втомившись від «незліченних «треба» і «безконечних «мусиш», від болю і горя, від злості й мерзенних вчинків людей, від жаху та бруду їх існування, зрештою, виривається з лабет «сього многоголового звіра». У цій перевтомі ми не сумніваємося, адже на митця впродовж років чигали численні випробування).
— Розкрийте слово серпанок за літерами відповідно до змісту новели «Інтермецо».
С — стислість, символіка.
Е — енергетика.
Р — репліки, рефлексія, глибинний змісту невеликому за обсягом творі.
П — підтекст, психологізм, повтори, подробиці.
А — асоціації.
Н — настрій.
О — образи-символи.
К — кольори .
Учитель. Чому, на вашу думку, Коцюбинський обирає стислість, лаконізм як найточніший шлях до сучасного йому читача? Які думки письменника щодо лаконізму вам відомі?
(Візьмемо на себе сміливість зазначити, що Чеховські слова "Стислість — сестра таланту", були взяті до уваги Михайлом Коцюбинським. Новелістика – це те, що завжди вдавалося митцю. Його оповідь завжди лаконічна, сконденсована; на кількох сторінках він умів зобразити цілий пласт дійсності — долю людини, її взаємозв'язки з оточенням, характерні особливості суспільного середовища).
1. Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: тут вхід не вільний!
2. «Я тепер маю окремий світ, він наче перлова скойка стулились краями дві половини: одна зелена, друга блакитна — й замкнули у собі сонце, немов перлину»,— говорить митець і додає, що тепер можна і його вважати планетою, бо на небі сонце, а серед нив тільки він.
3. Йду поміж люди …
Учитель. М.Коцюбинський великого значення надавав подробицям, художнім деталям, що могли видаватися випадковими, але натякали на щось важливе, суттєве, характерне.
— На які образи-символи, ми натрапляємо в тексті?
Такими є, скажімо, сонце, ниви, три білих вівчарки, зозуля, жайворонки - все , що лагодило струни душі ліричного героя.
Деталі і підтекст тісно пов'язані між собою. Підтекст — не висловлене прямо в тексті, а ніби те, що випливає з окремих реплік, деталей, ставлення автора до дійових осіб, їх взаємовідносин, сюжетних ситуацій.
Власне, це те, що за серпанком.
( Золоті червневі ниви, вранішнє сонце – все це знаменує надію на щасливе майбутнє)
Підведення підсумків уроку.
Ось і добігає кінця наш сьогоднішній урок. На ньому ми говорили про красу природи, яка уміє налаштувати струни душі так, що ніякі проблеми , навіть найменші, не будуть оминати вашого серця, будуть знаходити там відгук , « і - хто знає. Що зійде з того насіння? Може, вогні?». Я певна, що ці вогні ваших душ будуть зігрівати вас і ваших близьких, а можливо дадуть світу ще одного митця. Щасти вам!
Домашнє завдання.
І. У чому полягає загадка дійових осіб новели « Інтермецо»?
2. Чому Коцюбинського називають письменником – психологом?
3. Скласти новелу ( Тему обрати самостійно).