Конспект уроку з зарубіжної літератури в 7 класі з використанням прийому ТРІЗ «дерево рішень»
Тема: Своєрідність вирішення проблеми батьків і дітей в оповіданні Джеймса Олдріджа «Останній дюйм»
Мета: розвивати навички переказу оповідання, виразного читання, усного зв’язного мовлення, словесного малювання, уміння визначати ключові епізоди, формулювати основну думку твору, висловлювати міркування з приводу даної проблеми; виховувати мужність, волю, повагу до старших, прагнення порозумітися з ними.
Тип уроку: інтерактивний урок засвоєння нових знань і вироблення на їх основі вмінь і навичок із застосуванням ІКТ та прийому ТРІЗ «дерево рішень»
Обладнання: портрет Джеймса Олдріджа, карта Австралії, фотокадри та уривки з фільму, знятого за оповіданням «Останній дюйм», ілюстрації до твору учнів класу.
Епіграф: Дитина народжує батьків (Єжи Лец)
„Ніколи не знаєш, на що ти здатний, доки не спробуєш”. Олдрідж „Останній дюйм”
Хід уроку
Слово вчителя. 11 березня 1964 р. київська «Робітнича газета» надрукувала статтю «І в мені частка України». У ній Джеймс Олдрідж писав: «Україна нагадує мені країну мого дитинства Австралію. На мою думку, будь-який український хлопчик може впізнати себе в героях моїх дитячих оповідань».
Подивимось, чи схожі на вас чи ваших близьких герої оповідання Джеймса Олдріджа «Останній дюйм». Звернемося до твору.
Учень. Англійська родина живе в Єгипті. Батько, у минулому льотчик високого класу, утративши роботу, заробляє на життя небезпечною справою - підводною зйомкою. Мати ненавиділа місце свого проживання, сумувала за батьківщиною. Зрештою покинула сім'ю й виїхала в Англію. У такій родині живе та росте хлопчик Деві, якому 10 років. Він вразливий, замкнений і самотній.
Учитель.
(Байдужим. Хлопчик ріс самотнім, розумів, що батьки ним не цікавляться.)
Учитель.
Ми бачимо, що їхні душі зачинені наглухо, між батьком і сином абсолютне нерозуміння.
Учитель. З метою визначення в цьому питанні я провела анкетування у вашому класі. В опитуванні взяло участь 25 учнів.
Результати анкетування
Учитель. Таким чином, ми бачимо, що проблема взаємин батьків і дітей дійсно має місце і в наших родинах.
Про це все ми і поговоримо на уроці. Оповідання Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» допоможе нам знайти ключі взаємопорозуміння з батьками (Учні записують число і тему уроку, епіграф) Своєрідність вирішення проблеми батьків і дітей в оповіданні Дж. Олдріджа “Останній дюйм”.
Учитель. Давайте перевіримо, чи добре ви знаєте текст, щоб ми могли далі продуктивно працювати. Учні записують відповіді у листки контролю
Коротка відповідь на запитання
1. Як звали героїв?
2. Хто за професією батько хлопчика?
3. Чим займалася компанія, в якій він працював?
4. Скільки років сину?
5. Чому Бен вирішив взяти сина у політ?
6. На якій відстані треба вирівнювати літак перед посадкою?
7. Як називалася бухта і чому?
8. Звідки запливали акули?
9. Чого батько сюди прилетів?
10. За яку необережність він себе проклинав?
11. Що сталося з батьком Деві?
12. Як орієнтувався хлопець у польоті?
Учитель. У творі ви зустріли чимало незрозумілих слів, понять. Давайте звернемось до них і з’ясуємо їх лексичне значення.
Словникова робота
Дюйм (від голл. - великий палець) - одиниця довжини в системі англійських мір, що становить 2,54 см.
Фут (англ. - ступня) - одиниця довжини в англійській системі мір, що дорівнює 30,48 см
Піке – зниження літака з великою швидкістю під кутом 30 градусів до земної поверхні.
Апатія - стан байдужого ставлення до навколишнього світу.
Хамсин – сильний гарячий піщаний вітер у пустелі.
Авантюра - ризикована справа розрахована на випадковий успіх.
Учитель. Я бачу, що ви орієнтуєтеся в тексті, вам стали відомими незнайомі слова. Тепер постежимо, як Д. Олдрідж вирішує проблему батьків і дітей. Можливо, це допоможе вам по-іншому подивитися на ваші стосунки з батьками.
Які ж кроки потрібно зробити назустріч одне одному, щоб знайти ключ до взаємопорозуміння? Додому ви отримали групові завдання. Кожній групі потрібно було розглянути конкретну ситуацію, знайти у творі відповідні цитати і відповісти на питання «Як ви розумієте вислів "На це варто витратити час ..." в вашій ситуації? Для узагальнення відповідей я пропоную використовувати вправу "Дерево рішень".
