Конспект уроку з зарубіжної літератури для 9-го класу на тему:"Джордж Ноел Гордон Байрон. Українська тема в поемі «Мазепа» "

ТЕМА: Джордж Ноел Гордон Байрон. Українська тема в поемі «Мазепа» 

МЕТА: поглибити знання учнів з теорії літератури про романтизм, романтичну поему, романтичного                героя, про творчість Байрона; формувати аналітичне читацьке вміння, уміння будувати               аргументоване власне висловлювання; виховувати любов до історії України, до батьківщини.

ОБЛАДНАННЯ: гроно на тему «Байрон», ілюстрації із зображенням Мазепи.

ТИП УРОКУ: поглиблене вивчення художнього твору.

Той, хто не любить свою батьківщину, нічого любити не може.

Дж. Байрон

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

   1. Колективне складання асоціативного куща на тему «МАЗЕПА»

 Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте прізвище Мазепа?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

ВЧИТЕЛЬ.

За Байроном, «сильна», «природна» людина здатна померти від кохання або вбити через ревнощі. Байрон знаходить такі риси в своїх героях. Наприклад, в Україні, де він ніколи не був, але про яку прочитав у Вольтера, нібито вона, як Ірландія, «завжди прагнула свободи», він знайшов нового романтичного героя – Мазепу. Саме про поему Байрона «Мазепа», про її головного героя, історичну основу твору та романтичний міф ми говоритимемо на сьогоднішньому уроці. 

ІІІ. РОБОТА НАД ЗАСВОЄННЯМ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Теорія літератури

– Пригадаймо, який твір називається поемою.

Поема – віршований твір, у якому зображені значні події (що мають загальнолюдське значення) та яскраві характери. Розповідь супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів. Поеми бувають героїчні, дидактичні, сатиричні, бурлескні, ліро-драматичні, романтичні.

2. Історична основа поеми. Стратегія «ІНСЕРТ» ВЧИТЕЛЬ.

 Інсерт – звуковий аналог умовного англійського скорочення в дослівному перекладі означає: інтерактивна система запису для ефективного читання й міркування.  Прийом здійснюється в кілька етапів.

I     ЕТАП: Пропонується система маркування тексту, щоб підрозділити укладену в ньому інформацію в такий спосіб:

V «галочкою» позначається те, що вже відомо учням;

- знаком «мінус» позначається те, що суперечить їхній уяві;

+ знаком «плюс» позначається те, що є для них цікавим і несподіваним;

? «знак питання» ставиться, якщо щось незрозуміло, виникло бажання довідатися      більше.

II  ЕТАП: читаючи текст, учні позначають відповідним значком на полях окремі абзаци й   

                 речення.     Знайомство    з           текстом           може   здійснюватися           «на      слух».  III ЕТАП: Учням пропонується систематизувати інформацію, розташувавши її у                    відповідності зі своїми позначками в наступну таблицю:

IV ЕТАП: Послідовне обговорення кожної графи таблиці.

РОБОТА З КАРТКОЮ «ІВАН МАЗЕПА»

ІВАН МАЗЕПА

Мазепа Іван Степанович –  гетьман України з 1687 по 1709 рік; видатний державнополітичний і культурний діяч кінця XVII-початку XVIII століття.

Народився 20 березня 1639 року в селі Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянській колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався в Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув чудову європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й  соборної української держави.

І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно володів гетьманською булавою протягом майже 22 років (8081 днів). Період його правління характеризувався економічним розвитком України – Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковнорелігійного життя та культури. Сам І. Мазепа відомий як видатний меценат.

На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700-1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Ліщинським та шведським королем Карлом XII здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави й утворення на українських землях незалежної держави.

Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 року в селі Варниця поблизу м. Бендери. Похований у

монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).

ВЧИТЕЛЬ.

– Що вам відомо про події Північної війни?

Велика Північна війна – війна між Московським царством (згодом Російська імперія) та Королівством Швецією у 1700-1721 рр. за панування на Балтиці, й в цілому – за домінування у Східній Європі. Також використовується термін Північна війна. 

Північна війна в Україні (1708-1713) – війна між Московією з одного боку та Швецією, Гетьманщиною та Османською імперією з іншого.

