На Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів та соціальних педагогів

«Нові технології у новій школі»

 

НОМІНАЦІЯ: Корекційно-розвиткові програми

 

 

Авторка: 

                                           Жучковська Вікторія Ігорівна                 практичний психолог 

                        Дунаєвецького ліцею № 4                            

Дунаєвецької міської ради т.0968682455    e-mail: viktoria.zhuchkovska@gmail.com

 

 

 

Дунаївці - 2023

ЗМІСТ

Заявка на участь у Всеукраїнському конкурсі «Нові технології у новій школі» авторських просвітницьких програм практичних психологів і соціальних педагогів ..................................................................................................................... 3 

Відгук на авторську індивідуальну корекційну програму для дитини з ООП

«Нейробум» ………………………………………………………….….…………...4

Анотація до індивідуальної корекційної-розвиткової програми для дітей з ООП

«Нейробум» ……………..………………………………………………...…………6

РОЗДІЛ 1 Науково-методичне обґрунтування проблеми

1.1.Теоретико-методичні засади використання нейроігор та кінезіологічних

вправ у роботі з дітьми………………………………………..…………………….8

1.2.Кінезіологія та нейрогімнастика у роботі із дітьми з ООП та дітьми, які здобувають освіту в інклюзивних класах……………………….…………………14

РОЗДІЛ 2 Впровадження та апробація індивідуальної корекційно-розвивальної  програми для дітей з ООП «Нейробум»

2.1. Пояснювальна записка…………………………………..……………………..16

2.2. Первинна діагностика, дослідження рівня розвитку пізнавальних психічних процесів, зорово-моторної координації…………………………….……………..23 2.3. Структура та зміст програми……………………………………….…………26

2.4. Календарне планування програми…………………………………..………...34 Заняття 1 ……………………………………………………………….............……35

Заняття 2 ……………………………………………….……………………………38

Заняття 3 ………………………………….…………………………………………40

Заняття 4 ….…………………………………………………………………………42

Заняття 5 …………….………………………………………………………………44

Заняття 6 …………….………………………………………………………………46 

Заняття 7 ….…………………………………………………………………………48

2.6. Вторинна діагностика ….……………………………………………………...50

Список використаної літератури ….………………………………………………54

Додатки ….………………………………………………………………………….56

Відеокартотека апробації програми ……….…………………………….………114

Дозволи на корекційну роботу з дитиною та публікацію матеріалів ..………..115

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. 

Останнім часом, в умовах аналізу проблем сучасної освіти фіксується значна кількість дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Велику частину серед них займають особи з порушеннями інтелектуального розвитку та затримкою психічного розвитку. Останні події в нашій країні зумовили підвищення рівня тривожності дітей загалом. А що вже говорити про дітей з ООП та здобувачів освіти інклюзивних класів. У багатьох із них спостерігаються відставання в розвитку загальної та дрібної моторики. У дітей зазначеної категорії найчастіше відмічаються різні моторні порушення як спастичність, проблеми із координацією, невпевненість у діях та рухах, сповільненість та загальмованість реакцій, знижена можливість продукувати й закріплювати рухи, робити їх автоматизованими, низький рівень розвитку пізнавальних психічних процесів, втрата інтересу до пізнавальної діяльності та проблеми із розвитком мовлення. Для подолання у таких дітей різного роду  порушень та попередження розвитку патологічних станів фахівцю соціально-психологічної служби освітнього закладу необхідно планувати та спрямовувати корекційну роботу, що допомагає зміцнювати психічне здоров’я такої дитини, долати труднощі у спілкуванні, обумовлені розладами дрібної та крупної моторики.

Актуальність даної теми також полягає у важливості дитини з особливими освітніми потребами чи учня інклюзивного класу навчитися встановлювати та поглиблювати соціальну взаємодію з однолітками, педагогами та дорослими. Однією зі складових елементів такої роботи є кінезіологічна корекція та найрогімнастика. Знаходячись в центрі міжпредметних зв’язків педагогіки, психології та медицини використання кінезіологічних вправ та нейроігор дозволяє практичному психологу сформувати «територію контакту» із дитиною з ООП, лінію доторку, що розвивається через гру, активізує зацікавленість дитини у власних позитивних результатах (виходить – не виходить). Кінезіологічні вправи та нейроігри належать до здоров’язбережувальних технологій. Вправи спрямовані на збереження здоров’я дітей, корекцію та профілактику відхилень у їхньому розвитку.

Варто зазначити, що розвиток пізнавальної діяльності та емоційновольової сфери дітей з ООП через дрібну моторику, міжпівкульну взаємодію та мануальні дії ніколи не втрачатиме своєї актуальності. Саме сьогодні, коли всі члени нашого суспільства перебувають у ситуації глибокого стресу, через події в Україні, а надто діти, яким іноді важко зрозуміти важливість збереження та розвитку психіки як ніколи актуальна корекційно-розвивальна робота практичного психолога, що допомагає подолати труднощі, активізовує ігрову діяльність та формує вміння вчитись на власних помилках. 

Саме зараз, аналізуючи тенденції розвитку методик, використання яких прогнозує активізацію роботу мозку через використання кінезіологічних вправ та нейроігор можна із впевненістю говорити про перехід від традиційної пальчикової гімнастики до використання великого комплексу вправ, які дозволяють дитині активно розвивати наявний психічний потенціал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Науково-методичне обгрунтування проблеми

1.1. Теоретико-методичні засади використання нейроігор та кінезіологічних

вправ у роботі з дітьми

Теоретичною основою розгляду проблеми є: теорія рухової активності (Н.

Бернштейн), концепція фізичної активності (В. Бальсевіч), вчення про рефлекси (І. Павлов), положення педагогіки здоров’я (В. Андрущенко), концепція «тріади здоров’я» («Triad of Health»). Використання кінезіології в корекційній та педагогічній роботі вивчали Е. Анищенкова, Р. Бабушкина, Г. Волкова, О. Кисельова, Н. Лічман [3 С. 12-16], О. Макаренко, О. Яшна [4 С. 82 – 91.], Н.

Пахальчук [5], І. Шеремет, К. Василенко[8] М. Челнокова та інші. Термін «кінезіологія» перекладається з грецької як «наука про рухи» (kinesis – «рух», logos – «вчення, слово»). Це наука про зв’язки психологічного

стану людини з функціонуванням її м’язів, м’язовими рухами [1. С.540].

Засновником кінезіології вважають Джорджа Гудхарда, який у 1964 році виклав власні напрацювання в книгі «Прикладна кінезіологія». Послідовники вченого (А. Бердал, Л. Віліамс, Дж. Даймонд, К. Е. Хонц, Дж. Тай, К. Келуей, Г. Стокс, Д. Уайтсайд, К. Ханнафорд) створили цілу науку про взаємозв’язок та вплив роботи м’язової системи на психоемоційний стан людини.

Гімнастика мозку складається з простих і приємних вправ. Цей комплекс рекомендується використовувати під час навчання дітей, щоб підвищити навик цілісного розвитку мозку. Вправи полегшують всі види навчання і особливо ефективні для оптимізації інтелектуальних процесів і підвищення розумової працездатності. Вправи покращують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють запам'ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій, полегшують процеси читання і письма.

   Наукові дослідження, що проводяться в психології і нейрофізіології виявили, що певні фізичні руху впливають на розвиток інтелекту людини. На підставі отриманих висновків виникла нова система - Освітня кінезіологія, спрямована на вивчення зв'язків розум-тіло, і оптимізацію діяльності мозку через фізичні рухи.

 

На теоретичній базі освітньої кінезіології американськими психологами Полом і Гейлом Деннісонами була розроблена програма Нейрогімнастики "Гімнастика мозку". Це методика активації природних механізмів роботи мозку за допомогою фізичних вправ, поєднання руху і думки. За допомогою спеціально підібраних вправ організм координує роботу правої і лівої півкулі і розвиває взаємодію тіла і інтелекту. Кожна з вправ нейрогімнастики, сприяє збудженню певної ділянки мозку і вмикає механізм об'єднання думки і рухи. В результаті цього новий навчальний матеріал сприймається більш цілісно і природно, як би розумом і тілом, і тому краще запам'ятовується. Крім цього вправи для мозку також сприяють розвитку координації рухів і психофізичних функцій [2]. Під впливом кінезіологічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурні зміни. Сила, рівновага, рухливість, пластичність нервових процесів здійснюється на більш високому рівні. Удосконалюється регулююча і координуюча роль нервової системи. Гімнастика мозку дозволяє виявити приховані здібності людини і розширити межі можливостей діяльності  її мозку. Нейрогімнастика - це універсальна система вправ, вона ефективна і для дітей і для дорослих в будь-якому віці. Але особливо актуальне застосування кінезіологічних  вправ у дітей з проблемами в розвитку [3].   Освітня кінезіологія рекомендується для кожного, хто бажає поліпшити якість і зміст свого життя і отримати задоволення від рухів. Цілі кінезіологічних занять: •                     Розвиток міжпівкульної спеціалізації. •                     Розвиток міжпівкульної  взаємодії. •                     Розвиток коміссур (міжпівкульних  зв'язків). •                     Синхронізація роботи півкуль. •                     Розвиток дрібної моторики. •                     Розвиток здібностей. •                     Розвиток пам'яті, уваги. •                     Розвиток мовлення. • Розвиток мислення.

