Конспект уроку за творчістю Т. Шевченка

Тема: Тарас Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство. «Садок вишневий коло хати» - перлина пейзажної лірики.

Мета: розповісти учням про Тараса Шевченка, його дитинство, пригадати відомості про Україну часів

 Т. Шевченка, познайомити дітей із перлиною пейзажної лірики поета; удосконалювати вміння виразно читати вірші; виховувати почуття прекрасного та здатність отримувати естетичну насолоду від прочитаних поезій.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, прикрашений рушником; калина, колоски жита, свічка, виставка його творів на столі під портретом; фонозаписи віршів; вислови про поета; репродукції пейзажів українських письменників; мультимедійна дошка для презентації.

Міжпредметні зв’язки: етика, образотворче мистецтво: картина Т. Шевченка «Селянська родина»; історія України: кріпаччина; музичне мистецтво: Я. Степовий «Садок вишневий коло хати», запис «Не на шовкових пелюшках» у виконанні Ганни Петрівни та Оксани Миколаївни.

Хід уроку

Епіграф.

                  … В сім’ї великій,

                              У цвіту садів прекрасних

                       Буде жити він вовіки

                                      Як безсмертний наш сучасник.

                                                                   М. Рильський

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель.

•          Діти, з яким настроєм ви прийшли на урок? Дайте відповіді, скориставшись смайликами, які лежать у вас на партах. Я теж трохи хвилююся, але й радію: адже кожне нове знайомство чи нова зустріч відкриває мені щось нове.

Сьогодні ми з вами поговоримо про видатну постать і гордість України, її велич і славу – Тараса Григоровича Шевченка. У цього великого поета народ вчиться любити правду і ненавидіти несправедливість та лицемірство, самовіддано служити рідному краю,.

Пропоную послухати уривки із його віршів «Сон» і «Княжна».

Читання під музику.

а) Уривок із поеми «Сон»:

… Світає.

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились, тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа, розмовляють з полем.

 

б) Уривок із поеми «Княжна»:

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина

Віти розпустила…

А над самою водою

Верба похилилась.

 

Бесіда за питаннями. 

•           Яке враження справила на вас поезія?
•           Які картини ви уявили, слухаючи їх?
•           Що, на вашу думку, об’єднує ці твори?

 (Це пейзажні вірші, бо у них зображено картини природи).

•           Хто автор цих віршів?

Вчитель. Такою зберіг у пам’яті Україну Т. Шевченко. Такою побачив її розкішну природу і після довгої розлуки.

•           А з чим у вас асоціюється слово «Україна»?

Послухайте фрагмент повісті С. Васильченка «Широкий шлях» і скажіть, якою була Україна часів Т. Шевченка:

«Україна… В одному вже тільки слові і для нашого уха і навіть уха чужинців ціла музика смутку і жалю…

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна – це марні, обшарпані, голодні люди… Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть… Україна – це царське та панське безмежне свавілля. Праця до сьомого поту…

Світяться злидні.

Україна – розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…».

 

•           Розкрийте зміст уривка.

 

ІІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку

Саме у такій, кріпацькій, пригнобленій національно і соціально Україні народився Т. Г. Шевченко.

(Оголошую тему уроку, учні записують у зошити).

•          Чого ви очікуєте від нашої зустрічі із поезією Кобзаря, що хочете збагнути,чим збагатитися, про що дізнатися?
•          А зараз я запрошую до столу самого Т. Шевченка, роль якого зіграє … Решта учнів класу будуть журналістами. Отже, пропоную вам «Інтерв’ю з письменником».

«Інтерв’ю з письменником».

•           Шановний Тарасе Григоровичу, розкажіть про своє дитинство. (Народився в с.Моринці, що на Черкащині в сім'ї селянина-кріпака Григорія, поміщиком якого був Енгельдгардт.  Через 2 роки родина переїхала до села Кирилівки, де у тяжких злиднях, у неволі минало моє дитинство.)
•           Скільки у вас було братів і сестер? (У нашій родині було шестеро дітей: я, 2 брати -  Микита, Йосип і 3 сестри – Катерина, Марія і  Ярина.)
•           Скільки вам було років, коли ви залишилися сиротою? (Коли мені було 9 років померла моя мама, в 11 залишився круглим сиротою.)
•           Чим ви захоплювалися у дитинстві? (У дитинстві я дуже любив писати і малювати. Ще з малку крейда і вуглинка були для мене неабиякою радістю. Бувало заховаюсь у бур'яні і на маленькому клаптикові паперу складав вірші або малював.)
•           Чому ви пішли до дячка Богорського за «школяра-попихача»? (Вчитися. Там я рубав дрова, носив воду школярам, а пізніше, став ходити читати псалтир над покійниками. Довго терпів знущання п’яного дячка, аби тільки вчитися, та все-таки не витримав і утік від нього.)
•           У якому році ви стали козачком пана Енгельгардта? (У 1829р.)
•           Що входило у ваші обов’язки? (Сидіти біля дверей панської кімнати і ждати, поки пан гукне подати вогню, щоб закурити люльку чи налити води. Та й тут не покидала мене пристрасть до малювання: крадькома змальовував олівцем картини, що прикрашали панські покої.)
•           Яка пригода трапилася з вами у Вільно? (Пан з панею поїхали на бал. Я засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платова, учасника Вітчизняної війни 1812 року. Так захопився улюбленою роботою, що не чув, як пани повернулися додому. Пан розгнівавшись , з великою жорстокістю нам’яв  мені вуха. Наступного дня наказав кучеру добре мене відшмагати.

