Презентація до уроку "Україна в житті та творчості зарубіжних письменників"

Семибарвна, як райдуга в небесах, -І все ж єдина. Вікова – у горах, зелених лісахІ при долинах…Виноградні ділянки – потонеш, П’янять, як дурман,Хвилі жита – не прози – Поезії океан…Єміліан Буков. Такою бачили Україну письменники різних країн і різних епох.

З Україною у серціУкраїна в житті та творчості зарубіжних письменників

Павло Грабовський написав рядки, які й сьогодні змушують замислитися над долею нашої країни: Мій рідний краю, де ми, що ми?Чи ти зірнеш коли ясніш,Чи мовчки в темряві загаснеш?Чи є над тебе де сумніш,Чи є над тебе де нещасніш?

Проспер Меріме. Велике значення для пізнання України, її сучасного і минулого мали для письменника історичні праці М. Костомарова, художня література: твори М. В. Гоголя, Марка Вовчка. Проспер Меріме. Микола Костомаров. Микола Гоголь

Проспер Меріме написав низку праць про історію українського народу «Українські козаки та їхні останні гетьмани», есе «Богдан Хмельницький». У 1869 році під впливом досліджень письменника Французький Сенат ухвалив вивчати в школах Франції курс історії України. Меріме володів українською мовою, приятелював з Марком Вовчком. Проспер Меріме захоплювався творчістю української письменниці. Працював над перекладами «Народних оповідань» на французьку мову.

Гоголь і Україна"... В цьому краю Гоголь відчуваєтьсяяк реальна, земна людина...адже він починався саме звідси,від цього повітря,від цих широких шляхів,полів та долин..."Олесь Гончар

Російською мовою розповів про Україну на весь світ Микола Васильович Гоголь М. В. Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року в селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Василівка. Навчався в Полтавському училищі, а згодом - у Ніжинській гімназії вищих наук. М. В. Гоголь. СорочинціВасилівка. Ніжинська гімназія

Особливою любов’ю були оспівані письменником Великі Сорочинці, Диканька, Миргород, Василівка-Яновщина... Згадуючи про них, ми мимоволі звертаємося до творчості М. В. Гоголя. Великі Сорочинці. Такий вигляд мав будинок, у якому народився М. В. Гоголь. Портрет матері письменника Марії Іванівни Гоголь та батька Василя Опанасовича Гоголя-Яновського

Велику роль у формуванні майбутнього письменника відіграв Ніжин. Дванадцятирічного Гоголя привезли в Ніжин до гімназії вищих наук, яку ще називали ліцеєм. Тут уперше він вийшов на сцену, зігравши роль дуже старого діда, написав п'єсу з українського життя. Ніжин став духовною і творчою колискою письменника. Будинок у Ніжині, де письменник читав свій перший твір. Ніжин. Грецька церква, згадувана М. В. Гоголем

Не випадково, мабуть, тут встановлено перший пам'ятник Гоголю, створений ще 1881 року талановитим українським скульптором Парменом Забілою, відкрито перший музей Гоголя, зібраний у стінах ліцею студентами Історико-філологічного інституту.

Мріючи про літературну діяльність, 1828 року Гоголь поїхав до Петербурга. Тільки ближче ознайомившись з літературним життям Петербурга, начитавшись російських літературних журналів, юний Гоголь зрозумів парадоксальну річ: поки він, корінний українець, писав про Німеччину, якої не знав, росіяни описували «поетичний край» - Україну, якої вони не знали... Звідси й запитання: «Чи знаєте ви українську ніч?»

Чи знаєте ви українську ніч?

М. В. Гоголь неодноразово приїздив на Україну. Двічі побував в Одесі. З особливою любов’ю і теплом писав про Київ: «Я захоплююсь заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір’їв, пісень!» Природа України чарувала письменника своєю неповторною красою. Українські степи. Дніпро. А. Куїнджі. Українська ніч

Усе життя М. В. Гоголя було тісно пов’язане з Україною, її історією, традиціями та звичаями, що знайшло свій відбиток у творах письменника: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», «Тарас Бульба».