• Усунення дислексії і дисграфії.

Метод кінезіологічної корекції покращує у дитини пам'ять, увагу, мовлення, процеси письма і читання, просторові уявлення, дрібну і загальну моторику, знижує стомлюваність, підвищує здатність до довільного контролю. Заняття повинні проводитися систематично в спокійній, доброзичливій обстановці. Важливо точне виконання кожної вправи, тому необхідно індивідуально навчити кожного учня. Виконання кінезіологічних вправ можливо як вдома з батьками, так і на предметних уроках або на спеціальних заняттях. Заняття починаються з вивчення вправ, які поступово ускладнюються, і збільшується обсяг виконуваних завдань.

Дж. Даймонд в 1970-х роках започаткував новий підхід, що отримав назву «поведінкова кінезіологія». Він довів, що під дією негативних та позитивних емоційних, інтелектуальних, психічних факторів певні м’язи можуть зміцнюватися або слабшати. Тому, психоемоційний стан людини має значний вплив на розвиток функціонування груп м’язів тіла людини та формування їх недостатності [3].

Сучасна кінезіологія поєднала напрацювання різних напрямків традиційної медицини, духовних практик, систем оздоровлення та зайняла вагоме місце у галузі охорони здоров’я, освіти, у психологічній практиці серед спеціалістів різних країн світу.

Кінезіологія як підхід заснована на концепції «тріади здоров’я», що образно уявляє організм людини у вигляді трикутника, кожна сторона якого символізує одну із складових гомеостазу: структурну, хімічну, психоемоційну. Будь-яке порушення рівноваги або дисбаланс

здоров’я впливає на всі три складові.

У зв’язку із тривалим стресовим періодом в країні внаслідок збройного конфлікту, посиленням заходів, націлених на протидію проявам різних видів насильства в сучасному суспільстві та в освітньому середовищі, як однією з уомв створення безпечного освітнього середовища значна увага практиків приділяється попередженню та корекції негативних психоемоційних станів засобами кінезіології. Оскільки саме сильні негативні емоції часто є реакцією особистості на конфліктну ситуацію чи стресовий момент саме негативні емоції висока тривожність та тривалі переживання та викликають фізіологічні зміни в організмі. Також кінезіологічні вправи є хорошим засобом профілактики негативних емоційних станів, таких як образа, туга, тривога, розчарування, апатія, відчай, стрес [7].

Існує велика кількість кінезіологічних вправ, які використовуються в освітньому процесі з метою корекції навчання і розвитку здобувачів освіти з ООП, учнів, які навчаються в інклюзивних класах, посилення мотивації вихованців до вивчення предметів, корекції міжпівкульної взаємодії кори головного мозку. 

У практичній частині даної корекційно-розвивальної програми використовується комплекс спеціальних «кінезіологічних вправ», що були розроблені Полом Деннісоном, засновником «освітньої кінезіології». Пол та Гейл Деннісон дослідили можливості фізичних рухів, які можуть бути використані для успішного розвитку та навчання дитини. Результати їх досліджень склали основу програми «Гімнастика мозку» [2]. Сама програма є комплексом вправ, які сприяють розвитку міжпівкульної взаємодії. Автори вбачають шлях вирішення проблеми шкільної неуспішності в застосовуванні роботи цілісного мозку. Досягти цього можна за умови використання рухових процедур, які дають можливість задіяти ділянки мозку, які раніше не брали участі в роботі [7 С. 142 – 145.]. 

У програмі «Гімнастики мозку» поєднано два навчальних принципи: вплив на збереження ланки регуляції психофізіологічних функцій та вплив на порушені ланки регуляції психофізіологічних функцій.

Рухи з комплексу програми «Гімнастики мозку» впливають на різні системи організму та поділяються на групи:

1.     Вправи, що покращують тонус та підвищують енергетику кори головного мозку:

дихальні вправи, масаж біологічно-активних точок.

2.     Вправи, які поліпшують контроль і регуляцію діяльності: рухи перехресного характеру.

3.     Вправи, що відновлюють порушені міжпівкульові зв’язки та баланс функціональної асиметрії мозку, поліпшують переробку інформації: рухи кінцівками перехресно характеру [5].

Кінезіологічні вправи застосовуються при проведенні індивідуальних та групових корекційних занять з учнями, їх можна включати до плану проведення профілактичних занять, годин психолога. Здобувачам освіти подобаються заняття з елементами нейрогімнастики. При чому, якщо для початкової школи досить велику частину руханок складають вправи з використанням традиційної пальчикової гімнастики (вправи «Перші пальчики гуляли», «Корова - коза», «Іде кізонька рогата», «Виросла в лісі квіточка диво» та інші) [6], то для більш старших здобувачів освіти кількість і зміст кінезіологічних вправ поступово розширюється. Серед найбільш застосовуваних вправ можна виділити такі: «Перехресні кроки», «Кулак-ребро-долоня», «Лінива вісімка» («Горизонтальна вісімка»), «Слон», «Вухо-ніс», «Погладили, покрутили», «Рука - за руку», «Долоня - кулак» (різні варіанти), «Обертаю рукою вперед - іншою назад».

При виконанні кінезіологічних вправ потрібно дотримуватися певних вимог:

-   перед виконанням вправ проводити розминку: потерти долоньки, зробити масаж пальців та долонь, скласти руки в замок і помасажувати;

-   починати слід від простіших вправ до складніших з поступовим підвищенням складності;

-   загальний час на проведення 5 – 15 (20) хвилин;

-   обов’язково потрібно слідкувати за комфортністю та доцільністю проведення вправ, зацікавленістю дітей, станом емоційної сфери, рівнем втоми та працездатності дітей, особливо, якщо це здобувачі освіти з ООП;

-   вправи з нейрогімнастики або нейрогіри виконувати в кількості від 5 до 10 (20) повторювань;

-   заохочувати школярів під час виконання вправ, хвалити за поступ, забезпечувати індивідуальний підхід, за потреби надавати індивідуальну допомогу у виконанні вправ учнями;

-   творчу діяльність здобувачів освіти переривати кінезіологічними вправами не завжди доцільно, якщо ж діти мають інтенсивне інтелектуальне навантаження, то комплекс вправ чи нейроігор краще проводити перед перед початком уроку чи заняття;

-   кінезіологічні вправи, при їх виконанні дають як швидкий, так і накопичувальний ефект;

-   під впливом кінезіологічних тренувань та виконання нейроігор в організмі відбуваються позитивні структурні зміни.

При потребі для покрокового ускладнення вправ та нейроігор можна використовувати:

•       поступове прискорення темпу виконання окремого завдання;

•       виконання із заплющеними очима;

•       виконання з плесканнями між окремими елементами вправ;

•       використання мовленнєвих доповнень паралельно з рухами рук чи пальців;

•       додавання у комплекс вправ дихальних технік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Кінезіологія та нейрогімнастика у роботі із дітьми з ООП та дітьми,

які здобувають освіту в інклюзивних класах

 Звісно ж, варто виокремити питання використання кінезіологічних вправ та нейроігор при здійсненні навчання дітей з особливими освітніми потребами. Зараз у закладі освіти, де я працюю є один інклюзивний клас, у якому навчається дитина з ООП та 5 дітей навчаються на індивідуальній формі здобуття освіти. Саме з одним із цих здобувачів освіти відбувалась апробація даної програми, в індивідуальній формі, для дослідження особливостей впливу кінезіологічних вправ та нейроігор на розвиток дитини, рівень її мотивації до навчання, вплив на рівень розвитку пізнавальних психічних процесів тощо. Для корекції загострення патологічних станів у дітей вправи пропонуються дитині в комплексі. Одним із основних засобів корекційно-рощзвивальної роботи є кінезіологічна корекція. Міні заняття з дитиною обов’язково містять елементи нейрогімнастики, ігрові вправи на покращення уваги і подолання різного роду стереотипів, розвиток просторово-слухових аспектів пізнання, вправи, що допомагають розвивати тактильну, зорову, рухову, слухомовленнєву пам’ять та сприймання, довільну увагу, мислення, емоціно-вольову сферу. Окремим моментом на заняттях з дітьми з ООП є релаксація та дихальні техніки.

