Конспект уроку з української мови для 9(11) класу на тему: "Безсполучникове складне речення"
Матеріал містить розробку творчого уроку з української мови для проведення в 9 (11) класі. У конспекті уроку є цікаві матеріали, а також різні види робіт.
Урок української мови в 9 (11) класі
Тема. Безсполучникове складне речення. Смислові відношення, інтонація, розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.
Очікувані результати.
Після уроку учні зможуть:
- визначити безсполучникові складні речення як окремий тип складного речення;
- з’ясовувати специфіку будови і смислові зв’язки у безсполучниковому реченні;
- відрізняти безсполучникові складні речення від інших складних речень;
- правильно інтонувати безсполучникові складні речення;
- правильно розставляти розділові знаки у безсполучникових складних реченнях;
- правильно вживати безсполучникові складні речення у мовленні.
Тип уроку: інформаційно – ігровий проект.
Наочність: схеми, таблиці, роздатковий матеріал, посібники „Складні речення”, відео – та аудіо – матеріали, різнокольорові картки.
Епіграф:
« Сьогодні я маю право назвати себе щасливим.
Я пізнав творчу радість »
Л.Д. Дмитренко
Хід уроку
- Організаційний момент
Вступне слово вчителя.
Шановні діти! На попередніх уроках ми працювали над темою „Складне речення”. Сьогодні ми маємо закріпити, узагальнити вивчене, зробити все можливе, щоб побачити, які прогалини є, над чим слід ще попрацювати, тому пропоную швидкий темп роботи.
Сьогоднішній урок – незвичайний: ви ознайомитеся з новою технологією навчання – інформаційно – ігровим проектом. Цей метод базується на активній самостійній діяльності учнів – індивідуальній, парній або груповій. Проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої – небудь проблеми, а також вміння застосовувати набуті знання на практиці. Під час роботи над проектом ви будете досліджувати, виконувати творчі завдання, аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Усе це дасть змогу отримати очікувані результати. Але перш, ніж перейти до вирішення проблемної теми нашого уроку, ми пригадаємо попередньо – вивчений матеріал.
-
Мозковий штурм.
- Які речення називаються складними?
Навести приклади.
- Які типи складних речень ви знаєте?
- Які типи складних речень ми вже розглянули на попередніх уроках?
(Складносурядні і складнопідрядні)
– Ознаки цих речень ми зараз повторимо.
- Відкрийте зошити, запишіть число, класна робота.
- Індивідуальна робота.
До дошки йдуть два учні і виконують завдання, яке отримали.
Завдання: проаналізувати складносурядне і складнопідрядне речення за опорною схемою.
Речення:
- Скоро прийде весна, і у поле знов покличуть мене журавлі.
А. Малишко
- Мені здається, що пейзажі в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.
Ю. Яновський
В той час, коли два учні виконують індивідуальне завдання, останні учні класу виконують завдання в парах.
Завдання для класу: з допоміжної літератури (преси) виписати складносурядні та складнопідрядні речення.
- Оголошення теми уроку та очікуваних результатів.
Вчитель: з цим завданням ми впоралися. Переходимо до наступного етапу уроку. Щоб визначити тему, над якою ми будемо сьогодні працювати, ви повинні виконати завдання 1, яке має назву консонантизм.(Учні виконують завдання, називають тему уроку)
Вчитель: Запишіть тему уроку в зошити. Після цього уроку ви
зможете...(вчитель називає очікувані результати)
А зараз зверніть увагу на епіграф до уроку і запишіть його в зошити.
Епіграф: Сьогодні я маю право назвати себе щасливим: я пізнав творчу
радість.
Л.Д. Дмитренко
А чи відчуєте ви себе щасливими, про це я дізнаюся в кінці уроку.
5. Ажурна пилка.
Метод „Навчаючи – учусь”(„Кожен учить кожного”)
Вчитель: отже, тему уроку і очікувані результати ми визначили,
переходимо до практичних завдань уроку, які ви будете виконувати в
групах. Кожен з вас вдома розглядав певне питання. Всі ви маєте
карточки різного кольору. Зараз прошу вас об’єднатися за кольором
карточки в „домашні групи” і обмінятися зібраною інформацією. Після
обговорення завдання групи, ви повинні скласти опорну схему, яку ви запропонуєте іншим групам.
А тепер зверніть увагу на зворотній бік карточки. На ньому стоїть номер. Для подальшої роботи прошу вас об’єднатися за номерами карточок, тобто в так звані „експертні групи” і обмінятися інформацією, отриманою в „домашній групі”.
