Після засосування цього конспекту уроку учні зможуть характеризувати основні ознаки економічного життя Великої Британії та Франції в 1815–1847 рр.; переходу Британії до політики вільної торгівлі; визначати основні ознаки політичного й суспільного життя країн Великої Британії та Франції у 1815–1847 рр.; визначати причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії; називати причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху; порівнювати політику консерваторів та лібералів; порівнювати становище англійських та французьких робітників.
Всесвітня історія
Клас 9 Дата Урок № 7
Велика Британія і Франція у І пол. ХІХ століття |
|
Мета уроку: |
сформувати в учнів уявлення про Велику Британію та Францію у першій половині ХІХ ст.; проаналізувати політику консерваторів, лібералів, республіканців та монархістів; визначити причини й наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії та причини переходу до вільної торгівлі у Англії; розглянути чартистський рух; пояснити суть вільної торгівлі; охарактеризувати причини і наслідки парламентської реформи у Великій Британії, чартистського руху; порівняти різні політичні течії; розвивати в учнів уміння оцінювати діяльність політиків; охарактеризувати Луї Філіппа; висловлювати власну думку щодо діяльності та значення профспілок (тред-юніонів). |
Тип уроку: |
Комбінований урок |
Очікувані результати |
Після цього уроку учні зможуть: • характеризувати основні ознаки економічного життя країн Великої Британії та Франції в 1815–1847 рр.; переходу Британії до політики вільної торгівлі; • визначати основні ознаки політичного й суспільного життя країн Великої Британії та Франції у 1815–1847 рр.; • визначати причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії; • називати причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху; • порівнювати політику консерваторів та лібералів; • порівнювати становище англійських та французьких робітників; • давати характеристику видатним особистостям; • застосовувати та пояснювати терміни й поняття. |
Обладнання: |
підручник, таблиця, мультимедійний проектор. |
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель оголошує тему та основні завдання уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Варіант І
Бесіда за питаннями
Варіант ІІ
Знайдіть помилки в тексті
1. Імператор Росії Олександр I наполягав на дотриманні принципу «легітимізму» для збереження Французької держави.(Міністр закордонних справ Франції Талейран наполягав на дотриманні принципу «легітимізму» для збереження Французької держави.)
2. Три держави — Франція, Іспанія та Італія — взяли участь у створенні Священного союзу. (Три держави — Австрія, Пруссія і Росія — взяли участь у створенні Священного союзу.)
3. Рішенням Віденського конгресу була реставрована династія Бурбонів у Франції. (Реставрація Бурбонів у Франції відбулася після зречення Наполеоном трону.)
4. У 1820-1821 рр. у Іспанії повстали студенти на чолі з офіцерами – карбонаріями. (У 1820-1821 рр. у Неаполі та Пємонті повстали військові частини на чолі з офіцерами – карбонаріями.)
IІI. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель: По закінченні епохи наполеонівських воєн і революційних потрясінь для Європи було дуже важливим відновити економіку й зміцнити громадянський мир на континенті. В Англії в цей час відбуваються зміни, які призводять до встановлення відносної стабільності в суспільстві, триває становлення правової держави і громадянського суспільства. До середини XIX ст. у країні зміцнився парламентський режим, який сприяв утвердженню громадянського миру, перевага віддавалася політиці реформ.
У Франції була відновлена династія Бурбонів. Відомий політичний діяч Талейран сказав про Бурбонів у період Реставрації: «Вони нічого не забули і нічого не навчилися». Нам належить дізнатися про події у Франції 1815–1848 рр. і з’ясувати причини нестабільності в державі.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Робота з датами
1832 р. — перша парламентська реформа в Англії.
1838 р. – 1848 рр. – чартистський рух.
27–29 липня 1830 р. – Липнева революція.
1830–1848 рр. – Липнева монархія.
Вчитель: Англія з кінця XVIII ст. стала конституційною монархією, де реальна влада належала парламенту, але виборча система давно застаріла.
