Конспект уроку з всесвітньої історії для 6-го класу на тему "Практична робота. Зіставлення суспільного устрою Афін та Спарти, повсякденне життя населення цих міст"

Предмет: Всесвітня історія. Історія України.

6 клас.

Дата:

Тема уроку: Практична робота. Зіставлення суспільного устрою Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст.

Мета уроку: сформувати уявлення про суспільний устрій, систему виховання, побут афінян та спартанців і з’ясувати причини їх само­бутності; формувати вміння опрацьовувати історичні документи, тексти підручника, порівнювати історичні факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну думку; виховувати у школярів повагу до історичного минулого.

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання: підручник, робочий зошит, роздатковий матеріал.

                                                         ХІД УРОКУ

    І. Організаційний момент

   Привітання, перевірка присутніх, позитивний настрій на майбутню роботу.

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   Перевірка домашнього завдання

Словниковий диктант

1. Що таке демократія?
2. Що таке олігархія?
3. Що таке ареопаг?
4. Хто такі архонти?
5. Хто такі стратеги?
6. Хто такі спартіати?
7.  Хто ці особи: Драконт, Солон, Пісістрат, Клісфен, Лікург?

  Учні презентують твори-есе «Один день з життя спартанця».

    Завдання. Заповнити пропуски в таблиці «Реформи в Афінах» (письмово)

  III.  Мотивація навчальної діяльності

    Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми детальніше ознайомимося з суспільним устроєм, системою виховання, побутом афінян та спартанців і з’ясуємо причини їх самобутності.

    Учні записують у зошити тему уроку.

Девіз уроку: Найкращий спосіб вивчити що-небудь – це відкрити самому. (Д. Пойа)

 ІV. Практична робота

      Опрацьовуючи тексти підручника та історичних джерел, учні виконують завдання в робочих зошитах на ст. 66-67.

                                             1. Буденне життя спартіатів

      Спартіати повсякчас були готові воювати. Саме це визначало їхню буденність. Вони не займалися ні господарством, ні торгівлею. Основним їхнім заняттям була війна, а сама Спарта нагадувала військовий табір. Спортивні змагання підтримували постійний дух суперництва. Спартіатам заборонялося без потреби виїздити за межі поліса, багато говорити й розголошувати зміст навіть побутових розмов.

   Для того, щоб стати повноправним громадянином (спартіатом), треба було: по-перше, від народження отримати право на володіння земельним наділом; по-друге, отримати відповідне виховання, яким опікувалася держава, і, по-третє, отримати доступ до однієї з громадських їдалень, де харчувалися всі дорослі (віком понад З0 років) чоловіки.

     Прочитайте уривок із твору Плутарха. Поміркуйте, чому історик твердив, що «Спарта - єдине місто у світі, де діяло прислів’я, що багатство сліпе і лежить неживе й нерухоме, як на картині».

     «...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету, наказавши використовувати лише залізну, але й тій за її великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, - так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення – вози.

     Крім того, він прогнав зі Спарти зайві та непотрібні, на його думку, ремесла. А зрештою, більшість із них і без того зникла б разом із запровадженням нової монети, тому що мистецькі вироби не мали збуту... Не було в Спарті і торгівлі чужоземними товарами, у спартанські пристані не заходив жоден корабель. Щоб іще рішучіше побороти пишність і цілковито знищити жадобу до багатства, Лікург запровадив спільне харчування. Згідно із цим усі громадяни мусили сходитися разом і спільно їсти приписані страви; ніхто не смів у себе вдома їсти, розлігшись на дорогих подушках при багато прибраних столах».

   Завдання 1. Дайте відповіді на запитання:

   1. Чому із запровадженням нової «монети», за словами Плутарха, у країні зникла злочинність?

   2. Для чого в Спарті було запроваджено спільне харчування спартіатів?

   3. Як нововведення Лікурга вплинули на побут спартанців?

   Фізкультхвилинка «Наші пращури колись…»

2. Виховання спартанців

    Велику увагу спартанська влада приділяла вихованню дітей. Життя новонародженої дитини в Спарті залежало від рішення ради старійшин. Хворі діти, вважали спартіати, не потрібні ні батькам, ні державі. До семи років дитину виховували в сім’ї, а потім розпочиналося її навчання в громадських школах. У 14 років хлопчики проходили випробування в храмі Артеміди. Після іспиту (а потрібно було витримати удари різкою без сліз та зойків) хлопець міг продовжувати навчання.

