Після уроку учні зможуть пояснювати характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу; характеризувати політичні розбіжності держав – учасниць Віденського конгресу; показувати на карті територіальний перерозподіл Європи за рішеннями Віденського конгресу; визначати значення Віденського конгресу та Священного союзу; пояснювати причини зростання національно-визвольного руху в Європі.
Всесвітня історія
Клас 9 Дата Урок № 5
Віденський конгрес. Утворення Священного союзу. |
|
Мета уроку: |
розглянути характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу; охарактеризувати Священний союз; розвивати в учнів уміння оцінювати політику держав під час Віденського конгресу; висловлювати власну думку щодо впливу особистості на історію. |
Тип уроку: |
комбінований урок |
Очікувані результати |
Після уроку учні зможуть: • пояснювати характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу; • характеризувати політичні розбіжності держав – учасниць Віденського конгресу; • показувати на карті територіальний перерозподіл Європи за рішеннями Віденського конгресу; • визначати значення Віденського конгресу та Священного союзу; • пояснювати причини зростання національно-визвольного руху в Європі; • називати основні події часу; • застосовувати та пояснювати терміни та поняття. |
Обладнання: |
підручник, карта, схема, таблиця, мультимедійний проектор. |
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель оголошує тему та основні завдання уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Бесіда за питаннями
IIІ. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель: Нескінченні війни послабляють будь-яку державу. У війнах гинуть мільйони людей, руйнуються звичні зв’язки. Всі спроби розв’язати політичні суперечності шляхом воєнних дій приречені на поразку. Наполеон програв, але, незважаючи на поразку Франції, повністю знищити наполеонівські перетворення в Європі і повернути європейські країни до старого порядку було вже неможливо.
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота з датами
Вересень 1814 р. — червень 1815 р. — робота Віденського конгресу;
26 вересня 1815 р. — утворення Священного союзу.
Росію представляв імператор Олександр I,
Великобританію — міністр закордонних справ лорд Каслрі,
Пруссію — перший міністр фон Гарденберг,
Австрію — міністр закордонних справ фон Меттерніх,
Францію — міністр закордонних справ Талейран.
Незважаючи на те, що Росія, Австрія, Пруссія і Англія боролися разом проти Наполеона, суперечності між урядами цих країн поступово зростали: досить по-різному бачили союзники облаштування післявоєнної Європи.
Метод «Мозковий штурм»
Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий штурм» визначити коло питань, які б могли обговорюватися на Віденському конгресі.
• Основи роботи Віденського конгресу;
• доля Франції;
• доля реформ Наполеона у Франції та інших державах;
• доля Священної Римської імперії німецького народу;
• територіальні претензії країн-членів антифранцузької коаліції.
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Країни Європи у 1815–1847 рр.» і відповісти на питання:
• Назвіть території, які внаслідок рішень Віденського конгрессу були приєднані:
1) до Росії;
2) Австрії;
3) Пруссії;
4) Швейцарії;
5) Нідерландів.
Вчитель: Відповідно до рішень Віденського конгресу була відновлена влада династії Бурбонів у Франції, Іспанії та Неаполітанському королівстві. Франція поверталася до кордонів 1792 р. і мала виплатити контрибуцію державам — учасницям антифранцузької коаліції.
Створювалася Швейцарська конфедерація і закріплювалася політична роздробленість Італії.
До Голландії приєднувалися Бельгія та Люксембург.
Був створений Німецький союз у складі 34 держав і чотирьох вільних міст.
Росія отримала колишнє Варшавське герцогство, Фінляндію та Бессарабію.
До Англії приєднувалися французькі й голландські колонії та французький флот, до Швеції — Норвегія.
Австрія отримала Галичину й Далмацію, відновила свою владу у Венеції й Ломбардії.
До Пруссії відійшла частина території Саксонії та Вестфалії, Рейнська область і Померанія.
Вчитель: Віденський конгрес створив нову систему міжнародних відносин в Європі, засновану на пануванні чотирьох великих держав — Росії, Англії, Австрії та Пруссії.
Робота з документами
Вчитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на посталвені до них запитання.
Текст 1. З акта Священного союзу, підписаного в Парижі 26 вересня 1815 р.
Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. – К.: А.К.С., 2000. – С. 50.
«Їх величності: імператор австрійський, король прусський та імператор всеросійський внаслідок великих подій, що ознаменували Європу протягом трьох останніх років..., оголошують урочисто, що метою цього акта є відкриття перед обличчям світу їх непохитної рішучості як в управлінні довіреними їм державами, так і в політичних відносинах до всіх інших урядів керуватися не іншими будь-якими правилами, а заповідями цієї святої віри, заповідями любові, правди і миру...
Стаття І
Стаття III
Усі держави, які бажають урочисто визнати укладені в цьому акті священні правила і які відчують, наскільки потрібно для щастя царств, які розхитувалися протягом тривалого часу, щоб істини ці надалі сприяли на благо людської долі, охоче і з любов’ю можуть бути прийняті до цього Священного союзу.
Франц Фрідріх-Вільгельм Олександр I»
Запитання та завдання
1. Використовуючи документ, визначте мету Священного союзу.
2. Як ставилися автори документа до монархічної влади?
3. Що, на думку глав держав, які підписали документ, є основою міцного миру?
4. Як ви вважаєте, чому союз трьох європейських монархів дістав назву «Священний»?
Текст 2. Священний союз
Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. – М.: АСТ, 2003. – 190 с.
«В утворенні Священного союзу не можна не бачити... свого роду реакції проти політики XVIII ст. Справа в тому, що до початку Французької революції європейські уряди дивилися на перевороти, що здійснювалися в окремих країнах, суто з точки зору своїх приватних вигод, незважаючи на той принцип, в ім’я якого здійснювався той або інший переворот. В іноземній політиці держав навіть з особливою силою укорінялося загальне правило – всіляко сприяти смуті у сусідніх або державах-суперницях... Лише Французька революція вперше змусила монархів об’єднатися для захисту принципу легітимізму... Які б не були особисті мотиви Олександра I, ініціатора Священного союзу, його пропозиція прямо випливала з вимоги миру та захисту встановленого міжнародного ладу, що відчувалася всіма урядами, а оскільки загрожувати цьому порядку могли хіба тільки нові революції, то, врешті-решт, союз мав боротися власне проти них».
Запитання
• У чому полягало значення Священного союзу?
Вчитель: Провідну роль у Священному союзі відігравала Росія. Учасники союзу зобов’язувалися допомагати в придушенні революцій, підтримувати християнство.
Для вирішення важливих питань монархи збиралися на конгреси Священного союзу. Усього відбулося чотири конгреси. За рішеннями конгресів були придушені революції 1820-х pp.
Усередині Священного союзу постійно відбувалися сутички, точилася боротьба між країнами, і на середину 30-х рр. XIX ст. він перестав існувати.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Робота з відео «Священний союз»
Дайте відповідь на запитання:
VІ. Домашнє завдання
1. Вивчити § 4; записати всі поняття (підручник Гісема)
2. Вивчити § 6 (підручник Осмоловського)