Кінезіологічні вправи та нейроігри із дітьми, що мають особливі освітні потреби дозволяють здобувачам освіти як зосередитись, скоординувати свою діяльність, так і відволіктись, перезавантажитись, заспокоїтись та позбутися стресової напруги. Використання кінезіології та нейрогімнастики на уроках та поза ними (через впровадження корекційно-розвивальної роботи практичного психолога) дозволяє урізноманітнити світ «особливої» дитини, покращити мовлення, рівень розвитку дрібної та крупної моторики та зробити навчання дитини та пізнання світу легшим і природнішим. Розвиток інтелекту

безпосередньо залежить від сформованості півкуль головного мозку та їхньої взаємодії. Зважаючи на це, дуже важливо застосовувати на практиці методи і прийоми кінезіології, що дають змогу «тренувати» мозок у дітей з особливими освітніми потребами. 

Розтягування, дихальні вправи, окорухові вправи, вправи для розвитку дрібної моторики, масаж, вправи на релаксацію поліпшують розумову діяльність, синхронізують роботу півкуль, сприяють запам’ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій, полегшують процеси читання і письма. Новий навчальний матеріал сприймається дітьми з особливими освітніми потребами більш цілісно та природно, нібито розумом і тілом, а тому краще запам’ятовується [3 С.16].

Корекційна робота, заснована на використанні нейроігор та кінезіології вдосконалює процеси адаптації організму дитини з ООП до зовнішнього середовища, допомагає робити життя дитини безпечнішим завдяки розвитку таких якостей, як спритність, сила, гнучкість; вони готують дитину до життя в навколишньому світі, поступово привчають її витримувати навантаження, проявляти волю; здатні допомогти дитині впоратися зі стресовими ситуаціями і постояти за себе в непростому житті. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 Впровадження та апробація індивідуальної корекційнорозвивальної  програми для дітей з ООП «Нейробум»

2.1. Пояснювальна записка

Зважаючи на сучасні реалії та ситуацію, що складається в Україні та цілому світі загалом, важко уявити самопочуття підростаючого покоління. Адже навіть дорослі відчувають руйнівну дію стресу, напруги, паніки, які залишають слід на все життя, який потім заважає створити здорові стосунки, самореалізуватися, успішно долати виклики та вирішувати проблеми. Перебування в постійному хвилюванні за життя родини та власне благополуччя, потреба в психологічному балансі та спокої ставить на одне з перших місць роботу практичного психолога та його роль в подоланні кризи. А надто, коли справа стосується дитини з особливими освітніми потребами, дитини, яка лише зовсім недавно отримала можливість навчатися разом з усіма, долати проблеми, які долають звичайні діти, радіти та сумувати поруч із однокласниками, мати можливість бачити світ, таким, яким він є насправді.

В роботі практичного психолога закладу освіти із «особливими» дітьми якраз все і є особливим. Аналіз теоретичної та практичної складової роботи, пошук «ключика» до серця дитини, щоб встановити хоча б мінімальну взаємодію. До слова, це із звичайними дітьми не завжди легко виходить. 

Особливістю індивідуальної корекційно-розвивальної програми для дітей з ООП «Нейробум» є, насамперед її «індивідуальність», адже встановлення атмосфери довіри в площині «дорослий (психолог) – дитина» досить важко реалізовується в присутності інших дітей, які можуть краще, можуть швидше та можуть навіть з першого разу (зараз про відтворення вправ та виконання заявлених інструкцій). Дана програма дозволяє поставити три крапки в питанні подальшого її використання у групі здобувачів освіти. Однак, на мою думку, при організації взаємодії дитини з ООП, особливо, якщо вона лише з’явилась в освітньому закладі доцільно використовувати індивідуальну форму корекційнорозвивальної роботи.

Кінезіологія та нейрогімнастика – не нові поняття та використовуються у «світі» педагогічної спільноти та фахівців соціально-психологічної служби закладів освіти порівняно давно. Однак, не втрачають при цьому свої актуальності і новизни. Дослідженням впливу рухової активності на діяльності мозку займалися багато науковців-психологів. Зокрема Н. Берштейн, В.Бальсевіч, В. Андрущенко. Використання кінезіології в корекційній та педагогічній роботі вивчали Є. Анищенкова, Р. Бабушкіна, Г. Волкова, Н. Лічман. О. Макаренко та інші. Засновником кінезіології вважають Дж. Гудгарта, який у 1964 році виклав власні напрацювання в книзі «Прикладна кінезіологія». А засновником «освітньої кінезіології» називають науковця П. Деннісона, який досліджував можливості фізичних рухів, які можуть бути використані для успішного розвитку та освітньої діяльності школяра. Автори кінезіологічних вправ та нейрогімнастичних комплексів вважають, що за умови виконання активних рухових процедур можна задіяти ті ділянки мозку, які раніше не брали участі в роботі. Тут важливими моментами залишаються два основних принципи: вплив на збереження ланки регуляції психофізіологічних можливостей, а також дія на порушені ланки керування психолофізологічними функціями мозку. Це є особливо актуальним при організації корекційнорозвивальної роботи із дитиною з ООП чи дитиною, яка є здобувачем освіти в інклюзивному класі. 

Корекційно-розвивальна програма для роботи із дітьми з ООП «Нейробум» являє собою комплекс із 7 занять, що розроблені з урахуванням рівня розвитку дитини з ООП, особливостей її поведінки, аспектами встановлення взаємодії із дорослим та її можливостями: рівнем самостійності, працездатності тощо. Відповідно до абзацу третього частини 5 закону “Про загальну середню освіту”, тривалість корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, становить: групове – 35-40 хвилин, індивідуальне – 20-25 хвилин. Частота занять – 2 заняття на тиждень, впроваджувати програму рекомендовано після проведення первинної діагностики, яка має бути направлена на вивчення та

дослідження рівня розвитку пізнавальних психічних процесів, рівня розвитку дрібної моторики, а також особливостей прояву тривожності.  Особливістю даної програми є доступність до використання її елементів на уроках в інклюзивних класах, груповій та індивідуальній роботі, з метою зняття емоційної напруги, розвитку стресостійкості та інше.  Основними очікуваннями при використанні корекційної програми «Нейробум» є:
		- - - - - -	Розвиток пізнавальних психічних процесів дитини;
			Зняття психоемоційної напруги; Розвиток дрібної та крупної моторики; Подолання негативного ставлення до навчання; Активізація міжпівкульної взаємодії мозку; Встановлення атмофсери довіри у спілкуванні дорослого з дитиною.
Мета корекційно-розвивальної програми «Нейробум» - сприяти всебічному
розвитку дитини (зокрема дитини з ООП), розвивати пізнавальні психічні процеси, навчити долати труднощі та аналізувати власні помилки та виховувати критичне мислення та адекватне ставлення до себе. Завдання корекційно-розвивальної програми:
1.	Активізувати встановлення контакту для організації результативної

співпраці дитини з ООП та педагога (психолога);

2.     Дослідити рівень розвитку окремих пізнавальних процесів дитини з ООП;

3.     Розвивати вміння активно включатися в роботу;

4.     Формувати позитивне ставлення до власних успіхів та до світу в цілому;

5.     Тренувати навички рухової активності;

6.     Вдосконалювати навички зорово-моторної координації;

7.     Актуалізувати      здоров’язбережувальний        складник     кінезіології та нейроігор.

При розробці та формуванні програми враховувались:  особливості розвитку дитини відповідно до нозології;  рівень працездатності та витривалості дитини-учасника;  аспекти тривалості концентрації уваги;  самооцінка дитиною власних можливостей;  побажання батьків (опікунів) дитини-учасника.

Корекційно-розвивальна програма «Нейробум» (або її окремі елементи) може бути використана для:

-         дитини з особливими освітніми потребами (індивідуально) будьякого віку;

-         дитини, яка здобуває освіту в інклюзивному класі;

-         групи здобувачів освіти чи цілого класу будь-якого віку.

