Конспект уроку з української мови для 8 класу на тему: "Розділові знаки при відокремлених означеннях".

Тема. Розділові знаки при відокремлених означеннях.

Мета: навчити правильно розставляти розділові знаки при відокремлених означеннях, інтонувати речення, розвивати вміння будувати  власні висловлення з вивченими відокремленими членами речення, виховувати любов до Батьківщини та її символіки.

Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь та навичок.

Хід уроку

І.Емоційне налаштування учнів.

Проблемне питання: 

Чи знаєте ви рослинні символи, що уособлюють красу нашої України?               (слайд 1)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Прочитати поезію Надії  Красоткіної.

Країн багато на землі

Країн багато на землі
Та міст і сіл багато.
Є з них великі і малі,
Та тільки вдома — свято.
Бо мир та спокій в тому є,
Як чуєш рідне слово.
Усе тут рідне, все своє…
І на душі чудово.
Над річкою гнучка верба
Листочками тріпоче.
Калини гілка молода
Тут про любов воркоче.
І кожна стежечка в гаю
Веде тебе до раю.
І я з лісів натхнення п’ю
Й свої пісні співаю.
Тут ночі тихі і ясні,
Найбільші в світі зорі.
І рідні серденьку пісні,
І далі неозорі.
А ранки росяні, дзвінкі,
Квітучі і духмяні.
Тополі край доріг стрункі
І вечори багряні.
Земля тут сили надає,
І щиро обнімає.
А сонечко проміння ллє
І вітер пригортає
І шепче ніжності слова,
І теплі, й загадкові.
Лиш в ріднім краю так бува:
Тумани вечорові,
І тиша, й пісня солов’я,
Краплисті роси срібні.
Закохана у край свій я.
Тут всі стежинки рідні.  (Надія Красоткіна)   (слайд 2)

2. Назвіть провідний мотив твору (зображення закоханості в рідний край, свою Батьківщину)

3. Наведіть цитати рядків, у яких автор згадує символіку нашої країни.

4. Знайдіть у поезії відокремлені означення.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми, мети уроку

(слайд 3)

Отже, сьогодні на уроці ми закріпимо знання з теми відокремлених означень, навчимося розставляти розділові знаки. Згадаємо народні рослини-символи та складатимемо власні висловлення, використовуючи вивчені конструкції, тому пропоную записати тему уроку…

Розділові знаки при відокремлених означеннях

ІV. Вступні вправи.

1. Колективно записати речення та пригадати  правила (біля дошки). Пояснити розділові знаки.  (слайд 4)

Народна мудрість стверджує: « Без верби і калини нема України». Важко уявити нашу країну без ніжної верби, цілющої, медоносної. Гілочками верби, освяченої в церкві  у Вербну неділю, жартома  били дітей та дорослих, щоб додати їм сили та здоров’я. 

Калина-символ кохання, дівочої краси та щастя. Калиновими гілочками,ягодами, листочками, перетертими з медом чи цукром,лікували кашель, нежить та серцеві захворювання.

2. Правила відокремлення означень  (слайд 5)

Відокремлення узгоджених означень

1. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від займенника. (Сильна і вправна, вона працювала завзято і самовіддано.

(В. Сосюра)).

2. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від пропущеного підмета. (Навіки, праведний, заснув. (Т. Шевченко)).

3. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони мають обставинний відтінок (до них можна поставити запитання від присудка чому? за якої умови? незважаючи на що?). (Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук) (відступає (чому?), бо вражена)).

4. Відокремлюються поширені та непоширені означення, що залежать від означуваного іменника, але відділені від нього іншими членами речення (особливо присудком). (Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)).

5. Відокремлюються поширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова. (Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О. Гончар).

6. Відокремлюються два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного іменника, якщо перед ним вже є узгоджене означення відсутнє, то відокремлення не обов'язкове. (Прощай, синє море, безкрає, просторе. (Леся Українка)).

