Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805) «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність.

Про матеріал

Ознайомити із життям та творчістю поета; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст балади; розвивати навички виразного читання, образне та критичне мислення, коментування, висловлення власних думок та вражень; сприяти формуванню гуманістичних ідеалів – свободи, честі, гідності, справедливості.

Перегляд файлу

Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805) «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність.

Мета: Навчальна: ознайомити із життям та творчістю поета; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст балади; розвивальна: розвивати навички виразного читання, образне та критичне мислення, коментування, висловлення власних думок та вражень; виховна: сприяти формуванню гуманістичних ідеалів – свободи, честі, гідності, справедливості.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, тексти балади в різних перекладах.

Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.

Неможливо збезчестити те, що не боїться смерті.

Ж. Ж. Руссо.

Перебіг уроку.

Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

– Виразне читання та переказ балади «Як Робін Гуд став розбійником»

Аналізувати баладу.

Повідомлення учнів про лицарство, лицарський кодекс честі.

II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

Вступне слово вчителя.

Кожне століття – це неповторна сторінка в історії людства. Це ще один крок до пізнання істини, що супроводжується злетами й падіннями, але саме життя невпинно рухається вперед. III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Й. К. Ф. Шиллер народився в добу, в якій почали формуватися нові уявлення про світ, людину, суспільство, про зміст життя та його сенс. Найвищими в житті стають закони розуму. Наука набуває світського характеру. Письменники, філософи, вчені вважають, що несуть людям світло нової істини. Саме тому їх називали просвітителями, а всю добу Просвітництвом.

Найвідомішими представниками цієї доби є Д. Дефо, Дж. Свіфт, Вольтер, Д. Дідро, Й. В. Гете, Ф. Шиллер та ін.

На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про Ф. Шиллера та його творчість, яка є яскравим прикладом доби Просвітництва. (Слайд).

Й. К. Ф. Шиллер народився в сім`ї полкового лікаря у м. Марбаху на території Вюртемберзького герцогства. За традиціями герцогства, батьки віддали сина до «Академії» - закритого навчального закладу, де юнак мав вивчати медицину (оскільки його батько був лікарем). «Академією» опікувався герцог Карл Євген, який полюбляв армію, муштри, тому цей заклад більше був схожий на військовий.

Така атмосфера згубно впливала на вразливого юнака. Єдиною його втіхою було читання творів класиків грецької літератури, а також Шекспіра, Лессінга, Руссо. На навчання припадають і перші літературні спроби та наполеглива праця над драмою «Розбійники».

1780 року Шиллер закінчив медичний факультет і став військовим лікарем. Побоюючись вільнодумства юнака, герцог заборонив йому писати будь-що, окрім медичних творів. Шиллер покидає герцогство, розлучившись із батьком, сестрами, друзями. Починаються його поневіряння, але писати він не припиняє. З-під пера Шиллера виходять драми «Підступність і кохання», «Дон Карлос», ліричні вірші. (Слайд).

Улітку 1787 року Шиллер оселився у невеличкому містечку Веймарі, де жив кумир його юності Й. В. Гете. Згодом вони стали друзями, й уславлений Гете підтримував свого молодшого товариша і морально, й матеріально.

У 1804 року у Шиллера з`являються ознаки невиліковної хвороби, але він продовжує наполегливо працювати, займається філософією. Шиллер вважав, що людина стала надто раціональною, та єдине, що може повернути її на правильний шлях, є мистецтво.

9 травня 1805 року Шиллера не стало. Його урочисто поховали на цвинтарі церкви Св. Якова. Пізніше останки поета були перенесені до склепу веймарських герцогів, де вони лежать і тепер поруч із тілом Гете.

Коментар учителя.

Творчий доробок митця вагомий. Драми «Розбійники» (1781), «Підступність і кохання» (1784), «Дон Карлос» (1787), трагедії «Валленштайн» (1797-1899), «Орлеанська діва» (1801), «Марія Стюарт» (1801), «Вільгельм Телль» (1804», поеми «Пісня про дзвін»(1799), філософська лірика «Боги Греції» (1788), «Художники» (1789), праця з естетики «Лист про естетичне виховання людини» (1795).

У 1797 році Шиллер звернувся до жанру балади. З`являються такі його твори, як «Нурець», «Івікові журавлі», «Рукавичка», «Лицар Торенбург». У баладах поет прагне зрозуміти людське буття, виявити сили, що керують ним, визначити роль гуманістичних ідеалів у житті суспільства.

Робота з літературознавчим словником. Балада – невеликий ліро-епічний твір із драматично напруженим сюжетом.
.Виразне читання балади Ф. Шиллера «Рукавичка».

Слово вчителя. Коментар до твору.

В основу твору покладено розповідь про подію, що начебто відбулася при дворі французького короля Франциска (1515-1547).

Прототипом героя балади став лицар Делорж, про хоробрість і любовні пригоди якого збереглося багато легенд.

У баладі Шиллера історична легенда наближається до реального життя й повністю оповідається, але в поетичній формі. Твір поета нагадує соціально- побутову оповідь із драматичним сюжетом.

Бесіда за змістом прочитаного.

Яке ваше враження від прочитаного?
Хто з героїв привернув вашу увагу?
Чому автор назвав свій твір «повістю»? «Твір нагадує авторську оповідку».

Слово вчителя.

Із ваших повідомлень, які ви підготували на урок, ми дізналися про лицарів і лицарство. Знаємо з історії середньовіччя, що юнаки й зрілі чоловіки доводили свою мужність спочатку в боях із ворогом, потім переважно в поєдинках та турнірах.

Лицарі – сміливі, мужні, відважні люди, котрі готові були у будь-який момент прийти на допомогу всім, хто потерпає.

У словнику В. І. Даля можна прочитати таке тлумачення цього поняття: «Рыцарь- конный витязь дворянского сословия; член рыцарского ордена, братства; честный и твёрдый ратователь за какое-либо дело, самоотверженный заступник».

Свої подвиги вони присвячували прекрасним дамам. Красуні часто були примхливими і хотіли, щоб свою любов їхні лицарі доводили щохвилини, бажано публічно, навіть, якщо вони будуть ризикувати своїм життям і здоров`ям. Але всьому є край. Людина завжди повинна залишатися людиною й цінувати гідність свою та інших.

Пов’язане зображення

Евристична бесіда.

Яким зображено короля? (Опису короля у баладі немає. Читач «бачить» лише його владний знак, що є сигналом початку розваги.
Які звірі зображені? (Лев, тигр, два леопарди).
Подумайте, чи є такий вибір випадковим? (Ні, лев – цар звірів, а тигри й леопард сприймаються як його придворні).
Чи можна говорити про те, які закони моралі панують при дворі? (Жорстокі, адже кинута рукавичка – просто примха).
Подумайте, чи змінюється з часом ставлення Кунігунди до Делоржа? (Так. Спочатку вона з презирством ставилася до Делоржа, а потім обіцяла йому близьке щастя).
Чи кохала Кунігунда лицаря по-справжньому? (Ні. адже кохання покликане захищати, оберігати, а не кривдити й посилати на смерть).

Усне словесне малювання.

Яким ви уявляєте собі Делоржа?

Проблемне питання.

Зі змісту балади відомо, що Делорж – лицар. Як ви думаєте, чи порушив він своїм вчинком закони лицарської честі? (За законами честі, лицар повинен служити своїй дамі серця. Делорж виконав її примху, але зрозумів, як мало його цінують).

Питання.