Форми та методи корекційної роботи:

1.     Використання      вступних     та      завершальних      ритуалів      «Привітання»,

«Прощання», «Обіцянка на майбутнє», «Домашня робота»

2.     Ігрові форми роботи;

3.     Нейрогімнастичні вправи;

4.     Завдання та вправи із використанням наочності;

5.     Використання музичних композицій та дихальних вправ у релаксації та моментах зняття психоемоційної наруги тощо.

Опис вимог до спеціаліста, який впроваджує корекційну програму«Нейробум» та/або її елементи.

Дана корекційна програма може впроваджуватись:

-         Практичними психологами загальноосвітніх навчальних закладів, дошкільних закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, які мають відповідну фахову освіту, володіють навичками індивідуальної та групової корекційно-розвивальної роботи, вміють використовувати релаксації та дихальних вправ;

-         Учителями-логопедами та      учителями-дефектологами      різних

освітніх установ, які мають відповідну фахову освіту володіють навичками індивідуальної та групової корекційно-розвивальної роботи, вміють використовувати релаксації та дихальних вправ; Фахівцю, що використовує в роботі із здобувачами освіти корекційну програму «Нейробум» та/або          її        елементи    рекомендовано     мати сертифікат про проходження навчання роботі із дітьми з ООП та дітьми, що здобувають освіту в інклюзивних класах (групах).

Важливими особистісними рисами, якими має бути наділений фахівець є:

-         Високий рівень емпатії;

-         Навички самоконтролю;

-         Спостережливість;

-         Вміння активно комунікувати;

-         Стресостійкість;

-         Терпеливість;

-         Володіння ІКТ;

Обладнання та матеріали, необхідні для реалізації корекційної програми«Нейробум»:

ü Фломастери;

ü Кольоровий папір;

ü Цеглинки Лего;

ü М’які кольорові кульки різних розмірів;

ü Паперові стаканчики;

ü Різні крупи (рис, гречка, квасоля);

ü Великі гумові кульки різних кольорів;

ü Скотч для фіксації завдань у паперовій формі на робочій поверхні; ü Секундомір для проведення фіксації часу у діагностичній роботі.

Вимоги до матеріально-технічного оснащення кімнати для індивідуальних чи групових занять:

-         Достатнє природнє чи штучне освітлення;

-         Наявність невеликих мобільних столів та стільців;

-	Наявність пуфів чи крісел-мішків для проведення релаксаційних чи
	дихальних вправ;
-	Можливість використання мережі Інтернет для пошуку інформації

та демонстраційні пристрої (ноут-бук, телевізор);

-         Навушники, які можуть бути використані за бажанням дитини прирелаксаційних вправах тощо.

Терміни та етапи впровадження корекційно розвивальної програми.

Індивідуальна корекційно-розвивальна програма для дитини з ООПвпроваджувалась мною протягом І семестру 2023 – 2024 навчального року в рамках реалізації річного плану роботи ліцею та річного плану роботи практичного психолога за напрямами діяльності фахівця соціальнопсихологічної служби «Діагностична робота» та «Корекційна робота». Відповідно до нормативних документів, які регламентують роботу перед початком апробації програми було отримано дозвіл батьків (опікунів) на діагностичну та корекційно-розвивальну роботу з дитиною та дозвіл на публікацію результатів, фото та відеофрагментів. Заняття проводились 2 рази на тиждень, відповідно до календарного планування (із коригуванням за відсутності дитини в освітньому закладі). 

І етап – первинна діагностична робота. Для визначення основних напрямів корекційної роботи, наявних вмінь і навичок дитини та проблемних моментів у її розвитку. На проведення діагностичних методик, їх аналіз та обробку отриманих результатів було відведено 10 робочих годин (перелік використаних методик та результати досліджень наведено у Додатку 1).

ІІ етап – організаційно-методичний. Цей етап характеризувався аналізом джерел інформації, підбором вправ та наочності форм та методів роботи, актуальних саме для даної дитини. Для формування основної бази програми було відведено 12 годин.

ІІІ етап – апробація програми. Безпосереднє проведення занять, формування
мотиваційного компоненту та встановлення взаємодії із дитиною – 7 занять, кожне тривалістю 20 – 25 хвилин, частота занять 2 рази на тиждень. Загальна кількість затрачених годин разом із підготовкою – 7. ІV етап – вторинна діагностика. Відслідковування прогресу у розвитку дитини, порівняння отриманих результатів.
	Окрім того, окремі фрагменти занять було зафіксовано за допомогою фото

та відеозйомки (дозволи на дані процедури від батьків отримані).

Очікувані результати після впровадження корекційно програми:

   покращення рівня розвитку крупної та дрібної моторики;  підвищення зацікавленості дитини в навчанні;

   позитивна динаміка в рівні розвитку пізнавальних психічних

процесів;

   зростанні мотивації до навчання;

   зниження рівня шкільної тривожності та невпевненості в собі;  навчання вмінням долати хвилювання за допомогою дихальних

вправ та релаксації;

 оволодіння вміннями встановлювати контакт із дорослим ;  підвищення рівня самостійності та працездатності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Первинна діагностика пізнавальних психічних процесів дитини з ООП, дослідження рівня розвитку дрібної моторики

Для дослідження, які заплановані в реалізації корекційно-розвивальної програми «Нейробум» було використано такі методики:

1.Візуально-моторний гештальт-тест Л. Бендер.

https://vseosvita.ua/library/viznacenna-rivna-rozvitku-dribnoi-motoriki-ruk217704.html

2. Методика дослідження рівня тривожності А.М. Прихожан. методика для діагностики шкільної тривожності ( Діагностика емоційно-морального розвитку. Ред. і сост. СПб., 2002. С.47-60.	Проективна
	А.М.Прихожан) / Дерманова І.Б. –

3.     Методика дослідження уваги  - модифікація методики П’єрона-Рузера  https://dytpsyholog.com/2015/04/16/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81% D1%82%D0%B0%D0%B2-

%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%

B8-

%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%

B0-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-

%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD/

4.     Методика дослідження рівня розвитку сприймання Р. С. Нємова https://dytpsyholog.com/2015/07/22/%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%

D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%B

D%D0%BD%D1%8F-%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE-

%D0%BD%D0%B5-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0/

5.     Методика дослідження мислення «Прогресивні кольорові матриці Равена» https://dytpsyholog.com/2015/07/09/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C

%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96-

%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B

8%D0%B2%D0%BD%D1%96-

%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%96-

%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD/

Зазначені методики та тести були використані для діагностики у вересні 2023-2024 навчального року із здобувачкою освіти індивідуальної форми навчання, яка має особливі освітні потреби та потребує соціальнопсихологічного супроводу. Індивідуальна психодіагностика проводилась з метою визначити рівень розвитку окремих психічних процесів, особливості розвитку дрібної моторики рук, рівень працездатності та тривожності. 

Важливим моментом в роботі з дитиною було з’ясувати чи готова дитина на взаємодію з дорослим, наскільки вона контактна, чи дозволяє її рівень комунікативності активно брати участь у діяльності, яку пропонує дорослий (практичний психолог). 

Після аналізу отриманих результатів психодіагностичного дослідження стало очевидним, що здобувачка освіти потребує організованого корекційнорозвивального впливу, з метою активізації розвитку різних аспектів поведінки та психіки, розширення вмінь і навичок, що сприяють позитивній соціалізації тощо.  Узагальнені результати психодіагностичного дослідження  Ø Візуально-моторний гештальт-тест Л. Бендер.

Відповідно до результатів аналізу «сирого» протоколу дослідження дитина має слабкий рівень ступеню сформованості зорово-моторної координації. Малюнки, скопійовані дитиною схожі на зразок, але в 2 із них наявні значні помилки, які не можна пояснити несформованістю графічних навичок. Так, у першому зранку малюнка тесту кількість кружечків суттєво відрізняється від потрібної (відсутні 4 кружечки). На малюнку № 2 крива лінія не торкається кута рамки, на малюнку № 3 коло і трикутник зображені «одне на одному». Кількість кружечків на малюнку № 4 відповідає зразку, але вони зображені «впереміш». Малюнок № 5 дитина намалювала абияк, посилаючись на втому від виконання завдань.

ØМетодика дослідження рівня тривожності А.М. Прихожан.