Завдання для роботи в 1 групі:
Завдання для роботи в 2 групі:
Завдання для роботи в 3 групі:
РОБОТА ГРУП
Перша група
Що говорить письменник про своїх героїв, про їхній політ в Акулячу бухту?
- "Бен знав, що тон у нього різкий ... він не вміє розмовляти з хлопчиком ..."
- "Бен пожалкував, що взяв з собою сина ..."
- «хлопчик мав дуже нещасний вид…»
- «переляканий хлопчина все ж таки не губився і, відчайдушно смокчучи цукерку, розглядав прилади, компас, рухливий авіагоризонт»
- «Бен не вмів заспокоювати сина…»
- "... кожен окрик доводив хлопця до сліз ..."
- «хлопчик опустив голову і тихенько заплакав…»
- «Деві сидів похнюпившись»
- "Бен дуже зайнятий, щоб звертати увагу на те, що говорить хлопчик ..."
- "Більше Деві ні про що не питав.., він наперед чекав різкої відповіді."
- "Він зовсім забув про його існування ..."
Учні групи роблять висновки про ставлення хлопчика до батька.
(Роздратовано, різко, неуважно.)
(Зневагу, роздратування, ніякого співчуття до сина.)
(Розгубленість, страх, розпач, біль.)
Учні групи заповнюють "Дерево рішень" (1 ситуація)
Висновок: Джеймс Олдрідж загострює нашу увагу на проблемі взаємин батьків і дітей. Отже, на цьому етапі стосунків між батьком і сином – закриті душі та серця , самотність, відчуження, нерозуміння один одного. Це робить життя сірим, безрадісним, гнітючим, важким. Героям потрібно змінити стосунки, адже людині хочеться відчувати себе щасливою, тому треба не жалкувати часу, відкладати свої турботи і приділяти увагу своїм близьким, приймати людину такою, яка вона є, поважати, співпереживати, відкрито проявляти свою любов.
Вчитель. А тепер давайте звернемось ще до одного моменту
Вчитель. Безмежні морські простори, тривожні крики чайок лише підсилюють відчуття самотності хлопчика, який залишився на березі Червоного моря. Дуже важливо, щоб подолати цей стан допомогли вам ваші близькі люди, ваші друзі й особливо батьки.
Друга група
"- Піднімається вітер, - сказав Деві, як завжди, тихо і надто серйозно".
- "Десь згори почувся приглушений голос сина ..."
"- Що мені робити? - закричав Деві. - Бачиш, що з тобою сталося!"
- У тебе руки ... - почув він невиразний голос Деві ".
"- Знаю, - зло сказав Бен ...
- "... напружене, бліде обличчя сина було спотворено жахом, але він з мужністю відчаю намагався виконати своє завдання".
- "... Послухай, хлопчику, - продовжував Бен із зусиллям".
- "... Бен зрозумів, що треба щось зробити: якщо він помре, хлопчик залишиться один, а про це страшно навіть подумати. Це ще гірше, ніж його власний стан. (Хлопчика не знайдуть вчасно в цьому випаленому начисто краю, якщо взагалі знайдуть).
- "... гримнув Бен як звичайно, але тут же зрозумів, що єдина надія врятуватись, це примусити хлопчика самостійно думати, впевнено робити те, що він повинен зробити)
- «Я тобі скажу, синку, а ти постарайся зрозуміти»
-"Тобі, бідолаха, доведеться все робити самому. Не турбуйтеся, якщо я на тебе закричу. Тут вже не до образ."
- "Він пильно подивився на сина і згадав, що вже давно як слід на нього не дивився ..."
Уперше Бен бачить свого сина іншим: “ він, здається хлопець розвинутий. Справді цей хлопчина був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий і навіть невгамовний характер ”
(Звернути увагу на слово "хлопчик" (як про сторонню людину), потім - "син".)
Висновок: Довгих 10 років батько і син йшли різними дорогами, дивилися в різні боки. Екстремальна ситуація допомогла їм знайти свою дорогу, вийти на неї разом, подивитися один на одного. Мабуть, чи не вперше Бен зрозумів, що відповідає за життя сина. Адже, якщо його не стане, Деві залишиться сам, і хлопчика не скоро знайдуть у цій пустелі, якщо взагалі знайдуть.
Його неуважність пояснюється зайнятістю, пошуками роботи, конфліктними стосунками з дружиною.
Бен зрозумів, щоб врятувати себе і сина, треба знайти шлях до серця, душі, свідомості своєї дитини.
Бен намагається зрозуміти, про що думає син, старається розгледіти вираз його обличчя, підбирає необхідні слова, розмовляє з ним лагідно, не хоче його налякати.