(учні обмінюються інформацією, дають назви групам)
6. Мозковий штурм.
Вчитель: А зараз зверніть увагу на схему „Безсполучникове складне
речення”.
- Які речення називаються безсполучниковими?
- Які смислові відношення існують між простими реченнями у безсполучниковому складному?
- Які розділові знаки вживаються між частинами безсполучникових складних речень? Пригадайте інтонування розділових знаків.
Теоретичний матеріал ви засвоїли, переходимо до виконання практичної роботи.
Діти! За вікном – весна – найкраща пора року. На сьогоднішньому уроці
спробуємо красу природи передати словом (учні зачитують власні вірші
про весну).
- Конструктивне застосування теоретичних знань.
Практичне виконання завдань: 2, 3, 4, 5, 6.
- Дослідження смислової і стилістичної ролі безсполучникових складних
речень.
Вчитель: Скажіть, до якого стилю належать наведені поетичні рядки?
Сьогодні ви мали змогу працювати з текстами публіцистичного, наукового і художнього стилів.
Завдання: Сформулюйте власну гіпотезу щодо стилістичної функції безсполучникового складного речення.
- Розвиток творчої рефлексії.
Вчитель: Підсумком нашого уроку буде творче завдання.
Завдання: переглянувши відеофільм „Києве мій”, скласти титри до кадрів фільму, вживаючи безсполучникові складні речення.
- .Мікрофон.
Вчитель. Діти! Ще раз зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Чи вважаєте ви себе щасливими на сьогоднішньому уроці? Чого ви навчилися на уроці? (учні відповідають)
11. Підсумок уроку.
Оцінювання навчальних досягнень учнів.
12. Домашнє завдання (диференційоване):
1) доберіть 10 прислів’їв, що являють собою безсполучникові складні
речення;
- складіть зв’язну розповідь на тему «Безсполучникові складні речення».
У розповіді використовуйте власні приклади.
Завдання № 1
Консонантизм
За літерами на позначення приголосних встановіть слова, об’єднані
в речення. Якщо ви правильно вставите пропущені букви, то прочитаєте тему сьогоднішнього уроку.
Бзсплчнкв склдн рчнн, йх снвн знк.
Смслв вдншнн, нтнц, рздлв знк в бзсплчнквм склднм рчнн.
Завдання № 2
Прочитати, визначити види складних речень, а потім перетворити їх у безсполучникові і записати, розставляючи розділові знаки.
- А сонце сідає за гребінь, і глибшає тіней хода.
(В. Боровий)
- Відмерехтіли берези на узліссях, і яскраве листя їхнє прибили до землі безконечні холодні дощі.
(В. Мисик)
- Зацвіли квіти, і зазеленіла трава під горою на кучугурах.
- Мені здається, що твої очі в мою душу світять з вишини.
- Було вже далеко пополудні, коли ми поверталися з прогулянки додому.
- Можна сміливо стверджувати, що ліс дає людині саме життя.
- Коли сонячні промені розсіяли мряку, перед вершниками відкрились наїжачені стернею поля.
- Якщо зволожилося після обіду підсохле сіно, то збереться на дощ.
- Весною журавлиний крик віщує тепло, а восени журавлиний крик віщує ранню зиму.
Завдання № 3
Прочитати і записати речення, розставити розділові знаки.
Шляхом почергового обміну картками зібрати 4 картки з однаковими розділовими знаками. Вказати смислові відношення між простими реченнями.
- Над крутояром вишні зацвіли за крутояром в сизо – білім димі пливуть вони з вечірньої імли навстріч мені літами молодими.
- Хвиля вихлюпом зеленим затопила скелі хмурі рвійно, весело, шалено зачинає вітер бурю!
- Скупали гай весняні грози умили проліски білясті золотяться пучки мімози блакитніє суцвіття рясту.
- Вогнисто – мідний сонця круг поник за косогори опала сутінь до яруг колише хвиля зорі.
- Повіяв вітер по долині пішла дібровою луна. ( Т. Шевченко)
- Дивлюся ранком вже заволочено серпанком сіреньким небо.
( Л. Українка)
- Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами то поросли вербові кілки тинів.(І. Нечуй –Левицький)
- Дивлюсь я біла хмарка криє сіре небо. ( Т. Шевченко)
- Заклятим деревом вважалася осика на ній завжди тремтить листя.
( М. Дмитренко)
10. Тече вода з – під явора яром на долину пишається над водою червона калина.
