Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку "Подорож до Королівства настрою"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект заняття

з дітьми старшого дошкільного віку

 

 

 

         Тема: Подорож до Королівства Настрою

 

 

 

                                                             Підготувала та провела

                                                             практичний психолог ДНЗ №27 «Зірочка»

                                                             Снегірьова Н.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТА: Сприяти створенню позитивного чуттєво-тактильного та емоційного контакту дітей і психолога, дітей між собою, створення атмосфери теплого спілкування між усіма учасниками процесу.Закріпити знання дітей про різні види настрою людей і дітей, про залежність певних емоційних станів від життєвих ситуацій, про те, що своїми емоціями в поведінці слід керувати.

Розвивати вміння дітей відтворювати самостійно характерні особливості виразу обличчя, міміки, жестів людей згідно словесної інструкції. Допомогти дітям особистісному, інтонаційному самовираженню свого внутрішнього емоційного “Я” через гру – драматизацію казки.

Продовжувати формувати у дітей елементарні навички психоконтролю, релаксації, саморегуляції вольових зусиль та своїх емоцій. Виховувати у дітей доброту, любов та повагу один до одного в міжособистісному спілкуванні.

 

Хід.

 

Звучить ніжна мелодія. Діти заходять до залу і стають поряд з психологом.

1. Привітання.

- Усміхніться, любі діти, гостям нашим шліть привіти.

 Сьогодні будемо малята ми з вами подорожувати, а щоби настрій був чудовим,

 хай кожен скаже добре слово.

Діти стають в коло і, дивлячись  в очі, вітають один одного лагідним ім’ям і милою посмішкою.

- А зараз давайте привітаємося своїми долоньками. Ви відчуваєте долоньками тепло своїх друзів і передаєте їм своє тепло, яке є в вашому серденьку.

2. Розминка.

Психотренінг “Тепло серденька-сонечка”.

- Діти, від ваших сердечок зараз йде проміннячко, а це значить, що в вашій душі є сонечко. Промінчики вашої любові, посмішки йдуть від вашого сердечка.

Ось зараз притуліть серденько-сонечко до свого серця міцно-міцно, щоб воно ввібрало усі найкращі ваші почуття, усю любов, тепло і передайте його один одному.

Звучить ніжна мелодія, діти по черзі передають серденько-сонечко, притуляючи кожен до своїх грудей.

3. Основна частина

Звучить легка таємнича музика.

- Діти, я бачу, що у всіх вас гарний настрій, отож можна розпочати нашу подорож у дивний світ казкового Королівства Настрою. Запрошую вас присісти на килимок, закрити очі і глибоко вдихніть. Уявіть собі, що ви потрапили на зелену галявину в лісі... Кругом тихо... Вдихнули глибоко і повільно відкрили очі.

Встаємо з дітьми.

- Діти, дивіться, на цій галявині стоїть замок Павучого Королівства.  Тут живуть 3 Павучки. Зазирнемо у цю казку.

 

Гра-драматизація казки “Павучок і Чарівна Квітка”.

/одягаємо наголівнички павуків (3 шт.), квітів (3 шт.)                  (Додаток №1)

 

- Діти, на цій чарівній галявині виросла Чарівна Квітка, яка принесла разом і весну в це Королівство, і виросло тут ще багато-багато квітів, та стільки, що серед них загубилися маленькі гномики...

Вони мені розповідають,

Як вночі у королівстві тут гуляють,

І веселими бувають, і сумними , і боязливими,

І спокійними, і вразливими...

- Діти, давайте знайдемо серед цих квітів гномиків

Діти знаходять і показують (якого гномика знайшли).

- Покажемо своєю мімікою, жестами, позою настрій знайденого гномика.

 

Гра-етюд “Ми – морські хвильки”.

Звучить запис музики (шум моря).

 Діти виконують рухи зі стрічками блакитного кольору.              (Додаток 2).

 

 

 

- Діти, давайте сядемо в наше коло і продовжимо розмову... У всіх нас з вами настрій може бути дуже різний. І залежить він від різних ситуацій в нашому житті, в які ми з вами потрапляємо. Ось зараз, передаючи цю чарівну квітку один одному.

 

Вправа «Продовжи речення».

 “Мені весело, коли...”, “Мені сумно, коли...”, “Я боюсь, коли...”, “Я здивований, коли...”, “Я сердитий, коли...”

Так, діти, у нас, наших друзів, у всіх людей бувають такі моменти в житті, коли наші почуття керують нами: ми неспокійні, роздратовані, когось можемо образити поганим словом, своїми вчинками, розповісти чийсь секрет.., і тоді так неприємно нам на серці, а тому ми повинні вчитися стримувати свої негативні емоції, вміти взяти себе в руки.