З початком Північної війни Україна, як сателіт Московського царства, постачала московським військам живу силу, амуніцію, фураж та продовольство. З приходом Карла ХІІ в Україну гетьман Іван Мазепа уклав з королем Українсько-Шведський союз та виступив проти Петра І. Слідом за гетьманом, на бік шведів перейшло й Військо Запорізьке на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнко.

Після Батуринської трагедії та Полтавської битви українські козаки, що виступили проти Петра, відійшли разом з Мазепою та Карлом до Бендер.

Після смерті Мазепи гетьманом України був обраний Пилип Орлик, який продовжив боротьбу за незалежність України. 

3. Романтичний міф про Мазепу

-     Яке джерело послужило основою для написання поеми?

-     Що цікавило Байрона в цій історії?

На початку своєї поеми Байрон подав довідку, яка свідчила, що в її основу був покладений один із епізодів з «Історії Карла XII» французького письменника Вольтера про те, як «шляхтич» Мазепа в юності за зв’язки з жінкою польського вельможі був покараний – прив’язаний до дикого коня, якого відпустили в степ. Тоді «Мазепа від страждань і з голоду трохи не вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу XII, коли після розгрому Петром І під Полтавою 1709 року вони втікали до Туреччини.

Поему «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії (у Венеції та Равенні) в 1818 або 1819 році. Дехто з дослідників уважає, що на розповіді Мазепи про його закоханість у молоді роки в юну красуню Терезу, дружину старого багатого графа-воєводи, позначилися взаємовідносини самого Байрона з юною дружиною графа Гвічіоллі, яку також звали Терезою.

4. Робота над змістом поеми Д. Байрона «Мазепа»

ВЧИТЕЛЬ.

Постать Мазепи – чи не найвизначніша в новій українській, а разом із Богданом Хмельницьким – і у всесвітній історії. Як відомо, образ Мазепи надихав багатьох митців і дослідників. Митців манила пов’язана з його особистістю легенда, в якій зображено його як романтичного героя любовних пригод. Мазепа в західному світі –  постать любовного героя Вольтера або Байрона, а не історична особистість.

До популяризації українського гетьмана в Західній Європі прилучився в першу чергу Вольтер у своїй відомій історії про Карла XII, в якій між іншим описав, як один польський шляхтич, бажаючи помститися за те, що Мазепа «вів романс» із його дружиною, покарав його оригінальним способом, а саме: упіймавши Мазепу, наказав роздягнути його, а опісля прив’язати до дикого коня й пустити в степи, сподіваючись, що Мазепа неминуче загине. На щастя, юнака врятували козаки. Опісля з козаками Мазепа брав участь у походах проти татар. «Завдяки своїм знанням, – пише Вольтер, – Мазепа здобув собі на Січі велику пошану, а цар уважав обов’язковим зробити його князем України».

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ТВОРУ. ПАРАЛЕЛЬНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ЗМІСТУ

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН

1.Поразка шведів під Полтавою.

– Що розповідає автор про поразку шведського короля?

В жахливий день біля Полтави 

Від шведів щастя утекло, 

Навкруг порубане, криваве  Все військо Карлове лягло... 

2.Втеча Карла.

–        Як почувався Карл? 

–        Чому йому довелося заночувати в лісі?

3. Мазепа серед почту короля Карла XII. – На кого звертає свою увагу автор?

– Як Байрон змальовує героя?

А поруч в лицарській юрбі, 

Де звісив дуб гілля дебеле,  Мазепа стомлений собі 

3 трави тверду постелю стеле.  Гетьман – похмурий і старий  І сам, як дуб той віковий...

4.      Розмова Карла із Мазепою.

–        На що в поведінці гетьмана звернув увагу Карл?

Король з усмішкою гіркою  Свою мізерну пайку взяв 

І, приховавши приступ болю,  Бадьоро, голосно сказав: 

"У всіх із нашого гуртка 

Відважний дух, тверда рука,  Та хто в цей час маршів, боїв,  Балакав менше й більш зробив,  Ніж ти, Мазепо?..".

–        Що попросив Карл Мазепу?

5.      Розповідь Мазепи про себе:

а) при дворі короля Казимира; – Яку характеристику Казимиру дає Мазепа?

... Так років з п'ятдесят назад.  Мені двадцятий рік минав...  Ще Казимир королював, 

Ян Казимир... Шість років я  Був паж у того короля...