Оцінюючи відповіді дитини на запропоновані картинки можна говорити про те, що вираженого високого рівня тривожності у дівчинки немає (сумними і «замученими» вона назвала 4 із 12 (10) картинок. Однак, розповідаючи про свої справи, під час бесід вона часто говорить, що переживає за події в Україні, хвилюється, коли звучить сигнал «Повітряна тривога», розчаровується, коли їй не вдається виконати завдання. Це можна назвати ситуативною тривогою, яка характерна для дітей її віку.

ØМетодика дослідження уваги  - модифікація методики П’єрона-

Рузера 

Для вивчення рівня розвитку концентрації та стійкості уваги я використовувала зразок № 2, який призначений для дітей віком 6 – 10 років. Відповідно до результатів тестування дівчинка має низький рівень стійкості уваги. Вона виконала майже половину завдання, з 6 помилками за 2 хв.

ØМетодика дослідження рівня розвитку сприймання Р. С. Нємова

Дівчинка знайшла «відсутні» деталі малюнків за 38 секунд, що означає оцінку у 5 балів і свідчить про середній рівень розвитку сприймання. Варто звернути увагу, що вона виконала спочатку порівняно простіші завдання (ножиці, лопата), а потім складніші (стіл, телефонний провід).

ØМетодика дослідження мислення «Прогресивні кольорові матриці Равена»

                Досліджувати    мислення    виявилось    надскладним    завданням,    адже

методика досить об’ємна і дитині знадобилося більше часу на виконання завдань. Крім того приблизно по середині загального часу, який було затрачено на дослідження дівчинка почала проявляти ознаки втоми, зниження рівня зацікавленості та низький рівень працездатності. За результатами порівняння і середніми нормативами для дітей віком 9 – 10 років оцінка наступна: IV рівень - інтелектуальні можливості явно нижчі середнього  (22 бали), що відповідно усередненій таблиці значень, відповідно до віку майже крайня межа даного рівня.

2.3. Структура та зміст корекційної програми

Корекційно-розвивальна програма для дитини з ООП «Нейробум» складається із 7 занять.

Тривалість кожного індивідуального заняття 20-25 хвилин.

ЗАНЯТТЯ 1
Привітання «Зарядний пристрій»	Встановити контакт з дорослим (психологом), налаштуватись на позитивну співпрацю, сформувати сприятливий психологічний мікроклімат	1 хв.	Спеціальний стенд «Зарядний пристрій»	Виконується і психологом і дитиною
«Однакові квіти»	Розвивати міжпівкульну взаємодію, дрібну моторику рук, посидючість, наочно-образне мислення.	3 хв.	Роздатковий матеріал	Нейрогра. Виконується дитиною після інструкцій психолога
«Павучок»	Розвивати крупну моторику, орієнтацію дитини у просторі	5 хв.	Рівна стіна однотонного забарвлення	Виконується дитиною після інструкцій психолога
«Пальчиковий лабіринт»	Розвиток дрібної моторики, уважності, міжпівкульної взаємодії.	4 хв.	Роздатковий матеріал	Виконується дитиною після інструкцій психолога
«Кільце»	Відновлення порушених міжпівкульних зв’язків, встановлення міжособистісно	4 хв.	Краще винувати сидячи за столом чи партою.	Кінезіологічна гра, виконується дитиною разом із психологом з поступовим

 

	ї взаємодії, розвиток дрібної моторики рук.			ускладненням завдання.
Дихальна вправа «Шторм»	Тренування навичок правильного дихання, розслаблення, подолання тривоги, хвилювання чи втоми.	1 хв.	Вода, паперовий стаканчик, коктельна соломинка	Виконується дитиною після інструкцій психолога
Прощання «Зірочка»	Встановлення довіри між психологом і дитиною, формування корисної звички	2 хв.	Іграшка у формі зірки чи сонечка	Проводиться разом із психологом
ЗАНЯТТЯ 2
Привітання «Доторки»	Встановити позитивний настрій до початку заняття	3 хв.	-	Проводиться разом із психологом
«Ідентичні фігури»	Розвивати міжпівкульну взаємодію, дрібну моторику рук, пізнавальні психічні процеси	2 хв.	Роздатковий матеріал	Проводиться після інструкцій, наданих психологом, можна поступово ускладнювати завдання, задавати додаткові питання.
«Нейроруханка»	Розвивати дрібну моторику рук, вміння повторювати та наслідувати запропоновані рухи покращувати позитивну	3 хв.	Запис із музикою, ритм якої наростатиме по мірі виконання вправи	Виконується після інструкцій, спочатку в повільнішому темпі, а після синхронізації рухів та виправлення помилок в

 

	взаємодію з психологом, вміння долати труднощі та вчитись на власних помилках			наростаючій швидкості виконання.
Релаксація «Подорож до казкового лісу»	Психологічне розвантаження, розвиток сприймання інформації за допомогою органів чуттів	5 хв.	Спокійна музика для розслаблення, текст для психолога «Подорож до казкового лісу»	Виконується у зручній позі, краще на кріслі мішку або лежачи із заплющеними очима.
«Ліхтарики-зірочки»	Розвиток сприймання, дрібної моторики рук, міжпівкульної взаємодії.	4 хв.	Запис із музикою, ритм якої наростатиме по мірі виконання вправи	Виконується після інструкцій, спочатку в повільнішому темпі, а після синхронізації рухів та виправлення помилок в наростаючій швидкості виконання. Можна спробувати виконувати вправу із заплющеними очима.
Прощання «Побажання на прощання»	Фіксація позитивного настрою після заняття, поповнення словникового запасу, розвиток мовлення.	3 хв.	-	Виконується разом із психологом
ЗАНЯТТЯ 3
Привітання «Сніданок з емоцій»	Створення позитивного настрою, налаштування на плідну співпрацю.	3 хв.	-	Виконується разом із психологом.

 

«Однакові звірятка»	Розвивати міжпівкульну взаємодію, дрібну моторику рук, посидючість, наочно-образне мислення	3 хв.	Роздатковий матеріал	Нейрогра. Виконується дитиною після інструкцій психолога
«Спритні ніжки»	Розвивати крупну моторику, створити позитивний настрій, фізично розвантажитиь	3 хв.	«Доріжка» сенсорики або зі слідами стоп, розміщених в певній посліовності	Виконується дитиною, після інструкцій та демонстрації психолога. Можна виконувати кроками або стрибками.
«Кулак – ребро – долоня»	Розвиток сприймання, дрібної моторики рук, міжпівкульної взаємодії	3 хв.	Запис із музикою, ритм якої наростатиме по мірі виконання вправи	Виконується після інструкцій, спочатку в повільнішому темпі, а після синхронізації рухів та виправлення помилок в наростаючій швидкості виконання. Можна спробувати виконувати вправу із заплющеними очима.
«Фігурна відповідність»	Навчитися встановлювати відповідності, розвиток міжпівкульної взаємодії, моторнозорової координації.	3 хв.	Роздатковий матеріал	Завдання виконуються після інструкцій психолога, при виявленні помилок - повторюються
Прощання «Доторки»	Підтримка позитивного настрою, дружня	3 хв.	-	Виконується в парі з психологом.

атмосфера.

ЗАНЯТТЯ 4
Привітання «Букви імені»	Повторення вже відомих літер алфавіту, розвиток пам’яті, налаштування на позитивну співпрацю.	3хв.	-	Виконується в парі з психологом.
«Загадкова тінь»	Розвиток наочнообразного мислення, уваги.	4 хв.	Роздатковий матеріал, фломастери	Виконується після інструкцій психолога
Релаксація «Лагідне море»	Психологічне розвантаження, розвиток сприймання інформації за допомогою органів чуттів	5 хв.	Спокійна музика із звуками моря, хвиль, чАйок, текст для психолога «Лагідне море»	Виконується у зручній позі, краще на кріслі мішку або лежачи із заплющеними очима
«Знайди пару»	Розвиток цілісного сприйняття предмету, пам’яті, сприймання, уваги.	3 хв.	Роздатковий матеріал, фломастери	Завдання вправи виконуються після інструкцій психолога, при допущенні помилок (невірної відповіді) завдання можна повторити.
«Кольоровий дощик»	Розвиток міжпівкульної взаємодії, пам’яті, уваги.	2 хв.	Роздатковий матеріал, фломастери	Завдання виконується після інструкцій психолога
Дихальна вправа «Живий олівець»	Тренування навичок правильного дихання, розслаблення, подолання тривоги,	1 хв.	Олівець або коктельна трубочка.	Завдання виконується за столом після інструкцій психолога, можна ускладнити

