До розіграшу
залишилось:
17 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Конспект уроку з української літератури в 11 класі з теми "В. Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста"

Про матеріал

Конспект уроку 11 класу засвоєння нових знань із використанням міжпредметних звʼязків.

Мета уроку :

визначення місця роману «Місто» в літературному процесі 20-х рр.;

допомога в розкритті проблеми підкорення людиною міста й містом людини на інтегративному матеріалі в контексті світової літератури;

ознайомлення з літературними поняттями «маргінальність», «маргінальний»,

вироблення навичок критичного мислення в ході пошуково-дослідницької роботи, порівняння та узагальнення вивченого.

Перегляд файлу

Тема: В. Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. ТЛ: маргінальність, іронія.

 

Мета:

Дидактична:

  • визначити місце роману «Місто» в літературному процесі 20-х рр.;
  • допомогти розкрити проблему підкорення людиною міста й містом людини на інтегративному матеріалі в контексті світової літератури;
  • познайомити з літературними поняттями «маргінальність», «маргінальний».

Розвиваюча:

  • розвивати навички виділення ключових епізодів і деталей;
  • соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності;
  • виробляти навички критичного мислення в ході пошуково-дослідницької роботи, порівняння та узагальнення вивченого;
  • поглиблювати вміння висловлювати власні враження та думки, виділяти провідні риси й деталі.

Виховна:

  • виховувати прагнення читати інтелектуальну літературу;
  • збагачувати свій науковий та творчий потенціал;
  • виховувати прагнення стати успішними, уміння презентувати себе в суспільстві, порядність у ставленні до людей.

Тип уроку: засвоєння нових знань із використанням міжпредметних звʼязків

Обладнання: тексти роману «Місто», критичні матеріали, презентація до роману, виставка літератури (Оноре де Бальзак «Батько Горіо», Гі де Мопассан «Любий друг», М. Семенко «Твори» та ін.), фото сучасного Києва, електронний словник Лінгво, дидактичні матеріали.

Учні повинні знати:

  • зміст роману «Місто»;
  • суть понять «маргінальність», «маргінальний»;
  • оцінку роману відомими літературознавцями та критиками;
  • розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину.

Учні повинні вміти:

  • вести бесіду за змістом роману «Місто», визначати його тему;
  • доводити думки, аргументуючи прикладами з тексту;
  • працювати з науковими та критичними джерелами, давати власну оцінку твору;
  • проводити міжпредметні звʼязки.

 

            Не ненавидіти треба місто,

   а здобути.

В.Підмогильний «Місто»  (Степан Радченко)

 

І.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку. (слайд  1: тема уроку)

1.Вступне слово вчителя 

«Він ступав поволі, з гідністю, високо піднісши голову, втупивши очі в осяяний сонцем просвіт дерев. Почув, як перебігає по його тілу трепет, той холодний трепет, що його дає безмежне щастя. Він не помічав нікого. Він думав тільки про себе.

Підійшовши до порога, він побачив густий натовп, темний, галасливий натовп, що зібрався тут для нього – для Жоржа Дю Руа. Весь Париж із заздрістю дивився на нього.»

 Саме так описав остаточне підкорення міста Парижа аморальним і нахабним пройдисвітом Жоржем Дю Руа у своєму романі «Любий друг» Гі де Мопассан. А український читач зміг познайомитися з образом безпринципного шукача легкої наживи, породженням своєї епохи завдяки перекладам найбільш інтелігентного, на думку публіциста Ю.Смолича, письменника Валеріана Підмогильного. Так, численним перекладам Підмогильного пощастило більше, ніж власним творам письменника. Перші друкувалися в 30-ті, 50-ті роки, щоправда без зазначення імені перекладача. Блискучо знаючи французьку літературу, Підмогильний не міг не перейнятися її поетикою, не захопитися темами, проблемами, висвітленими у світовій літературі. Тож не дивно, що в 1927 році з'являється твір, у якому Підмогильний, як і Мопассан, звертається до актуального на той час світового мотиву – підкорення людиною міста. Головний герой роману «Місто», що є об’єктом вивчення для нас   стверджує:«Не ненавидіти треба місто, а здобути»,а виправдана його думка або ні, ми сьогодні дізнаємося.

