Конспект уроку з української мови для 6 класу на тему "Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник – назви істот, неістот."

 

Українська мова 6 клас

 

 

Епіграф до уроку:

«Мудрості і долі берегиня-

бабусина скриня.»

 Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник – назви істот, неістот.

 

 Навчальна мета: повторити, узагальнити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, зміцнювати навички  визначення морфологічних ознак іменників, вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати в учнів навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; виховувати позитивне ставлення до рідної мови. узагальнити та систематизувати знання учнів про іменник як частину мови; розвивати усне і писемне мовлення; виробляти культуру спілкування; удосконалювати навички роботи в групах; пробуджувати інтерес  до походження свого народу, сімейних цінностей; виховувати любов до родини, повагу до людей, праці.

 Розвивальна мета:розвивати мовлення, уяву, спостережливість, увагу.

Виховна мета: прищеплювати любов до українського слова, до спадщини українського народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручники, картки, таблиці.

                    Перебіг уроку

1. Контроль домашнього завдання: метод «Чиста дошка».

1.Як називається розділ науки про мову, який вивчає слова як частини мови?(МОРФОЛОГІЄЮ)

2.Класи слів, які характеризуються спільними ознаками: загальним значенням; граматичним значенням; синтаксичною роллю…це(ЧАСТИНИ МОВИ).

3. Скільки в українській мові частин мови? (ДЕСЯТЬ).

4.Скільки самостійних частин мови? (ШІСТЬ).

5. Скільки службових частин мови? (ТРИ).

6. Яка частина мови не належить до частин мови? (ВИГУК).

7. Які частини мови є членами речення? (самостійні).

8. Які частини мови не відповідають на питання? (СЛУЖБОВІ).

9. Назвіть самостійні частини мови.

10. Яка частина мови відповідає на питання хто? що?

 

2. «Рефлексія» - очікування від уроку. (Усне висловлювання.)

 

3. Організаційний етап.     

 

 Метод передбачення.               

      – Діти, сьогодні на уроці ми з вами будемо вивчати одну з десяти частин мови. Спробуйте здогадатись, про яку частину мови йдеться? Уважно прослухайте загадки, запишіть  відкадки акрорядками і спробуйте передбачити тему уроку.

 

Чиї високі верхівки

Рожевіють на узліссі?

Літо червоне зустрічай!

Розцвітає … (Іван-чай).

 

Лист різний із оксамита,

Соком ягода налита.

А для хворої дитини

Кращі ліки чай з … (Малини).

 

Квітки цвіт красивий

Ніжить сонце золоте

Тільки сильний і сміливий

Серед скель його знайде … (Едельвейс).

 

Я росту в лісі, в гаю

Добрий друг я бджіл і ос.

По латині я «календула»

А ще яке імя я маю? (Нагідки)

 

Росте на наших луках квітонька дрібна

Дала їй сині очі матінка-весна

От пройде біля неї з усміхом хто-небудь

Услід тихенько квітка промовить – і не забудь… (Незабудка).

 

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

 На свою хорошу вроду. … (Калина).

На кожну відповідь вчитель показує картинку квітки.

 

 

 

 

• А тепер прочитаємо тему нашого уроку. ІМЕННИК. Давайте подумаємо чого ми повинні навчитися сьогодні на уроці?

 

•   (Учні висловлюють думки щодо мети уроку: метод "Коло ідей").

 

Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.      

   Хто чи що? –  ви запитайте

І про мене все дізнайтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик,

дошка, котик.

 Маю рід, число, відмінок

 І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достеменно:

Називаюсь я … (іменник).

 

 

4.  Оголошення теми та мети уроку.

 

5.  Актуалізація досвіду учнів.

Евристична бесіда за змістом речень,  заздалегідь записаних на дошці.    

Бабусина скриня

У світлиці пахне чебрецем, м'ятою і материнкою, калиною та малиною. Гомонимо про те, про се. І враз погляд припав до парадної стінки скрині, де був зображений козак Мамай. На сьогодні це справді було рідкістю, адже такі давні вироби -неабияка цінність.

    Бабуся повагом підійшла до скрині, мовила: «Це мій найдорожчий скарб.      Його подарувала мені мати, а матері її мати, котрій у спадок привіз батько  з Полтавщини. У нас здавна існував звичай: дівчина, перш, ніж вийти заміж,  має розжитися на скриню, наготувати рушників для сватів, сорочок, блуз,    пошиванок, словом, обзавестися посагом. По цьому судили й оцінювали рід, здібності нареченої. Дівчина, яка не спромоглася наготувати приданого, вважалася ледащицею, а тому матері й бабусі привчали дітей до праці, до рукодільництва...»

