Конспект заняття “Жива вода дає життя!”

Конспект розвивального заняття  ознайомлення з природою з елементами дослідницької діяльності та використанням казок

В.О. Сухомлинського “Жива вода дає життя!”

Мета: знайомити дітей з творами В.О.Сухомлинського, дати доступні знання про воду, якою вона може бути (чистою, прозорою, брудною, холодною і гарячою, мерзлою), про те, що вода потрібна і людям, і тваринам, і рослинам. Викликати у дітей бажання розповідати про воду, збагачувати мову за допомогою віршів, прислів’їв, забавлянок, дослідницьких ігор. Розвивати уяву, фантазію, закріпити кольори, пори року. Виховувати  любов до казок та оповідань видатного педагога, бережливе ставлення до води.

Попередня робота: читання оповідань та казок В.О.Сухомлинського, бесіди про значення води для всього живого, розучування віршів, потішок, розгадування загадок .

Обладнання: мультимедійна дошка, портрет В.О.Сухомлинського, оповідання «Хлопчик хотів приголубити сніжинку», «Як Їжачок готувався до зими» записи звуків природи, виставка малюнків до творів Сухомлинського, атрибути для виготовлення віночків, дослідницької роботи.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти заходять до зали і вітаються

ВИХОВАТЕЛЬ: – Діти, а ви любите слухати казки?

Дуже любив дітей, писав для них казки, оповідання Василь Олександрович Сухомлинський.

Вихователь звертає увагу дітей на портрет видатного педагога, розповідає про нього.

От сьогодні я вам розповім дуже цікаву казку, але хочу, щоб ви мені допомагали.  Добре?

– Жила-була на світі одна пречудова мама. Її звали Хмаринка. Вона жила високо-високо в небі і була дуже працьовита. Коли приходило літо, її з нетерпінням чекали в гості. І тоді Хмаринка пропливала над садами, городами, полями. І там, де вона з’являлася, йшов теплий дощик. Особливо любила Хмаринка поливати квіти.

(Звучить запис літнього дощу, грому. Виходить Хмаринка, поливає квіточки)

ВИХОВАТЕЛЬ: Дивіться, діти, яким гарним став наш квітник. Яке розмаїття квітів:

І жовті, і червоні, і рожеві, і білі. І назви у них різні; ось це – ромашка (Якого вона кольору?), а це – мак (А він якого кольору?) Є тут квітка, яка схожа на сонечко. Як вона зветься?

Які ще квіти тут зростають? Назвіть їх кольори.

Дівчатка, а давайте зробимо із них віночки, а хлопчики вам допоможуть – нарвуть квіточок.

Гра «Сплети вінок»

Вихователь: Які гарні віночки у дівчаток! Так і хочеться малятам в них потанцювати.

Фікультхвилинка

Довільне кружляння дітей під музику

 (Звучить запис осіннього вітру, дощу. Хмаринка «поливає» землю дощем)

Вихователь: (тримає парасольку) Малята, швидше до мене! Ви не змокли? Сідайте, а я з вами порозмовляю.

– Яка пора року прийшла?

– А який дощик поливає землю восени?

– Що ж роблять звірі цієї пори?

Зараз я вам прочитаю оповідання В.О.Сухомлинського. А ви мені скажете, про кого воно?

Як Їжачок готувався до зими

В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо.Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде.

Почав Їжачок готуватися до зими. Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше.

Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку.

Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку.

Тепло і затишно Їжачкові, а одному так сумно. Захотілось йому знайти товариша. Пішов в ліс, зустрів Зайчика. Але не хоче зайчик іти в хатинку Їжачка. І сіра Мишка не хоче, і Ховрашок. Тому, що у них свої нірки є.

Зустрів Їжачок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на стеблі, тремтить від холоду.

— Іди до мене жити! — запросив звірок його.

Пострибав Цвіркун до Їжачка. Взимку Їжачок Цвіркунові казки розповідав, а Цвіркун пісні співав.