Проблемне питання

Спробуємо на уроці розібратися й в тому,  чи зміг письменник оригінально підійти до висвітлення світового мотиву? Чи не вдався до плагіату? У чому новаторство інтерпретації відомого мотиву письменником у першому українському урбаністичному  романі?Це й буде основне завдання уроку.(слайд  №2: висвітлення проблемного питання)

2.Організація роботи

Для ефективної роботи на уроці працюймо в групах, на які ви заздалегідь  розподілені.

У ході роботи оперуємо поняттями літературного словника, складаємо опорні конспекти, основи для яких лежать перед вами. Тема й проблемне питання вже записані, зазначте дату.

3.«Очікувані результати»

Учні доповнюють фрази очікувань»:

«Я хочу …», «Я можу…», «Я буду…».

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Слово вчителя

 Світова література має низку образів міста: у французів Еміля Золя, Оноре  де Бальзака знайдемо величні образи Парижа, у російських письменників Андрія Бєлого та Федора Достоєвського – Петербурга, у англійців Чарльза Діккенса й Уільяма Теккерея – Лондона. (слайд  №3: світлини з видами згаданих міст).Цю традицію можна знайти також і в українській літературі, зокрема у творах Пантелеймона Куліша  бачимо Київ за часів Руїни, а в повістях  І. Нечуя – Левицького панорами столиці в ХІХ сторіччі. Пригадаймо, яким показано в українській літературі місто на початку ХХ ст.? У творах якого поета ми вже зустрічали образ міста? Як називаються твори, у яких змальовано місто?

2. Пошуково-дослідницька робота (представлення групи «« Літературознавці»)                                          

Завдання: порівняйте опис міста поетом-футуристом М. Семенком та прозаїком- екзистенціалістом В. Підмогильним. Знайдіть спільне та відмінне. Ключові питання для порівняння:

  • Що стало предметом зображення міста?
  • Ознаки яких стильових течій використані у творах?
  • Аналіз поетики мови представлених творів.

Узагальніть досліджене у формі діаграми Вена.

Уривок з роману Валеріана Підмогильного «Місто»

Він озирнувся – і вперше побачив місто вночі. Він навіть спинився. Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібний авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його заглибленість. На цій широкій вулиці він здибався з містом віч-на-віч. прихилившись до муру, притискуваний нахабними накотами юрби, хлопець стояв і дивився, блукаючи очима вздовж вулиці й не знаходячи її меж…

 Місто чудне. Зовкола воно рухливе й швидке, життя в ньому, здається, б’є джерелом і блискавкою, шугає, а  всередині, по хмурих кабінетах установ, воно тягнеться старим возом, обплутане тисячами правил і розпорядків.

3.«Діаграма Вена»

Опис міста

М.Семенко       В.Підмогильний 

 

 

(слайд  №4: результат роботи груп - кола Вена)

4.Слово вчителя.

Зважаючи на тему сьогоднішнього уроку я б ще доповнила ваші дослідження: з головним героєм роману Підмогильного протягом твору відбуваються метаморфози. Але чи вдалося йому все ж перебороти страх, завоювати таке чуже йому місто, поки що для нас залишається питанням. (Завойовник? Жертва?).Спробуймо дати відповідь на це питання в кінці уроку.

Пригадаймо, В.Підмогильний був обізнаний у багатьох питаннях філософії. Можливо, це стало однією з причин розгляду роману «Місто» дослідниками творчості письменника з  екзистенціальної перспективи. Дійсно, В. Підмогильний силою свого таланту зміг створити образ героя світовідчуття, поведінка якого повторюють філософські твори французьких теоретиків екзистенціалістів А. Камю, Ж. П. Сартра. Але порівняймо дві дати 1927р. – 1938р. Які асоціації з першою? А друга – поява першого екзистенціального роману Жан-Поля Сартра «Нудота». (слайд  №5: порівняльне спостереження) Уже цей момент свідчить про новаторський підхід українського письменника в змалюванні світового мотиву. Тому «Місто» є твір цілком оригінальним, самостійним у великій мірі автобіографічним.

