Урок української літератури 9 клас
Урок
«Енеїда» - енциклопедія народознавства. Картини народного побуту у творі. Гумор і сатира в поемі «Енеїда», мова поеми, особливості віршової форми.
Мета:
- Показати багатство змісту й художність образів поеми, особливості віршової форми, втілення в образах патріотичних почуттів українців.
- Розвиток в учнів уміння аналізувати історичні факти, спостережливість, почуття гумору, допитливість.
- Виховувати бажання пізнавати історичне минуле і відвідувати свою причетність до минувшими України.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: ілюстрації А.Базидевича до твору «Енеїда, підручник, тексти».
ХІД УРОКУ
Бесіда з учнями. Метод «Мікрофон».
Оголошення теми, мети та завдань уроку.
Повідомлення 1. (Про описи народного одягу, взуття, народних ігор, танців тощо.) Ось один із численних прикладів. Венера їде на поклін до Нептуна просити, щоб не потопив Енея і його ватагу. Їде вона, як і личить богині, в розкішному ридвані. Кіньми править машталір. Портер його – хоч малюй:
Була на йому біла свита
Із шаповальського сукна,
Тясомкою кругом обшита,
Сім кіп стоялася вона.
Набакир шапочка стриміла…
Повідомлення 2. Юнона, збираючись їхати до Еола, «сховала під кибалку мичку», «взяла шнурівку і спідницю». А Венера, відправляючись до «Зевса на ралець», «взяла оціпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий». На Дідоні бачимо: «кораблик бархатовий, спідницю і корсет шовковий», запаску, червоні чоботи, хустку з вибійки. А до того вона ще й «начепила ланцюжок». В поемі згадується багато народних ігор, наприклад, у свинки, у панаса, у журавля, у хрещика, угрюбуда, у тісної баби, у ворона, у паці, у кітьки крашанками, у жгута, у хлюста, у візка і т.д.
Повідомлення 3. Котляревський подає також відомості про українські народні інструменти, танці. Яскравим підтвердженням цього є сцена, де описано бенкет у Дідони.
Повідомлення 4. Не випало з поля зору українського письменника і образотворче мистецтво. Описуючи наприклад, приготування царя Латина до прийому гостей, він розповідає, якими картинами поспіхом прикрасили царські палати. І подає справжній каталог лубочних картин, що були поширені тоді в поміщицьких будинках, а особливо в селянських хатах.
Повідомлення 5. І.Котляревський з етнографічною точністю описує вечорниці в пеклі, куди Анхіз привів Енея, щоб тут поворожили юнакові, яка доля його спіткає. Так само точно описано обряд ворожіння.
Одним із елементів народності поеми є наявність у ній простих народних імен, носіями котрих є козаки-українці. (Наприклад, імена троянців, що потопилися під час бурі на морі, яких зустрів Еней в підземному царстві.)
«Енеїда» є оригінальним твором із системою вирішування. Ця система – силабо-тонічна: в кожному рядку є певна послідовність у чергування наголошених і ненаголошених складів. Система від української бурлескної поезії. Віршовий розмір поеми – ямб. З попередніх класів Вам відомо, що таке строфа. (Повторюване поєднання кількох віршових рядків, пов’язаних між собою римуванням та ритмом.) Відносна закінченість змісту строфи важлива її особливість. Строфа «Енеїди» десятирядкова, і називається вона дециною. Строфа в поемі довга, бо Котляревський намагався зберегти тематичну цілісність описів. (Пейзаж, портрет тощо.) Римування перехресне (1-3; 2-4), парне (5-6; 8-9) і кільцеве (7-9), що надає строфі стрункості. Кількість складів розподілена в рядках так: 9-8-9-8-9-9-8-9-9-8, завдяки чому строфа поеми не лише струнка, а й мелодійна.
ВІКТОРИНА
«Хто з героїв «Енеїди»…»
та тільки грошики лупили
і одбирали хабарі? (Судді і підсудки, що потрапили до пекла).
Поганий продавали крам?
І ставили їх за скотів? (Пани-поміщики).