Конспект заняття для гуртківців «Добрий вечір, з калитою!» в техніці пластилінографії

Про матеріал

Виготовлення тематичної композиції «Добрий вечір, з калитою!» в техніці пластилінографія Конспект заняття для вихованців гуртків ДУМ

Перегляд файлу

БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ

ВЕСЕЛИНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

Виготовлення тематичної композиції «Добрий вечір, з калитою!» в техніці пластилінографія

Конспект заняття для вихованців гуртка ліплення «Пластилінова ворона»

Укладач: керівник гуртка ліплення «Пластилінова ворона» Майстренко Наталія Вікторівна

Тема: «Добрий вечір, з калитою!»Виготовлення тематичної композиції в техніці пластилінографія.

Мета: Навчальна:

-розповісти вихованцям про обряд та звичаї святкування обрядів зимового циклу, зокрема свята на Андрія (Калита);

-ознайомити з художніми особливостями народного одягу, його обереговим значенням, важливим елементом матеріальної та художньої культури;

-удосконалювати технічні навички роботи з пластиліном та природнім матеріалом; -формувати уявлення про композицію та виразність художніх образів різноманітними прийомами та засобами ліплення; -навчитися правильному розташуванню на площині елементів композиції .

Розвиваюча :

-розвити почуття прекрасного, художнього смаку; - інтерес до історичної культури нашого народу, до перлин народної творчості; -розвивати образне мислення,власну фантазію, творчу уяву.

Виховна:

- виховувати шанобливе ставлення до матеріальних і духовних цінностей українського народу , внутрішню культуру гуртківців; - вивчати звичаї та обряди наших предків, примножуючи його традиції; -формувати доброзичливе ставлення гуртківців одне до одного; -виховувати посидючість,вміння доводити роботу до логічного завершення.

Завдання:

-навчити створювати тематичну декоративну композицію; -відпрацьовувати навички роботи з матеріалами та інструментами; -закріпити навички роботи в техніці пластилінографія.

Методи навчання: Словесні -бесіда (розповідь про Андріївські вечорниці), роз’яснення ( вибір кольорової гами пластиліну, послідовність виконання завдань), інструктаж з дотримання правил безпеки.

Наочні -творчі роботи вихованців , ескізи, таблиці зі зразками національного вбрання, інтер’єру української хати;

Практичні -практична робота, творчість учнів.

Обладнання: -виставка робіт вихованців на новорічно-різдвяну тематику; - відеоматеріали за темою заняття,комп’ютер; - пластилін ,робочі дошки, рамки засклені дерев’яні, стеки,аркуш паперу, простий олівець, скотч. деревяні палички та сухі прутики берези, фартухи, або халати.

Тип заняття: -комбіноване.

Форма проведення: - заняття -творчі вечорниці; -індивідуальна

Хід заняття

І.Організаційний момент. Створення сприятливої робочої атмосфери. Актуалізація теми.

Педагог: Доброго дня, шановні діти! Сьогоднішнє заняття ми розпочнемо з усмішки, щоб подарувати гарний настрій одне одному і налаштуватись на творчу атмосферу сьогоднішнього заняття!

Діти: Доброго дня!

Педагог: Сьогоднішнє заняття незвичайне, адже напередодні свято Андрія . а на це свято , як відомо, відбувались дівочі та парубоцькі вечорниці от і наше заняття ми проведемо у формі творчих вечорниць.

Що ви знаєте про обряди зимового циклу?

Які свята передують Новому року та Різдву?

Діти: (відповіді дітей).

ІІ.Вивчення нового матеріалу. Бесіда про святкування Андріївських вечорниць на Україні.

Педагог: Одне з найбільш шанованих молодіжних свят Калита, або Андрія. Святкується воно увечері 13 грудня .

В Калиті яскраво простежуються дві сюжетні лінії, перша пов'язана з культом сонця, друга — із шлюбною магією. Це свято припадає на найбільш темний період року, коли як кажуть, день до обіду. При допомозі магічних ритуалів люди намагалися допомогти сонцю розгорітися. Найтісніше пов'язаний з культом сонця вогонь, в тому числі домашнє вогнище, тому на Калиту так широко використовувались атрибути печі та знаряддя праці, якими господиня поралася коло вогню — кочерга, хлібна лопата, рогачі, горня, сажа. Обрядовий хліб — калита також нагадує сонце, він обов'язково круглий, як сонце, в середині з діркою, до того ж вимазаний медом.На Андрія неодружена молодь знову задумується над своїм майбутнім, адже через місяць, після Водохрещі, тобто після 19 січня, почнуться зимові весілля. Тому ряд магічних ритуалів та гадань направлені на те, щоб причарувати судженого або дізнатися, чи відбудеться весілля цієї зими, а чи доведеться колодку тягти.

