Конспект заняття за темою: "Квіти в житті людини. Квіти України. Квіти українського віночка." це перше заняття з 8 збірки занять з текситьної флористики для вихованців позашкільних закладів.
Заняття № 1 у розділі ІV. Тема: «Об’ємні композиції із квітів».
Тема заняття. Квіти в житті людини. Квіти України. Квіти українського віночка.
Мета заняття:
навчальна: збагатити знання вихованців про квіти України, як обереги людського життя, їх народні назви, вшанування; їх значення у житті людини; ознайомити дітей з квітами, з квітами українського віночка, значення вінка для українського народу.
виховна: любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій, виховання національно-естетичне виховання, громадянське, екологічне.
розвивальна: розвиток пізнавального інтересу
Завдання заняття.
Методи:
Рівні повідомлення навчального матеріалу:
- інформаційний (навчальний матеріал подасться у вигляді готової інформації - (розповідь, демонстрування, пояснення);
Методи виховання: переконання, емоційний вплив, стимулювання.
Тип заняття засвоєння нових знань
Форма заняття: групове
Обладнання: плакати, малюнки, ілюстрації та фотокартки квітів, ноутбук, демонстраційний матеріал (відеопрезентація), література .
Хід заняття
Час |
Зміст |
Обладнання |
5 хв |
1. Організаційна частина.
Кер.гур: Привітайте гостей, що до нас завітали. Керівник гуртка відмічає відсутніх |
Журнал обліку роботи гуртка |
10 хв. |
ІІ. Вступна частина Кер.гур: Надворі осінь і ми з вами давайте пригадаємо весну та літо, перенесемось у царство квітів, пахощів краси. Ми здійснимо мандрівку у казкову країну квітів. Сьогодні, ми з вами поширимо знання про квіти у житті нашого народу, про традиції України. А на наступних заняттях приділимо більше уваги виготовленню цих квітів з тканини.
Квіти - це вічні і прекрасні супутники нашого життя. Згадайте бабусину хатину, її квітучий садок Палахкотять біля вікон українських осель живим вогнем мальви, жоржини, чорнобривці, маки й буяють різнобарв’ям нагідки, рожі, ромашки, калина, любисток, м’ята — обереги нашої духовної спадщини. Діти а як ви гадаєте все це квіткове розмаїття люди якось використовують? Діти: Так, вживають як лікарські, в їжу, дарують на свята, прикрашають оселю, плетуть вінки. Кер.гур: Так ви маєте рацію. Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовували печі, стіни оселі. Засушені, їх клала за образи, з них робили різні цілющі напої, відвари. А ще квіти на національному одязі. Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, що виробились протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї розрізняють і об'єднують людей в один народ, одну націю.
На ньому – гроно й пелюстки, Як ви гадаєте про що йдеться мова? Традиція вплітання віночка дійшла до нас із сивої давнини. Змалечку бабусі вчили дівчаток вишивати й віночки плести, бо вірили, що віночки захищають людину від хвороб, згубного ока, недоброго духу. Наші прабабусі й секрети знали, які квіти збирати до віночка, у яких рослинних соках їх слід замочувати, щоб якомога довше вони зберігали свою свіжість. У народі кажуть, що той, хто вміє віночок вити, зможе й долю собі прихилити. Український віночок, оспіваний у піснях, оповитий легендами й переказами, був символом добра й надії. Тож давайте більш детально розберемось що та як. |
Відео презентація «Квітуча Україна»
Відео презентація «Квітуча Україна» |
35 хв.
10 хв
5 хв.
5 хв. |
ІІІ Засвоєння нових знань, умінь та навичок Діти: У гаю, на лузі, в полі -
Скільки там квіток!
Із мальв, чорнобривців, калини. Діти: Віночок - це плетене коло із квітів, листя, гілок. Вінок належать до українських національних символів-оберегів. Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята надягали вінки. Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) — це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір'я тощо. Був обов'язковим у вбранні нареченої (іноді й нареченого) на весіллі, а також у деяких інших звичаях та обрядах (гадання на Купала, коронування на обжинках тощо), як символ українських народних пісень .
