Конспект уроку з української мови для 3 -го класу "Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот"

Про матеріал

Тема уроку. Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот та неістот

Мета: формувати уявлення про іменник як частину мови; розпізнавати іменники у тексті, самостійно добирати іменники та ставити до них питання; розпізнавати іменники назви істот і неістот;

розвивати зв'язне мовлення учнів, увагу;

виховувати любов та бережне ставлення до хліба; повагу до людей, які приклали свою працю до вироблення хліба.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок - мандрівка
Перегляд файлу

Урок № 1

3 клас

Українська мова

 

Тема уроку. Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот та неістот

Мета: формувати уявлення про іменник як частину мови; розпізнавати іменники у тексті, самостійно добирати іменники та ставити до них питання; розпізнавати іменники назви істот і неістот;

             розвивати зв’язне мовлення учнів, увагу;

            виховувати любов та бережне ставлення до хліба; повагу до людей, які приклали свою працю до вироблення хліба.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок - мандрівка.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, ноутбук, мультимедійна презентація, «Тематичний словник школяра» (автор К.С.Прищепа); таріль з випічкою.

Форми та методи роботи: словниковий диктант, демонстрація, робота з підручником, бесіда, словникова робота, пояснення, робота у групі, самостійна робота.

Хід уроку

Епіграф до уроку. (Слайд 2)

Сійся – родися

Колосом розвийся,

Засівайся, ниво,

Людям на добро!

(Василь Симоненко)

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

- Сьогодні, діти, у нас буде не звичайний урок, а урок – мандрівка. Куди і як ми будемо мандрувати, ви дізнаєтеся пізніше. А зараз давай давайте щиро та сердечно привітаємо один одного.

1) Діалог учителя з учнями.

- Я всміхаюсь сонечку!

- Здрастуй, золоте!

- Я всміхаюсь квіточці!

- Хай вона росте!

- Я всміхаюсь дощику!

- Лийся, мов з відра!

- Друзям посміхаюся!

- Зичу їм добра!

- То ж давайте повернемося один до одного і подаруємо своїм друзям посмішку. (Слайд 3)

2) Створення позитивного настрою.

- Щоб наш урок був гарним, цікавим, змістовним; щоб ви добре засвоїли знання, якими ви повинні бути на уроці?

- Активними, старанними, уважними …

- Я згодна з вами. Мені приємно вчити того, хто хоче вчитися. То ж у подорож!

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

          Учні зачитують складені розповіді на тему «Хвала рукам, що хлібом пахнуть!»

- Який можна зробити висновок. Чи багато людей приклали свою працю, щоб ми їли смачний хліб? Що ми повинні сказати всім цим людям?

- А що для них важливіше: слова вдячності, чи бережне ставлення до хліба?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Словниковий диктант.

                Комбайн, жито, пшениця, зелений, комбайнер, шофер, урожай, колосок, жнива, сівач, зерно, сівалка.

- Знайдіть «зайве» слово. Поясніть свій вибір.

- Поставте усно запитання до кожного слова.

- Слова якої частини мови відповідають на питання Хто? що?

- До якої частини мови належать всі слова?

- Які слова називаються іменниками?

- Якою спільною темою можна об’єднати ці слова? (Хліб)

ІУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

- Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати тему «Іменник». Будемо вчитися розпізнавати іменники за їх істотними ознаками, розрізняти назви істот і неістот. А разом з цим, ми здійснимо уявну мандрівку разом з невеличкою зернинкою пшениці шляхом від посіву – до гарячої паляниці на столі.

У. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДЛОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

          У вересні місяці, коли всі ви сіли за парти і почали своє навчання, на широкі поля виїхали трактори з плугами. Вони переорали землю. За ними вийшли сівалки і у свіжу ріллю посипалися зернинки. Разом з ними і наша зернинка. (Слайди 4, 5)

1. Записати слова у два стовпчики. (Слайд 6)

1.  Прочитайте слова. До якої частини мови належать ці слова? Доведіть.

            Плуг, трактор, сівач, тракторист, плугатар, сівалка.

2. Запишіть слова у два стовпчики. У перший – іменники, які відповідають на питання Хто?, у другий – іменники, які відповідають на питання Що?

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом  (Підручник, с. 117) та таблицями (Слайд 7)

Дощик, дощик голубий,

колосків не оббий

зливами – приливами,

хмарами – огнивами,

птицями – зірницями,

в небі блискавицями!

                        (Андрій Малишко)

         Дуже потрібний цей дощик зернинкам. Ось нап’ються вони вологи і проростуть. А ми опрацюємо правило у підручнику.

- Які іменники відповідають на питання Хто? Наведіть приклади.

- Які іменники відповідають на питання Що? Наведіть приклади.

3. Словникова робота.

       Після теплих осінніх дощиків поле зазеленіло. Спочатку це були поодинокі паростки, але згодом стали рядочками густих кущиків. Саме так вони і будуть зимувати. (Слайд 8). Поки паростки пшениці кущаться, ми продовжимо свою роботу.

1) Знайомство зі словами у підручнику.

- Прочитайте слова, записані в рамках на с. 117 – 118 підручника.