“Треба було навпомацки знайти шлях до пройнятої страхом незрілої свiдомостi дитини», щоб врятувати сина, щоб він залишився живим. "На це варто витратити час…". Бен уважно подивився на сина i пригадав, що давно вже як слід не приглядався до нього”…
Друга група заповнює "Дерево рішень" (IІ ситуація)
Третя група
-"... йому доводилося цілком покладатися на хлопчика"
-"... наближається останній дюйм. І все в руках хлопчика".
-"Зробив! Їй-богу, зробив, - подумав Бен".
-"Розклеївся твій батько, а? - сказав Бен і навіть відчув легке задоволення від такої відвертості. Справа йшла на лад. Він намацував шлях до серця хлопчика ..."
-"... важливо було дізнатися, чи зумів хлопчик що-небудь побачити в своєму батькові).
-"Бен знав: хлопчина зовсім не думає, що було здорово, але прийде час, і він зрозуміє ... До цього варто було докласти руки".
Висновок: Хлопчик вдруге в житті сідає за штурвал літака. Деві в страшенному напруженні веде літак з підказки батька, який постійно втрачає свідомість. Ціною неймовірних нелюдських зусиль хлопчик із честю вийшов з цього важкого випробування. В екстремальних умовах батько і син зуміли зробити найголовніший вчинок в своєму житті – знайти один одного, дістатися до самого серця, хоча це було страшно складно, складно для обох. Віра в сина, підтримка, ласкаві слова, увага Бена дали можливість Деві проявити найкращі якості, на які батько навіть не сподівався: турботу, старанність, хоробрість, рішучість, відповідальність. "На це варто було витратити час…", адже це допомогло їм врятуватися, подарувало життя, віру в те, що вони зможуть бути щасливими, що Бен знайде стежку до серця Деві. Батько вирішує присвятити життя синові, „добратися до самого серця хлопця”, пишатися сином
Третя група заповнює таблицю "Дерево рішень" (III ситуація)
Ось таке «дерево рішень» вийшло у нас з вами.
Учитель: У житті не раз настають вирішальні хвилини і залишаються вирішальні дюйми. Для героїв оповідання такі моменти настали. Але це тільки початок. Зроблено перший крок до розуміння. Нове життя батька і сина попереду.
А тепер настав час з’ясувати, чому новела має таку назву.
У творі останній дюйм – це зовсім маленька відстань, яка розділяла батька і сина, відстань їхньої недовіри, непорозуміння. Ціною величезних зусиль і непоправних втрат цю відстань їм пощастило подолати. Батько відкрив для себе риси характеру та якості, які раніше не бачив у сина, про які навіть не здогадувався. Син побачив, що батько його любить. Ціною надзвичайних випробувань вони знаходять шлях до серця один одного. Цим шляхом вони й будуть намагатися йти в подальшому житті.
Давайте спробуємо розібратись, що відкрило серця батька і сина назустріч одне одному. (Любов, повага, довіра, співчуття, підтримка, увага, щирість, спільні інтереси, турбота, чуйність, діалог)
Групі психологів були дані випереджальні завдання: 1.Надати поради Бену як встановити духовний контакт з сином; 2.Поради Деві, як будувати стосунки з батьком.
Вчитель. Ви прослухали поради наших психологів щодо взаємопорозуміння між батьком і сином. Останнє запитання в анкеті, яку ми проводили, було таке: «Якими би ви хотіли бачити ваші стосунки з батьками?» (учитель зачитує уривки з відповідей учнів)
«Я хотіла б, щоби мої батьки давали мені змогу бути більш самостійною».
«Хочу, щоби батьки довіряли мені, щоби більше розуміли мене».
«Я хотів би, щоби батько любив мене».
«Хочу, щоби батьки ніколи не кричали на мене, допомагали».
«Хочу, щоби батько ставився до мене, як до дорослої людини».
«Хочу, щоби мої стосунки з батьками були більш теплими».
«Хочу, щоб мої батьки більше часу проводили зі мною»
Заключне слово вчителя. Хочу сказати вам, діти, що в сьогоднішньому складному житті ваші батьки також мають багато проблем. Вони зайняті, заклопотані, їм постійно не вистачає часу. Саме тому вони бувають іноді неуважними до вас. Можливо, інколи вам необхідно зробити перший крок назустріч, постаратися зрозуміти своїх батьків, запропонувати спільну справу, що об’єднає вас, щоби врешті – решт ви змогли здолати той останній дюйм непорозуміння, який існує між вами.
«Останній дюйм, який розділяє всіх і все нелегко подолати, але можливо». Оповідання «Останній дюйм» - це своєрідний глибокий роздум про вічні цінності людського життя, про становлення людини, про духовне зближення батьків і дітей. Бажаю вам повного взаєморозуміння з вашими батьками, справжньої духовної близькості.