Конспект уроку за поемою І. П. Котляревського " Енеїда". Зміст поеми, історія її написання. Образи поеми.

Урок української літератури  9 клас

Урок

 «Енеїда» - енциклопедія народознавства. Картини народного побуту у творі. Гумор і сатира в поемі «Енеїда», мова поеми, особливості віршової форми.

Мета:

- Показати багатство змісту  й художність образів поеми, особливості віршової форми, втілення в образах патріотичних почуттів українців.

- Розвиток в учнів уміння аналізувати історичні факти, спостережливість, почуття гумору, допитливість.

          - Виховувати бажання пізнавати історичне минуле і відвідувати свою причетність до минувшими України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: ілюстрації А.Базидевича до твору «Енеїда, підручник, тексти».

ХІД УРОКУ

1. Організований момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
   1. Перевірка домашнього завдання. Робота в парах.
   2. Обговорення планів до характеристики персонажів поеми. Диференційовано-групова робота.

Бесіда з учнями. Метод «Мікрофон».

1. Коли була в перше надрукована «Енеїда»?
2. Як розуміти назву поеми («Енеїда»)?
3. Визначить і поясніть жанр цього твору.
4. Яка тема «Енеїда Котляревського, а яка – «Енеїди» Вергілія?
5. Яка різниця в змісті і сюжеті обох «Енеїд»?

3. Мотивація навчання школярів.

          Оголошення теми, мети та завдань уроку.

4. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
   1. Пояснення вчителя за планом.

1. Стиль «Енеїди» - травестійно-бурлескний.
2. «Енеїда» - справжня енциклопедія народознавства. (Народні гуляння, свята, ігри, танці, звичаї і повір’я, народний одяг і хатня обстановка; називаються десятки народних страв; троянці мають численні українські імена; українські назви дано і багатьом селам, містам, місцевостям; з щирим замилуванням описано святкові розваги, сцени вечорниць і ворожіння та ін.).
3. Перелік страв та напоїв, що їх вживали троянці, свідчить про надзвичайну обізнаність автора щодо народного побуту та української національної кухні зокрема.
4. Цікавий факт: дослідники встановили, що в «Енеїді» згадано більше українських став, ніж у спеціальній праці Миколи Маркевича, виданий 1860 року.
   2. Матеріали для учнівських повідомлень.

Повідомлення 1. (Про описи народного одягу, взуття, народних ігор, танців тощо.) Ось один із численних прикладів. Венера їде на поклін до Нептуна просити, щоб не потопив Енея і його ватагу. Їде вона, як і личить богині, в розкішному ридвані. Кіньми править машталір. Портер його – хоч малюй:

  Була на йому біла свита

  Із шаповальського сукна,

  Тясомкою кругом обшита,

  Сім кіп стоялася вона.

  Набакир шапочка стриміла…

Повідомлення 2. Юнона, збираючись їхати до Еола, «сховала під кибалку мичку», «взяла шнурівку і спідницю». А Венера, відправляючись до «Зевса на ралець», «взяла оціпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий».  На Дідоні бачимо: «кораблик бархатовий, спідницю і корсет шовковий», запаску, червоні чоботи, хустку з вибійки. А до того вона ще й «начепила ланцюжок». В поемі згадується багато народних ігор, наприклад, у свинки, у панаса, у журавля, у хрещика, угрюбуда, у тісної баби, у ворона, у паці, у кітьки крашанками, у жгута, у хлюста, у візка і т.д.

Повідомлення 3. Котляревський подає також відомості про українські народні інструменти, танці. Яскравим підтвердженням цього є сцена, де описано бенкет у Дідони.

Повідомлення 4. Не випало з поля зору українського письменника і образотворче мистецтво. Описуючи наприклад, приготування царя Латина до прийому гостей, він розповідає, якими картинами поспіхом прикрасили царські палати. І подає справжній каталог лубочних картин, що були поширені тоді в поміщицьких будинках, а особливо в селянських хатах.

Повідомлення 5. І.Котляревський з етнографічною точністю описує вечорниці в пеклі, куди Анхіз привів Енея, щоб тут поворожили юнакові, яка доля його спіткає. Так само точно описано обряд ворожіння.

Одним із елементів народності поеми є наявність у ній простих народних імен, носіями котрих є козаки-українці. (Наприклад, імена троянців, що потопилися під час бурі на морі, яких зустрів Еней в підземному царстві.)

3. Робота над текстом твору в малих групах.

1. Знайди епізоди пекла, куди письменник помістив панів.
2. Кого саме він помістив до пекла і чому?
3. Що піддано нищівній критиці в цих епізодах?
4. Як називається таких художній прийом?
   4. Пояснення вчителя.

«Енеїда» є оригінальним твором із системою вирішування. Ця система – силабо-тонічна: в кожному рядку є певна послідовність у чергування наголошених і ненаголошених складів. Система від української бурлескної поезії. Віршовий розмір поеми – ямб. З попередніх класів Вам відомо, що таке строфа. (Повторюване поєднання кількох віршових рядків, пов’язаних між собою римуванням та ритмом.) Відносна закінченість змісту строфи важлива її особливість. Строфа «Енеїди» десятирядкова, і називається вона дециною. Строфа в поемі довга, бо Котляревський намагався зберегти тематичну цілісність описів. (Пейзаж, портрет тощо.) Римування перехресне (1-3; 2-4), парне (5-6; 8-9) і кільцеве (7-9), що надає строфі стрункості. Кількість складів розподілена в рядках так: 9-8-9-8-9-9-8-9-9-8, завдяки чому строфа поеми не лише струнка, а й мелодійна.

5. Закріплення вивченого матеріалу на прикладах уривків з твору.
   1. У чому виявляється травестійно-бурлескний стиль «Енеїди»?
   2. Які засоби гумору вживає автор у цьому творі?
   3. Схарактеризувати багатство художніх засобів поеми.
   4. Вікторина.

ВІКТОРИНА

«Хто з героїв «Енеїди»…»

1. … пропонує супротивникові вирішити суперечку поєдинком, щоб не проливати кров людей? (Еней у сутичці з Турном).
2. … захищаючись від рутульців, готові «до останньої краплі крові свою свободу боронить». (Троянці на чолі з Енеєм).
3. … говорить побратиму, який вирішив пробратись у ворожий стан: «З тобою рад в огонь і в воду…»? (Евріал).
4. … йде на вірну смерть заради «Общого добра»? (Евріал).
5. «… на сутяжників похожі і раді мордовать людей»? (Олімпійські боги, за висловом Зевса).
6. … вмер від горілки, а потрапив до раю, бо був у родинних зв’язках із богами? (батько Енея Анхіз).
7. … по правді не судили

та тільки грошики лупили

і одбирали хабарі? (Судді і підсудки, що потрапили до пекла).

8. … на аршинець на підборний

Поганий продавали крам?

9. … людям грошей не давали

І ставили їх за скотів? (Пани-поміщики).

6. Підведення підсумків уроку. Метод «Мікрофон».
   1. Доведіть те, що «Енеїда» є енциклопедією народознавства.
   2. В чому полягає особливості віршової форми твору.
7. Виставлення оцінок та їх коментар.
8. Домашнє завдання: Виписати  з поеми 8-10 порівнянь, 5-6 метафор, 3-4 прислів’я і з’ясувати їх функції у творі.