Конспект уроку з української літератури у 9 класі на тему :" Поема «Гайдамаки» Тараса Шевченка. Гайдамаки – злочинці чи месники?"

Урок української літератури у 9 класі

Тема : Поема «Гайдамаки» Тараса Шевченка. Гайдамаки – злочинці чи месники?

Мета: зробити художній аналіз головних персонажів твору; зрозуміти суть визвольної боротьби, показаної в поемі; розвивати увагу, логічне мислення, уміння зіставляти, аналізувати інформацію і робити самостійні висновки; виховувати почуття національної гордості, шанобливе ставлення до історичного минулого України, її героїв, почуття шани до козаків, найкращі риси характеру українців.

Обладнання: «Кобзар», підручники, портрети історичних героїв Залізняка і Гонти.

Форма уроку: урок-дискусія.

Було колись – в Україні

Ревіли гармати,

Було колись – запорожці

Вміли панувати.

Т. Шевченко

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Поетична хвилинка.

Господи, помилуй нас!

Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас.

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

Із колін піднятись поможи,

І благослови у добрий час.

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

         Тарас Петриненко.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Дуже важко, коли вже минуло скільки років, уявити собі, як українці жили під владою Польщі, коли вони були для панів тільки «бидлом», «худобою». Крім економічного та політичного, український народ терпів ще й національний та релігійний гніт. Не маючи змоги так жити далі, народ повставав проти польсько-шляхетського гноблення. Основною масою в цих повстаннях були козаки й міщани, яких називали гайдамаками.

Минає час… Події залишаються в минулому, а також їх учасники. Але ми повинні пам’ятати свою історію, якою б гіркою вона не була…

(На фоні музики звучать слова)

На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата −
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками…
Грає кобзар, виспівує –
Аж лихо сміється…
"Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись – панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!

Слово вчителя.

• З якими історичними подіями в Україні пов’язана ця поезія?
• Які асоціації вона у вас викликала?

На попередніх уроках ви познайомилися з поемою «Гайдамаки».  Хочеться, щоб сьогодні на уроці ви відтворили в своїй уяві ті роки і відродили в душах генетичну пам’ять. А епіграфом уроку  будуть слова Т. Г. Шевченка (запис теми уроку та епіграфа у зошити).

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Бесіда :

1. Які жанрові особливості поеми «Гайдамаки»? Доведіть свої міркування.
2. Розкрийте зміст двох сюжетних ліній у творі. Аргументуйте, яка з них є головною, а яка – другорядною.
3. Чи далеко відійшов автор від історичної правди?
4. Пригадайте, що таке прототип. Хто з героїв твору мав свого прототипа? Доведіть свою думку.

ІV. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

Бесіда за питаннями:

• Чим вражають вас картини, змальовані в рядках:

Улиці, базари

Крились трупом, плили кров’ю,

Скрізь по селах шибениці;

Навішано трупу –

Тілько старших, а так шляхта,

Купою на купі.

На улицях, на розпуттях

Собаки, ворони

Гризуть шляхту, клюють очі;

Ніхто не боронить.

Та й нікому…

• Яка причина такого становища?
• Як реагували гайдамаки, коли бачили такі картини?
• Якими постають у вашій уяві ці народні визволителі?

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Індивідуальне повідомлення учня «Хто такий Максим Залізняк – історична особа і літературний персонаж?»