 

Поради принцеси Волі (мультимедійна презентація)

Ось які поради дала нам принцеса Воля у цьому казковому Королівстві.       (Додаток 3)

 

4. Релаксація.

- Вже час повертатись додому, в дитячий садок, давайте ляжемо на цій гарній галявині і відпочинемо, розслабимося...

Розслаблення під музику і слова. /“Природні звуки”/

Діти лягають на коврик, застелений килимком із квітами. Психолог включає музику їз записом спокійної мелодії , звуками природи.

- Закрийте очі... Уявіть, що ви на казковій лісовій галявині... Ви лежите на м’якій зеленій травичці, навколо вас багато чарівних квітів... Вся галявина наповнена пахощами трав, квітів, співом пташок. Ви відпочиваєте, дихаєте легко, рівно, глибоко. Ручки ваші розслаблені, ніжки теж розслаблені... Сонечко гріє, пестить промінчиками ваше личко, ваші ручки, тепло переходить у ваші ніжки...

Тривала пауза (10 – 15 секунд).

- А ось ви бачите чарівні метелики, які літають скрізь, сідають на квіти, на травичку, чуєте спів птахів...

Пауза (5 секунд)

- Дмухнув легенький, свіжий вітерець... Світить сонечко... Дихається легко, рівно, спокійно. Вам так тепло і приємно... Ви спокійні. Ви відпочили... А тепер потягніться, відкрийте очі, усміхніться... Помаленьку вставайте... Відпочили?

 

5. Підсумок.

- Ось ми вже і вдома, в дитячому садочку... Сподобалась вам подорож? А що вам сподобалось?

Діти, давайте знову станемо в наше коло, візьмемося за руки і подаруємо один одному посмішку.

- Хай кожен день для вас

Приносить радість,

І рідко десь блукає сум,

А настрій буде тільки гарним!

А серце – добрим і ясним...

 

- Заняття закінчено. Попрощайтеся з гостями.

Діти: “До побачення”.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Гра – драматизація казки «Павучок і Чарівна квітка»

 

Куточок лісу - це Павуче королівство, куди не потрапляє денне світло. Дерева, кущі, високі стебла трави (квітів немає) густо засновані мотузяним плетивом павутинням, у вічках якого сидять, схиливши голову й злегка погойдуючись, павуки - вони сплять.

(Діти-павуки в чорних накидках з білим павутинням на спині -хлопчики (4). Дівчатка (квіточки і одна Чарівна Квітка). Фея - дорослий.)

Звучить повільна "таємнича" музика. З під плетива, розгортаючи його, виходить похнюплений Павучок з наплічником, відтворюючи характерні рухи свого персонажа: ноги, напівзігнуті в колінах, плавно ступають на ширині плечей, зігнуті в ліктях руки, розведені.

Павучок (сідає на пеньок і журно роззирається довкіл): Як тут темно, незатишно, сумно... Тяжко мені жити в цьому сірому й завжди невеселому павучому світі. (На його обличчі з'являється радісний вираз). Є, придумав. (Схоплюється на ноги). Сьогодні вночі я все павутиння зроблю різнобарвним! Буде так весело, яскраво!

(Звучить музика ночі. Павучок виймає різноколірні стрічки й накидає їх на павутиння.

Потім сідає на пеньок і засинає.

Звучить музика ранку. Інші павучки-хлопчики прокидаються і здивовані стривожено перезираються).

I Павук: Що це? Хто таке зробив? (Здивовано).

II Павук: Яке неподобство! Жах! (Сердито).

III Павук: То, мабуть, малий Павучок усе це накоїв. Неслух! (Забирають стрічки кольорові).

Павучок (виходить наперед): То я й піду від вас і більше ніколи сюди не повернуся, (ображено).

(Відбігає, схлипує під кущиком, засинає).

(Звучить ніжна музика і з'являється Фея разом з квітками-дівчатками.

Легенько кружляють, стають біля феї).

Фея: Що сталося, малий Павучку? А чому ти тут сам, без дорослих?

(Павучок прокидається, дивиться здивовано...)

Павучок: Хто ви такі?

Фея: Я - фея квітів.

Квітки: А ми її помічниці-квіточки.

Павучок: Я хотів, щоб наше сумне сіре королівство стало веселим і (різнобарвним) кольоровим, але не зміг цього зробити. Дорослі павуки мене насварили, і я пішов від них. (Сумно).

Фея: Не журися, павучку - ти можеш його змінити, можеш зробити королівство веселим і барвистим. Звичайно, якщо справді цього хочеш.

Павучок: Дуже хочу! (Впевнено).

Фея: Зрозуміло. Тобі треба покропити павутиння чарівним нектаром

і...

I Квітка: ... і тоді на ньому виростуть яскраві різнобарвні квіти...