Кер. гуртка: Існує низка легенд про віночок. Ось одна з них: Кер. гурт.: А чи завжди квіти вплітали у вінок? Діти: Квіти не тільки у вінок вплітають. В Україні здавна поширився звичай класти квіти у купіль. А ще віночок мав бути з живих квітів, тому що вони оберігають людину від різних хвороб. Кер. гурт.: Як ви гадаєте, діти, а все одно які квіти вплітати в вінок? Діти: Ні, мабуть, у кожної квітки своє значення Кер. гурт.: Так ви маєте рацію. Трішечки історії: Починали носити віночок дівчата з трьох років. Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, вимочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала. У чотири рочки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток вже були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні. Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та оберігав думку; крім того, вплітали й волошку. Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали. То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і промовляв: "Мати - яблуне, дядино моя ." та прохав у неї здоров'я і долі дитині. У центрі було гроно калини — символ краси дівочої, далі — квітки незабудки ("Я прийшла до тебе, роде мій! Не забудь мене"), барвінку, любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертника. Є дуже багато різновидів віночків: різдвяні, вінок відданості, чернечий, вінок надії, вінок розлуки…
Серед розмаїтості вінків особливе місце належить "вінку кохання". Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років і до заміжжя. У віночку могло бути вплетене до 12 різновидів квітів, кожен з яких я ми вже знаємо мав своє значення:
Значення квітів в віночку: Гра «Я зберу тобі вінок» До гри запрошується 8 учасників. Серед дітей обирається ведучий та «дзеркало». «Дзеркало» виходить за двері на деякий час. Ведучий розкладає на столі штучні квіти. Діти обирають для свого вінка необхідні квіти та занотовують, які ким були обрані. Квіти повертаються до столу. «Дзеркало» повертається до класу. Всі діти сидять навколо стола. «Дзеркало» стоїть спиною до стола та до дітей. Ведучий показує дітям квітку, а «дзеркало» говорить до якого вінка її віднести. По закінченню квітів «дзеркало» повертається та дивиться чи співпало його розподіл з обраними квітами. У кого найбільше співпало той стає «дзеркалом» Віночки супроводжували дівчат у всі християнські свята: Великдень, Трійцю, Купала, Петрівку. На Великдень молодь збиралась біля церкви, розпалювали вогнища, навколо водили хороводи, а улюбленим був кривий танець з його магічними рухами. Вперше ж його починали танцювати на Благовіщення, прикрасивши свої голівки чудовими віночками — щоб такою красивою, як віночки, й весна була, подарувала щедроти свої хліборобському лану. Ми трішки дізналися про те що віночки відрізнялися в залежності від вікових особливостей дівчини. Дізнались ми про квіти, з яких складається український віночок. А які предмети, деталі ще до нього входять? Є ще вінки із пір'я. їх виготовляють буковинки, а полтавчанки вплітають у весільний вінок пір'я павича. Павич — це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію розвитку. Для вінків використовували і пташине пір'я. «Найкращим пір'ям для вінка є пав'яче пір'я... Дівчата на Бойківщині ще й досі вплітають до вінків з квітів пав'яче пір'я. У Старобільському повіті на Харківщині молодиці застромлюють пав'яче пір'я під хустку навколо свого обличчя. На волинському Поліссі дівчата прикрашають свою голову дрібним курячим пір'ям, пофарбованим у зелений колір. На галицькому Поділлі дівчата оздоблюють своє волосся «качуриками» з хвоста селезня (качура), вмочуючи їх перед тим у розтоплений, пофарбований на зелене, віск. Колись на Київщині зелене пір'я з хвоста селезня дівчата вшивали поміж двома стрічками, а потім вив'язувались цією оздобою понижче вінка». Всі вінки крім вікових особливостей відрізнялися і цілеспрямованістю. Розрізняється понад 77 видів вінків.