Максим Залізняк  — керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років) — Коліївщини, козацький отаман. Народився бл.1740 року у селі Івківці  на Чигиринщині, а за деякими данними в с. Медведівка. З 13-ти років, після смерті батька, пішов на Запорозьку Січ, де був приписаний до Тимошівського куреня. В 1767 році став послушником Мотронинського монастиря, що на Черкащині. Залізняк мав розвинену політичну самосвідомість і загострене почуття соціальної справедливості. Тому його не залишили байдужим різке посилення релігійних переслідувань православного населення, репресії та загострення соціальної обстановки на Правобережній Україні. У той час Правобережна Україна належала Польщі. Тут і розгорілося народне повстання, учасники якого називали себе гайдамаками.  Коліївщина спочатку носила релігійний характер, але швидко набула зовсім інший, антифеодальний відтінок. І очолив її колишній запорізький козак та монастирський послушник Максим Залізняк. Повстанці швидко оволоділи Медведівкою, Жаботином, Смілою, Черкасами, Каневом, Богуславом, Мошнами, Кам’яним Бродом, Лисянкою та багатьма іншими населеними пунктами Подніпров’я. Рятуючись від народного гніву, в укріплені міста кинулися шляхтичі, їхні управителі, слуги, орендарі та лихварі. Близько 6 тис. їх зібралося в Умані. Напередодні штурму міста до повстанського загону Максима Залізняка приєдналися надвірні козаки на чолі з сотником Іваном Гонтою.

Сам Шевченко писав: «Гонта і Залізняк, отамани того кривавого діла, може, в мене виведені не так, як вони були, - за це не ручаюсь». Кобзар Волох порівнює із сизим орлом, що літає понад небесами, «У нас один старший – батько Максим». Максим на  чолі повстанців, які вірять йому: «Йде Залізняк Чорним Шляхом, за ним гайдамаки». У народних піснях сказано і про те, що Максим продовжує справу Хмельницького. Залізняк як ватажок  - досвідчений, вдумливий, вимогливий («…і воює, і гарцює з усієї сили»). Як людина, він чуйний і сердечний до повстанців. І до Яреми, і до хлопчика, дає йому червінця.  У сцені з Гонтою «Залізняк заплакав вперше зроду, сльози втер…»

Запитання до учнів:

• Яким зображений у поемі Іван Гонта?
• Що змусило його іти на крок дітовбивства?
• Як зображено стан Гонти? Процитуйте.
• Чи вбивав історичний Гонта своїх дітей?
• Чи має право на існування художня версія Шевченка?
• Як ви сприймаєте це?

2.Первинна перевірка розуміння.

• Гонта – злочинець чи месник?
• Як поводиться Іван Гонта після трагедії (за текстом поеми)?
• Чи відчуває він муки совісті? Прокоментуйте.

1. Експрес-опитування.

• Яким зображає Т. Шевченко месника Галайду?

• Чи справдилися його сподівання на гайдамаччину?
• З яких причин він став жорстоким?
• Чи міг він діяти інакше? Чому?
• Як він ставиться до Оксани?

  VІ. Закріплення й систематизація знань.

1. Метод «Я так думаю». Прокоментуйте ці слова Т. Шевченка:

Погуляли гайдамаки,

Добре погуляли;

Трохи не рік шляхетською

Кров’ю напували Україну,

Та й замовкли

Ножі пощербили.

Поет пише:

Посіяли гайдамаки

В Україні жито,

Та не вони його жали.

Що мусиш робити?

Нема правди, не виросла;

Кривда повиває…

• То якими ж зображені гайдамаки?
• Злочинці вони чи месники?
• Яке ваше ставлення до гайдамаків?

2. Скласти сенкан до слів Залізняк, Гонта.

Залізняк.                                                                    Гонта.

Сильний, хоробрий.                                                 Відданий, вірний.

Ненавидить, знищує, перемагає.                            Присягає, вбиває, мучиться.

Справжній син свого народу.                                 Змучений батько тяжким горем.

Захисник.                                                                   Страдник.

3.               Висловити своє ставлення до героїв.  Як ви думаєте, кому ви співчуваєте, а кого засуджуєте? (Учні висловлюють свої думки).

Вчитель. Я вам вдячна за ваші думки. Поставити крапку в історії важко і дійти до спільної думки важко. Хто винен, кого засуджувати – це різні думки. Закінчити урок хочу словами Марка Вовчка : «Живу думкою про ті світлі часи, коли людина стане володарем своєї долі, свого щастя».

VІІ. Підсумок уроку.

Метод  «Незакінчене реченя»:

• Що було на уроці найважчим?
• Чи задоволені роботою на уроці?
• Чи залишились нез’ясовані моменти?

VІІІ. Домашнє завдання.

Написати творчу роботу «Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря – слов’янська земля».