б) дружина графа-воєводи;

–        Що розповідає Мазепа про польського графа?

–        Що він говорить про його дружину?

Молодша щось на тридцять літ,  Все важче зносила вона 

Свою нудьгу і графів гніт.

в) зародження кохання; – Як герой розповідає про себе в ті роки?

–        Як він змальовує Терезу?

–        Що він говорить про свої почуття?

... Це несвідоме поєднання – 

І ми ніколи не збагнемо, 

Як раптом іскорка кохання  Шаленим вибухне вогнем. 

За нею стежив я здаля, 

Зітхав, дививсь і плакав я,  Аж доки нас удвох звели.

г) взаємність почуття;

–        Чи було почуття взаємним?

Кохав я і коханим був... 

Кохав я і зазнав кохання. 

Хоч і щаслива доля ця,  А все ж кінець її – страждання 

Ми потай бачились…

д) викриття.

–        Що трапилося однієї ночі?

... нас двох одної ночі  Схопила зграя шпигунів... 

Від гніву граф оскаженів –...  Яка Терезина судьба,  Не скажу вам – не знаю й сам.  Отак нас доля розлучила!  Але ж і лютий був, аж страх,  Прегордий воєвода – граф! 

Він сам для себе був святий 

І думав, що в очах народу, 

Як і в моїх, він теж такий...

        6.   Верхи на коні:         

а) опис коня;

–        Як описує герой коня?

... Годованця степів  Ведуть спітнілого до мене.  Мене десяток гайдуків 

Йому до спини прикрутив  Тугим ремінням – і пустив...  Свисток, батіг... і кінь побіг, 

Що так би й водопад не зміг;

б) покарання;

–        Як був покараний Мазепа?

в) бажання помсти;

–        Про що мріяв герой, якщо виживе?

–        Чи вдалося йому здійснити помсту?

... Що прийде день і я вернусь 

З десятком тисяч верхових  І за ганьбу свою помщусь,  І дяку графові складу .  На тих зухвалих дворових –  За негостинну ту їзду.

г) на спині у коня;

–        Як змальовується місцевість, якою біг кінь?

–        Що Мазепа говорить про свої почуття?

Який же був мій гнів і страх, 

Одчай і холод, голод, жах, 

Які ж я мусив мати болі –  Коли-то, зв'язаний і голий, 

Кудись у безвісті летів!;

д) кінь серед вовків; 

–        Що розповідає гетьман про біг коня через ліс?

Була це дика площина,

Покрита хащею рівнина,

Там де-не-де росла ліщина,

Могутній дуб, міцна сосна. Але ж росли вони не вкупі, На щастя! бо коли би ні — Не те судилось би мені!

Тонкі сучки й гілляки грубі

Не завдавали тілу ран,

Бо перед нами розхилялись… І жити я ще силу мав.

– Чим ускладнився біг коня лісом?

Крізь листя вітром кінь летів,

Лишав далеко за собою

Кущі, дерева і вовків,

Що ззаду гналися юрбою…

Вночі на тропах лісових

Я чув їх довге плиг та плиг, Що злість собак перемагає, І влучні постріли стрільців.

Куди б мій кінь не пролетів, За ним по п’ятах вовчі зграї, Що їх і сонце не злякає!

–  Чого він бажав у цю мить? Як прагнув я списа, меча!

Коли судилось помирати

В цій вовчій зграї, то хоча Чимало й їх порозтинати!

Як дуже я раніш бажав.

Щоби ослаб скажений біг.

А зараз я тремтів, дрижав,

Що дикий кінь звалиться з ніг.

ж) кінь перепливає річку;

–  Від чого втратив свідомість Мазепа?

Який же ж був мій гнів і страх,

Які ж я мусів мати болі – Одчай і холод, голод, жах, Коли-то зв’язаний і голий Кудись у безвісті летів!

Я мав гарячу кров дідів,

Що від образи хвилювалась

І враз на ворога пускалась,

Мов люта гадина-змія, – Не диво, що на хвильку тіло

Під гнітом тих страждань зомліло.

– Що відчув і побачив герой, коли прийшов до тями?

Почув я плюскіт біля себе,

Вгорі ж мигтіло зірне небо… Це був не сон: мій дикий кінь Перепливав ріку глибоку. Що розливалася широко

І мчала буйно в далечінь.