• Назвіть іменники в цих реченнях.
•  Що означають підкреслені слова, яке їхнє лексичне значення?
•  На які запитання відповідають іменники?
•  Визначити рід іменників, відмінок та число.
•  Іменник належить до самостійних чи службових частин мови?
• Що ми називаємо іменником?
• Учні самостійно формулюють правило, а потім зіставляють його поданим у підручнику.

 

 

 

 

 

 

 6.   Систематизація, узагальнення і поглиблення знань. Робота з підручником. Повторення вивченого за темою уроку.

Відкриваємо зошити, записуємо число та тему уроку.

 

•             Розподільно-словниковий диктант. Записати іменники у дві колонки: назви істот та неістот.
•  Лисиця, дівчина, зошит, собака, ручка, товариш, олівець, карась, квітка, стіл, теля, школа, підручник,  кінь.

(На дошці таблиці Хто? Що?)

•   Поясніть, як ви розрізняєте назви істот і неістот?

 

Музична пауза. Вчитель включає музичний супровід «Віночок українських пісень». Діти в зошит записують слова Хто? Що?

 

 

7.Хвилинка ерудита (завдання випереджувального характеру).

  Чи знаєте ви, що вчені нарахували різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. В.Колесов уважав, що їх близько тридцяти. У фінській мові, наприклад, – п'ятнадцять відмінків, а в угорській – двадцять два. О.Кондратов указує, що датський лінгвіст Луї Єльмслев визначив: теоретично у мові може бути аж двісті шістнадцять різних відмінків.

 

8.Творча робота. «Виростимо речення». Вчитель записує слово, учні дописують слово за словом, щоб утворилось речення.

 

9.Дослідження-пошук.

 

1 група.  Із поданих іменників, що записані на дошці, виписати лише власні назви. Пояснити правопис виписаних слів. Обґрунтувати свій вибір. Газета, добро, Україна, біль, Карпати, дерево, школа, Леся Українка, Державний гімн України, газета “Наше слово”, Київ, поезія “Сон”, Президент України, сузір’я Велика Ведмедиця.   

  

 2 група. Додати до іменників, що означають  власні назви, іменники – загальні назви. Київ, Дмитрик, Дунай, "Мурзилка", "За відвагу".

 

 

 

10.Диктант з "ключем".

 Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів’я. Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати.

        Ключ. Добре діло не пропаде.

 – Як ви думаєте, яку синтаксичну роль виконує іменник у реченні? Чи лише підмета?    

 

  11. Творче спостереження з елементами аналізу. Виразно прочитати речення. Усно визначити синтаксичну роль іменників. Зробити висновки. Яка головна думка висловлювання?

 Скрегнуло вікно скрині, і зсередини донісся запах полину й чебрецю. У прискринку лежали дбайливо загорнуті пакуночки з усілякими паперами, фотокартками, а серед них і традиційні жіночі речі -коралі, брошки, навіть ґудзики. «А знаєш, -перекладаючи припаси, мовила бабуся, - тільки-но приїздить у гості онука, для неї нема кращої забави, ніж передивлятися скриню. Усе її цікавить, і я залюбки розповідаю, як ми колись жили, що для чого призначалося; бувало, коли тоскно стає на душі, то й сама сяду біля неї і наче перебираю свою історію; кожна річ таїть у собі спогад. Ось, скажімо, мій весільний вінок нагадує молодість, а ця запаска -подарунок матері, ясеневу ложку вистругали мені на спомин батько..,»

 

12. "Прозова п’ятихвилинка".

 Прочитайте записаний на дошці текст. Знайдіть іменники назви істот жіночого роду, випишіть їх, провідміняйте.

На самісінькому дні ретельно складені рябчуни та рядюжки, колись ткані господинею, поруч святкові й буденні фартухи, сорочки, у прикутку вузлик «з одягом на смерть». Серед різноманітних рукодільних виробів згорток прозорої, чимось схожої на марлю тканини. То був серпанок. Тоненьке й прозоре полотно лягало на лаву. Господиня розправляла його, просвічувала на вікно, припасовувала на свою ще досить статечну фігуру. «Як ти

думаєш, сподобається онучці?» -допитувалась бабуся. -«Іще 

б, -підтримав я добрий бабусин настрій. -Очевидно, ні в кого такої блузи не буде». -«А я ще вишию отаким узором, -вона витягла зі скрині розмережений барвистим шитвом рукав. -Хай згадує, що була в неї бабуся...»