(Т.Г. Шевченко)
11.Було ще рано сині роси зблискували на травах сонце заспане купалось на левадах.
( І. Цюпа).
- Позасинали люди по своїх теплих захистах спить – дрімає земля під глибоким снігом знемігся вітер, утомився, затих не сплять тільки зорі в далекому небі.
( П. Мирний).
Завдання № 4
Виправити пунктуаційні помилки, зробити потрібні пояснення.
- Йдуть тумани, за верхів’я вищі васильки цвітуть на кореневищі.
( А.Малишко)
- Стріну ж я калину небо те безкрає, цілий день сопілка в моїм серці грає.
(А. Малишко)
- Жайворонки охотніше гніздяться в низькорослому ячмені, аніж у житі, земля м’якша.
( М. Малиновська)
Відповіді:
У 1 – му реченні замість двокрапки потрібно ставити кому, бо при спокійній, рівній інтонації частини безсполучникового речення рівноправні. Синтаксичні відокремлення близькі до сурядних єднальних.
У 2 – му реченні виразний відмінок умови або часу (якщо або коли стріну) а в такому випадку між частинами мови мусить бути тире.
У 3 – му реченні виразний відтінок відношень причинових (бо земля м’яка). Тому між частинами мусить бути двокрапка.
АБО:
Завдання № 4
Графічний диктант. Слухаючи інтонацію безсполучникових складних речень, накреслити схеми.
- Над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.
- У полі чути тихий стогін: вітер тужить.
- Прийде весна – всі ліси гудуть піснями.
- Заголубіли травневі далі – настала в лісі пора конвалій.
- Зійде сонце – ліс усміхнеться.
- Жайворонок мріє над полями,
7. Сіють пух тополі навесні.
Завдання № 5
Вправа з ключами
Випишіть речення в такій послідовності: спочатку безсполучникові складні речення, в яких потрібно поставити двокрапку, потім ті в яких поставити тире. Розставте розділові знаки.
Ключ: підкреслити останню букву кожного речення, прочитаєте назву однієї з найулюбленіших квіток українців.
- Ліс стоїть задумливий, печальний: йому ось – ось треба пишне своє вбрання скидати, підставляти свої віти дощам холодним, хуртовинам сніговим.
(О. Вишня)
2. Осінь пензлем Левітана доторкнулась садів – жовтим золотом
багряним лист заграв, затріпотів.
(О. Ющенко)
3. Згадала околиці рідні: скрізь квіти рясні, ясна роса.
(Леся Українка)
- Вітри вщухли – розп’ялися хрестами на вигоні вітряки.
(А. Головко)
- Він бачив: до Борислава пливли люди з гір і долин, з містечок і сіл.
(І. Франко)
Відповідь: Мальви
Завдання № 6
Поетична синонімія
Учні отримують віддруковані поетичні фрагменти, у яких замість вжитих авторами слів у дужках подано кілька синонімів. Той, хто швидко і правильно відновить вжите автором слово визнається переможцем гри.
Методична цінність.
Гра збагачує поетичний запас школярів, привчає користуватися словами – синонімами, шукати й використовувати для висловлювання найточніші відповідники, розуміти роль слова у процесі мовлення, важливість уживання слова, відповідно до значення, а також призвичаює дітей сприймати поетичне мовлення, розуміти його образність, відмінність від мовлення звичайного.
- Мережиться між травами (ручай, джерело, струмочок),
Рясна калина (кетягами, китицями, гронами)(червоніє, багриться,
багровіє).
(Лине, пливе, тягнеться)туман, білявий, як димок,
долина (самоцвітами, коштовностями, діамантами)іскриться.
Д. Луценко
Відповідь: струмок, гронами, багриться, пливе, самоцвітами.
- Край вікна любисток пророста весною,
(проривається, пророста, тягнеться) до сонця (блакитне, голубе, ясно –
синє) стебло.
Зароста (доріжка, стежка, шлях) ранньою травою,
де моє (кохання, любов, залюбленість) вперше розцвіло.
Д. Луценко
Відповідь: тягнеться, голубе, стежина, кохання.
- В поля (вийшов, виїхав, ступив) косар на світанні,
Ждуть його (обважнілі, важкі, дозрілі) жита,
(Дзвонять, перегукуються, перекрикуються) радісно далі туманній,
Мов (перейдені, пройдені, минулі) весни й літа.
Д. Луценко
Відповідь: вийшов, обважнілі, дзвонять, перейдені.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку