Розгорнутий план-конспект відкритого заняття гуртка "М'яка іграшка-брелок "Веселі звірята", за програмою Навчальна програма з виготовлення сувенірів, Навчальні програми з позашкільної освіти науково-технічного напряму/за ред.Биковського Т.В., Шкури Г.А. – К. : УДЦПО, 2014. – В.Л. 263с. основний навчальний рівень, рік навчання - 1
Центр дитячої та юнацької творчості
Краснопільської селищної ради
М’яка іграшка-брелок «Веселі звірята».
Розгорнутий план-конспект відкритого заняття
гуртка «Сувенірчик»
Навчальна програма з виготовлення сувенірів, Навчальні програми з позашкільної освіти науково-технічного напряму/за ред.Биковського Т.В., Шкури Г.А. – К. : УДЦПО, 2014. – В.Л. 263с.
основний навчальний рівень, рік навчання - 1
Підготувала
керівник гуртка «Сувенірчик»
Завгородня Юлія Олександрівна
2018
Заняття №
Дата проведення:
Місце проведення:
Тема заняття. М’яка іграшка-брелок «Веселі звірята».
Мета заняття :
Навчальна
ознайомити учнів з історією виникнення та розвитку в’язання; історією походження іграшок-амігурумі; оволодіти вмінням добирати номер гачка відповідно до пряжі, вдосконалювати вміння плести по колу.
Розвивальна
розвивати уяву, фантазію та творчі здібності вихованців, розвивати наочно-образне мислення, координацію, і точність рухів..
Виховна
прививати любов до мистецтва; виховувати толерантне ставлення один до одного, взаємну співпрацю; виховувати посидючість, охайність, свободу творчого рішення, вміння закінчувати свою роботу.
Обладнання: відео-ролики; малюнки, схеми, готові іграшки-амігурумі; інструменти: ножиці, гачки, голки; матеріали: нитки в’язальні, синтепух, заготовки для брелоків.
Використана література:
Інтернет ресурси:
http://info-mir.com.ua/amigurumi-vyazannya-gachkom-dlya-pochatkivciv/
Методи роботи :
а) словесні - розповідь, бесіда, пояснення, інструктаж, рефлексія.
б) наочні- демонстрація;
в) практичні - практична робота, робота за зразком.
Попередня підготовка до заняття: підготувати інструменти та матеріали, роздрукувати малюнки.
Тип заняття: комбінований
Міжпредметні зв’язки: математика, історія, прородознавство.
Форма проведення: заняття за груповою формою роботи.
План заняття.
І. Вступна частина.
1.1. Організаційний момент.
1. 2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду вихованців.
1. 3. Мотивація навчальної діяльності.
ІІ. Основна частина.
2.1. Історія іграшки.
2. 2. Амігурумі у сучасному декоративно-ужитковому мистецтві.
ІІІ. Заключна частина.
Підведення підсумків заняття
Хід заняття.
І. Вступна частина.
1.1. Організаційний момент.
Доброго дня, діти. Рада вас бачити у гарному настрої та з невичерпним бажанням творити прекрасне. Ми сьогодні поринемо у захоплюючий світ в’язаної іграшки, дійдемо до самих витоків в’язання гачком, здійснимо подорож у країну Висхідного сонця.
Давайте пригадаємо, що нам відомо про в’язання гачком, і чому, на вашу думку, в’язані речі мають таку шалену популярність. (Бесіда з вихованцями).
Ви вже певно зрозуміли, що наше завдання на сьогодні – почати роботу з виготовлення іграшки брелока у формі тваринки. Дехто вже добре володіє гачком, дехто трошки менше, та я впевнена, що у кожного сьогодні буде чудовий результат. Тож побажаймо один одному успіху і почнемо заняття.
ІІ. Основна частина.
2.1. Історія іграшки.
На думку археологів, вже в ІІІ тисячолітті до нашої ери іграшки з'явилися в Давньому Єгипті. Це були маленькі фігурки кішок, собак, тигрів, корів, зроблені з дерева. В цей же час використовували і складні техніки для виготовлення іграшок з рухомими частинами тіла. Велику кількість іграшок археологи знайшли під час розкопок Помпеї. У Стародавній Греції і Римі були дуже популярними тряскальця і брязкальця. Матері були переконані, що подібні іграшки оберігають їхніх малюків від зла.
Багато іграшок, що зображують мамонтів, тигрів, носорогів, були знайдені на території Сибіру. Вони вражають своєю деталізованістю і максимальним наближенням до реальності. Подібні знахідки були виявлені і на території України: іграшки були виготовлені з м'якого каменю і бивнів ще за 12 тисяч років до нашої ери.
Перші ляльки були знайдені в Єгипті, їм близько чотирьох тисяч років. Цікава традиція пов'язана з ляльками в Стародавній Греції і Римі. Дівчата зберігали їх аж до заміжжя, а перед весіллям приносили в жертву богині кохання. Також були ляльки спеціально для ігор, які найчастіше робили рухливими. У цей період виготовляли й маріонетки.
Що відбувалося з іграшками в Середньовіччі, невідомо. Та й саме слово «іграшка» з'явилося тільки в епоху Ренесансу у Франції. Турботливі матері шили перші м'які іграшки з клаптиків тканин, а набивали їх соломою. У XVI столітті іграшки почали виготовляти на замовлення. Ляльки служили манекенами для модного одягу тих часів. Вони були дуже дорогими і належали аристократам. І лише в XIX столітті з'явилося масове виробництво іграшок.
Промислова історія м'якої іграшки почалася в 70-х роках XIX століття в Німеччині. Тоді багато жіночих журналів почали друкувати викрійки та поради з виготовлення м'яких іграшок своїми руками. У 1879 р. жителька німецького міста Гінген Маргарет Штайфф, з дитинства прикута до інвалідного візка, пошила кілька кумедних звіряток в подарунок на Різдво для своїх племінників. Іграшки мали такий успіх у сусідських дітлахів, що Маргарет, перша рукодільниця в окрузі, почала отримувати буквально шквал замовлень.
Незабаром батько дівчини відкрив невелику майстерню, в якій трудилася Маргарет та її сестри. Справа пішла з таким успіхом, що вже через декілька років майстерня перетворилася на фабрику іграшок «Steiff». У 1901 році Маргарет запатентувала свого ведмедика, який опирався на всі чотири лапи. А через рік з'явився перший плюшевий ведмедик, нині улюблена іграшка в усьому світі. Художник Ріхард Штайфф, один із тих самих племінників тітоньки Mаргарет, поєднав конструкцію м'якої іграшки і ляльки. У виготовленого за його ескізами ведмежати передні і задні лапи рухалися на шарнірах.
Але тоді у ведмежати ще не було імені... Далеко від Німеччини, по той бік Атлантичного океану, дружина російського емігранта прикрасила вітрину своєї крамниці ведмедиком, зшитим із тканини і набитим тирсою. Він настільки сподобався відвідувачам, що ті захотіли його купити. Власникам довелося терміново налагодити пошиття цих іграшок. А незабаром господар крамнички звернувся до тодішнього президента США з проханням використовувати його ім'я для ведмежати і отримав згоду. До того ж у цей час відбулася цікава історія із самим президентом Теодором Рузвельтом. Він, будучи пристрасним мисливцем, відмовився стріляти в спеціально підведеного йому під постріл ведмедя. Історія ця потрапила в газети. Так в Америці, а потім і в Європі плюшевих ведмедиків стали називати Тедді.
Сьогодні ж іграшки просто вражають своїми «уміннями»: вони можуть говорити, співати і танцювати. Важко собі уявити, але деякі іграшки повністю імітують домашніх улюбленців. Незмінним залишається одне — доброта і ніжність, яку несе кожній дитині іграшка, пам'ять про яку залишиться на все життя.
Особливе захоплення у дітлахів викликають милі забавні лялечки-малюки амігурумі – це японський подарунок рукодільницям усього світу. Іграшки-амігурумі, що виконуються гачком або спицями для в’язання, імітують маленьких чоловічків, тварин або різні навколишні нас предмети.
Особливостями таких ляльок є їх мініатюрність (5-8 см), непропорційність (при невеликій голові великі кінцівки або навпаки ), вираз людських емоцій, доброзичливість і миловидність.
(Перегляд відеоролика 1).