 

	хвилювання чи втоми.			завдання: дуємо вліво- вправо.
Прощання «Чарівна посмішка»	Психологічне розвантаження, розвиток культури спілкування.	2 хв.	-	Завдання виконується після інструкцій психолога, в парі з психологом.
ЗАНЯТТЯ 5
Привітання «Уявний дарунок»	Розвиток культури спілкування, налаштування на позитивне ставлення.	2 хв.	-	Завдання виконується в парі з психологом.
«Кулька мандрівниця»	Розвиток дрібної моторики рук, окоміру, пам’яті.	4 хв.	Цеглинки лего, гумова кулька розміром як куряче яйце.	Завдання виконується після інструкцій психолога, можна його ускладнювати питаннями про назви кольорів цеглинок лего, змінювати напрям руху кульки.
«Обведи двома руками»	Розвиток міжпівкульної взаємодії, мислення, уваги.	5 хв.	Роздатковий матеріал, фломастери	Завдання виконується одночасно двома руками. Під час виконання вправи дитині пропонуються завдання різного рівня складності.
«Перехресні кроки»	Розвиток крупної моторики, подолання невпевненості в собі, психологічне	3 хв.	Запис музики  із наростаючим ритмом	Завдання виконується в парі з психологом під музику.

розвантаження.

«Веселі пересипучки»	Розвиток дрібної моторики рук, зоровомоторної координації.	3 хв.	Паперові стаканчики 6 – 9 шт., кольорові легкі кульки або крупи, квасоля чи будь-який інший сипучий продукт	Завдання виконується після отримання інструкцій психолога
Дихальна вправа «Смарт-квадрат»	Психологічне розвантаження, подолання фізичної та емоційної напруги	1 хв.	Смартфон (справжній або іграшковий)	Завдання виконується після демонстрації психологом.
Прощання «Комплімент»	Розвиток комунікативної компетентності та розширення словникового запасу.	2 хв.	-	Вправа виконується разом із психологом.
ЗАНЯТТЯ 6
Привітання «Кожен пальчик»	Розвиток мовлення, мислення, встановлення позитивної взаємодії, налаштування на продуктивне проведення заняття.	2 хв.	-	Вправа проводиться в парі з психологом.
«Кольорові кола»	Розвиток сприймання уваги, активної міжпівкульної взаємодії, пам’яті	3 хв.	Роздатковий матеріал	Завдання виконуються після вказівок психолога.
«Крила метелика»	Розвиток мислення, сприйняття цілісності предмета.	3 хв.	Роздатковий матеріал, фломастери	Вправа виконується після інструкцій психолога
Дихальна вправа «Фокус»	Психологічне розвантаження, позитивне		Вата, ритмічна музика.	Вправа виконується після вказівок і

 

	налаштування на подальшу роботу.	1 хв.		демонстрації дій психологом
«Кулак – ступня»	Розвиток координації рухів, міжпівкульної взаємодії.	2 хв.	-	Запропоновані завдання виконуються після демонстрації психологом, а потім в парі.
Релаксація «Мандрівка на місяць»	Психологічне розвантаження, зняття напруги, розслаблення, розвиток уяви.	4 хв.	Запис повільної музики, текст для психолога.	Виконується у зручній позі, краще на кріслі мішку або лежачи із заплющеними очима
«Ніс – вухо – оплески»	Розвиток міжпівкульної взаємодії, координації.	3 хв.	-	Завдання виконується після демонстрації психолога.
Прощання «Башня з кулачків»	Розвиток комунікативної компетентності та позитивний відгук щодо розвивальних занять	1 хв.	-	Виконується в парі з психологом
ЗАНЯТТЯ 7
Привітання «Малюнок на пам’ять»	Встановлення позитивної атмосфери, розвиток уяви.	3 хв.	Олівці, фломастери, папір.	Виконуються в парі з психологом. В кінці заняття малюнками обмінюються.
«Дзеркальне малювання»	Розвиток міжпівкульної взаємодії, уяви. мислення	4 хв.	Роздатковий матеріал, фомастери	Завдання виконується після вказівок психолога
«Казка про фею»	Розвиток сприймання тексту на слух, міжпівкульної взаємодії, дрібної моторики,	8 хв.	Фломастери, роздатковий матеріал, текст для психолога «Казка про фею»	Завдання виконуються протягом усієї вправи. Періодично перериваються на читання

                                                        посидючості.                                                                   казки.

«Поплескали- погладили»	Розвиток крупної моторики, подолання сором’язливост і налаштування на позитивну взаємодію.	2 хв.	-	Вправа виконується після демонстрації психологом.
«Веселі метелики»	Розвиток сприймання, мислення, уваги, міжпівкульної взаємодії.	2 хв.	Роздатковий матеріал, фломастери	Завдання виконуються після вказівок психолога.
Прощання «Найсильніші обійми»	Психологічне розвантаження, розвиток комунікативної компетентності і культури поведінки позитивний відгук про розвивальну роботу	1 хв.	-	Завдання виконується лише після погодження із пропозицією психолога «обійнятися на прощання»

  2.4. Календарне планування програми 

№ заняття	Назва заняття	Дата проведення	Примітка
1.	Заняття 1 «Дружимо із власним тілом»
2.	Заняття 2 «Міжпівкульна взаємодія»
3.	Заняття 3 «Нейрогімнастика для мозку»
4.	Заняття 4 «Розум на кінчиках пальців»
5.	Заняття 5 «Весела кінезіологія»
6.	Заняття 5 «Граємо в нейроігри»
7.	Заняття 7 «Розвиток пізнавальних процесів»

 

Вправа «Привітання. Зарядний пристрій»

Мета:         Встановити контакт з дорослим (психологом), налаштуватись на позитивну співпрацю, сформувати сприятливий психологічний мікроклімат. Психолог зустрічає дитину та демонструє їй «Зарядний пристрій», розповідаючи, як саме від нього заряджатись. Вправа виконується спочатку психологом, потім дитиною.

 

Час проведення – 1 хв.

Вправа «Однакові квіти» 

Мета - розвивати міжпівкульну взаємодію, дрібну моторику рук, посидючість, наочно-образне мислення.

Психолог пропонує дитині одночасно двома пальчиками вказати на однакові квіти. Завдання можна ускладнити, запитуючи у дитини про колір квітів, їх назви.

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Павучок»

Мета - розвивати крупну моторику, орієнтацію дитини у просторі.

Дитині пропонується пройти дистанцію довжиною в цілу стіну, відповідно до таких умов: руки потрібно широко розставити і пальцями розведеними максимально широко торкнутися стіни, ноги теж розставити якомога ширше –

пересуватися уздовж стіни повільно поки вона не закінчиться, потім таким самим чином повернутись назад, поступово прискорюючи темп. Завдання можна виконувати під ритмічну музику.

Час проведення – 5 хв.

Вправа «Пальчиковий лабіринт»

Мета - Розвиток дрібної моторики, уважності, міжпівкульної взаємодії.

Завдання дитини одночасно двома вказівними пальцями пройти лабіринт для пальчиків, так, щоб вони зустрілися приблизно на середині лабіринту. Можна ускладнити вправу, поставивши дитині під пальці горошину або бусинку бісеру.

Час проведення – 4 хв.

Вправа «Кільце» 

Мета - відновлення порушених міжпівкульних зв’язків, встановлення міжособистісної взаємодії, розвиток дрібної моторики рук.

Дитині описується завдання, яке вона має виконати разом із психологом, а саме: спочатку в повільному темпі, потім прискорюючись утворювати кільце з великого пальця і вказівного, великого і середнього, великого і безіменного і т.д. Потім поступово повертатись до початку вправи, тобто виконувати її в зворотньому порядку. Можна, за можливості ускладнити вправу і виконувати її із закритими очима або в ритм запропонованої музики.

Час проведення – 4 хв.

Дихальна вправа «Шторм»

Мета - тренування навичок правильного дихання, розслаблення, подолання тривоги, хвилювання чи втоми.

Учню/учениці пропонується зробити шторм у склянці води за допомогою соломинки, спочатку легенький, потім сильний. Силу дихання через соломинку потрібно регулювати. Можна насипати у стаканчик конфетті, блискітки тощо.

Час проведення – 1 хв.

Прощання «Зірочка»

Мета - встановлення довіри між психологом і дитиною, формування корисної звички.