Вінок відданості
Чернечий вінок
Крім "вікових" віночків, що плелися відповідно до віку дитини, ще існували ритуальні, звичаєві, магічні тощо. Усього 77 видів вінків. Діти, придивиться, що ще на віночку українському, про що ще ми не дізналися? Діти: Це стрічки!. Український вінок, окрім безлічі квітів, обов'язково мав бути прикрашений стрічками. Довжина стрічок не перевищувала довжину кіс дівчини. В'язати стрічки слід у певній послідовності, це ціла наука. І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбало або не за порядком. В'язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати. Скажімо, найпершу у віночок, посередині, в'яжуть світло-коричневу стрічку — символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої — жовті стрічки — символ сонця, за ними світло-зелені та темно-зелені— символ краси і молодості. Потім голубі, сині — символи неба і води, що дають силу й здоров'я, далі в'яжуть жовтогарячу — символ хліба, фіолетову — символ мудрості людини, малинову — символ душевності, щирості, рожеву — символ достатку. В'язали до строю й білу стрічку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це — символ пам'яті про померлих. Гра «Заплети вінок» Для гри запрошуються 2 помічника, 6 гравців. Діти розділяються на 2 команди. Помічники тримають вінок за квіти у руках, а стрічки роздаються 3 іншим учасникам. Учасникам необхідно не випускаючи стрічку з рук заплести косу з стрічок. Яка команда впоралася раніше та й перемогла. Бачите, діти, на перший погляд звичайний український віночок, але скільки він нам може розповісти про вірування наших предків, про те скільки мудрості закладене у цьому дівочому аксесуарі. Наші пращури вірили, що віночки мають магічну силу захисту. Тому їх використовували для ворожіння, дівчата намагалися дізнатися про свою долю, використовуючи купальські віночки. Послухайте:.Тим часом дівчата побігли до річки. У кожної на віночку горіла свічечка. Вони обережно опускали їх на воду. Плесо зарябіло безліччю вогнів. Складалося враження, начебто річка спалахнула. Видовище було казкове. Прудка течія одразу відносила віночки зі свічками углиб ріки. Кожна дівчина уважно стежила за своєю долею. Якщо віночок приставав до берега, то вважалося, що його власниця вийде заміж. А коли одпливав далі — ще цілий рік дівуватиме. Траплялося, що вінок приставав до протилежного берега. У таких випадках дівчині судилося вийти заміж у сусіднє село. Не стояли осторонь і хлопці. Вони намагалися "привернути" віночки до свого берега, кидаючи поперед них камінчики. Свято тривало допізна. Лише тоді, як позгасали свічки й зникли віночки, всі почали розходитися Доречи, діти а як ви гадаєте чи всі жінки могли носити вінки та вдаватися до тих забав?
Вінки з квітів пасують тільки до свіжого, справді дівочого обличчя, а молодицям хустка до лиця! Вінок з квітів — не тільки оздоба, це ще й свідоцтво дівочости. Молодиця і «покритка» не сміють класти на свою голову вінок. Такий звичай є не тільки в нас, українців, а в усіх слов'ян |
Відео презентація «Український віночок»
Відео презентація «Український віночок»
Штучні зразки квітів
Відео презентація «Український віночок»
Демонстрація зразків пір’я
Демонстрація атласних стрічок
2 віночки з довгими стрічками
Відео презентація «Український віночок»
|
15 хв. |
ІV.Закріплення Багато ми з вами сьогодні узнали нового, цікавого а зараз давайте дуже коротенько пригадаємо: Фронтальне опитування:
На наступних заняттях ми з Вами попрацюємо над тим, щоб у кожної з вас по закінченню теми з’явився власний віночок із штучних квітів.
|
|
2 хв. |
V Домашнє завдання Принести тканину білого, жовтого, червоного, синього, рожевого кольору (креп-сатин, шифон, хб), жовті нитки муліне або ірис, мідну тонку проволоку, клей ПВА, ножиці, пасатижі |
Демонстрація зразків |
3 хв. |
VІ. Підсумок заняття.
|
|
Література
1. Братко-Кутинський, "Феномен України", К., 1996.
2. Войтович В. "Сокіл - Род", Рівне, 1997.
3. Знойко О.П. "Міфи Київської землі та події стародавні, К, 1989.
4. Журнал "Сварог". Часопис українців, про українців і для українців, вип. 5, К., 1997.
5. Скуратівський В. "Місяцелік", К., 1993.
6. Шилов Ю.О. "Праісторія Русі-України", Київ-Хмельницький, "Українське козацтво", 1998.
7. Ященко Л.І. "Уроки народознавства", К., 1995.
8. http://duda.org.ua/, фото -http://pyrohiv.at.ua/.
3