Робота з поняттями
Метод «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний пункт параграфа (підручник Гісема – § 5, п. 1; підручник Осмоловського – § 8, п. 2) і відповісти на питання, записані на дошці. Отримавши відповідь на запитання, учитель витирає їх із дошки.
Запитання:
1. Назвіть англійські політичні партії.
2. Чиї інтереси представляли консерватори?
3. Чиї інтереси відстоювали ліберали?
4. Чиї інтереси захищали хлібні закони?
5. Яких заходів вживав уряд для припинення лудистського руху?
6. Які вимоги висували робітники?
7. Які організації захищали права робітників?
8. Що повинна була змінити парламентська реформа?
Групова робота
Учитель пропонує учням утворити групи. Кожна група вибирає собі питання для вивчення. На основі матеріалів учні готують групове повідомлення з обраного питання завдяки матеріалу підручника (підручник Гісема – § 5; підручник Осмоловського – § 8) та додатковим документам.
1-а група. Промислова революція в Англії.
Текст 1. Промислова революція
Новая история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Гольман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 296.
«До середини XIX ст. в Англії завершився промисловий переворот. Всі нові технічні винаходи і різноманітні машини почали використовуватися на головних стадіях виробничого процесу в усіх основних галузях англійської промисловості. Добре оснащене машинною технікою текстильне виробництво — в першу чергу бавовняне — посідало передові позиції. Проте швидкими темпами, особливо в 30–40-і роки, зростала важка промисловість, зокрема машинобудування. Засновувалися фабрики і спеціальні фірми з виробництва верстатів, цілих систем машин, різних механізмів.
Англія не тільки обладнала власні фабрики машинами різних типів, але й почала їх вивозити: за 1826–1850 рр. експорт машин збільшився більш ніж у 6 разів. До середини століття фабричне виробництво машин запанувало над виготовленням їх вручну.
Удосконалені сільськогосподарські знаряддя дозволили поглибити оранку, ширше застосовувати дренажні роботи, добрива та інші досягнення агрономії».
Запитання і завдання
1. Назвіть галузі промисловості Англії, в яких відбувся промисловий переворот.
2. Назвіть основні галузі промисловості англійського виробництва.
3. Спробуйте сформулювати поняття «промислова революція».
4. Як зміни у промисловості вплинули на розвиток сільського господарства?
2-а група. Розвиток шляхів сполучення.
Текст 2. Транспортне сполучення
Новая история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Гольман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 296.
«З розвитком фабричного капіталізму було нерозривно пов’язане залізничне будівництво. Паровоз був винайдений Дж. Стівенсоном 1814 р. Будівництво першої у світі залізниці Стоктон —Дарлінгтон завершилося 1825 р., потім була побудована велика дорога Ліверпуль — Манчестер (1829), а за 1835–1849 рр. довжина шляхів збільшилася з 540 км до 9,5 тис. км. Внутрішній ринок країни, що склався в результаті промислової революції, отримав міцний сполучний остов. З появою пароплава (винайдений американцем Р. Фултоном 1807 р.) з’явилася можливість активно використовувати мережу каналів».
Запитання
1. Як називалася перша англійська залізниця?
2. Як будівництво залізниць впливало на торгівлю?
3-я група. Розвиток торгівлі.
Текст 3. Розвиток торгівлі
Новая история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Гольман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 296.
«Успіхи виробництва сприяли збільшенню експорту. Вивезення продукції з Англії на зовнішні ринки зросло за 1830–1849 рр. більш ніж у 4 рази. Зауважимо, що поруч з текстильними товарами значну частку експорту складала тепер продукція важкої промисловості. Підйом економіки був тісно пов’язаний з розквітом науки».
Запитання
• Які галузі промисловості набували розвитку?
4-а група. Становище робітників.
Текст 4. Становище англійських робітників
Новая история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Гольман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 296–297.
