ТЕРНОПІЛЬСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА №2
ІМЕНІ МИХАЙЛА ВЕРБИЦЬКОГО
Конспект відкритого уроку на тему:
«Розкриття художньо-музичного образу твору
учнем гітаристом»
Викладача
Тернопільської музичної щколи № 2
Ім. М. Вербицького
Августин Ірини Миколаївни
Мета уроку:
Максимально активізувати творчу фантазію і образне мислення учня за допомогою освоєння музично-технічних навичок на прикладі двох різнохарактерних творів(В.Єрзунов «Фламінго», А.Бойко «Ніч яка місячна»).
Завдання:
Навчальні:
Розвиваючі:
Виховні:
Хід уроку:
1.Початковий етап.
Підготовка робочого місця, настройка інструменту, прийняття правильної посадки.
Завдання вчителя – підготувати учня психологічно до відкритого уроку; створити доброзичливу, що налаштовує до творчості, атмосферу, зацікавити темою уроку, налаштувати учня на активну роботу.
Знайомство з планом уроку:
1.Гра вправ і гам для розігріву виконавського апарату;
2.Перевірка домашнього завдання;
3.Основна тема уроку;
4.Закріплення навчального матеріалу;
5.Домашнє завдання;
На початковому етапі уроку даємо ученеві завдання зіграти в повільному темпі вправу «гусениця» і гаму e-moll, контролюючи якість звуковидобування.
2.Перевірка домашнього завдання
У роботі твір В.Єрзунова «Фламінго». Вдома слід було відпрацювати в повільному темпі з’єднання всіх музичних фраз п’єси, особливо приділити увагу фрагментам, що викликають труднощі (виконання барре, флажолета). Постійно контролювати чистоту звуковидобування, артикуляцію, cлідкувати за правильністю посадки.
Завдання викладача на даному етапі – допомогти учневі «побачити» твір вцілому, зрозуміти його форму. Для цього пропонується спочатку візуально проаналізувати нотний текст, визначити кульмінацію, виконати твір від початку до кінця в єдиному темпі. У разі «нерівності» виконання, учень грає під метроном, з власним рахунком.
Завдання викладача, не перебиваючи уважно вислухати учня, потім зазначити найбільш вдалі моменти в його виконанні. Пропонуючи йому самому проаналізувати власне виконання, можна поступово перейти до обговорення менш вдалих фрагментів і спробувати їх виправити, ретельно опрацьовуючи матеріал у повільному темпі.
3. Основний етап
Мета основного етапу – активізувати творчу фантазію учня. Завдання викладача – викликати зацікавленість дитини до твору, відкрити нові перспективи його виконання. Такий емоційний стан учня буде позитивно впливати на старанність, сприяти цілеспрямованій наполегливій роботі над звуком, темпом, нюансами, штрихами. У результаті такої роботи твір прозвучить більш яскраво, осмислено.
Учневі пропонується намалювати в уяві картину морського вечора, пофантазувати. Щирий відгук, зацікавленість викладача у відповідях учня створюють у дитини емоційну чуйність і комфортні психологічні умови для успішного вирішення складніших завдань, поставлених викладачем.
Визначившись із зоровим образом, можна перейти до характеристики виконання п’єси (слід звернути увагу на артикуляцію, грати м’яко, дбайливо, щоб передати відповідний образ). Дуже важливо поговорити з дитиною про те, що відчуває людина коли бачить фламінго (тривогу, страх, боязнь темряви або умиротворення),адже саме почуття та емоції роблять виконання музики живим і знаходять відгуки у слухачів.
На даному етапі учневі пропонують знову виконати п’єсу,подумки підкріплюючи гру створеними художніми образами. Викладачеві обов’язково необхідно похвалити учня за більш проникливе виконання твору (окремих фраз, або кульмінації), зміцнюючи тим самим у дитини впевненість виконавця і мотивуючи на творчість.
А.Бойко «Ніч яка місячна». На попередньому занятті учневі пропонували за допомогою мережі інтернет послухати пісню у різних виконаннях та підготувати невелике повідомлення на тему укр. нар.пісень. Продовжити роботу над текстом твору, В повільному темпі над окремими пасажами.
На першому етапі роботи над п’єсою –в ході бесіди зацікавити учня у виконанні цього твору, згадати слова пісні.
Переходимо до основного етапу. Пропонуємо дитині пофантазувати на тему даного твору та скласти зоровий образ.
Наступний етап – виконаня учнем твору з потрібним емоційним настроєм. Ретельний художньо-теоретичний розбір досліджуваного твору стимулює інтерес, активізує емоційне ставлення до нього. На цьому етапі створений від початку художній образ отримує свій розвиток, знаходить більш чіткі фарби, стає об’ємним, живим.
Завдання викладача – не відходячи від створеного образу, допомагати учневі долати труднощі технічного характеру.
4. Закріплення навчального матеріалу
Для закріплення даного матеріалу розберемо п’єсу А.Бойко «Вальс». Викладач виконує твір, учень стежить по нотах за виконанням.
Завдання учня – самостійно виконати художньо-теоретичний розбір п’єси. Згадати, що таке вальс, які його особливості. Визначити фрази, кульмінацію, технічні складності, вказати взаємовідносини танцюристів, розповісти про характер виконання п’єси, про почуття емоції героїв, тощо.
Завдання викладача – закріпити навичку самостійного аналізу досліджуваного твору.
Підвищувати самооцінку дитини, відзначаючи найбільш вдалі моменти. У разі «скутості» учня. Викладачеві слід ставити додаткові запитання, ілюструвати на інструменті музичні фрагменти, пояснюючи і показуючи їх емоційне забарвлення.
На завершення уроку дуже важливо підвести підсумок виконаної на уроці роботи. Усвідомлюючи важливість художньо-емоційного забарвлення та відтворення образу виконуваної музики, твір, який виконувався учням, знайде об’ємне звучання, наповниться змістом, переживаннями. Юний музикант швидше знайде духовний зв’язок з навколишнім світом. Підвищить свій інтелект.
5.Домашнє завдання
1.Продовжити роботу над творами, додаючи в виконання емоційно-художнє забарвлення.
2.Назвати не менше п’яти прикметників або словосполучень, що характеризують кожний твір(включаючи: тихо, голосно, сумно, весело).
3.Переглянути в інтернеті фрагменти виступів виконання творів над якими працювали на уроці.Завдання можна виконувати разом з батьками. Це зміцнить психологічний та емоційний зв’язок у сім’ї.
Мета викладача – закріпити знання та уміння, отримані на уроці.