Психолог: «Давай уявимо, що ми спіймали падаючу зірочку. Як відомо, за  традиціями необхідно загадати бажання, але щоб воно здійснилось треба згадати стільки емоцій, скільки кутів-промінців у зірочки». Можна запропонувати дитині назвати улюблені солодощі чи імена найближчих людей.

Час проведення – 2 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 2

Привітання «Доторки»

Мета - встановити позитивний настрій до початку заняття.

Дитині пропонується привітатися з психологом спочатку кулачками, потім ліктями, колінками, ступнями і в зворотньому порядку. Це потрібно робити, називаючи частини тіла, які «вітаються» або говорити слова привітання, які дитина зможе загадати.

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Ідентичні фігури»

Мета - Розвивати міжпівкульну взаємодію, дрібну моторику рук, пізнавальні психічні процеси.

Психолог пропонує дитині одночасно двома пальцями показати дві однакові фігури. Завдання ускладнюється питаннями про колір фігур або їх назви.

Час проведення – 2 хв.

Вправа «Нейроруханка»

Мета - розвивати дрібну моторику рук, вміння повторювати та наслідувати запропоновані рухи покращувати позитивну взаємодію з психологом, вміння долати труднощі та вчитись на власних помилках.

Учню/учениці психолог показує зразок виконання вправи в уповільненому темпі, а потім пропонується виконати вправу разом із психологом під музику, спочатку повільно, потім швидше. Потрібно досягти максимальної синхронізації рухів дитини. Суть завдання – потрібно синхронно, двома руками виконувати рухи «хлопок – клас» (великий палець догори). За наявності залишку часу – можна запропонувати дитині додаткові подібні вправи.

Час проведення – 3 хв.

Релаксація «Подорож до казкового лісу»

Мета - психологічне розвантаження, розвиток сприймання інформації за допомогою органів чуттів.

Психолог пропонує дитині зручно вмоститися в кріслі-мішку або на м’якому пуфі. Має звучати спокійна музика і звуки лісу: щебетання птахів, шелест листя тощо. Дитина заплющує очі, а психолог читає текст «Подорож до казкового лісу», повільно, монотонно і тихо. По завершенні вправи можна обговорити свої відчуття та емоції.

Час проведення – 5 хв.

Вправа «Ліхтарики – зірочки»

Мета - розвиток сприймання, дрібної моторики рук, міжпівкульної взаємодії. Дитині пропонується ритмічна вправа, де необхідно уявити, що одна з її рук – ліхтарик, а друга – зірочка, але вони постійно міняються своїми ролями. «Спочатку загоряється зірка, потім вмикають ліхтарик». Вправа виконується разом із психологом в наростаючому темпі.

Час проведення – 4 хв.

Прощання «Побажання на прощання»

Мета - фіксація позитивного настрою після заняття, поповнення словникового запасу, розвиток мовлення.

Психолог просить дитину назвати найбільшу кількість побажань, яку лише може згадати.

Час проведення – 3 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 3

Привітання «Сніданок з емоцій»

Мета - створення позитивного настрою, налаштування на плідну співпрацю. Дитині пропонується приготувати уявний «сніданок з емоцій», звісно ж, позитивних. Всі уявні дії треба супроводжувати рухами і словами: «…а тепер додамо трішки…, приправимо…., посипемо… і т.д.» Можна для наочності використати іграшковий посуд і уявно поснідати «сніданком з позитивних емоцій».

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Однакові звірятка»

Мета - розвивати міжпівкульну взаємодію, дрібну моторику рук, посидючість, наочно-образне мислення.

Дитина, за вказівками психолога одночасно двома пальчиками показує однакових звірят. Ускладнення вправи: сказати назви звірят, колір їхнього хутра, що вони їдять і т. д.

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Спритні ніжки»

Мета - розвивати крупну моторику, створити позитивний настрій, фізично розвантажитись.

Дитина проходить визначений маршрут по доріжці, яка демонструє різний поворот тіла або використання для пересування лише однієї із стоп. Вправа виконується спочатку переступаючи, потім стрибками.

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Кулак-ребро-долоня»

Мета - розвиток сприймання, дрібної моторики рук, міжпівкульної взаємодії. Вправа демонструється психологом під ритмічну музику. Спочатку дитина, разом із психологом виконує її однією рукою, потім синхронно двома руками. Якщо у дитини виникають труднощі, то можна проговорювати назви частин тіла при виконанні рухів.

Час проведення – 3 хв.

Прощання «Доторки»

Мета - підтримка позитивного настрою, дружня атмосфера.

Дитині пропонується попрощатися пальчиками в парі з психологом: великий з великим, вказівний із вказівним і т.п. Варто задіяти по черзі обидві руки.

Час проведення – 3 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 4

Привітання «Букви імені»

Мета - повторення вже відомих літер алфавіту, розвиток пам’яті, налаштування на позитивну співпрацю.

Психолог розповідає учню/учениці про красиві імена, а ще позитивно забарвлені слова і пропонує назвати «хороші» слова на букви власного імені.

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Загадкова тінь»

Мета - розвиток наочно-образного мислення, уваги.

Дитині потрібно підібрати тінь до зображень і назвати предмет.

Час проведення – 4 хв.

Релаксація «Лагідне море»

Мета - психологічне розвантаження, розвиток сприймання інформації за допомогою органів чуттів.

Учень/учениця, розмістившись в зручному положенні в кріслі-мішку або на пуфі, заплющує очі і слухає розповідь психолога про подорож до моря. На завершення вправи пропонується обговорити емоції і враження від подорожі.

Час проведення – 5 хв.

Вправа «Знайди пару»

Мета - розвиток цілісного сприйняття предмету, пам’яті, сприймання, уваги. Здобувач/здобувачка освіти має, за інструкцією психолога підібрати пару до зображених предметів, при цьому необхідно назвати їх, їхнє призначення, колір, властивості тощо.

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Кольоровий дощик»

Мета - розвиток міжпівкульної взаємодії, пам’яті, уваги.

Дитина двома руками одночасно, за допомогою кольорових маркерів встановлює відповідність кольорової хмаринки і відерця, куди потраплятиме кольоровий дощ. По ходу вправи можна запропонувати дитині згадати кольори, а по її завершенню погодні явища.

Час проведення – 2 хв.

Дихальна вправа «Живий олівець»

Мета - тренування навичок правильного дихання, розслаблення, подолання тривоги, хвилювання чи втоми.

Психолог пропонує дитині за допомогою власного подиху «оживити олівець» і зробити його надшвидким або, навпаки лінивим, регулюючи силу дуття.

Час проведення – 1 хв.

Прощання «Чарівна посмішка»

Мета - психологічне розвантаження, розвиток культури спілкування.

Дитині коротко розповідається про важливість посмішки, її психологічне значення і вплив на спілкування. Психолог пропонує дібрати слова-відповіді на питання: яка може бути посмішка? На завершення психолог і учень/учениця посміхаються один одному.

Час проведення – 2 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 5

Привітання «Уявний дарунок» 

Мета - розвиток культури спілкування, налаштування на позитивне ставлення.

Дитину запитують, що б уявне вона хотіла б отримати в подарунок (при цьому увага акцентується саме на уяві т ого чи іншого предмета чи явища). Потім можна запропонувати подарувати уявний подарунок психологу.

Час проведення – 2 хв.

Вправа «Кулька-мандрівниця»

Мета - розвиток дрібної моторики рук, окоміру, пам’яті.

Із цеглинок лего на столі чи парті формується лабіринт-маршрут для кулькимандрівниці. Дитина має повільно прокотити кульку лабіринтом, спочатку однією рукою, потім іншою. Мандри кульки в повторенні можна пришвидшити, укскладнити: запитати про колір цеглинок-лего, кульки. Можна змінювати напрям руху кульки на протилежний.

 Час проведення – 4 хв.

Вправа «Обведи двома руками»

Психолог пропонує дитині обвести малюнок двома руками і назвати його. Вправа виконується повільно, але з обов’язковою умовою одночасної роботи обох рук. Під час виконання вправи, в залежності від умінь і навичок дитини, рівня завантаженості, працездатності пропонуються завдання різного рівня складності. 

Час проведення – 5 хв.

Вправа «Перехресні кроки» 

Мета - розвиток крупної моторики, подолання невпевненості в собі, психологічне розвантаження.  