«До середини століття населення країни налічувало вже 21 млн чоловік, причому швидкий приріст жителів припав на другу чверть століття (з 1801 р. в Англії регулярно проводилися переписи населення). Неухильно зростало промислове населення: до 1851 р. Воно становило вже близько 43 %. Під тиском великого капіталу і великого землеволодіння відбувався інтенсивний процес пролетаризації ремісників, дрібних фермерів, уцілілих на той час селян. Осіб найманої праці налічувалося до середини століття вже 5 млн, що разом із членами сімей становило більшість населення країни.
Аграрна криза 1815 р., згодом економічні кризи 1816 і 1819 рр., 1836–1838 рр. завдали глибоких потрясінь англійському суспільству.
Бідність і відчай охопили трудящих. Безробітні, за свідченням сучасників, «заповнили всю країну від краю до краю». Перші виступи народу відбулися вже 1815 р., у подальші роки заворушення збільшувалися: страйки, посилення «злочинного духу» луддизму, протести проти дії «хлібних законів», «голодні бунти», створення протизаконних тред-юніонів...»
Текст 5. Зміни у становищі англійських робітників
Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового времени. — М., 1995. — С. 318–319.
«У цьому економічному перевороті винахід машин був особливо важким для пролетаріату. Машини скорочували попит на робочі руки, викидали людей з роботи, а створення безробітної маси призводило до зниження заробітної платні. До того ж машини не тільки скорочували кількість робітників, але й давали можливість фабрикантам і заводчикам замінювати працю дорослого робітника дитячою і жіночою працею.
Поява пролетаріату, що супроводжувалося безробіттям та бідністю, ставила в державному житті Європи нове питання про поліпшення становища робітників і викликала з боку пролетаріату спроби впливати на державне життя, яке перебувало в руках буржуазії».
Запитання до текстів 4 і 5
1. Чим була спричинила зміна становища англійських робітників?
2. Як змінилося становище англійських робітників після промислового перевороту?
3. Як робітники відстоювали свої права?
4. Яких змін вимагали робітники?
Учні презентують результати групової роботи.
Вчитель: У 1836–1838 рр. Англію охопила криза перевиробництва, яка призвела до активізації робочого руху. Основною метою робочого руху була зміна системи державного управління. Свої вимоги робітники висловили в хартіях, які вони планували передати до парламенту. Тому рух робітників за виборчу реформу в Англії отримав назву «чартизм».
Робота з документами
Учитель пропонує учням ознайомитися з документами і відповісти на питання.
Текст 6. Із першої Національної петиції
Новая история в документах и материалах. – М., 1934. – Вып. 1 . – С. 285–288.
«Протягом 23 років ми насолоджуємося глибоким миром. Все ж таки, незважаючи на всі прагнення та вміння вигідно використовувати їх, ми обтяжені стражданням і в суспільному,й у приватному житті.
Ми знемагаємо під тягарем податків, яких все ж таки, виявляється, не вистачає для потреб наших правителів; наші промисловці перебувають на краю банкрутства; наші робітники вмирають з голоду; капітал не дає прибутку, а праця не винагороджується; будинок ремісника спустошений, проте комора лихваря повна; робочий будинок переповнений, а фабрика порожня.
Ми дивилися в усі сторони, ми старанно шукали причини потреби, такої тяжкої і такої тривалої.
Ми не можемо знайти жодної з них ні в природі, ні в провидінні. Небо було милостиве до народу, але безумство наших правителів обернуло в ніщо благодать Божу».
Запитання
1. Якими були історичні умови, за яких був створений документ? Коли і де він з’явився?
2. Інтереси якої верстви населення він виражає?
3. Назвіть причини тяжкого становища робітників.
Текст 7. Друга петиція чартистів
Новая история в документах и материалах. — М., 1934. — Вып. 1 . — С. 289–290.