– Де і як влаштував їжачок собі житло?

– Кого запрошував він до себе жити?

– Які ще «осінні» оповідання   Сухомлинського ви знаєте?

(Звучить запис вітру, хуртовини)

– Діти, яка пора року змінила осінь?

Ще холодніше стало. Український поет О.Олесь писав:

Ой навіщо мені листя,

Коли вже іде зима

Коли холодно вже стало

І пташок ніде нема.

– Куди поділися пташки?

– А без чого не буває зими?

Ось і наша Хмаринка подарувала нам сніжок. А ви знаєте з чого він складається? Так, із сніжинок.

(Хмаринка сипле  сніжком)

– А який сніг на дотик?

– Якого кольору?

А хочете дізнатися, що сталося із сніжинкою, яку хотів приголубити хлопчик.

(Вихователь читає  оповідання Сухомлинського «Хлопчик хотів приголубити сніжинку»)

Хлопчик хотів приголубити сніжинку
(Хлопчик і сніжинка)

З неба летіла додолу сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги, і її затопчуть».Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати.Хлопчик простягнув долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на добру, теплу його руку й розтала. Хлопчик із жалем дивиться на долоню. А там блищить крапелька, мов сльозинка.

Читання вірша дитиною

«Упала сніжинка мені на рукав»

Упала сніжинка мені на рукав

Яка ж вона гарна!

А я і не знав.

Біленька, пухнаста, така чарівна,

А я завжди думав – вона крижана.

Дививсь я на неї лиш мить чи хвилинку:

– Ти  звідки взялася? – питаю сніжинку.

І диво маленьке, легке, невеличке,

Мені відказало: «Я просто водичка!»

Від сонечка раптом вона заіскрилась,

Краплинкою стала, водою зробилась.

Вихователь: Чого боїться сніг, лід?

Досліди з снігом, льодом.

(Звучить запис веселого співу пташок, дзвону струмочків)

Вихователь: Ось нарешті зима пішла від нас. А яка ж пора року настала?

Вірно, весна. Тепліше пригріває сонечко . А що сталося зі снігом? З’явилися веселі струмочки , і земля напилася водички.

У мами Хмаринки була донечка Краплинка.

Хмаринка: Донечко Краплинко, прокидайся. У нас дуже багато роботи. На нас  чекають люди, звірі, рослини.

Краплинка: Зараз, матусю, я вже йду. (Заходить із лієчкою)

Хмаринка: А що це ти, доню, робитимеш?

Краплинка:  Мені потрібно допомогти квіточкам, напоїти їх водичкою.

Вихователь: (до малят) А що станеться із рослинами, якщо їх не поливати?

– Як рослина п’є водичку?

– А чи можуть рибки жити без водички? А люди?

– Для чого людям вода? (п’ють, варять, миються)

– Діти, а ви знаєте прислів’я, приказки про водичку?

• Під лежачий камінь вода не тече.
• Хліб – батько, а вода – мати.
• Без води і борщу не звариш.
• Вода м’яка, а камінь пробиває.
• Вода – це здоров’я, вода – це краса, вода – це цілюща ранкова роса.

Вихователь Малята, а хочете, щоб я вам розповіла трішки про водичку.

Давайте розглянемо воду у ваших скляночках. Яка вона? (чиста, без запаху, прозора, холодна, тепла ,немає смаку.  Додає у скляночки цукор, сіль.)

А тепер яка вона на смак?

Висновок: вода розчиняє в собі речовини. А також вода може змінювати свій колір.

Гра «Зафарбуй  водичку»

Вихователь: Я думаю, діти ,ви зрозуміли,що вода – це справжнє диво.

Краплинка: Я дуже задоволена тим, що ви так багато знаєте про водичку. І на згадку про себе подарую вам  по краплинці себе. (Дарує дітям різнокольорові краплинки)

Підсумок.

Вихователь підводить підсумок заняття.

Без води життя немає –

Переконані ми в тім.

І тому водичку, діти,

Берегти потрібно всім.