Ми пливемо серед потоку, Де найдикіше рве бистрінь,

І скільки сил – гребе мій кінь,

Щоб досягти другого боку, Що мовчки майорів здаля…

          з) кінь серед дикого табуна;

–        Яка нова небезпека чатувала на Мазепу цього разу?

Ми йшли самі, та це здалось, –

Бо враз на закруті стежини

Десь кінське ржання розляглось

Із хащі темної соснини, — Чи то лиш вітер з-між листків До мене шелестом донісся?

Ні, ні! То з тупотом з узлісся

Табун коней до нас летів

Чотирикутником великим.

–        Як змальовано коней? Кошлаті гриви розвивались

І розліталися хвости,

Широкі храпи роздувались – 

Вони не знали ще вузди,

Що намуляла б рот до крови, –

А на могутніх копитах

Вони не чули ще підкови

Ані острогів на боках…

Табун ще вільних, диких коней,

Що наче хвилі моря враз, Летіли в дикому розгоні

З гудінням-тупотом до нас.

к) загибель коня в степу;

–        Як загинув кінь?

–        Як повівся табун? Дрижали, вітрили вони

І в різні боки розбігались,

То знов назад до мене йшли

І знову з жахом відвертались,

Аж доки враз одним плижком,

Від мене кинулись гуртом Після крутого повороту,

За патріярхом свого роду. 

–        Які почуття охопили героя? Тут сам остався я в одчаї, 

Прив'язаний тугим ременем 

До цього трупа без життя...;

–        Яка нова небезпека загрожувала Мазепі?

І бачу, як німим простором,

Уже побачивши свій жир,

Кружляє нетерплячий ворон; Навряд чи схоче ждати він, Поки настане жертві скін! Спускався він все нижче й нижче,

Ще трохи покружляв, і сів, І знову далі полетів,

І знов сідав –  щоразу ближче.

       7. Порятунок.

–Як же врятувався герой? ...Я зрозумів, що ще не вмер, 

Що це й не сон, бо хтось не дав  

Мене на жир шулік і ґав;

8.  Пояснення порятунку.

... Я б не хотів  Надокучати вам згадками,  Як гостював я в козаків. 

Вони знайшли мене в долині, 

Внесли мов трупа в ближній дім  І врятували....

9.  Щасливий кінець.

– Як завершується твір?

А потім 

Я став гетьманом в їх країні...

Та ви дивуєтесь, чому 

Король не дякував йому за повість? 

Він причину знав: 

Король уже з годину спав».

5. Робота над образом Мазепи

–        В який момент життя героя змальовує його Байрон?

–        Чи занепав герой духом?

–        Що споріднює образи Мазепи і Прометея?

–        Які риси романтичного героя «байронічного типу» є в Мазепі?

–        Чим був Мазепа близький Байрону?

–        Які суто людські риси можна побачити в образі Мазепи?

6. Літературне відлуння ВЧИТЕЛЬ.

       Гетьман Іван Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Серед найбільш відомих творів – гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII-початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковського, М. Гранваля, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова. Як бачимо, ім’я Мазепи було і залишається досить популярним. Звичайно, ми не можемо на одному уроці познайомитись з усіма творами мистецтва, присвяченими цій легендарній людині, але з деякими познайомимося.

ІV. РЕФЛЕКСІЯ

1. Узагальнення матеріалу

С. Павличко писала: «Вольтер, а за ним і Байрон помилялися, уважаючи Мазепу польським шляхтичем, який випадково потрапив на Україну. Однак у цій помилці була своя романтика… У чужих землях Мазепа завойовує владу, славу, навіть королівський титул. Це романтичний міф, на якому частково відбилася особистість самого Байрона, який у чужій країні – Італії –  став карбонарієм, а потім прагнув приєднатися до Болівара в Перу чи очолити або хоча б об’єднати національно-визвольний рух Греції».

–        Тож як ви зрозуміли, що є історичною основою твору?

–        А що є романтичним  міфом?

–        Як ви вважаєте, для чого розповідає Мазепа Карлові цю історію? 2. Виявлення ставлення учнів до образу Мазепи  Чи можна вважати Мазепу романтичним героєм?

3. Сенкан «Мазепа»

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватись до виразного читання напам’ять поезій Байрона; намалювати ілюстрації до творів Байрона (за бажанням).