Примітка! Якщо після означуваного іменника стоїть одиничне означення, то воно не відокремлюється. (Тиху задуму вечірню напрасна буря розвіяла. (Леся Українка)).

Увага! Не слід плутати означення та іменну частину складного іменного присудка, яка виражена прикметником або дієприкметником. (А навкруги вся ніч переповнена (складений іменний присудок) розміряним шумом хлібів.

 (О. Гончар). Тільки один Варчук стояв біля вікна спокійний (складений іменний присудок). (М. Стельмах)).

Відокремлення неузгоджених означень

Неузгоджені означення звичайно не відокремлюються.

Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих відмінках з прийменниками (чи без них), у деяких випадках відокремлюються.

1. Відокремлюються неузгоджені означення, якщо вони відносяться до власних імен. (Клим, з бичачою шиєю, мав уже власний розум і кулаки не менші за батькові. (П. Панч)).

2. Відокремлюються неузгоджені означення, якщо вони стоять в одному ряду з узгодженими відокремленими означеннями. (Переляканий, запорошений снігом, без шапки, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

(М. Коцюбинський)).

3. Відокремлюються неузгоджені означення, виражені інфінітивом, якщо перед ними можна поставити слова а саме. (Взагалі він має дивну властивість - (а саме) зникати при очах... (О. Гончар)).

В інших випадках неузгоджені означення можуть відокремлюватися, якщо потрібно підкреслити їх змістову важливість у реченні. (Автоматники, на веломашинах, на мотоциклах, неслися вперед при самій землі. (О. Гончар))

V. Пробні та тренувальні вправи (використання вивченого в стандартних умовах).

1. Робота в парах (слайд 6)

Записати речення, розставити розділові знаки, пояснити їх.

1) Тополя

Тополя  - наш народний символ, оспіваний в українських піснях та творах Шевченка. Вона, крислата  та велична, вартує поля та дороги.

Фонетично записати слово крислата.

2)Соняшник

Михайло Коцюбинський, закоханий у сонце і квіти, називав себе сонцепоклонником. А соняшник, зображений на гербах українських населених пунктів, символізує багатство, єдність та мир.

Синтаксично розібрати ІІ речення.

3) Мальви

Мальва - берегиня української оселі, уособлення  духовного коріння людини. Сільські хати, заквітчані калачиками, стають схожі на живу веселку.

Розібрати за будовою слово заквітчані.

4)Дуб

Ще з діда-прадіда дуб вважали символом могутності й сили. Чоловіка, мужнього, сильного, міцного, порівнювали з цим кремезним  деревом.

Пояснити орфограму у слові діда-прадіда.

VІ.  Домашнє завдання (слайд 7)

Повторити правила  - стор. 224-229

1. Вправа 406. (4-6б.)

2. Вправа 403. Повний синтаксичний розбір 5, 6 речення. (7-9 б.).

3. Скласти твір про вшанування народних свят у родині. (10-12 б.)

VІІ. Творчі вправи.

1.  Назвіть пісню з наступним символом українців – чорнобривці.

( «Чорнобривці», сл..Миколи Сингаївського, муз.Володимира Верменича, виконавці: Віталій Козловський, Таїсія Повалій, Віктор Павлік, Еріка, Дмитро Гнатюк, Дзідзьо) (слайд 8)

2. Назвіть фразеологізми  з даним символом – мак

(хоч мак сій-тихо;  на макове зерно (зернятко) – мало; вте́рти ма́ку (часнику́) – покарати;  сісти маком – зазнати невдачі; як мак цвіте –бути у розквіті сил, гарний, вродливий; ще мак цвіте у голові –молодий, недосвідчений; як мак начетверо – бідний; як маку – багато; аж з медом та маком – облесливо, нещиро.) (слайд 9)

3. Скласти невеликий твір про рослинні символи українців, використовуючи відокремлені означення.(слайд 10)

VІІІ.   Підсумки уроку, оцінки.