Презентація "Методи тренінгової роботи"

Методи тренінгової роботи

Зміст. Критерії вибору методу тренінгової роботи. Вимоги до міні-лекцій. Особливості використання історій та розповідей. Дискусія та її особливості. Обговорення та обмін враженнями. Аналіз ситуаційних вправ, конкретних ситуацій (кейсів) та критичних випадків. Презентація та групова презентація.Ігровий елемент в психологічному тренінгу. Метод мозкового штурму. Медитативні техніки. Розминки та їх значення. Значення ритуалів у тренінговій роботі.

1. Критерії вибору методу тренінгової роботи. Тренінгові методи – це форма активного навчання, метою якого є, насамперед, передача певних знань, а також розвиток деяких умінь і навичок. Методи, застосовувані тренером, повинні бути способом організації активної форми навчання тренінгу. Спільна активна робота учасників над створенням якогось інтелектуального чи емоційного продукту є інструментом тренінгу. У процесі спільної діяльності кожен робить свій внесок і має можливість порівняти свій погляд на проблему з думкою інших і, можливо, змінити або доповнити свою думку.

Тренер реалізує тренінгові методи на трьох рівнях: У групі – з окремими учасниками. Через групу – з окремим учасником засобами самої групи. З групою – як єдиним цілим

При виборі методів тренінгу користуються такими правилами:відповідність завданням тренінгу;відповідність рівню групи;відповідність розміру групи;врахування часу тренінгу;кількість учасників в групі;відповідність кваліфікації тренера.

Виділяють чотири основних групи методів, які використовуються в тренінгу. Перша група – методи, спрямовані на діагностику ситуації, знайомство з учасниками, встановлення взаєморозуміння. Друга група – інформаційне забезпечення тренінгу. Третя група – методи, які використовуються у груповій роботі задля досягнення завдань тренінгу. Четверта група методів пов’язана з використанням зворотного зв’язку як тренера з учасниками, так і навпаки.

В окремих тренінгах перед початком роботи і в процесі самоготренінгу проводять діагностичні процедури. Вони можуть використовуватися:для відбору учасників у групу;як засіб отримання учасником нової інформації про себе;як засіб саморозуміння і саморозкриття;для забезпечення і контролю ефективності тренінгових процедур, і тренінгу в цілому.

2. Вимоги до міні-лекцій Міні-лекції відрізняються від повноформатних лекцій значно меншою тривалістю. Зазвичай міні-лекції не перебільшують 10-15 хвилин і використовуються для того, щоб стисло донести нову інформацію до багатьох людей одночасно; розповісти, як виконувати певні дії, що їх згодом опановуватимуть самі учасники в ході практичних вправ; підсумувати результати роботи малих груп для всієї аудиторії.

3. Особливості використання історій та розповідей Історії та розповіді активно використовуються у тренінговій роботі для: ілюстрування обговорюваної теми, наведення прикладів, глибшого занурення у тематику, створення дружньої довірливої атмосфери, переходу від одного структурного елементу тренінгу до іншого.

4. Дискусія та її особливості Груповою дискусією (від лат. discussion – дослідження, розгляд, аналіз) називається таке спільне обговорення якоїсь теми, публічна суперечка, метою якої є з’ясування і зіставлення різних поглядів, визначення істинної думки, знаходження правильного розв’язання проблеми.

5. Обговорення та обмін враженнями Обговорення та обмін враженнями (зворотній зв’язок) – це метод, який передбачає активний обмін думками, враженнями, знаннями та досвідом між усіма учасниками тренінгу одночасно або у групах чи підгрупах. При проведенні обговорення та обміну враженнями необхідно:ставити тільки відкриті запитання, формулювати їх коротко та конкретно;бути уважним до всіх, забезпечувати всім учасникам рівні можливості в обговоренні, дякувати за питання та висловлювання;утримувати обговорення в руслі заданого питання чи поставленої проблеми;контролювати час.

6. Аналіз ситуаційних вправ, конкретних ситуацій (кейсів) та критичних випадків Ситуаційна вправа (конкретна ситуація, кейс) – це реальна ситуація, представлена групі для аналізу. Вона може бути запозичена з досвіду тренера, колег, з літературних описів, свідчень очевидців. Тренер також може сам описати реальну історію, яка мала місце в житті. За допомогою цього методу можна проводити аналіз реальних ситуацій, визначати в них ключові проблемні питання, формулювати ідеї щодо можливого розв’язання таких ситуацій.