«Знаю, що ім’я моє після смерті буде щасливішим від мене …»Тарас Шевченко. Гоголю. За думою дума роєм вилітає, Одна давить серце, друга роздирає, А третяя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може, й Бог не бачить. Кому ж її покажу я, І хто тую мову Привітає, угадає Великеє слово? Всі оглухли – похилились В кайданах… байдуже… Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже…

Шолом-Алейхем і Україна«Я – єврейський народний письменник»

У Переяславі народився класик єврейської літератури Шолом-Алейхем (що в перекладі означає «мир вам»). Справжнє прізвище, ім'я, по батькові — Рабинович Шолом Нохумович. Вибір псевдоніма був невипадковим, адже твори Шолом-Алейхема – повісті, романи, новели, оповідання, п'єси – із щирою посмішкою йдуть до читачів, як слова вітання і доброзичливості.

Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабинович) Шолом-Алейхем – єврейський письменник. Народився 18 лютого 1859 року в місті Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області). Дитячі роки минули у містечку Воронькові Полтавської губернії. У 1880-1882рр. працював рабином у Лубнах. У 1883-1887рр. жив і працював у Білій Церкві. У 1887-1890рр., 1893-1905рр. жив у Києві. Після пережитого в 1905 році єврейського погрому емігрував за кордон. Шолом-Алейхем. Меморіальна дошка на будинку в ОдесіМеморіальна дошка на будинку у Львові, в якому у 1905 р. жив письменник Шляхами України: Переяслав. Київ. Лубни. Полтава. Суми. Харків. Вінниця. Одеса. Львів

Брат письменника Вольф Рабинович пише, що молодий Шолом-Алейхем "виявив великий інтерес до українського фольклору і української поезії". "Коли я писав мої вірші,- розповідав Шолом-Алейхем,- я ... шукав "Кобзаря", цю пісню пісень Шевченка... Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно, і ось тепер бачу, що заплатив би найвищу ціну навіть за одну його “Катерину”…

Творчість Шолома-Алейхема підняла єврейську літературу на рівень світової. Найбільш відомі твори письменника «Хлопчик Мотл», «Тев’є-молочник», «Пісня над піснями» перекладені багатьма мовами світу. Музей Шолома- Алейхема в ПереяславіПам’ятник Шолому-Алейхему в КиєвіПам’ятна монета «Шолом-Алейхем»

13 травня 1916 року Шолом-Алейхем помер у Нью-Йорку. Його поховали у чужій землі, згідно із «Заповітом»: «Хай мене поховають не поміж аристократів, вельмож чи багатіїв, а серед звичайних людей, робітників, разом зі справжнім народом, щоб пам'ятник, який згодом спорудять на моїй могилі, прикрасив непоказні надгробки навколо мене, а непоказні могили прикрасять мій пам'ятник, як простий і чесний народ за мого життя був окрасою свого народного письменника».

Володимир Короленко Володимир Короленко народився 15 липня 1853 року в Житомирі. У Рівному навчався в місцевій гімназії. Останні двадцять років провів у Полтаві. В. Короленко. Міста, в яких проживав письменник: Житомир. Полтава. Харків. Рівне Меморіальна дошка на будинку в ХарковіПам’ятник Короленку в Житомирі

«У Полтаві чудово і все місто, наче один сад, що у вересні тут ще зовсім тепло, погода сонячна...". Роки життя Володимира Галактіоновича у Полтаві були наповнені інтенсивною творчою роботою, громадською діяльністю. Будинок, де жив письменник став центром культурного життя в місті.

Українські мотиви звучать у багатьох творах Володимира Короленка: «Сліпий музикант», «Судний день», «Історія мого сучасника», «Ліс шумить», «У поганому товаристві», «Без язика».

