Повторити, узагальнити та систематизувати вивчений матеріал з теми “Фразеологія”; з'ясувати роль фразеологізмів у мовленні;
розвивати творчі здібності учнів; забезпечувати словниковий запас учнів новими фразеологізмами й крилатими висловами;
виховувати пошану до скарбниці народної мудрості.
Тема уроку: Фразеологізми у мовленні.
Мета:
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: Картки з тестовими завданнями, картки для проведення роботи в парах “Постав латку на фразеологізм”, таблиці “Джерела фразеології”, “Фразеологізми”, ілюстрації до фразеологізмів, учнівські проекти, презентація на тему: “Біблійні фразеологізми”, мультимедійний проектор.
Між предметні зв’язки:
українська література, зарубіжна література, християнська етика, інформаційні технології.
Епіграф:
Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.
В.О.Сухомлинський
Хід уроку:
ІІ. Повідомлення теми , мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель:
Тема нашого уроку: “ Фразеологізми у мовленні”.
Сьогодні ми повинні повторити й узагальнити вивчене з теми “Фразеологія”, з’ясувати , яку роль виконують фразеологізми в мовленні, розвивати свої творчі здібності, зв’язне мовлення, а також поповнювати свій словниковий запас новими фразеологізмами, крилатими словами видатних людей, виховувати в собі пошану до скарбів народної мудрості.
Все це необхідно людині для того, щоб мова її була барвистою, багатою, емоційною, образною.
Вдумаймося у слова відомого вітчизняного педагога В.Сухомлинського, що стали епіграфом нашого уроку: “ Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.” У кінці уроку ми ще раз звернемось до них, щоб ви змогли погодитись , чи заперечити їх.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Інтерактивний метод “Мікрофон”.
11). Які джерела походження фразеологізмів ви знаєте?
ІІ.
/Завдання диференційовані./
Б) 1 учень виконує завдання “Хід конем”;
Г) Робота в парах: гра “Латка на фразеологізм”.
/Гра сприяє глибшому засвоєнню учнями української фразеології, активізує застосування фразеологізмів в щоденному мовленні учнів, зміцнює спостережливість і уважність, пам’ять, самостійність розумової праці й зацікавленість навчанням.
Учні одержують аркуші з віддрукованими фразеологізмами , у яких пропущено певні компоненти й на їхньому місці поставлено три крапки., а також слова -“ латки”, якими учні мають заповнити пропуски, “залатати” фразеологізми./
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Фразеологічні запаси української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживанням у певному стилі.
Міжстильовими називаються фразеологізми, що вживаються у всіх стилях мовлення.
Наприклад:
привертати увагу, із року в рік, піти на користь, робити послугу...
Міжстильовим фразеологічним зворотам не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність.
Переважна більшість стійких словосполучень має стилістичні особливості і є засобом образного, емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю.
Про роль фразеологізмів у різних стилях мовлення розкажуть учні, які мали випереджувальні завдання і провели свої дослідження .
V. Закріплення вивченого матеріалу.
На екран спроектовано зображення сільської хати, господарських будівель, реманенту.
Звучить звукозапис фрагмента повісті “Кайдашева сім’я” І.С.Нечуя-Левицького, у якому Карпо з Лавріном обговорюють майбутнє одруження Карпа.
Учитель: Вам знайомий цей уривок.
/ Відповіді учнів/.
Безперечно, автор “Кайдашевої сім’ї'”- неперевершений майстер слова, який використовував найрізноманітніші засоби мовлення, в тому числі й фразеологізми. Про роль фразеологізмів у мовленні ми переконаємось , працюючи , наприклад, з текстом повісті “Кайдашева сім’ї“”.
З’ясувати значення фразеологізмів за словником.(Можна використати електронний фразеологічний словник). У яких мовних ситуаціях вони можуть бути використані? Проілюструвати, склавши з ними речення.
Як муха в Спасівку, палити вогнем, вхопити погляд.
/Відповіді учнів/
/усно/.
/.. .цяцька малу дитину./— про Омелька;
/ осавула на панщині./— про Кайдашиху;
/ павук на павутинні/. —про Мотрю;
До поданих фразеологізмів дібрати слова - синоніми й заповнити клітинки кросворда. Правильно виконавши завдання, прочитаєте ім’я однієї з героїнь повісті.
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Учитель: Жінка, чиє ім’я ви прочитали, розгадавши кросворд,— Мотря. Які риси її характеру вияскравлюють наведені фразеологізми? Коли і за яких обставин ці слова були сказані.
Виступи учнів.
/Учитель зачитує тексти, учні виписують фразеологізми і з’ясовують їх роль у мовленні./
Виконання вправи 193./ст.108/
Учитель:
Опрацювавши сьогоднішню тему на уроці ми можемо знову звернутися до слів, сказаних Василем Сухомлинським, що послугували нам епіграфом.
Адже справді, кожен фразеологізм неповторний, барвистий.
Основна функція фразеологізмів — увиразнення мови, її окраса і водночас могутній стилістичний засіб влучної, дохідливої, яскравої і дотепної передачі думки.
Фразеологічні багатства української мови відбивають вікову мудрість нашого народу.
Знання фразеології, вміле й доцільне використання її є невід’ємною складовою частиною високої мовної культури людини.
/Оцінювання роботи учнів на уроці/.
Домашнє завдання.
Напишіть невеличкий твір, який закінчувався б висновком, вираженим одним із прислів’їв:
/ Можна обрати власну тему - прислів’я/
Додатки до уроку
Додаток1.
« Постав “латку” на фразеологізм»
1 пара
Слова - “латки”: ніс, язик, око, вухо, губа, зуб.
Фразеологізми: Тримати …за вітром, розв’язався…, полізти чортові в…, і за …не свербить, робити з…халяву, глядіти свого …, розмова в чотири …, …не з лопуцька, дивитися в …, хоч в…стрель, водити за …, куди сягає …, хоч у …бгай, перелічити …,копилити…,ні…ні рила, виткнути …, давати волю…, самі …та зуби, надувати …, на …нічого покласти, впадати в …, … заплітається, вкоротити … .
2 пара
Слова - “латки”: рука, нога, серце, живіт, печінка, голова.
Фразеологізми: битися об поли…, аж …крається, …йде обертом, втрачати грунт під …, лягти каменем на …, гаряча…, тримати себе в …, колос на глиняних…, у… пищики грають, надсадити…, … і два вуха, голими…не візьмеш, валятися в …, не жаліти свого…, з хворої… на здорову, сидіти в…, розбити …, … кров’ю обливається, ні за що …зачепити, взяти …на плечі, аж…позатягало, брати за…, …присох до спини, допікати до самих… .
3 пара
Слова - “латки”: рука, нога, серце, живіт, палець, голова.
Приказки й прислів’я: Дай…волю, то заведе в неволю; Розумна …, та дурневі дісталася; За дурною головою і …нема спокою;Поганому …й пироги вадять; Попав … в небо; Легко чужими… людям помагати; Матері кожної дитини жаль, бо якого … не вріж – однаково болить; …з перцем, а душа з часником;, Думкою в небі, а … в постелі; Не дурний крук, щоб випустити з …; …- не мішок, запасу не зробиш; Не відає…, що язик лепече.
4.пара
Слова - “латки”: ніс, язик, око, вухо, губа, зуб.
Приказки й прислів’я: Пильнуй свого …, а не чужого проса; Бабина … не з лопуцька — того ж хоче, чого й людська; Шкіра на чоботи, … на підошви; …веде, а очима пряде; Не всі ті кусають, що … виставляють; Як тягли медведя до меду, то урвали …, а як від меду, то урвали хвоста; Не розумний тим Денис, що великий має …; Самі голуби не летять до…; Не дивись високо, бо запорошиш …; На чужий коровай … не поривай, а за свій дбай; …Чужим … не наїсися; …вдихати – не ціпом махати.
5 пара
Слова - “латки”: кіт, кінь, курка, свиня, собака, коза.
Приказки й прислів’я: Рівнялася … до коня, от тільки шерсть не така; Хоч круть, хоч верть, а все … смерть; Сама баба сало гамнула, а на … звернула; Жалів яструб…, доки доки всю не обскуб; Куди … з копитом, туди й рак з клешнею; Піднімайте, … хвости, бо глибоко морем брести; На похиле дерево всі … скачуть; Силуванням не наїздишся4 Не боїться вовк…, а його дзвяки; Заліз …у сало і кричить: “Мало!”;, Коли є …, то зварить борщ і дурочка; Не біжить … від калача, але від бича.
Додаток 2.
« Хід конем»
/ Щоб прочитати вислів, треба зробити хід шахматним конем/
1.
Во |
во |
ок |
ик |
є |
ев |
ро |
ро |
на |
ні |
лю |
он |
Відповідь: Ворона вороні око не виклює.
2.
З |
не |
си |
во |
|
ти |
пи |
кра |
ди |
Відповідь: З краси води не пити.
3.
Ко |
ко |
не |
то |
|
й |
ли |
гань |
не |
по |
валь |
рук |
Відповідь: Коли не коваль, то й рук не погань.
4.
це |
рий |
кон |
су |
|
кон |
ле |
|
а |
за |
во |
За |
Відповідь: Закон суворий, але це закон.
5.
ній |
ді |
не |
|
вовк |
ний |
че |
|
ре |
Друж |
і |
страш |
Відповідь: Дружній череді й вовк не страшний.
6.
на |
та |
ша |
|
па |
Хо |
сла |
по |
ва |
га |
ва |
ро |
Відповідь: Хороша пава, та погана слава.
Література
Дружній череді й вовк не страшний.