II Квітка: Від їхніх пахощів усі стануть добрими і веселими у вашому королівстві.

III Квітка: Йди на галявину з нами - там ось-ось виросте Чарівна

Квітка.

Фея: Попроси її дати чарівного нектару. Але запам'ятай: чарівний нектар зможе дістати лише той, хто насправді добрий.

Павучок (весело): Дякую тобі, Феє квітів, я побіг.

Павучок (зупиняється): А я добрий? Навіть не знаю... (Розгублений стоїть, думає...)

Фея: Ніколи не зупиняйся на півдорозі. Сміливо йди вперед до своєї мети, але ніколи не чини зла. Йди!

Павучок: Так, я піду. (Впевнено).

(Виходить на галявину з травою, квітами. Дівчатка сидять в колі, а в центрі — Чарівна Квітка).

Павучок: Які ви тут гарні всі! А хто тут з вас Чарівна Квітка? Квіти (показуючи на неї в центрі): Ось вона!

І Квітка: Вона ось-ось має розквітнути, але їй не вистачає водички і вона сумує, бо не може розквітнути... (сумно...)

Павучок: То я допоможу! Я принесу для Чарівної Квітки водички!

(Бере відерце, приносить води, підходить до квітки і "хлюпає" на неї.

Звучить музика. Дівчинка-квітка "розквітає" (піднімається, розпростує голівку, ручки до сонця)).

Чарівна Квітка: Який ти добрий Павучку, ти допоміг мені, і за це я дам тобі свого чарівного нектару. Бери його, ось він. (Дає з рук коробочку з нектаром).

Павучок підходить до плетива з павутинням і кропить його нектаром (і квіточки розкидає по павутині).

Виходять 2 павучки, зупиняються, здивовано принюхуються, дивляться.

I Павучок: Щось так приємно пахне!

II Павучок: Що це? Квіти?! Який чудовий ранок. Усі діти разом: Яка краса!

Фея: А ось і ваш Павучок повернувся! Павучок: То ви вже не гніваєтеся на мене?

I Павучок: Ні, ми раді тебе бачити.

II Павучок: Тепер у нас дуже гарно.

Фея: Ось і стало ще одно королівство веселим і щасливим. Гарно жити в добрі та злагоді. За добро завжди відплачують добром.

Акорди музики. (Діти знімають "маски-наголівнички").

 

 

Додаток 2

Гра-етюд “Ми – морські хвильки”.

 

Присіли зі стрічками, закрили очі.

- Уявіть собі, що ви – морські хвильки. Відкрили очі... На морі – ранок... Повільно сходить сонечко і повільно піднімаються хвильки, повіває легенький свіжий вітерець. Хвильки на морі легенькі, спокійні... Сонечко зійшло, заспівали чайки, хвилька заблищала. Засміялася, заграла в проміннях сонечка! Вона весела! Привіт, сонечко! Хвилька грається із сонечком! Сміється хвилька! Хі-хі-хі! Ха-ха-ха! Так весело! Поволі вітерець стихає... Хвилька каже: ш-ш-ш-ш... хвилька спокійна, лягає на берег тихо і лагідно...

Присідають, нахиляють голівки донизу, руки зі стрічкою витягують поперед себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Поради принцеси Волі

 

 

Порада 1. Візьми себе в руки.

Як лише відчуєте, що так і не терпиться когось обізвати, штовхнути, викрикнути тоді, коли треба помовчати (щось у вас не виходить) – треба доказати собі свою силу: обхватити долонями лікті і сильно притиснути руки до грудей – це поза стриманої людини. Давайте спробуємо. Вправа на саморегуляцію.

 

Порада 2. Прикуси язичка.

Коли відчуваєш, що назовні рветься викрикування, а треба змусити себе стриматися, промовчати – подивись на щось зовсім маленьке і прикуси язичка, ось так... Показати.

 

Порада 3. Вдихни повітря.

Коли роздратовані – вдихніть повітря глибоко-глибоко і тихенько, повільно видихніть, щоб самі не чули свого видиху. Спробуємо...

 

Порада 4. Я хочу, я вмію, я зможу...

Коли ви виконуєте будь-яке завдання, а воно у вас не виходить – не засмучуйтесь, почніть все спочатку, скажіть собі подумки: “Я хочу, я вмію, я зможу...”, і воно у вас обов’язково вийде.

 

Порада 5. Не капризуй, не бурчи – твоє капризування може зіпсувати настрій

іншим людям.

 

- Діти, коли ви будете виконувати ці поради, вами будуть задоволені дорослі: і тато з мамою, і вихователі в дитячому садку; ви самі будете собою задоволені. Ви будете носити сонечко в своєму серці, будете добрими, веселими, а такі діти всім приємні, бо вони випромінюють світло з душі...