Більшість продуктів на Андріївські вечорниці приносили парубки, це була парубоча складка, проте дівчата теж брали в ній участь. Кожна дівчина приносила муку і брала участь у приготуванні калити. Крім калити, дівчата випікали балабушки для гадання. Воду на балабушки потрібно було нести з кринички чи ополонки в роті. Не кожній дівчині це вдавалося з першого разу. Хлопці перестрівали дівчат, про щось запитували, смішили, дівчата, заливаючись сміхом, розбризкували всю воду.

За допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішували до сволока, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски. Калита підіймалася вгору :

«У небо, наша калита, у небо,

А ти, сонечко, підіймись

Та нас подивись.

Ми калиту чіпляємо.

На місяць поглядаємо,

Свою долю-радість закликаємо...»

За вільний кінець стрічки калиту притримує пан Калитинський, дотепний парубок або й дівчина, котрі вміють розсмішити громаду. Поруч стоїть писарчук із горням з розведеною олією або водою сажею в одній руці і гарненьким квачем в другій. Під калитою або поруч на долівці навхрест покладені коцюба і рогачі. Парубки повинні по черзі «витанцювати» коцюбу — затанцювати швидкий танок, перестрибуючи через коцюбу і рогачі таким чином, щоб не зачепити їх. Парубок, який вправився з цим завданням, брав коцюбу, сідав на неї верхом, як на коня, підстрибуючи під'їжджав до калити. При цьому між паном Калитинським і паном Коцюбинським (так величали парубка на коцюбі верхи) відбувалася розмова:

— Добрий вечір, пане Калитинський!

— Здоров будь, пане Коцюбинський!

— Чого пожалував?

— Калиту кусати.

— А я буду по зубах писати!

— А я вкушу!

— А я впишу!

— Ой чи впишеш, чи ні,

Я на білому коні

Відповіді пана Коцюбинського на запитання Калитинського могли бути інші, наприклад: «Їду, їду на коні, в червоному жупані, до вашої хати калиту кусати».

Відкусити шматочок калити міг лише той парубок, який, незважаючи на жарти та дотепи молоді, не засміється. Як тільки пан Калитинський помічав посмішку на вустах пана Коцюбинського, смикав за пояс, калита підстрибувала вгору, а писарчук від вуха до вуха розмальовував обличчя невдахи сажею.

Після веселощів і танців в хаті молодь продовжувала свої вечорниці на вулиці. Тут були і гадання, і жарти, і навіть збитки. Дівчата ж були більше заклопотані гаданням. Деякі магічні дії вони виконували вдома на самоті, щоб ніхто не бачив. Так, наприклад, ще на Катерини (7 грудня) дівчата зашивали в спідниці конопляні зернята і носили їх при собі до Андрія, а ввечері в день свята, сховавшись від сторонніх очей в саду чи на городі, «сіяли коноплі» і тричі обходили грядку, торкаючись спідницею землі і промовляючи:

Андрію, Андрію, на тобі конопельки сію,

Спідницею волочу, бо дуже заміж хочу.

Перед тим як лягати спати, дівчата умивалися і не втиралися, а клали рушник під подушку, вірили, що в такий спосіб можна побачити судженого уві сні. Під ліжко клали миску з водою і двома прутиками (місточком), щоб приснилося, як суджений переводить через місток.

Символи свята: Калита.

Звичаї: молодіжні вечорниці (парубоча складка); дівочі гадання; витанцьовування коцюби, кусання калити.

Обрядові страви : калита; вареники.

(Демонстрація відео обрядового дійства на комп’ютері)

Педагог:

ІІІ. Ознайомлення із завданням заняття . Підготовка до практичної роботи

Отже, на сьогоднішньому занятті ми спробуємо відтворити сюжет цього веселого народного дійства і поринемо у атмосферу українських вечорниць. Для початку роботи намалюємо ескіз майбутньої композиції. Сюжетом композиції є зображення дійства ,коли хлопці стрибали на коцюбі щоб дістати калиту, а дівчата споглядали за ними.

ІV. Творча практична діяльність дітей

(Малювання композиції на аркуші паперу). А тепер підкладемо його під засклену раму і закріпимо скотчем.

Розділимо роботу на декілька етапів: -виліплюємо піч , як основний атрибут української хати, для цього розминаємо шматок білого пластиліну і методом розтирання робими форму печі; -оздоблення печі:розкочуємо смужки пластиліну різної ширини та довжини і накладаємо на піч; -потім виліплюємо глечики, тарілки та оздоблюємо їх; -зі смужок білого пластиліну виліплюємо скатертину; - методом сплющування з різнокольорових смужок наліплюємо доріжку , що на підлозі; -виготовлення калити-обрядового хліба : для цього вимішуємо пластилін для отримання потрібного відтінку шляхом вливання одного кольору в інший .

Ліплення постатей парубків і дівчат

Люди в даній композиції є центральними фігурами:

-виліплюємо взуття, далі як нашарування спідниці, шаровари ,сорочки обличчя, руки і оздоблюємо одяг.

Педагог: Перед виготовленням одягу давайте , діти, згадаємо ,з яких матеріалів шився народний костюм. Яке мав значення?

Діти: (повідомлення про одяг українців)

(Перш за все справжня сорочка шиється із саморобного полотна льняного чи конопляного. Полотно для буденних сорочок було грубішим, сірим, а для святкових – тонше, вибілене. Святкова сорочка обов’язково мала вишивку (тому вона і називається вишиванка).

Діти: Сорочка була провідником магічної сили, прихованої у людині, тому що безпосередньо облягала її тіло, оберігала від холоду і від злого ока. Вишивка також виконувала оберегову функцію, вишивали комір або смужку, яка облягала шию, манжети рукавів та поділ сорочки, щоб людина була захищена з усіх боків.

Поверх сорочки жінки колись одягали в будень до роботи запаску, а в свято плахту і попередницю (фартух).

Запаска складалася із двох вузьких пілок вовняної тканини, яка прикрашалася тканим орнаментом, або вишивкою. Передню частину часто заміняв фартух із парчі, шовку.

Ще одним цікавим різновидом жіночого одягу є плахта. Плахта – святковий стегновий одяг із вовни. Плахта зовсім проста – це два полотнища, зшити до половини разом. Плахту перегинали через пояс таким чином, щоб зшита частина обгортала стан, а незшиті «крила», звисали з боків. Плахти, запаски та інше вбрання зазвичай підперезувалося крайкою – тканим, або плетеним поясом.

Ще українські жінки поверх сорочки одягали різного роду безрукавки: керсетки (безрукавки з фабричної тканини),яка декорувалася вишивкою або аплікацією. Жіноче взуття, типове як для Слобожанщини так і для Полтавщини – кольорові чоботи – чорнобривці, пізніше – високі шнуровані черевики… Обов’язковим додатком до жіночого одягу було гарне намисто, яке прикрашало шию. Найбільш цінним вважались намиста із гранату, перлин, та коралів. Носили його і в будень і в свято.

Діти: Головним елементом чоловічого, як і жіночого вбрання, була вишита сорочка. Виріз горловини зав’язували на шнурок чи стрічку. Сорочка мала широкі, зібрані на манжетах рукави. Вишитими найчастіше були комір і на груддя. Чоловічий поясний одяг найдавніших часів – це – гачі – вузькі сукняні штани. Вони шилися із білого або сірого полотна. Нижня частина їх обтягувала ногу, а верхня – кріпилася на талії за допомогою шворки. На голови чоловіки одягали шапки з овчини або іншого хутра.

В Україні існувало вірування, що ходити під відкритим небом з непокритою головою – гріх для чесного чоловіка.

Педагог: Дякую вам, за цікаве повідомлення!А ми з вами, діти,повинні зробити одяг з пластиліну і по можливості дотриматись кольорової гами у оздобленні. Виліплюємо деталі одягу окремими частинами ,потім методом з’єднання примазуємо частини до силуету.

Віничок виготовляємо з шпажки та тоненьких гілочок берези, обмотуючи ниткою і закріплюємо до рук дівчини.

Останній етап: лакування готової композиції прозорим лаком для нігтів, або волосся для запобігання потрапляння пилу та бруду.

(Під час практичної роботи - консультації та допомога керівника гуртка)

V. Підведення підсумків. Узагальнення теми

(Демонстрація виконаних робіт ,(додаток №1))

Шановні діти, на сьогоднішньому занятті ми познайомились з таким обрядовим дійством як кусання Калити долучились до вивчення звичаїв та обрядів і спробували відтворити сюжет святкування свята Андрія у техніці пластилінографії. чи содобалось вам наше заняття? Чого навчились.?Що нового дізналися? Якими прийомами оволоділи?

(Відповіді дітей)

Сьогодні ми з вами доповнимо нашу колекцію робіт ще одним маленьким шедевром! Дякую за плідну роботу! До наступного заняття,гарного вам настрою !

Використані джерела:

1. Зустрічаємо. - [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.ukrinform.ua/.../1729899-zustrichaymo. - Название с экрана.

2. Калита. - [Электронный ресурс] : матеріал из Википедии – свободной энциклопедии. – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/Калита. - Название с экрана.

3. Курочкін, О.В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність [Текст] / О.В.Курочкін. – К.: «Оберіг», 1978. – 96 с.

4. Ніколаєва, Т.О. Історія українського костюма [Текст] /Т.О.Ніколаєва. - Іл. З. Васіної, Л. Міненко, Т. Ніколаєвої, О. Сліпчак, М. Старовойт. – К.: Либідь, 1996, 176 с.; іл..

5. Стефанюк, С.К. Українське народознавство (практичне народознавство) [Текст] : навчальний посібник / С.К. Стефаник. – Харків: ББН, 2003. – 272 с.

6. Шорохов,С.В., Козлов,Н.Г. Композиція. [Текст] / С.В.Шорохов, Н.Г. Козлов. - М.: Просвещение, 1978 – 234 стор.

7. Вишиванка – історія та значення таємних символів [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://etnoxata.com.ua/statti/ru-informatsijni-materiali/vyshivanka-istorija-i-znachenija-tajnyh-simvolov/. - Название с экрана.