Пауль Целан. Чаклун поезії другої половини XX ст., творець «абсолютного вірша» і винахідник «мови оніміння», «сліпуча комета Галлея» і «поет III тисячоліття»

Пауль Целан (Пауль Анчель) Ніколи не забуду буковинських криниць, цих вічних витоків життя, скрип їхніх ковб звучатиме для мене неземною музикою… Пауль Целан Літературознавець, дослідник творчості Целана, Петро Рихло пише: «Загадкою було його життя. Загадкою було те, що він став німецькомовним поетом, хоча ріс і навчався в краї, який був заселений переважно українцями…»

Чернівці. Будинок, в якому жив поет Пауль Целан – єврейський німецькомовний поет і перекладач. Народився у Чернівцях 23 листопада 1920 року. Навчався в місцевій народній школі, греко-латинській гімназії, Чернівецькому університеті (вивчав романські мови). Під час Другої світової війни втратив батьків, які загинули у концтаборі. У 1948 році назавжди покинув Україну. Трагічні події Другої світової війни стали провідною темою творчості Пауля Целана. Головні образи лірики поета – мати та Україна. Найбільш відомий вірш - «Фуга смерті». Поезія присвячена темі Голокосту.

Твори Пауля Целана на українську мову перекладали Василь Стус, Микола Бажан, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн, Марко Білорусець, Леонід Череватенко. В. Стус. М. Бажан. П. Рихло. М. Білорусець. У 1992 році Іван Салевич створив пам’ятник Паулю Целану, який було встановлено у Чернівцях.

Адам Міцкевич«Країна розкошів прослалась наді мною – вгорі - блакить ясна, тут – лиця чарівні,» – так писав про Україну видатний польський поет Адам Міцкевич. Шляхами. України: Київ Стеблів Одеса Крим Харків

Харків. Знайомство з П. Гулаком-Артемовським. Стеблів. Флігель садиби Головінських, в якому зупинявся Адам Міцкевич. Одеса. Рішельєвський ліцей, в якому працював А. Міцкевич

Бахчисарайський фонтан 1925 рік… Адам Міцкевич з Одеси виїжджає в Крим. Природа та історія Криму надихнула поета на створення збірки «Кримські сонети». Гробниця ПотоцькоїКрим. Гора Аю-Даг

Адама Міцкевича причарувала волинська природа, яку він також оспівав у своїй творчості. На матеріалі слов’янської історії та народних легенд була написана балада «Світязь». Волинь. Озеро Світязь

Адаму Міцкевичу встановлено пам’ятники в багатьох містах України. Пам’ятник у Львові (скульптор Антон Сулима-Попель, 1905рік) вважають одним з найкращих не тільки в Україні, а й в усьому світі. Пам’ятник Міцкевичу в Івано-Франківську. Пам’ятник Міцкевичу у ЛьвовіПам’ятник Міцкевичу в Одесі

Оноре де Бальзак «Прекрасний край, мешканці якого самі не знають, серед якої краси живуть»,- так писав про Україну французький письменник Оноре де Бальзак. Оноре де Бальзак. Евеліна Ганська. Бальзак і Україна: Верхівня. Бердичів. Житомир. Львів. Дубно. Київ. Радивилів

«Я побачив малий Лувр, грецьку святиню, позолочену призахідним сонцем, що височіла над долиною, третьою долиною по дорозі від кордону», - таке залишив нам враження про село Верхівня Оноре де Бальзак.

У березні 1850 року в Бердичеві відбулося вінчання Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської. Костьол Святої Варвари в Бердичеві, в якому вінчалися Бальзак і Ганська. Верхівня. Родовий маєток Ганських

Палац Ганської. Верхівня. Парковий місток. Гість із Франції знайомиться з побутом Верхівні, її природою і детально розповідає про це в листах до Парижа друзям і рідним, захоплюється майстерними кріпаками Ганської, занотовує 77 способів виготовлення хліба. Місцем його частих прогулянок був парк навколо палацу. Доріжки в ньому були вимощені червоними цеглинами, що давало можливість мандрувати ними навіть після дощу. Через яр у парку було перекинуто місток — все це збереглося у Верхівні й донині.