«Петиція народу Сполученого королівства, що підписався нижче, стверджує: урядова влада має своїм першоджерелом народ, її задача — захист свободи всіх і сприяння добробуту всіх. Вона повинна бути відповідальною перед усім народом. Там, де відмовляють у представництві, треба чинити опір щодо обкладення податками. З 26 млн тільки 900 000 мають право голосу. Ваша Величність отримує з податків на свої особисті витрати по 164 ф. 17 ш. 10 п. щодня, король Ганноверський — 57 ф. 10 ш., архієпископ Кентерберійський — 52 ф. 10 ш., тоді як багато тисяч робітничих сімей мають по 3 пенси на душу в день... Ваші прохачі скаржаться на те, що вони обтяжені жахливими податками для сплати відсотків за таким нечуваним національним боргом... В Англії, Ірландії, Шотландії та Уельсі тисячі людей вмирають через гостру потребу. І Ваші прохачі, усвідомлюючи, що бідність є головною причиною всіх злочинів, з почуттям здивування, змішаного з тривогою, стежать
за тим, як мало робиться для бідних, немічних і старих...»
Запитання
1. У чому чартисти бачили задачі державної влади?
2. Як, на вашу думку, державна влада Англії ставилася до народу?
3. Чому чартисти вважали бідність небезпечною для держави?
Вчитель: Розгром армії Наполеона Бонапарта в битві при Ватерлоо призвів до другої реставрації монархії Бурбонів у Франції. На трон було повернено Людовіка XVIII. Король дарував Франції нову конституцію — Хартію 1814 р.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.
Текст 8. Із конституційної хартії Людовіка XVIII
Хрестоматия по новой истории, 1640–1870: Пособие для учителя / Сост. В. Г. Сироткин и др.; Под ред. В. Г. Сироткина. — М., 1990. — С. 11 8–11 9.
«...Сучасне становище королівства вимагало видання конституційної хартії... Найдорожчим... є те, щоб всі французи жили між собою, як брати, і щоб ніколи жоден гіркий спомин не порушив би більше спокій...
— Французи рівні перед законом, якими б не були їхні титули і чини...
— Особиста свобода їх однаково гарантована: ніхто не може бути підданий переслідуванню або затриманню інакше, як у передбачених законом випадках...
— Французи мають право обнародувати й друкувати свої думки, узгодивши це із законами...
— Особа короля недоторканна і священна. Його міністри відповідальні. Виконавча влада належить виключно королю.
— Король є верховний глава держави.
— Законодавча влада здійснюється спільно королем, палатою перів і палатою депутатів від департаментів.
— Закон пропонується королем...
— Палати можуть... просити короля запропонувати закон... і вказати, який повинен бути його зміст...
— Палата депутатів складається з депутатів, обраних колегіями.
— Ніякий депутат не може бути допущений до палати, якщо йому не має 40 років і він не платить тисячу франків прямих податків...
— Виборці, що беруть участь у виборах депутатів, мають платити прямі податки у розмірі 300 франків і бути за віком не менше 30 років від народження...»
Запитання
1. Якими були історичні умови, коли створювався цей документ?
2. Назвіть мету видання хартії.
3. Назвіть форму державного правління Франції, яку затверджувала хартія.
4. Чим, згідно з хартією, обмежувалася влада короля?
5. Поясніть принцип нового виборчого права, який був встановлений у країні.
Вчитель: Хартія 1814 р. встановила в країні конституційну монархію. Панівне становище в країні посіли землевласники, які поділили владу з великою буржуазією. Це був перший крок до створення буржуазної монархії.
Вчитель: Після смерті в 1824 р. бездітного Людовіка XVIII корону успадкував його молодший брат граф д’Артуа, який став королем Карлом X (1824–1830). Щороку цей король дедалі більше повертався до методів старого порядку. Він вживав заходів, що обмежували права широких верств суспільства, у тому числі й правлячої верхівки.
Робота з підручником
Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт параграфа (підручник Гісема – § 5; підручник Осмоловського – § 9) й відповісти на запитання:
«Які заходи Карла X спровокували політичну кризу?».
• Звільнено 250 наполеонівських генералів;
• компенсація колишнім емігрантам за втрачене в роки революції майно;
• розбещена Національна гвардія.