Але згодом пан віддав мене на навчання до художника Ширяєва.)

•           Хто допоміг вам стати вільним? (Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду  зустрів земляка -  художника Івана Сошенка, який познайомив мене з видатними діячами російської й української культур (К. Брюловим, В. Жуковським, Є. Гребінкою та ін..). )
•           22 квітня 1838 року вони спільними зусиллями викупили мене з кріпацтва за 2 500 рублів.
•           Який навчальний заклад ви закінчили?(Академію мистецтв у м. Петербург.)
•           Як називалася ваша перша книга поезій і в якому році вона вийшла? («Кобзар», по неї входило 8 творів, але згодом вона була доповнена і перевидана у 1960р.)
•           За що вас було заарештовано? (1845 року я повернувся в Україну. 1846 року вступив до таємної політичної організації – Кирило-Мефодіївського братства, члени якого ставили собі за мету скасувати кріпацтво. На жаль, це товариство через рік було розгромлене, а його члени заарештовані.)

            (Подякували «письменнику» за інтерв'ю).

 Вчитель. З малих років у Тараса виявився гострий, допитливий розум. Так, наслухавшись народних повір’їв про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він ходив їх шукати, хотів на них подивитися.

 Літературна композиція за твором С. Черкасенка «Як Тарас ходив до залізних стовпів».

•          За сміливе, мужнє слово влада позбавила Шевченка навіть права жити на рідній Україні.

А тепер, діти, уявіть холодні темні мури Петроплавської фортеці. Тут під слідством перебуває Шевченко. Він щойно побував в Україні, відвідав рідне село. В Україні його й заарештували. Спогади про поїздку малюють в уяві милі серцю місця. І народжується 1847 року вірш, якому судилося стати шедевром.

Виразно читаю напам’ять вірш «Садок вишневий коло хати».

•           Яким уявили ви весняний вечір в українському селі?
•           Що почули ви, слухаючи вірш? Зверніть увагу: в природі немає нічого потворного і навіть гудіння хрущів нагадує музику.
•           Якими почуттями було переповнено серце автора, коло він творив поезію?
•           Чи передалися вони вам? Постарайтеся виразити свої почуття читаючи текст.

 

Учні читають вголос текст.

 

Вчитель. Вірш «Садок вишневий коло хати» вважають шедевром світової пейзажної лірики. Чому? Знайдіть у вірші приклади порівнянь, метафор, епітетів.

(Унікальність поезії «Садок вишневий коло хати…» в тому, що вона майже не має художніх засобів.)

Після невеликого дослідження учні дійдуть висновку, що у творі немає художніх засобів, за винятком кількох пестливих слів. Секрет – в асоціюванні (образи в уяві), тобто природному зв’язку між картинами).

Вчитель. Коли ви, діти, читали цю поезію, у вашій уяві виникали зорові та слухові образи. Ще раз повернемося до поезії, виділимо зорові та слухові образи. Записуючи в зошити і нумеруючи міні-картини.

1. Садок вишневий коло хати, - зоровий
2. Хрущі над вишнями гудуть. – слуховий.

І так кожен рядок.

 Після цього умовно ділю клас  на художників та композиторів.

Перші – словесно оживлять один із зорових образів у деталях.

Другі – придумають мелодію до твору.

Вчитель. Давайте послухаємо цей вірш на музику Я. Степового.

Оцінюю юних художників і композиторів.

ІV. Підбиття підсумків.

Учитель звертає увагу на композицію.

 Вчитель. Зверніть увагу на представлену композицію: калину, колоски жита, свічку і твори Кобзаря.

 

•           Чим є калина для України? (національним символом)

            Жито є символом життя. Шевченко любив Україну понад усе і мріяв, щоб вона була вільною, незалежною і його мрії здійснилися.

 І якщо ми з вами будемо її любити так, як любив її Шевченко, то Україні жити і процвітати. А вогник цієї свічки нехай спалахне у вас іскоркою любові до поетового слова.

 

1. Чи збагатили ви свої знання під час заняття?
2. Чи справдилися ваші очікування від уроку?

 

VІ. Домашнє завдання

 Вивчити напам’ять вірш «Садок вишневий коло хати», проілюструвати зорові картини.