Літературне читання Клас: 4-__
Дата: _________________ ____________________________________________
Читання мовчки (письмово)
1. Прочитай текст.
Коник і Сонечко
Повзла Мурашка поміж трави. Повзе – то хай собі повзе, яке кому діло до маленької Мурашки.
А вона дивиться собі під ніжки: гляди, щось удасться знайти та з собою прихопити. Бо які ото не маленькі мурашки, а й вони діточок своїх самі вигодовують та виховують.
Коли це бачить Мурашка – тінь від стеблини якась незвична, широка надто. Підвела вона голову: якесь звірятко сидить на стеблі, дивиться зверху на неї.
— Ти хто ? – запитала Мурашка.
— Коник, - відповіло їй звіря.
— Дивно, - подумала собі Мурашка. – Невже коні такі малі?
Раніше вона чула, що коні дуже-дуже великі, немов гора, і страшенно сильні. А цей ось – зовсім маленький.
— А ти іржати вмієш ? – недовірливо запитала Мурашка.
— Аякже, вмію. От послухай !
І Коник засюрчав тоненьким голоском :
— Црі –црі-црі-і-і !
На ту хвилинку якраз нагодилося Сонечко.
— Ха-ха, - засміялося воно. – Хіба Коні так іржуть ?
— А як же ? – розгубився Коник.
— Я Сонечко, і не вмію іржати, але у справжніх коней голос дужий. І ходять вони по землі, а не лазять по стеблині.
— Так і ти ж не сяєш, як справжнє сонце, проте звешся Сонечком.
— Але я таке ж червоне, як і те, що світить згори.
— А я – зелений, - гордо заявив Коник .
— Ото ж бо воно, що зелений. Справжні коні ніколи не бувають зеленими.
Сперечаючись, вони навіть забули про Мурашку, яка не втручалась у їхню розмову.
— А справжні сонця ? – не здавався Коник. – Хіба вони такі маленькі та ще й до того ж із цяточками?
— Так я ж не сонце, а Сонечко. Зате літаю, як справжнє.
— І я не кінь, а Коник. Як справжній кінь я тільки вмію … - почав було Коник і не договорив, бо раптом почався дощ.
Доки злива вщухла, Коник уже й забув, про що вони говорили з Сонечком. Він вибрався зі своєї схованки і тут побачив Мурашку, яка бігала вздовж струмочка, шукаючи в ньому броду. Вона, виявляється, поспішала додому, але струмок після дощу розлився і перерізав їй дорогу.
Коник почухав лапкою за вухом і враз придумав, що треба робити.
— Сідай на мене, - сказав він Мурашці, - та тримайся міцніше. – Посадивши Мурашку на спину, він напружився і – скік через потічок та й опинився на тому березі.
— Ось тепер я бачу, що ти справжній Коник-стрибунець, - гукнуло навздогін Сонечко, вилізши з-під кульбабки. Але Коник уже того не почув, він був далеко.
В. Моруга
Спосіб читання ________
Темп читання _________
Вибери правильну відповідь.
1. Для чого Мурашка дивилася собі під ніжки, коли повзла поміж трави?
А бо вона боялася впасти
Б може щось удасться знайти та прихопити
В шукала загублених діток
2. Що здивувало Мурашку, коли вона побачила Коника ?
А що він був дуже красивий
Б що він не захотів з не розмовляти
В що він був дуже маленький
3. Хто втрутився у розмову Мурашки та Коника ?
А Сонечко
Б Метелик
В Павучок
4. Як Коник допоміг Мурашці ?
А пригнув травичку і Мурашка по ній перелізла на протилежний бік
Б дав їй слушну пораду
В посадив собі на спину, напружився і перескочив через потічок.
5. Випиши з тексту речення, в яких йдеться про те, що здивувало Мурашку.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Віднови послідовність пунктів плану відповідно до змісту твору, вписуючи цифри в порожні місця.
___ Знайомство з Коником.
___ Раптом почався дощ.
___ Бідна Мурашка біля струмка.
___ Суперечка із Сонечком.
___ Справжній Коник – стрибунець.
___ Повзла Мурашка поміж трави.
Загальна оцінка______