 В. Підмогильний набагато раніше, аніж французькі мислителі зумів повідати світу  що сучасна людина — самотній подорожній, закинутий у цей безглуздий світ, і все, що є в нього, це безмежна свобода, яку він має або спрямувати на творення гідного імені Людини, або ж гинути, не відаючи, що є вищі цілі й справжні життєві істини. У вас у конспекті вже відображені ці новаторські для свого часу екзистенціальні позиції.

Спираючись на прочитаний твір, продовжте мою думку, розкриваючи екзистенціальні погляди Підмогильного крізь призму образу Степана Радченка й доповніть схему в конспекті.

5. Екзистенціальні погляди Підмогильного крізь призму образу Степана Радченка –(представлення групи « Літературознавці»)

Познайомившись із романом  В. Підмогильного «Місто», ми можемо стверджувати, що  образ Степана Радченка можна вважати екзистенціальним і певною мірою новаторським образом. Письменник спостеріг людину свого часу, українця й спробував проаналізувати її життя. У романі основна увага приділяється змалюванню міста як вершини, яку поставив собі за мету підкорити головний герой. Читаємо: «Київ! Це те велике місто, куди він іде учитись і жити. Це те нове, що він мусить у нього ввійти, щоб осягнути свою здавна викохувану мрію». В. Підмогильний на прикладі образу С.Радченка намагався зрозуміти, хто є людина в місті, для чого вона живе, яке її місце в житті. Він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації.  Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому головний герой схильний до самоспоглядання, само зосередження, самоаналізу.  Так, наприклад, уперше ставши спостерігачем літературної вечірки, Степан й сам вирішив спробувати написати твір. Цитуємо: «… перший крок він, проте, зробив, і основну вмілість письменника проявив відразу — здібність розшаруватись, глянути на себе крізь мікроскоп, розкласти себе самого на можливі теми, трактувати власне «я» як матеріал. Тільки хлопець безпорадний був перед самим собою, почуваючи в собі то пустку, то надмір, який не міг опанувати». Людське існування в романі - це існування особистостей, яким передусім притаманне ірраціональне сприймання світу. Проводжаючи Надійку в село, Степан міркує: «Він теж міг би поїхати завтра, навіть розумно було б це зробити, замість тинятись півголодному по місті. Однаково, мабуть, лекції й через тиждень ще не почнуться. Та щось затримувало його, якесь чекання й прихована неохота вертатись хоч би на кілька день додому».  Сутність людського життя автор "Міста" розглядає як діяльність, у якій людина виражає своє "я". Селянський парубок Степан Радченко вирушає до міста й  робить одне з найбільших відкриттів - він відкриває людину. Герой скептично ставиться до міщан, зокрема киян: «От вони, ці горожани! Все це — старий порох, що треба стерти. І він до цього покликаний». Радченко завойовує місто, жінок, намагається досягти якихось вершин в житті, але з кожним кроком, з усе збільшуваною кількістю вражень він починає усвідомлювати, що насправді його життя позбавлене глибинного смислу, що воно грається ним. Вслухаймося:«Життя страшне своєю невпинністю, нестримним поривом, що не схиляється перед найбільшим стражданням людини, показуючи спину її найгострішому болеві. Людина може досхочу борсатись у його тернах — воно пройде мимо з своїми глашатаями, що за страх і за совість кричать світові, що без тернів не буває троянди. Воно — той всесвітній нахаба, що на прохання обібраного жебрака відповідає штовханом, лящами, ціпком і суне далі, попалюючи цигарку, навіть не повернувши до жертви свій золочений монокль».