Враження від України, зміни в особистому житті надихнули Бальзака на написання нових творів: роману «Селяни», нарису «Лист про Київ», драми «Мачуха», повісті «Зворотній бік сучасної історії». Пам’ятник Бальзаку в БердичевіУ 2011 році в Бердичеві відкрито пам’ятник Оноре де Бальзаку (скульптор Василь Фешенко).

У 1847, 1848, 1850 роках Оноре де Бальзак відвідав Київ, який назвав «Північним Римом»: "І ось нарешті я побачив Північний Рим, татарське місто з трьомастами церквами, багатствами Лаври і Святою Софією... А навкруги — українське степове безмежжя. Зовсім не зайве ще хоч раз на це подивитися".

Райнер Марія Рільке. Орфей ХХ століття, непересічний австрійський письменник Райнер Марія Рільке про Україну дізнався з вуст коханої, чарівної жінки Лу Андреа Саломе, а, побачивши нашу країну, полюбив її назавжди.

Австрійський поет Райнер Марія Рільке двічі побував в Україні (1899 рік, 1900 рік). Подорожі Україною пробудили інтерес письменника до історії Київської Русі, а також до козацької доби. Подорож Україною: Київ. Канів. Харків. Полтава. Кременчук. Райнер Марія Рільке. Луїза Андреа Саломе

Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, собор Святого Володимира справили на Рільке незабутнє враження. Києво-Печерська лавра. Собор Святого Володимира

У Києві Рільке цікавиться українським живописом, захоплюється картинами Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, Миколи Ярошенка, Іллі Рєпіна. Д. Левицький. В. БоровиковськийІ. Рєпін. М. Ярошенко

В Україні Рільке написав: збірки «Книга годин», «Часослов», «Розповіді про Господа Бога»;цикл «Книга про чернече життя»;вірші «В оцім селі стоїть останній дім…», «Карл XII, король шведський, мчить по Україні»; оповідання «Як старий Тимофій умирав співаючи», «Пісня про Правду». У 1902-1904 роках Рільке працював над перекладом «Слова о полку Ігоревім».

На Україні Рільке відкрив для себе поезію Т. Г. Шевченка, відвідав могилу поета у Каневі.

Рільке зустрів в Україні дивних людей — кобзарів, перед якими схиляв голову. І тоді народився рядок: "Пригорнись душею до Вкраїни..."

Райнер Марія Рільке чув багато розповідей про кобзарів, особливо його вразила історія життя Остапа Вересая. Образ відомого українського кобзаря, трагічна доля нашого народу надихнули письменника на створення оповідання «Пісня про Правду». Остап Вересай

Генріх Белль Генріх Белль – німецький прозаїк і публіцист, лауреат Нобелівської премії. Як солдат Східного фронту влітку 1943 р. Белль перебував на території України. У його пам’яті назавжди залишилися такі географічні назви: Галичина, Волинь, Львів, Одеса, Херсон, Коломия, Стрий. У Галичині, біля Стрия, гине Андреас - головний герой повісті «Поїзд приходить вчасно». Спогади Генріха Белля про Львів: «Львів гарний… Вулиці тут такі, як у всіх великих містах світу. Широкі, елегантні, пологі сумні вулиці з блідо-жовтими будинками, які здаються вимерлими, а на вулицях повно людей».

Генії ходили вулицями Львова…Оноре де Бальзак. Генрік Сенкевич. Етель Ліліан Войнич. Генріх Белль. Шолом Алейхем. Джеймс Олдрідж. Станіслав Лем. Ярослав Гашек

Напророчив незалежне майбутнє України у своїй поемі. Та що ж! цей труп живий, що повзаючи гине. Колись ще буде народом України. Звеличений як князь;

І в мені частка України

Зарубіжні письменники, які підтримали Україну. Йоанна Яґелло. Марія Парр. Стівен Кінг. Ольга Токарчук. Джоан Роулінг

Учітеся, брати мої, думайте, читайте. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь Т. Г. Шевченко

Домашнє завдання. Написати есе «Україна в серці кожного …»