Вчитель: Політичну кризу посилювали економічні кризи, що періодично спалахували у країні та призводили до зростання числа бідних і безробітних. Намагаючись придушити опозицію, Карл Х у липні 1830 р. наважився на здійснення державного перевороту, підписавши ряд указів.
Робота з документом
Учитель пропонує учням розглянути документ і відповісти на запитання.
Текст 9. Із декретів Карла X
Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: А.С.Т., 2003. — С. 20.
«Ми, Карл, милістю Божої король Франції,... за доповіддю нашого кабінету міністрів запроваджуємо таке: ...Свобода періодичного друку відміняється... Будь-який журнал і періодичне або напівперіодичне видання, незалежно від його змісту, може з’явитися як у Парижі, так і його департаментах лише з дозволу, отриманого від нас авторами і видавцем. Дозвіл цей поновлюється кожні три місяці. Він може бути скасований».
Запитання
1. Як характеризує даний документ внутрішню політику короля Карла X?
2. Як ви вважаєте, чого намагався досягти король Карл X?
3. Як ви вважаєте, чи було можливим відновлення старих порядків у Франції?
Текст 10. Очевидець про Липневе збройне повстання 1830 р.
Хрестоматия по новой истории, 1640–1870: Пособие для учителя / Сост. В. Г. Сироткин и др.; Под ред. В. Г. Сироткина. — М., 1990. — С. 11 9.
«Із самого ранку все населення Парижа перебувало в русі; загони з передмістя... вирушали в дорогу.
Озброєні громадяни захопили ратушу, інші оволоділи баштою Нотр-дам, прикріпили до неї трикольоровий прапор і вдарили в набат. Все було готове до бою: весь порох і свинець, які знайшлися у торговців, був захоплений...
...Регулярний бій відбувався в усіх районах Парижа. Основним театром нападу і захисту була міська ратуша. Жителі,... сповнені завзяття, вирішили перемогти або загинути: вони розташувалися в будинках, на дахах і безперервно стріляли по військах, що проходили вулицями.
...Народ... атакував казарми жандармерії... Спочатку атакуючі були відбиті, але нарешті їм вдалося захопити будівлю ... Все, що в ній знаходилося, було вивантажене на вулиці та підпалене. Ніхто нічого собі не привласнив, сумлінність доходила до того, що у вогонь кидали срібло і гроші...»
Запитання
1. Де почалися революційні події?
2. Як ви думаєте, чому революційні події отримали назву «три славні дні»?
Вчитель: Палата депутатів ухвалила рішення передати корону Франції близькому родичу Бурбонів Луї Філіппу Орлеанському, оскільки ліберали бачили в ньому людину, здатну проводити політику компромісу, розпочату Людовіком XVIII.
Робота з порівняльною таблицею
Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт підручника (підручник Гісема – § 5, п. 4-5; підручник Осмоловського – § 8, п. 1-2), скласти порівняльну таблицю «Французькі конституції 1814 і 1830 рр.» і відповісти на питання.
Хартія 1814 р. |
Хартія 1830 р. |
|
Влада короля |
Глава держави; верховний головнокомандуючий; здійснював законодавчу і виконавчу владу |
Король керує на запрошення народу; втратив право видавати закони
|
Обмеження влади короля |
Парламент
|
Парламент |
Виборчі права |
Обмеження виборчих прав майновим і віковим цензом |
Зниження майнового і вікового цензу |
Приватна власність |
Недоторканність приватної власності |
Недоторканність приватної власності |
Демократичні права і свободи |
Проголошення демократичних свобод |
Проголошення демократичних свобод |
Запитання
1. Назвіть основні відмінності двох французьких конституцій.
2. Як ви вважаєте, чию владу закріплювала Хартія 1830 р.?
Робота з документом
Учитель пропонує учням розглянути документ і відповісти на запитання.
Текст 11. Промисловий розвиток Франції
Новая история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Гольман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 309; 315.