 Усвідомлення цього факту відбувається не одразу: В. Підмогильний проводить свого героя через ряд випробувань: розчарування у власних силах, смерть близької людини Зоськи, трагедію Максима. Усі ці події виявляють моральні засади Радченка й зумовлюють проблему його морального вибору, що є однією з ознак екзистенціального твору. І кара за його помилки минулого –   це самота. «Цей вечір його тягло туди, де він лишив колись часточки самого себе, і ці крихти, по дорозі розсипані, тепер непереможно його вабили. Він ніби хотів зібрати їх, повернути їх собі, почуваючи нез'ясовне зубожіння свого єства». Щоправда, герой час від часу кається перед самим собою за свої гріхи. Але чи можна йти до щастя по головах та трупах інших людей.

Головний герой твору сам себе формує. Яку ж він вибирає модель поведінки, порятунку від абсурдності світу? (А які є моделі?Боротьба, смерть, творчість) Творчість. Саме творчість стає  для нього нагородою в житті, засобом для легкого здобуття популярності. Отже, на поверхні - шлях перемог, сходження нагору, у якому Радченко лишає позаду все, що для нього вже відіграло свою роль: і помешкання, і переконання, і жінок. Герой розкрив своє творче я, досяг матеріальних благ, але сенсу життя так і не зрозумів… (слайд  №6: узагальнена таблиця Екзистенціальні погляди Підмогильного)

6.Узагальнення вчителя

Отже, ми бачимо: Підмогильний змальовує новаторський для української літератури екзистенціальний образ. Він показує  Степана Радченка в розвитку, що надає героєві динамічності. Він не є однолінійним, його вчинки доволі провокаційні. Письменник виводить  людину, як таку, з усіма величними й ницими поривами,  підлотою й відданістю. Про це він натякає читачам роману в одному з епіграфів, узятому із талмуду. (слайд  №7: епіграф із Талмуду)  Невипадково Г. Костюк зауважував: «В. Підмогильний за багатством суспільних подій свого часу… не загубив – людини... Він не любив людини-янгола, бо знав, що людина є  водночас і тварина. Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але в той же час був свідомий всіх її слабкостей».

У творі автор не підносить і не виправдовує свого героя, не нав'язує читачеві своїх висновків, а як справжній мораліст-екзистенціаліст, змушує його замислитися над людською природою.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Бесіда
  • Упевнена, твір не залишив вас байдужими. А що захоплювало більше під час читання – сюжет, образ головного героя, а може, його роздуми, авторські коментарі?

Як же сприйняли критики твір? Зовсім небагато, на жаль, було позитивних відгуків критиків про роман. Один із них Ю.Шереха, який у передмові до нью-йоркського видання «Міста» відмічав у творі і«тріумф урбанізму» й підкреслював, що «вже самого цього було б досить, щоб «Місто» було однією з вершин української прози й дороговказом для її дальшого розвитку». Офіційною критикою роман був сприйнятий із роздратуванням, вона оцінила його як твір «ідеологічно хибний», «ворожий пролетаріату», у якому село протиставляється місту. Згодом його записали в «реакційні» й заборонили. Проти Підмогильного було організовано цілу кампанію.. Чому?

2.Коментар учителя

  • Відповідь на це питання можна проілюструвати словами Р. Мовчан: «…критика… шукала й не знаходила в ньому (романі) соціальної незаангажованості, ідеологічної ілюстративності, розповсюдженого «пролетарського» контексту, хоч і визнавала його стилістичну вправність та першість у творенні українського урбаністичного роману». (слайд  №8: слова Р.Мовчан)

У тодішній прозі маргінальні проблеми розглядалися найчастіше однозначно, без психологічного заглиблення у взаємини міста й села.

 

3.Робота з електронним словником Лінгво

Маргінальність, маргінальний (від лат. marginales – той, що знаходиться на краю, межі) – знаходження в межовій ситуації, пограничному стані (уже не селянин, але ще й не справжній житель міста).

 

4.Літературна довідка «Маргінальна тематика в українській літературі».

