Конспект заняття "МІКРОСЮЖЕТИ ДЛЯ ТЕЛЕНОВИН"

Трапезник Світлана Миколаївна, керівник гуртка «Медіа культура» Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості Зачепилівської районної ради Харківської області

Тема заняття: МІКРОСЮЖЕТИ ДЛЯ ТЕЛЕНОВИН

Заняття гуртка «Медіа культура»

Мета заняття: ознайомити вихованців з процесом відбору інформації в стрічку новин; продовжити розвивати аналітичні і творчі здібності, критичне мислення старшокласників; виховувати комунікаційні компетентності.

Завдання заняття:

- ознайомити школярів із специфікою відбору стрічки новин на телевізійних каналах;

- навчити вихованців свідоміше підходити до питань медіа споживання;

- зрозуміти головні принципи роботи телевізійних програм, що транслюють новини;

- дати зрозуміти, що до телеглядача доходять тільки відібрані, необхідні каналові новини;

- ознайомити вихованців з практичними маркерами та інструментами, що допомагають сприймати та аналізувати отриману інформацію;

- розвивати навички критичного мислення.

Методи: робота в групах, бесіда.

Терміни: початок другого семестру.

Тип заняття: формування практичних умінь і навичок.

Форма заняття: групове.

Обладнання: мультимедійний комплект (комп’ютер, проектор), фліпчарт, маркер.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Вступна частина

1.1. Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів

1.2. Актуалізація опорних знань

Новина – оперативне інформаційне повідомлення, яке містить суспільно важливу актуальну інформацію, що стосується певної сфери життя суспільства загалом чи окремих його груп.

Редактор – особа, яка робить редагування видання (складає, перевіряє і виправляє зміст).

1.3. Мотивація навчальної діяльності вихованців

Події, що відбуваються не тільки щодня, але й кожної хвилини, несуть потужну інформаційну хвилю. Людина просто не здатна сприймати ту кількість інформації, що сьогодні виробляється на планеті. Для прикладу: за одну хвилину проглядається 1мільйон 300 тисяч роликів на ютубі, відправляється 204 мільйони електронних листів; всього передається 640 ГБ даних.

Тому перед тим, як журналістський матеріал дійде до споживача, інформація проходить певний «вхідний контроль». Як саме інформація доходить до телеглядача пропонується розглянути на цьому занятті.

ІІ. Основна частина

Процес доведення інформації до телеглядача містить три основні етапи:

- пошук і формулювання самої новини;

- відбір матеріалів редакторами (гейткіпінг);

- формування порядку денного.

Усі події світу не можуть потрапити на стрічку новин, тому редактори відбирають тільки інформацію, що за їхньою думкою буде цікавою для цільової аудиторії даного каналу. Виділимо 6 правил, за якими інформація може зацікавити глядацьку аудиторію (коротко, 1-2 слова, записується на фліпчарті):

- час (так зване «правило хронологічного наближення» - чим ближча подія у часі до людини, тим більша ймовірність, що ця подія її зацікавить);

- відстань («правило убивчих кілометрів» - якщо подія відбувається далеко від місця проживання людини, то потрібні для зацікавленості навести вагомі аргументи, наприклад, велику кількість жертв при катастрофі);

- емоції («правило сильних емоцій» - матеріал має шокувати аудиторію);

- специфічні інтереси («правило спільних інтересів»);

- популярність («загальнонаціональні лідери популярності», які посилено привертають увагу глядачів);

- рідкісність факту («винятковість події»).

Керівник показує вихованцям фрагмент «Землетрус в Японії», після перегляду якого проводиться короткотривале обговорення щодо використання правил цікавої інформації.

При формулюванні події, журналісти повинні дотримуватися певних вимог, так званих журналістських стандартів. Журналістські стандарти – вироблені журналістською спільнотою вимоги до рівня журналістських матеріалів. Зазвичай, до основних журналістських стандартів відносять:

- баланс думок і точок зору;

- повнота передачі фактів та інформації;

- розмежування фактів і думок;

- достовірність;

- посилання на джерело інформації;

- точність викладу матеріалу. 