Саме через цієї філософії добра і довірливої беззахисності в’язані іграшки амігурумі стають більш популярними. Ними обставляють інтер’єр, дарують у якості подарунків, прикрашають одяг і особисті речі.
Культура символізму в Японії йде вглиб часів, де лялькам відводилася роль учасників магічних обрядів. Їх використовували як обереги для дому, відлякування злих духів, як об’єкти релігійної символіки. Прийнято було обмінюватися фігурками ляльок у свята, бажаючи один одному здоров’я і благоденства.
Яскравим прикладом такого символізму в японських сім’ях залишилася традиція напередодні Свята дівчаток, що відзначається 3 березня, виставляти сімейні колекції ляльок. Такі колекції передаються у спадок і є предметом гордості для японців.
А роль іграшок амігурумі від магічного домашнього оберега дійшла до простих розваг для дітей. Хоча і в якості подарунка або сувеніра такі в’язані фігурки надзвичайно гарні.
Щоб зрозуміти, про що конкретно йтиметься, згадайте популярні в 90-і рр. минулого століття і перше десятиліття нової епохи японські мультфільми типу «Пікачу». Їх транслювали мало не по всіх центральних каналах телебачення. У юних глядачів мультики викликали дикий захват, а персонажі казок западали в серця зворушливим вираженням своїх неправдоподібно величезних очей. Ось ці мультяшні герої багато в чому посприяли розвитку амігуруми і виходу захоплення за межі країни Висхідного сонця. Ви вже зрозуміли, в чому полягає новомодне хобі? Якщо немає, то ось вам відповідь: амігуруми - це в`язання маленьких (всього 5 - 8 см) м`яких іграшок в суто японському стилі.
Великого поширення набули всілякі звірятка, рідше зустрічаються мініатюрні фігурки чоловічків. Самі японці обожнюють в`язати неживі об`єкти, надаючи їм в процесі риси живих істот. Для цього вони використовують такі елементи, як очі, носик, ротик, вушка, чубчик і т.д. Для створення іграшки амігурумі знадобиться всього один інструмент - гачок - і пряжа різних відтінків. Можна використовувати спиці, проте наголос робиться саме на гачок: мабуть через великій швидкості виконання роботи і високої щільності готового виробу.
Відмітна особливість іграшок амігурумі - це їх непропорційність. В`язаний персонаж повинен мати набагато менші кінцівки в порівнянні з досить великою головою. Розміри елементів мордочки можуть бути різні в залежності від характеру вироби і побажань умільці. В даний час на просторах Інтернету можна зустріти майстер-класи і схеми амігуруми до півметра у висоту. Хоча такі моделі і втратили неповторний японський акцент, менш симпатичними від цього не стали.
Амігуруми як мистецтво існує на Землі не одну сотню років, адже в`язані іграшки фігурували в житті наших предків задовго до появи основних канонів даного виду рукоділля. Їх використовували як обереги, прикраси житла, нарешті, як дитячу розвагу. Але в сучасному вигляді самобутні фігурки, створені за допомогою гачка і ниток, живуть всього кілька десятиліть. Першими закоханими в амігуруми після японців є американці, трохи менше захоплені цим видом прикладного мистецтва британці і французи. У країнах пострадянського простору актуальне хобі тільки вступає в фазу розквіту, намагаючись перейти в майбутньому в справжню амігуруміманію.
А чи відомо вам, як виготовляють нитки? Давайте про це дізнаємося (Перегляд відеоролика 2).
А зараз настав час виготовити і нам власну іграшку- амігурумі. Для цього пропоную переглянути інструкційну картку та обрати іграшку за бажанням (Використана література 6). Спочатку повторимо правила безпечної праці, а потім приступимо до роботи.
Вступний інструктаж.
Аналіз завдань практичної роботи. Визначення технологічної послідовності виготовлення виробу. Інструктаж з техніки безпеки.
Поточний інструктаж.
Самостійне виконання завдань практичної роботи. Контроль керівника з метою виявлення недоліків та їх усунення.
Заключний інструктаж.
Демонстрація робіт. Аналіз недоліків та їх усунення.
ІІІ. Заключна частина.
На цьому наше заняття завершується. Сподіваюся вам сподобалося працювати і ми й надалі будемо виготовляти такі чарівні речі.