Консультативно - методичні поради для педагогів "Особливості учнів з акцентуаціями характеру"

Консультативно - методичні поради  для педагогів

Особливості учнів з акцентуаціями характеру

Рекомендації підготувала Констатинова Л.М., практичний психолог НВК 56

(поради включають в себе опис типів акцентуацій характеру особистості з конкретними рекомендаціями для педагогів за кожним типом акцентуацій)

1.                Гіпертемічиий тип

   Діти з таким типом акцентуації завжди в гар­ному настрої. Якщо трапляються вибухи гні­ву й роздратування, то вони швидко минають, піднесений настрій супроводжується бажанням діяти і спілкуватися, завдяки чому діти легко сходяться з людьми, стають лідерами. Прагнуть усього нового, тому виявляють енергійність, іні­ціативу, творче мислення. Однак надмірна ак­тивність може перетворитися на розпорошеність інтересів, відсутність цілеспрямованості, що при­зводить до того, що часто такі учні не доводять розпочатої справи до кінця. Підвищена товарись­кість спричиняє недостатню розбірливість у кон­тактах. Виражене прагнення до самостійності.

Цінують волю, тому можуть протестувати проти спроб дорослих втручатися в їхнє життя. Протест найчастіше виражається в навмисних порушеннях правил, у втечі з дому. Зазвичай по­гано переносять будь-який режим і дисципліну.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

•    захоплювати новими оригінальними завдан­нями;
•    не слід докоряти у лінощах і вимагати фі­зичної активності.

2.                Лабільний тип

   Для цих підлітків також характерна зміна на­строю, але, на відміну від попереднього типу, вона нерегулярна. Настрій змінюється дуже різ­ко та з найнезначнішого приводу. Для виходу зі стану пригніченості достатньо невеликого заохо­чення, зміни виду діяльності. Такі діти, як пра­вило, мають непогану інтуїцію! Вони здатні щиро любити, співпереживати чужому горю, відчувати прихильність до близьких і друзів, але лише в то­му випадку, якщо це взаємно. Вони люблять компанії для одержання нових вражень. Не є лі­дерами, їм більше до душі роль «улюбленця».

Рекомендації вчителеві:

•    ставте за приклад тих, до кого прихильна дитина;
•    постійно пропонуйте виконувати різні завдання.

3. Сенситивний тип

   Вирізняється вразливістю, м'якосердям. Боязкі та сором'язливі серед незнайомих людей, у новому для них оточенні. У звичних умовах зі знайомими достатньо товариські. Люблять про­водити час із молодшими. Прив'язані до близь­ких людей. Слухняні, їх вважають «домашніми дітьми». У них добре розвинене почуття обо­в'язку, відповідальності, висока вимогливість до себе й інших. Характерна занижена само­оцінка. Надміру чутливі до думки значущих осіб. Важкою виявляється ситуація, коли такі учні ста­ють об'єктом глузувань або їх підозрюють у по­ганих учинках, тому дуже скуто почуваються біля дошки.

Рекомендації вчителеві: підтримуйте таких ді­тей, коли вони відповідають біля дошки.

4. Демонстративний тип

   Підлітки з цим типом акцентуації постійно прагнуть звернути на себе увагу. Вони вимага­ють захоплення, подиву, співчуття. Такі учні згодні бути об'єктом образ, обурення, аби лише їх помітили. Часто брешуть, причому дуже ви­шукано, бо мають чудові акторські здібності. Ніколи не бувають безкорисливими у взаєминах з іншими.

Рекомендації вчителеві:

•    не акцентуйте уваги на поведінці таких дітей;
•    оцінюючи відповіді та вчинки, мотивуйте своє ставлення.

5. Шизоїдний тип

   Характерна риса — погана інтуїція: у розмові не відчувають моменту, коли потрібно вислухати й поспівчувати, а коли, навпаки, краще про­мовчати. Живуть у власному світі, побудованому ними та сповненому фантазій і захоплень. У свою душу нікого не пускають, мають оригінальні за­хоплення, ерудовані. Діти з таким типом, як пра­вило, усвідомлюють свою несхожість на інших і часто самі страждають від самотності, невміння налагодити контакти, знайти собі друга.

Рекомендації вчителеві:

•    намагайтеся використовувати досить добре розвинене письмове мовлення;
•    давайте виявити ерудицію, оригінальність суджень.

6. Конформний тип

  Вирізняється постійним підкоренням більшо­сті. Такі діти прагнуть чинити, «як усі», одягатися, «як усі», думати, «як усі». Якщо оточення гарне, то особливих проблем не мають. Але, потрапив­ши в погане середовище, вони згодом засвоюють усі манери, звички та правила поведінки й тоді потребують особливої уваги дорослих. Можуть відмовитися відповідати лише тому, що перед цим інший учень отримав погану оцінку.

Рекомендації вчителеві:

•    керуйте, але без прямого тиску;
•    відвертайте конформних дітей від спілку­вання з невідповідними людьми.

    Отже, головне завдання профілактичної робо­ти з важковиховуваними — соціальна адаптація, захист від впливу конфліктів, життєвих негараз­дів, самотності, вироблення імунітету до негатив­них впливів соціального оточення. Профілактику слід проводити систематично, у тісному контакті учителів, батьків, працівників психоло­гічної служби. Лише спільними зусиллями всього педагогічного колективу можна створити у школі атмосферу морально-психологічної підтримки для всіх, хто цього потребує.

  Роль блазня класу, «клоуна», беш­кетника, вживання наркотиків і ал­коголю, агресивність і протиправна поведінка дозволяють компенсувати в очах однолітків неуспішність у на­вчанні.