Багато чого цікавого зберігалося в бабусиній скрині, і всім цим дуже дорожили в кожній сім'ї, в кожній оселі.

 

13. Гра "Хто зайвий?"

 Вилучити з кожного ряду "зайве" слово. Свою думку обґрунтувати.

Степ, море, літак, небо, ідея(абс.).

Ущелина, вершина, день, століття, дружба(абс).

Карпати, Дніпропетровськ, Львів, Полтава, мрія(абс).

Якість, щедрість, доброта, широта, гори(конкр.).

Пояснюємо абстрактні  та конкретні іменники.

 

14.Заздалегідь підготовлена творча робота учнів. Усний журнал «Бабусина скриня». Учні презентують свої сторінки з коротким коментуванням.

 

15.Лінгвістичний двобій. Робота у парах.

Учень сам вибирає суперника зі словами: "Я викликаю на двобій…" і ставить запитання. 

Наприклад:

 – Яка частина мови називається іменником?

 – Які морфологічні ознаки властиві іменникові?

 – Назвіть відмінки і запитання, на які вони відповідають.

 – Які іменники є власними назвами, а які – загальними? Наведіть приклади.

 – Яку синтаксичну роль виконує іменник?

 

16. Рефлексія –

Я дізнався...

Я навчився...

Я зрозумів, що можу...

Мені сподобалося...

Для мене стало новим...

Мене здивувало...

У мене вийшло...

Я придбав...

Мені захотілося...

Мене надихнуло...

Діти на макетах рушниках пишуть очікування і кладуть їх у підготовлену скриню.

   17. Домашнє завдання. Вправа за підручником. Творче завдання за вибором. Скласти казку з теми: "Країна іменників", вживаючи назви істот та неістот, власні та загальні назви або написати побажання (лист) іменникам.
 

 

Висновок

 

В.О. Сухомлинський писав, що без гри не має і не може бути повноцінного розумового розвитку, порівнював гру з величезним світлим вікном, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишнє, з іскрою, яка запалює вогник допитливості. Отже, стараймося, щоб гра не була епізодом, а проходила б крізь усе життя дитини. Бо гра – це є творчість, гра – це є праця, а праця – шлях дітей до пізнання світу.

 

 

 

 

«За складом – слово»

Пропонується склад. Діти придумують слова із цим складом. Переможе той ряд, на якому придумано найбільше слів.

Мама-малина-намисто-торба-батько-корова-варення…
 

«Добери предмет»

Навчає -                грає -

Лікує –                  співає –

Пече –                   гуде –

Малює –               пиляє -

 

«Змійка»

Кожний член групи по черзі виходить до дошки, записує по одному словниковому слову і підкреслює орфограму в ньому.

 

«Чарівник».

Учні — чарівники. Треба «оживити» предмети — утворити від іменника, який відповідає на питання «що?» спільнокореневе слово — іменник, який відповідає на питання «хто?».

 

 (Банк — банкір, бібліотека — бібліотекар, Київ — киянин)

 

«Редактор»

Учитель записує на дошці неправильно побудоване речення. Діти самостійно редагують вирази, записують у зошит правильні.

 

“Хто швидше?”.

Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу  слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу). Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Віднімається  очки за допущені помилки.

 

“Іменники на одну букву”.

Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). наприклад, на букву р (рука, редиска, річка, реп’ях, рівень, рослина).

 

“Наше слово”.

Учні поділяються на три групи: чоловічий, жіночий та середній (частини мови, дієвідміни, особи і т. д.) Учитель проказує іменники.  Група, плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її роду.

 

«Я знаю»

Вчитель починає речення « Я знаю,що іменники відповідають на питання…», а учні повинні його закінчити.

 

 

Гра «Пеньочок»

Обладнання: малюнок пеньочка, картки зі словами.

Завдання: у кожному рядку слів є зайве слово – пеньочок. Перепишіть всі слова, а зайве підкресліть, щоб не перечепитись через нього і продовжити свою мандрівку далі. Поясніть, чому підкреслили саме це слово.

Матеріал для гри:

Донецьк, Дніпро, Львів, Київ, Одеса.

Дунай, Десна, Полтава, Дністер, Рось.

Пушок, Сірко, Рекс, Дружок, Чернівці.

Микола, Оксана, Леонід, Петренко, Софія.

 

Ребуси

 

г1а  пі2л  ві3ло

за3мка пер6  мі100

пі100лет 100янка 7'я

ві3на  100ляр 3вога

100рона 3буна           100вбур