«Помітних успіхів досягла текстильна промисловість, перш за все бавовняна, в якій інтенсивно відбувалася механізація прядильного виробництва; споживання виляску майже потроїлося.
У шовковій промисловості поширився механічний ткацький верстат Жаккара. З 1815 до 1830 р. удвічі збільшилися виплавка чавуну і видобуток вугілля. З 1818 р. почалося застосування кам’яного вугілля в металургії, до 1825 р. на ньому виплавлялася вже 1/3 заліза, що вироблялося в країні. Парових машин у Франції було ще замало, але їхня кількість зростала — з 65 у 1820 р. до 620 у 1830 р.
У цілому ж, у промисловості в цей час ще переважали капіталістична мануфактура і дрібні майстерні ремісничого типу. В економіці домінуючу роль зберегло сільське господарство: 1827 р. з 8,7 млрд франків національного доходу на нього припадало 5 млрд франків».
«До кінця першої половини XIX ст. фабрична організація виробництва переважала в усіх головних галузях текстильної промисловості. Швидкими темпами розвивалися бавовняна індустрія (імпорт виляску з 1830 по 1840 р. майже подвоївся), виробництво вовни (імпорт вовни зріс з 1830 по 1845 р. у 4 рази). З виробництва шовку Франція вийшла на перше місце у світі. Велику роль в експорті відігравали різноманітні предмети розкоші.
Серйозні зміни сталися й у важкій промисловості. У металургії на зміну деревному вугіллю приходило кам’яне: до 1847 р. на коксі виплавлялося вже дві третини чавуну. Фабрично-заводський тип виробництва затвердився в чорній металургії, запроваджувався в машинобудуванні, яке виробляло парові машини, верстати та інше промислове устаткування, паровози. Кількість парових двигунів збільшилася з 1830 по 1848 р. у 8 разів (з 616 до 4853)».
Запитання до текста 11
1. Назвіть факти, які свідчать про те, що у Франції відбувалася промислова революція.
2. Що можна сказати про темпи промислової революції у Франції?
3. Назвіть провідні галузі промисловості Франції.
4. Які товари експортувала Франція?
Робота з документами
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.
Текст 7. Газета про повстання ліонських ткачів 1831 р.
Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: А.С.Т., 2003. — С. 20–21.
«Ліонське повстання відкрило важливу таємницю — внутрішню боротьбу, що відбувається у суспільстві між класом багатіїв і класом, який нічого не має. Наше торгове і промислове суспільство має свою виразку, як і всі інші суспільства: ця виразка — робітники. Немає фабрик без робітників; а з робочим населенням, що дедалі зростає і завжди вимагає, немає спокою для суспільства...
Варвари, що загрожують суспільству, — не на Кавказі і не в татарських степах; вони — у передмістях наших фабричних міст; і не слід ображати цих варварів; на жаль! — їх більше слід жаліти, ніж засуджувати; вони страждають, нужда їх тисне... Вони сильніші, вони численніші, ви самі даєте їм зброю, і, нарешті, вони страшенно потерпають через злидні... Давати політичні права і національну зброю тим, у кого нічого захищати і хто може все забрати, — значить йти проти збереження суспільства. Ось що середній класс повинен краще, ніж будь-коли, розуміти з часу ліонських подій, інакше — він обдурений і сам перебуває у змові з метою досягнення власної своєї загибелі... Сучасне суспільство загине від своїх пролетарів, якщо воно не намагатиметься всіма можливими засобами надати їм частку власності, або вона зробить їх активними та озброєними громадянами до того, як зробить їх власниками».
Запитання
1. Як ви думаєте, хто є автором документа? Які його політичні погляди?
2. Як автор характеризує робітників?
3. До чого закликає автор статті?
V. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 5 (підручник Гісема) та § 8-9 (підручник Осмоловський)
2. Заповнити таблицю «Політика англійських урядів 1815–1847 рр.».
Політика лібералів |
|
|
|
3* Написати листа «королю-буржуа» Франції – Луї Філліпу.