Перші українські твори маргінальної проблематики, зокрема Г. Коцюби, Г.Шкурупія, висвітлювали її без заглиблення в психологічний підтекст складних взаємин міста й села. В українській літературі на початку 30-х років своєрідним еталоном відтворення такої проблематики  була повість пролетарського письменника Івана Микитенка "Брати"(1927), у якій ця проблематика витрактовувалася прямолінійно й однозначно як прогресуючий синтез "міста й села в єдиному процесі соціалістичного будівництва''. У романі ж Підмогильного вперше в українській літературі світовий мотив підкорення людиною міста моделювався письменником-модерністом у психолого–філософській площині, зокрема через достовірно змальований (а не ідеологічно підтасований) складний характер героя. Підмогильний намагався, за його ж словами, "наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній". Найсильнішим у художньому вираженні став тип людини, яка волею різних обставин опиняється між селом і містом, яка, потягнувшись до міського, так би мовити, кращого життя, не знайшла себе в ньому, а скоріше загубила, скалічивши свою душу, стала «люденям» у цьому світі. Таким і є Степан Радченко із роману Підмогильного. Письменник-реаліст намагається проаналізувати роль міста в людській долі, дослідити об’єктивну маргінальність українців. Дивовижний збіг: майже в той самий час у 1928 році з'являється інший урбаністичний твір - "Майстер корабля" Юрія Яновського. У ньому письменник-романтик зовсім інакше вирішує маргінальну проблематику. Він руйнує стереотип міста як монстра, чужого українській людині, і показує його образ як уже втілену мрію в оновленому суспільстві. (слайд  №9: узагальнена таблиця «Маргінальна тематика в українській літературі»)

 

5. Індивідуальне завдання «Порівняльна характеристика героїв-маргіналів у світовій літературі».(за творами Стендаля “Червоне і чорне», Гі де Моппасана «Любий друг», Оноре де Бальзака «Батько Горіо», «Місто» В.Підмогильного). (слайди №10,11: таблиця «Порівняльна характеристика героїв-маргіналів у світовій літературі»)

    Герой-маргінал зазвичай — виходець з нижчого класу, який намагається завоювати вищі сфери суспільства, піднятися по драбині успіху. Традиція таких героїв йде від Оноре де Бальзака. Пройдемося галереєю подібних образів, представлених  у світовій літературі й подивимося, у чому оригінальність українського маргінала.

 

6. Слово вчителя

В. Підмогильний суворий аналітик своєї доби: бачить свій час у сотнях промовистих деталей, за його творами легко уявити далекі для нас двадцяті роки, бо умів відтворити їх з неперевершеною правдивістю. Автор так пояснював свій задум: «Написав "Місто", бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи…».(слайд  №12: портрет письменника, його вислів)

  • Яким же бачить читач місто у творі? Чи є Київ героєм роману? У цьому нам допоможе група «Культурологи», які проаналізували образ міста за завданнями.

7.Дослідницька робота (звіт групи «Культурологи»)

Слово вчителя

По-різному літературознавці оцінювали значення образу міста у творі Підмогильного. Деякі, зокрема Андрій Музична, звинувачували автора у «ворожому ставленні до міста». А ось Григорій Костюк вважав, що твір Підмогильного – роман про Київ: «Описи знайомих колись і вже, можливо, призабутих вулиць, завулків, парків, Дніпра, пляжів, університету, академії, багатьох історичних та архітектурних пам’ятників промовисто свідчать про це». (слайд  №13: схема дослідження образу міста)

 

              

 

Завдання №1(слайд  №14: завдання для дослідження)

Дослідіть, як письменник зображує красу Києва в різні пори року (природа, архітектура, пам’ятні місця). Яким постає перед нами Київ 20-х рр.? Зачитайте описи міста.

Завдання №2

Дослідіть життя міста й міщан у період непу (будинки, магазини, вулиці, заняття міщан). У чому полягає контрастність зображення?

Завдання №3

Дослідіть літературне та культурне життя міста. Визначте роль іронії в описі літературної вечірки, на яку потрапив Радченко. Як Підмогильний схарактеризував київське мистецьке середовище 20-х рр.?