- Які з цих слів є назвами тварин? Які назвами рослин?

- Які з названих професій мають відношення до хліба?

2) Відгадування загадки.

- Про яку професію йдеться у загадці?

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де край?

Хлібороб – начальник в полі,

Нам вирощує врожай. (Агроном)

3) Робота із тлумачним словником (с. 80)

Агроном – це фахівець у галузі сільського господарства, а зокрема у вирощуванні рослин. Аґрус – по-грецьки – «поле», номос – «закон». Агрономія – наука про закони вирощування польових культур. Агроном – людина, яка ці закони знає.

4) Робота з прислів’ям. (Слайд 9)

- Прочитайте прислів’я. як ви розумієте його значення?

Слухай агронома – матимеш хліб удома.

4. Робота у групах. Вибіркове списування (вправа 277, с.117)

               І ось кущики нашої пшениці м’яким килимом вкрили все поле. А тут і сніжок не забарився. Густий та лапатий. Поспішив ще перед морозами вкрити пшеничне поле. Стало воно біле – біле. Морози тепер для пшениці не страшні. Можна і до весни відпочивати та сили набиратися. (Слайд 10)

- А поки пшеничка під снігом відпочиває, і попрацюємо і знань наберемося.

- Прочитайте слова вправи 277.

- Об’єднаємося у три групи. Виконаємо вправу групами.

1 – ша група – записує слова, що називають людей;

2 – га група – тварин;

3 – тя група – рослини.

Фізкультхвилинка (Слайд 11)

          Зараз ми відпочинемо. Уявіть, що почалася весна, пригріло сонечко, розтав сніг і пшеничка почала рости.

Сонечко із неба

Проміння тепле шле. (Руки вгору – руки в боки)

А стебло пшениченьки

Ой росте, росте. (Сідають – встають)

Дощик з хмарки синьої

Тихо накрапає. (Нахили тулуба)

Кущики пшениченьки

Швидко виростають. (Руки в боки – руки вгору)

УІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

           Швидко виросла пшениця, заколосилася. Поле стало золотим. Колосочки нагнули голови – вони уже достигли. (Слайд 12)

1. Хвилинка каліграфії.

Хх х хл хліб хлібороб

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі.  (М.Рильський)

- Як ставиться до роботи хліборобів поет? З яких слів його вірша це видно? До чого він закликає малечу?

               Далеко гук моторів лине –

               Жнива… Забудь вже про спочин!

               … Збирають жито у долоні

               два комбайнери – батько й син.

                                        (Лідія Компанієць)

              Ось вже на поле вийшли комбайни. У їх бункерах збирається зерно. Це нащадки нашої зернинки. Ще мить… і вони попливуть  до кузова машини. (Слайд 13, 14)

2. Хвилинка поезії. (Вправа 278, с. 118)

- Прочитайте вірш. Як автор ставиться до рідної землі? З чого це ви зрозуміли?

 - Знайдіть у вірші синонім до слова поле. Доповніть синонімічний ряд іншими словами.

Поле – лан, нива, земля.

               Все поле скошене, зерно змолочене. Урожай вивезли спочатку на елеватор. Там його висушили та пересортували. Потім відправили до млина. І золоте зерно перетвориться на білосніжне борошно (Слайд  15, 16).

Елеватор – зерносховище з механічним обладнанням, для очистки, сушіння і зберігання великої кількості зерна. (с. 231, тлумачний словник)

На елеваторі зерно –

Мов золотисті ріки,

Тихенько сиплеться воно

У башти і засіки. (Іван Гущак)

3. Самостійна робота (по варіантах) (Слайд 17)

1 варіант: виписує з вірша назви істот.

2 варіант: виписує з вірша назви неістот.

                Поки ми виконували самостійну роботу борошно привезли до пекарні. І там до роботи взялися чародії – пекарі (Слайд18)

УІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

- Яку мандрівку ми сьогодні здійснили? Що дізналися нового про іменники?

- Що цікавого дізналися про хліб? Що найбільше сподобалося?

              Пекарі також підвели підсумок роботі хліборобів. З борошна вийшов запашний хліб і смачна здоба, які потрапили до магазину і на наш стіл. (Слайд 19, 20, 21)

                               Тільки – но з печі – скоринка в золі.

Свіжа хлібина лежить на столі.

День починається з цієї хлібини.

В ній наш достаток, могутність країни,

Наших морів не стривожена синь,

Шлях до зірок у космічну глибінь.

Кажуть в народі правдиві слова:

«Хліб – годувальник – всьому голова»

УІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (Слайд 22)

С. 117, повторити правило.

1 група. (Вправа 279, с. 118), скласти два речення зі словом сонце. Одне, де слово сонце – головний член речення, друге – слово сонце другорядний член речення.

2 група. (Вправа 283, с. 120), скласти казку про те, як щедра горобина підгодовує пташок.

Висновок. Їжте хліб запашний, шануйте та бережіть його та дякуйте роботящим рукам, що його зростили. (Слайд 23)

 

 

 

doc
Додано
24 січня 2018
Переглядів
11522
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку