Конспект уроку з всесвітньої історії для 6-го класу на тему "Греко-перські війни"

Нінічук Зоряна Анатоліївна, вчитель історії НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня №1-гімназія ім. В. Газіна» смт Ратне

Предмет: Всесвітня історія. Історія України.

6 клас.

Тема уроку: Греко-перські війни.

Мета уроку: сформувати уявлення про греко-перські війни, стратегію й тактику воюючих держав; визначити причини та наслідки греко-перських війн; розглянути перебіг подій; розвивати вміння працювати в групах, виділяти головне, складати текстові таблиці, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства, виховувати у школярів повагу до історичного минулого.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, карта, робочий зошит, роздатковий матеріал, наочність.

Поняття: марафонська битва, «трієра», фаланга, гопліт, перший афінський морський союз.

Дати: 500-449 р. до н.е. – греко-перські війни.

                                                         ХІД УРОКУ

    І. Організаційний момент

   Привітання, перевірка присутніх. Емоційне налаштування (вибір смайлика за кольором і станом настрою).

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   Перевірка домашнього завдання

  Учні презентують кросворди «Афіни. Спарта»

  III.  Мотивація навчальної діяльності

     Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з причинами та наслідками греко-перських війн; розглянемо перебіг основних битв.

    Учні записують у зошити тему і план уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.  Початок греко-перських війн

Розповідь вчителя.

   У 522 р. до н. е. Дарій І став правителем Перської держави. Невдовзі перси захопили Лідію й почали збирати данину з грецьких міст Малої Азії. Незабаром Дарій І вирушив у похід проти скіфів й оволодів протоками між Європою та Азією.

У 500 р. до н. е. розпочалося повстання в грецькому місті Мілет проти перського панування. Його вважають початком греко-перських воєн. Мілет підтримали інші міста Малої Азії. Вони звернулися до полісів Греції за підтримкою. На це прохання відгукнулися лише Афіни та місто Еретрія на острові Евбея. Спочатку успіх був на боці повсталих. Але згодом перси взяли гору в битві на морі й штурмом захопили місто Мілет. Місто було зруйноване, а його жителів перетворили на рабів.

    Афіняни розуміли, що перси не залишать без уваги втручання Афін у війну, і почали збирати сили.

    Метод «Навчаючи-вчуся». Учні об’єднуються в три групи. Кожна група має опрацювати питання й виконати завдання.

• 1­а група – Марафонська битва.

• 2­а група – Битва при Фермопілах.

• 3­я група – Саламінська битва.

    Результатом роботи на уроці повинна стати заповнена текстова таблиця.

2. Перша переможна битва греків проти персів

      У 492 р. до н. е. Дарій І вирушив у похід проти греків, який закінчився невдало. Перський флот, що йшов у Грецію, потрапив у бурю біля мису Афон, і майже 300 кораблів потонуло.

     Через два роки Дарій І висунув містам Греції вимогу визнати його владу: «...Цар царів, великий цар Дарій І, володар усіх людей від сходу до заходу, вимагає від вас землі та води...». Деякі поліси підкорилися. В Афінах послів Дарія скинули в море, а спартанці кинули їх у колодязь зі словами, що там перси знайдуть достатньо і води, і землі.

     Нове військо вирушило на кораблях через Егейське море. Перший бій афінянам довелося прийняти 490 р. до н. е. Він відбувся на Марафонській рівнині за 42 кілометри на захід від Афін. Перська армія мала З0 тисяч воїнів, а ополчення афінян - 10 тисяч та тисячу союзників з фіванського міста Платеї. Ударною силою греків була важко-озброєна піхота, побудована у фалангу. Серед стратегів вирізнявся Мільтіад. Мужність і витримка забезпечили грекам перемогу, а перська армія вперше зазнала поразки. Гонець, який, не зупиняючись, пробіг відстань від Марафона до Афін, щоб сповістити городянам результат, упав мертвим від перенапруження. На його честь до сьогодні проводяться змагання з бігу на марафонську дистанцію (42 км 192 м).

    Фаланга – щільна лінійна побудова за формою прямокутника з рядів важкої піхоти. Здебільшого греки шикували 8 шеренг по 1000 воїнів у кожній.

   Гопліт – піший грецький воїн з важким озброєнням.

   Розв’яжіть хронологічну задачу.

  Скільки років минуло від реформ Солона до першої битви греків з персами?

3. Походи Ксеркса

     У 480 р. до н. е. Ксеркс, син померлого Дарія І, повів на Грецію величезну армію. На персів уже чекали. Талановитий державний діяч архонт Фемістокл зробив багато, щоб об’єднати грецькі міста. Було збудовано 200 нових військових кораблів-трієр. До союзу для боротьби з персами долучився 31 поліс. Аби заручитися підтримкою Спарти, Фемістокл навіть поступився командуванням і в армії, і на флоті. Греки вирішили затримати персів у вузькій Фермопільській ущелині. Туди попрямували 7 тисяч воїнів на чолі зі спартанським царем Леонідом.

    7 тисяч проти 150 тисяч! Перси не могли здолати греків 4 дні. Проте зрадник з місцевих мешканців показав персам гірську стежку, що вела в обхід ущелини. Дізнавшись про це, Леонід наказав грекам відходити для з’єднання з основними силами. Сам цар і 300 спартанців залишилися - їхні традиції забороняли відступати. Усі вони загинули.

    Робота з історичним джерелом.

    Прочитайте уривок з «Історії» Геродота й поміркуйте, чому битву захисників Фермопіл у світовій історії вважають символом вояцької мужності.

    «Чотири дні Ксеркс звелів перечекати, усе ще сподіваючись, що спартанці кинуться навтьоки. Нарешті на п’ятий день цар у люті послав проти них мідійців з наказом взяти їх живими й привести перед його очі. Мідійці стрімко кинулися на еллінів; при кожному натиску багато мідійців падало, на місце полеглих ставали інші, але не відступали, незважаючи на важку втрату. Тоді, можна сказати, усім стало ясно, і особливо самому цареві, що людей у персів багато, а мужів серед них мало. Під час цих сутичок цар, як розповідають, спостерігав за ходом бою й, охоплений страхом за своє військо, тричі підхоплювався зі свого трону. Так вони билися в той день, але й наступний день не приніс персам удачі. Більшість спартанців уже зламала свої списи й потім заходилася вражати персів мечами... Спартанці захищалися мечами, у кого вони ще були, а потім руками й зубами, поки варвари не засипали їх градом стріл...».

   Одночасно з битвою біля Фермопіл вів бойові дії проти персів грецький флот. Більшість жителів Афін було вивезено на острів Саламін. Шлях на Афіни було відкрито. Проте перси здобули лише безлюдне місто, спаливши більшу його частину.

     Грецький флот стояв у протоці біля острова Саламін. Саме тут 28 вересня 480 р. до н. е. відбулася морська битва з персами. Бій розгорівся в протоці, яка відділяє острів від материка. Невдале розташування перського флоту призвело до того, що їхні кораблі не могли маневрувати. 300 грецьких трієр уміло таранили кораблі персів гострими носами, обкутими міддю, й порівняно легко перемогли.

    Трієра – бойовий корабель з веслами, розташованими в три ряди один над іншим в шаховому порядку.

   Робота з історичним джерелом. Про Саламінську битву залишив свідчення її учасник, грецький поет Есхіл. Прочитайте уривок із твору Есхіла, знайдіть у тексті рядки, що втілюють прагнення греків до перемоги. На основі уривка відтворіть перебіг битви.

    Навесні наступного року перси знову спустошили Аттику та розорили Афіни. Греки ухвалили провести вирішальну битву. Біля беотійського міста Платеї персів було розгромлено. Майже одночасно із цією битвою грецький флот здобув перемогу біля мису Мікале. Тож війна завершилася на користь об’єднаних грецьких полісів.

   Фізкультхвилинка «Наші пращури колись…»

   Бесіда за запитанням. Поміркуйте, чому Саламінську битву вважають визначальною в перебігу греко-перських воєн.

   Розв’яжіть хронологічну задачу.

Скільки минуло років від битви під Марафоном до Саламінської битви?

4. Наслідки греко-перських війн

    У 449 р. до н. е. між персами і греками нарешті було укладено мир. Персія зобов’язувалася не посилати своїх кораблів у протоки та в Егейське море. Вона мусила тримати свої війська не ближче триденного переходу від берегів Малої Азії.

   Перемога мала велике значення для подальшого розвитку Греції. Під час війни з персами греки вперше об’єдналися для того, щоб захистити від нападників усю Грецію, а не лише своє рідне місто. Водночас посилилося суперництво двох найсильніших держав - Афін і Спарти.

       V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

   Метод «Коло висновків»

1. Як розпочалася греко-перська війна? Як греки одержали першу перемогу над персами?

2. Витлумачте поняття: трієра, марафонський біг, фаланга.

3. Які сухопутні та морські битви визначали хід греко-перських війн? Чим вони завершувалися?

4. Якою була роль відомих греків (Мільтіада, Леоніда, Фемістокла) в історії греко-перських воєн?

5. Чим можна пояснити, що маленькі грецькі держави-поліси подолали велетенську Перську імперію?

6.  Один афінянин приніс своїм співгромадянам звістку про перемогу, вигукнувши: «Радійте, афіняни, ми перемогли!»

а)  Про яку битву греко-перських воєн йдеться?

б)  Коли вона сталася?

   Історичний диктант

1)  Яке місто стало приводом для початку греко - перських війн? (Мілет)

2) Хто був перським царем під час першого та другого походу персів на Грецію? (Дарій І)

3)  Де відбулася битва в 490 році до н. е.? (Біля міста Марафон)

4)  Коли розпочався третій похід персів на Грецію? (У 480 році до н. е.)

5) Хто був перським царем під час третього походу персів на Грецію? (Ксеркс)

6)  Де зустріли греки перську армію під час третього походу персів на Грецію?         (У Фермопільській ущелині)

7)  Біля якого острова греки знищили перський флот? (Саламін)

8)  Як називалися грецькі бойові кораблі? (Трієри)

9)  Де була знищена перська армія в 479 році до н. е.? (Біля міста Платеї)

10) Чим закінчилися греко-перські війни? (Перемогою греків)

     Учні виконують завдання в робочих зошитах на ст. 67-69 (розв’язання кросворду, хронологічної задачі, заповнення таблиці)

VІ.  Підсумки уроку.

  Заключне слово вчителя.

   Оцінювання учнів (картки самооцінювання)

VІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати матеріал підручника §32, заповнити таблицю.