8.Коментар учителя

«Місто» недаремно вважали першим в українській літературі урбаністичним романом, новаторським твором, з оригінальною манерою оповіді, що підтвердили ваші дослідження. Київ у романі не лише необхідне тло для еволюції головного героя, а й повноцінний художній образ, що має свою долю, власне обличчя, живе напруженим, повнокровним життям. (слайид  №15-18: світлини Києва 20-х років)

9.Проблемне запитання

Зіставте образ міста на початку роману та в кінці. Чим зумовлена така еволюція світосприймання Степана? (слайди  №19-21: проблемне запитання, тексти для дослідження)

Текст №1

Степан скрутив з махорки цигарку й закурив… Все навкруги було дивне й чуже. Він бачив тир, де стріляли з духових рушниць, ятки з морозивом, пивом та квасом, перекупок з булками, насінням, хлопчаків з ірисками, дівчат з кошиками абрикос і морелей. Повз нього пропливали сотні облич, веселих, серйозних і заклопотаних, десь голосила обікрадена жінка, кричали, граючись, пацани. Так звичайно тут є, так було, коли його нога ступала ще м’якою курявою села, так буде й надалі. І всьому цьому він був чужий.

Текст №2

Ніколи не почував він ще такої могутності самопочуття. Земля, здавалось, пливла йому під ногами оксамитовим килимом, і дахи будинків вітали його, як велетенські капелюхи… Не чекаючи ліфта, хлопець притьмом збіг на шостий поверх і, до кімнати ввійшовши, розчинив вікна в темну безодню міста. Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок.

10.Коментар учителя

У романі «Місто» В. Підмогильний із властивою йому схильністю психологічного аналізу звертається до теми змалювання внутрішнього світу людини. Протягом уроку ви намагалися довести новаторство письменника в змалюванні світового мотиву. А підсумувати ваші дослідження хотілося б словами   Р. Мовчан, яка зазначала: Підмогильний зробив значний внесок у розвиток національної літератури, який  «полягав насамперед у його намаганні пізнати модерну українську людину, свого сучасника – типового вихідця з села, простежити і проаналізувати його поведінку в нових суспільних умовах, які виявились екзистенціально випробувальними».Отже, роман В.Підмогильного є цілком оригінальним.

V. Підсумки уроку

1. Міні-диспут (дерево рішень) може пише кожна група на аркушах

  • Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Чи зміг головний герой твору втілити свою мрію – здобути місто? (слайд  №22: проблемне запитання)

Завойовник міста

 Жертва міста

Досягає матеріального добробуту

( квартира, гроші, одяг…)

 

… та не має поруч коханої жінки, близької людини, кому можна вилити душу.

 

Отримує гарну посаду

 

…та не має справжніх друзів.

 

Стає відомим письменником…

 

…за рахунок одного вдалого оповідання, а повість про людей так і не написана.

 

Інтелігент-міщанин, що може виявити гарні манери, уміє «подати» себе в товаристві             

 

…але це лише маска, під якою все прораховується наперед.

 

Як бачимо, місто дало герою й водночас забрало, воно його змінило. Радченко проходить шлях зовнішнього поступу, але його загальна еволюція є шляхом в нікуди.

2.  «Очікувані результати».

  • Чи виправдались ваші очікування?

 

VІ. Оцінювання учнів

Заповнити картку оцінювання

I навчальний модуль

ІI навчальний модуль

ІІІ навчальний модуль

Загальна оцінка

Самооцінка

Оцінка спікера групи

Оцінка вчителя

 

 

 

 

 

 

 

VІ. Домашнє завдання. (слайд  №23: домашнє завдання)

1.Скласти «Анкету героя».

2.Розкрити один із жіночих образів роману крізь призму стосунків зі Степаном (Ів.- Надійки, ІІв.-Тамари Василівни, ІІІв.-Зоськи, ІVв.-Рити).

3. Написати лист Степану Радченку.*

(слайд  №24:подяка за увагу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Штандюк Світлана Іванівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
9 січня
Переглядів
1796
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку