Конспект заняття "Навчаємося говорити у природи"

Заняття №21-2

Тема:Навчаємося говорити у природи.

Мета :

Уточнити рухи органів артикуляційного апарату для правильної вимови звука «Ш». Розвивати уміння розпізнавати силу голосу. Закріплювати  вимову звука Ш через звуконаслідування об’єктам природи, через знайомство з творчістю Т.Г Шевченка виховувати любов до рідного слова, прилучати дітей до духовної скарбниці українського народу.

                                                                           Хід заняття:

1.Організаційний момент:

          Логопед повідомляє дітям, що вони будуть вчитися правильно вимовляти звук , який повторюється дуже часто в наступному вірші:

                          Шу, шу, шу, шептали миші,

                          Загубився сон у тиші,

                           Ми не будем спочивати,

                          Будем тишу розганяти.

( Діти виділяють звук «Ш», логопед пропонує виконати  артикуляційні вправи,   щоб краще вимовляти звуки)

2.Артикуляційна гімнастика:

  Комплекс вправ для виховання правильної вимови звука Ш.

   Всі вправи  супроводжуються відповідною картинкою.

а)   «Приклей цукерку»

Мета: зміцнити м’язи язика, відпрацювати підйом язика вверх.

  (На край язика покласти шматочок іриски, приклеїти цукерку на піднебіння за верхніми зубами).

б)  «Грибок» Мета:  відпрацювати підйом язика вверх, розтягувати вуздечку язика.

в) «Смачне варення»Мета: Відпрацювати рухи широкої передньої частини вверх.

 (Широким переднім краєм язика облизати верхню губу, виконуючи рухи зверху вниз ).

г) « Гармошка»Мета : Зміцнювати м’язи язика, розтягувати під’язичну  зв’язку .

 (Приклеїти язик до піднебіння . Не відпускаючи язик, закривати і відкривати рот , ніби розтягувати міх у гармошки).

д) « Фокус» Мета: виробити підйом язика вверх ,уміння надавати язику форму ківшика і направляти повітряний струмінь посередині язика.

 ( Покласти широкий передній край язика на верхню губу,здути ватку, покладену на кінчик носа).

   Кожну вправу повторювати  3-4 рази.

 3. Дихальна гімнастика:

Мета: вироблення направленого повітряного струменя

а) «Вітер»

(Вдих  -  сильний видих, вдих – слабкий видих. Можна використовувати паперові сніжинки, листочки, повітряні кульки).

б) «Кульбаба» в) «Млин»

3. Пальчикова гімнастика :

Гра « Метелик»

( Діти виконують рухи і промовляють слова вірша Олени пчілки « Метелик»)

  4. Ізольована вимова звука Ш :

 а )  Виконання вправ, що є елементами артикуляції звука «Ш»

б)  Вправа « Знайди потрібну точку»:

      Кінчиком язика необхідно «промацати»  піднебіння. Слід торкатися до різних його точок , вимовляючи при цьому звук «Ш».Далі потрібно дотягнутися кінчиком язика до найдальшої точки піднебіння. Повільно, із зупинками , переміщувати кінчик язика по піднебінню , до зубів, щоразу вимовляючи звук  «Ш».

в) Вправа « Вчимося вимовляти звуки у природи»

Логопед:

Діти , давайте пригадаємо , хто  в природі вміє вимовляти звук Ш.

Відповіді дітей:

 Листя на деревах шелестить -  ш,Змія шипить -  ш , Мишка шарудить – ш,Трава гойдається – ш,Очерет біля води – ш,Кулька лопнула – ш,

 Логопед:

Діти,а коли трава, листя , очерет вимовляють звук ш? ( Коли дує вітер).

Сьогодні ми будемо вчитися вимовляти звук Ш у вітру. Цей вітер описав  у

 своїх віршах  великий  поет і письменник українського народу Т.Г.Шевченко.  Я буду читати вам вірші Т.Г.Шевченка ,а ви будете відтворювати звук Ш таким чином , як це говориться у віршах Кобзаря.

Послухайте  рядки з вірша Т.Г. Шевченка «Дивлюсь, аж світає»:

Тихесенько вітер віє,

 Степи, лани мріють.

                            Між ярами над ставами

                            Верби зеленіють.

( Діти вимовляють звук Ш пошепки, спокійно)

А тепер послухайте , як говорить про вітер Т.Г.Шевченко у вірші  « Тополя»

                           По діброві вітер віє,

                            Гуляє по полю.

                           Край дороги гне тополю

                           До самого долу.

 Який вітер у цьому вірші ? (Сильний). Давайте наберемо у легені повітря і  сильно вимовимо звук Ш.(Діти вимовляють звук Ш  сильно).

А зовсім інший вітер у вірші «Реве та стогне Дніпр широкий»

Реве та стогне Дніпр широкий .

  Сердиитй вітер завива .

                        Додолу верби гне високі,

                        Горами хвилю підійма.

Який вітер? (Дужий , сердитий ).Давайте попробуємо вимовити звук Ш сердито, з сильним видихом.Послухайте ще один вірш:

                       Вітер віє – повіває .

                       По полю гуляє ,

                       На могилі кобзар сидить,

                       Та на кобзі грає.

Який вітер? (Мрійливий , задумливий).Давайте спокійно вимовимо звук Ш В цьому вірші Т.Г.Шевченко ще говорить, що:

     «сивий ус , стару чуприну

      вітер розвіває.

                                 То приляже, то послух ,

                                 Як кобзар співає»

 Логопед:  Отже, діти ми сьогодні вчилися вимовляти звук Ш у вітра, який описав у своїх віршах Т.Г,Шевченко. Діти, а чому Т.Г, Шевченка називають кобзарем?

  5. Розповідь логопеда про Т.Г. Шевченка.

 Колись у давні часи ходили по Україні люди , які грали на кобзі – музичному інструменті (показує дітям малюнок кобзи). Вони грали і співали про життя бідних людей, про Україну, про чудову природу рідного краю. Цих людей в народі називали кобзарями. Т.Г .Шевченко теж в своїх віршах описував тяжке життя бідних людей , оспівував красу рідної природи , свої вірші він підписував простим словом - Кобзар. Тому і називають Т.Г.Шевченка Кобзарем.

   Давайте вивчимо з вами вірш Миколи Щербаня:

Шевченко  - наша слава,

Наш пророк і наш співець,

                           І за волю , за державу

                           Богом даний нам борець

 6.Заучування вірша.

 7. Підсумок заняття .

       Логопед запитує у дітей :

• Який звук сьогодні на занятті ми вчилися вимовляти?
• У кого ми вчилися вимовляти звук «Ш»?
• Хто описав вітер у своїх віршах?
• Чому Т.Г. Шевченка називають Кобзарем?
• Хто запам’ятав вірш про Т.Г.Шевченка?