   У 18 років його зараховували до загонів ефебів, які займалися військовими вправами, іноді пошуками їжі та крадіжками, оскільки ці загони не утримувалися за рахунок общини. Закінчувалося виховання чоловіків у З0 років. Повноліття в дівчат визначалося 18-річним віком, який давав можливість узяти шлюб.

   Бесіда за запитанням. Чому спартанці так суворо виховували своїх дітей?

  Робота з історичним документом «Про які подробиці виховання спартанців довідуємося з розповіді Плутарха?»

   «Лікург позабирав семилітніх дітей, об’єднав їх у загони й виховував їх спільно, привчав до спільних ігор і навчання. На чолі загонів він ставив найкмітливішого й найхоробрішого в бійках. Діти в усьому брали з нього приклад, виконували його накази, зносили покарання, відтак усе навчання полягало в тому, щоб виховувати в дітях покірливість. Читання та письма вони вчилися тільки в межах необхідності.

    Виховання полягало в тому, щоб навчити безвідмовно коритися, терпляче зносити негаразди й перемагати супротивника. Виховання старших було ще суворішим, їх стригли коротко, привчали ходити босоніж і грати голими. Коли вони досягали 12 років, хлопці переставали носити хітон, одержуючи раз на рік гіматій, ходили брудними, не вмивалися й не змащували нічим тіло, за винятком декількох днів на рік, коли їм дозволялося користуватися всім цим.

    Дітей привчали висловлюватися гостро, але дотепно й небагатьма словами. Лікург вважав, що й кілька простих слів повинні мати глибокий зміст. Примушуючи дітей довго мовчати, він навчав їх давати влучні, глибокодумні відповіді... Сам Лікург, коли в нього хтось став вимагати, щоб він запровадив у державі демократію, відповів: “Запровадь спочатку демократію в себе в домі”».

    Завдання 2. Скориставшись уривком із твору Плутарха, поясніть походження висловів спартанське виховання та лаконічна мова.

 Доповніть твердження, використовуючи дієслова.

Спартанських хлопців навчали...

   Завдання 3. Скориставшись розповіддю грецького історика Ксенофонта, поясніть, чим виховання спартанців відрізнялося від того, про яке йдеться в уривку. Спартанців виховували не так, як інших греків. По- перше, їх... По-друге... По-третє...

   «Зазвичай ті елліни, які про себе кажуть, що добре виховують своїх дітей, як тільки їхні діти почнуть розуміти, що до них говорять, негайно приставляють до них педагогів - своїх слуг і відправляють до вчителів учитися грамоти, музики та занять у палестрі. Водночас ноги їх зманіжують взуттям, і все тіло безліччю одягу, а що стосується їжі, то мірою для них уважають їхній шлунок...».

   Палестра – приватна гімнастична школа. Такі школи мали відкриті майданчики, бігові доріжки, гімнастичні зали, басейни.

    V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

    (На дошку прикріплюю таблицю, на якій наклеєні кишеньки у вигляді «хмар» (3 шт.) і за кожною «хмаркою» на картках завдання). Наша уявна подорож завершується, але не так і просто повернутись назад. Я бачу на небі з’явились «хмарки», а для нашого кораблика це погана погодна умова. Ми постараємось розігнати їх.

    Фронтальна робота 

     Археологами були знайдені уривки з рукописів: про кого або про що в них йде мова?

   а) … в місті не було жодного клаптика оброблювальної землі, жодного фруктового дерева, будинки вкриті черепицею, а не соломою. Не має тут ні гомінкого ринку, ні ремісничих майстерень. Можна було тільки чути слова команди і військову хорову пісню… (опис міста Спарта)

    б) … заборонив золоті монети й срібні гроші, а запровадив залізні. Спартанцям заборонив займатись будь-якою справою, крім військової… (спартанський цар Лікург)

     в) згідно з цим законом Лікурга усі громадяни мусили сходитися разом і спільно їсти приписані страви (спільні обіди – сиситії)

   Бесіда за запитанням. Порівняйте переконання громадян Спарти та Афін. Поміркуйте, чим ті й ті пишалися, що вважали найвищими чеснотами, а що засуджували.

 VІ.  Підсумки уроку. Заключне слово вчителя. Оцінювання учнів.

 VІІ. Домашнє завдання

  Опрацювати параграф 31; скласти кросворд «Афіни та Спарта».