Педагог об’єднує вихованців у групи по 3-4 чоловіки для роботи за основними журналістськими стандартами. Пропонується вихованцям переглянути відео сюжет і за допомогою таблиці «Основні журналістські стандарти» проаналізувати його.

(Фрагмент «Аналіз журналістських стандартів»)

ОСНОВНІ ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ

(роздається на кожну групу)

Під час виконання завдання старшокласниками, педагог готує фліпчарт із зазначенням основних журналістських стандартів, щоб під час обговорення результатів роботи у групах одразу зазначати наявність чи відсутність якогось із них.

Наступний етап для інформації – гейткіпінг - вирішальний, бо саме на цьому етапі визначається, чи потрапить новина у випуск. Гейткіпінг (відбір новин) – процес відбору гейткіперами (зазвичай, редакторами) новин для розміщення в медіа. Проводиться, виходячи з внутрішнього переконання редактора про те, що для цільової аудиторії його медіа цікаво, а що ні.

Практична вправа «Випуск новин».

Вихованцям пропонується поринути в атмосферу телебачення і сформувати свою стрічку новин.

Вихованці об’єднуються у дві групи. Кожна група – редакція одного з телеканалів (група сама визначає назву), яка отримує роздатковий матеріал «Випуск новин». Завдання учасників – підготувати по 5 сюжетів, які підуть у ранковому випуску новин. Члени кожної групи вибирають головного редактора випуску новин, журналістів, інших учасників новинних сюжетів.

Через 20 хвилин групи презентують результати своїх робіт; пояснюють, чому саме ці новини потрапили до їхнього новинного ефіру.  

Під час обговорення керівник пропонує вихованцям розв’язати питання: чим ранковий випуск новин відрізняється від вечірнього.

(Ранкові новини орієнтовані на аудиторію, яка збирається на роботу, готує дітей до школи / дитсадка, дивиться телевізор тільки побіжно, тому в основному – інформація сприймається на слух. Крім того, люди зранку поспішають, щоб не запізнитися на транспорт або вчасно доїхати, тому часу у них дуже мало, також у людей вранці є бажання зарядитися енергією на весь день.

Що стосується вечора – то часу біля телевізора можна провести більше, люди можуть більше сприймати візуальну інформацію.)

«Свіжі» події для новинних стрічок:

1. Втекла собака

2. Вкрали гаманець

3. Відключили гарячу воду

4. В Чехії змінили дизайн валюти

5. Чоловіку, який стріляв в дитину, придумали покарання

6. В кав’ярні «Аромат»  сьогодні жива музика

7. Пожежа на звалищі

8. У ставку під Казанню знайшли автомобіль

9. ОАЕ пройшла виставка ювелірних виробів

10. Зсув у Гватемалі

11. Громадянку Японії заарештували за шпигунство

12. У Єгипті потонуло 10 осіб

13. 12 вересня в Чернігові відбулася конференція «Прикладна геометрія, дизайн, об'єкти інтелектуальної власності та інноваційна діяльність студентів та молодих вчених»

14. ООН збільшить допомогу переселенцям

15. Рекордне виробництво бройлерів в Аргентині

16. Зросла кількість людей, які страждають депресією

17. У мешканки Чернігова втекла черепаха

18. Скандал на вокзалі в Нью-Йорку між співробітником поліції і туристом з Болгарії

ІІІ. Заключна частина

3.1. Загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів. (Для рефлексії використовується презентація «Рефлексія», де повторюються основні журналістські стандарти, процес відбору матеріалу для стрічки новин, а також робиться висновок щодо акцентів на сучасному етапі).

3.2. Перегляд відео сюжету «Стандартний репортаж».

3.2. Повідомлення завдань на наступне заняття

Використана література

При підготовці конспекту заняття використано матеріали посібника для тренерів з медіа грамотності громадян «Не потони в інформаційному дощі» (Академія Української преси, StopFake, IREX).

Великий тлумачний словник сучасної української мови: Близько 170000 сл. та словосполучень / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: Перун, 2001. — 1440 с.