7. Презентація та групова презентація. Презентації спрямовані на надання нових результатів, нової інформації з конкретного, досить вузького, практичного аспекту теми, яка є предметом вивчення чи обговорення. Успішна презентація вимагає від того, хто її проводить: заздалегідь потренуватися у проведенні презентації, аби виглядати й почувати себе впевнено; заздалегідь організувати всі необхідні умови для проведення презентації (підготувати робоче місце, засоби наочності – плакати, слайди, демонстраційну апаратуру тощо); у ході роботи періодично або у кінці презентації запитувати аудиторію щодо зрозумілості нової інформації, підтримувати постійний зворотний зв’язок; виявляти гнучкість, бути готовим до непередбачуваних обставин, адже презентована нова інформація для когось може виявитися такою, що заперечує його усталеним поглядам.

Колективні презентації – форма представлення матеріалу, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії. Згідно із вказівками ведучого, який регулює черговість виступів, кожний презентуючий робить доповідь певної тривалості (зазвичай, до 15-20-и хвилин). Як правило, кожне повідомлення присвячене якомусь одному з кількох аспектів (вимірів, поглядів) однієї теми. Здебільшого наприкінці колективних презентацій передбачаються запитання аудиторії кожному доповідачеві або групі.

8. Ігровий елемент в психологічному тренінгу Ігрові методи є загальновизнаним методичним прийомом тренінгу. Головна відмінність гри від іншої діяльності полягає в тому, що її предметом виступає сама людська діяльність. Гра виконує три функції: Звільнювальна. Є полем самовираження, знімає кайдани суперего, і це дозволяє людині стати більш спонтанною, розкутою, щирою, відкритою.. Діагностувальна. Людина в грі максимально проявляє свої здібності, і це робить тренінг дуже прогностичним. Розвивальна. Особливий стан людини в процесі гри дозволяє ненасильницько втілити нову інформацію в її свідомість і підсвідомість, закріпити нові форми поведінки і комунікації, розвинути творчий потенціал індивіда.

Дидактична гра – це метод активної навчальної діяльності з імітаційного моделювання досліджуваних систем, явищ, процесів. Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовних, що відтворюють реальну обстановку.

Ділова гра – метод моделювання реальної діяльності у спеціально створеній проблемній ситуації. Вона є засобом і методом підготовки та адаптації до трудової діяльності та соціальних контактів, методом активного навчання, який сприяє досягненню конкретних завдань, структурування системи ділових стосунків учасників. Її конструктивними елементами є проектування реальності, конфліктність ситуації, активність учасників, відповідний психологічний клімат, міжособистісне та міжгрупове спілкування, розв’язання сформульованих на початку гри проблем.

Рольова гра – метод, суть якого полягає в “програванні ролей» які дозволяють побачити члена групи не просто в процесі міжособистісної взаємодії в групі, а упродовж виконання певної соціальної ролі.

9. Метод мозкового штурму Мозковий штурм (метод мозкового штурму) – форма творчої, колективної роботи для пошуку рішень поставлених проблем. За назвою «мозковий штурм» поєднують варіанти колективної роботи в ході якої створюються нові ідеї або просто зіставляються відомі факти. Головна функція мозкового штурму – забезпечення генерації ідей. В основі методу лежить думка, що при спільній роботі група може продукувати більшу кількість ідей, ніж за індивідуальної.

10. Медитативні техніки Медитація (від лат. meditatio – роздум) – інтенсивні, проникаючі углиб роздуми, занурення розумом в предмет, ідею і т. д., що досягається шляхом зосередженості на одному об’єкті і усунення всіх чинників, які розсіюють увагу, як зовнішніх (звук, світло і т.п.), так і внутрішніх (фізична, емоційна та інша напруга). Надходження сигналів через тіло блокується або звужується і свідомість звільняється від думок, образів і почуттів, які пов’язані із зовнішнім світом. Відбувається розширення свідомості.

11. Розминки та їх значення Розминки (енерджайзери), руханки, криголами – тренінгові врави, що служать для представлення та знайомства учасників, згуртування колективу, підвищення активності, налаштування членів групи на певний розумовий стан для майбутньої активності, переключення між різними етапами тренінгу.

12. Значення ритуалів у тренінговій роботі Ритуали – встановлений традицією порядок виконання певних дій. Ритуали мають дуже сильний психотерапевтичний вплив. Ритуал – це свого роду поведінкова метафора, в якій одні предмети або дії замінені іншими, тобто виступають в значенні інших.