Психолог демонструє дитині які рухи потрібно виконувати: крокувати під музику. Високо піднімаючи коліна та торкаючись ними до ліктів, лівим коліном до правого ліктя і навпаки. Під час виконання вправи потрібно пройти такими кроками запропоновану психологом дистанцію із максимальною синхронізацією рухів та досягненням їх узгодженості.

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Веселі пересипучки»

Мета - розвиток дрібної моторики рук, зорово-моторної координації.

Психолог пропонує дитині засипати одночасно двома руками із двох стаканчиків в один сипучу суміш, кольорові кульки тощо. Якщо допущена помилка чи вміст стаканчика висипався – треба розпочати все з початку максимально зосередивши свою увагу.

Час проведення – 3 хв.

Дихальна вправа «Смарт-квадрат»

Мета - психологічне розвантаження, подолання фізичної та емоційної напруги (модифікація вправи «Дихання по квадрату»). 

Дитина вмощується зручно і тримаючи в долонях смартфон (справжній або іграшковий) проводить пальчиком по одній з його сторін та робить вдих, переходячи на іншу. Робить видих. Доцільніше робити видих довгим, тобто проводити пальцем по довшій стороні смартфона.

Час проведення – 1 хв.

Прощання «Комплімент»

Мета - розвиток комунікативної компетентності, розширення словникового запасу.

Психолог та учень/учениця прощаються, роблячи один одному якомога більше компліментів щодо зовнішності, поведінки, рис характеру тощо. Першим вправу розпочинає психолог.

Час проведення – 2 хв.

 

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 6

 

Привітання «Доторки»

Мета - розвиток мовлення, мислення, встановлення позитивної взаємодії, налаштування на продуктивне проведення заняття (ідентичне привітанню з заняття №2).

Психолог пропонує дитині самостійно обрати, які частини тіла будуть «вітатися» першими і називати їх. Ведучу роль у вправі має виконувати саме дитина.

Час проведення – 2 хв.

Вправа «Кольорові кола»

Мета - розвиток сприймання, уваги, активної міжпівкульної взаємодії, пам’яті. Психолог пропонує дитині наступне завдання: одночасно двома вказівними пальцями знайти однакові кольорові кола. Ускладнити завдання можна регулюючи відстань між кружечками (два червоні кружечки поруч; близько; далеко; тощо)

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Крила метелика»

Мета - розвиток мислення, сприйняття цілісності предмета.

Завдання для дитини полягає в тому, що їй потрібно поєднати два однакових крила метелика. Завдання можна ускладнити, запропонувавши метеликів, що різняться тоном кольору тощо.

Час проведення – 3 хв.

Дихальна вправа «Фокус»

Мета - психологічне розвантаження, позитивне налаштування на подальшу роботу.

Психолог    пропонує    учню/учениці       порозважатися,    виконуючи наступне завдання: легким подихом здути ватку, що знаходиться у нього/неї на кінчику носа. Спрощення: вата на долоні чи кінчику пальця тощо.

Час виконання – 1 хв.

Вправа «Кулак- ступня»

Мета - розвиток координації рухів, міжпівкульної взаємодії. 

Вправа виконується після демонстрації та інструкцій психолога: потрібно одночасно легенько стукнути кулаком по столу і тупнути ногою. Спочатку в послідовності лівий кулак+ліва ступня, правий кулак+права ступня. Потім завдання можна ускладнити перехресними рухами: лівий кулак+права ступня, правий кулак +ліва ступня.

Час проведення – 2 хв.

Релаксація «Мандрівка на місяць»

Мета - розвиток координації рухів, міжпівкульної взаємодії.

Дитина зручно вмощується в кріслі-мішку, за бажанням заплющує очі. Під «космічну музику» психолог читає текст подорожі на Місяць. Вправа завершується обговоренням відчуттів та емоцій дитини.

Час проведення – 4 хв.

Вправа «Ніс-вухо-оплески»

Мета - розвиток міжпівкульної взаємодії, координації.

Психолог демонструє зразок виконання вправи: потрібно, використовуючи обидві руки взятися за ніс і вухо, завершити хлопком в долоньки. Спочатку рекомендується виконувати «паралельній        площині»,   потім          ускладнити перехресними, почерговими  рухами рук.

Час проведення – 3 хв.

Прощання «Башта з кулачків»

Мета - розвиток комунікативної компетентності, позитивний відгук щодо розвивальний занять.

Дитина, разом із психологом створює башту з кулачків з черговістю: «кулак психолога+кулак дитини» і так допоки дитина зможе дотягнутися. Під час складання кулака на кулак можна згадувати пор року, кольори, місяці року, дні тижня тощо.

Час проведення – 1 хв.

ЗАНЯТТЯ 7

Привітання «Малюнок на пам’ять»

Мета - встановлення позитивної атмосфери, розвиток уяви.

Психолог пропонує дитині намалювати малюнок на пам’ять. Якщо дитина не може визначитися з темою малювання, можна запропонувати класичні теми. Це може бути: квітка, пора року, ялинка чи власний портрет (або портрет психолога).

Час проведення – 3 хв.

Вправа «Дзеркальне малювання»

Мета - розвиток міжпівкульної взаємодії, уяви, мислення.

Після інструкції психолога дитина обводить пунктирні лінії малюнка, працюючи обома руками. По завершенні вправи дитина має назвати, що в результаті вийшло.

Час проведення – 4 хв.

Вправа «Казка про фею»

Мета - розвиток сприймання тексту на слух, міжпівкульної взаємодії, дрібної моторики, посидючості.

Завдання з малювання виконується протягом усієї вправи. Психолог читає казку, а дитина за його вказівкою обводить лінії по крапках, утворюючи таким чином малюнок.

Час виконання – 8 хв.

Вправа «Поплескали – погладили»

Мета - розвиток крупної моторики, подолання сором’язливості, налаштування на позитивну взаємодію.

Під ритмічну музику дитина разом із психологом виконує одночасне погладжування власної маківки та легке поплескування себе по животі. Потім змінює положення рук на протилежне. Спрощення: можна виконувати спочатку однією рукою, потім двома. Потрібно досягнути максимальної синхронності в рухах.

Час виконання – 2 хв.

Вправа «Веселі метелики»

Мета - розвиток сприймання, мислення, уваги, міжпівкульної взаємодії. Дитина, після пояснення психолога «оживляє» метеликів, обмальовуючи лінії по крапках. Спрощення: можна спочатку працювати ведучою рукою, потім іншою, далі одночасно обома. Час проведення – 2 хв.

Прощання «Найсильніші обійми»

Мета - психологічне розвантаження, розвиток комунікативної компетентності і культури поведінки позитивний відгук про розвивальну роботу.

Вправа виконується після пропозиції психолога, на яку має бути отримана позитивна відповідь. Учневі/учениці пропонується обрати тип обіймів (легенько, сильно, ніжно, міцно і т.д.). За бажанням дитини можна провести рефлексію всієї програми: що сподобалося найбільше? Що було найважчим? Які вправи хотілося б повторити?

Час проведення – 1 хв. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.6. Вторинна діагностика

Повторний зріз за методиками, що були використані для вивчення рівня розвитку психічних процесів було проведено у середині листопада 2023-2024 навчального року із здобувачкою освіти індивідуальної форми навчання, яка має особливі освітні потреби та потребує соціально-психологічного супроводу. Саме із нею було апробовано програму «Нейробум», що складається з інтерактивних вправ та завдань, які актуалізують зону найближчого розвитку дитини та дозволяють, за умови систематичності покращити рівень загального розвитку психічних процесів, зокрема крупну і дрібну моторику. Важливо зазначити, що програма впроваджувалась саме в роботі із дитиною з особливими потребами, яка має, крім усього іншого високий рівень втомлюваності, не може зосереджуватись на одному завданні тривалий час. Однак, при використанні вправ програми акцент було зроблено не на підвищенні рівня розвитку інтелектуальних психічних процесів, адже покращити чи підвищити його надзвичайно складно, зважаючи на те, що дитина має порушення в розвитку розумових психічних процесів, а саме на зацікавленості дитини такими заняттями, її пізнавальний інтерес. Також не зайвим буде спрогнозувати, що за умови впровадження елементів програми і навчальний чи дозвіллєвий процес та систематичності використання таких вправ результати загального психічного

самопочуття дитини неодмінно будуть позитивними. Повторна психодіагностика проводилась з метою порівняти результати досліджень та виявити позитивні тенденції в розвитку дитини з ООП.

Варто сказати, що встановлення контакту з дорослим, яке раніше, до апробації програми мало деякі труднощі – після використання вправ дозволяє зробити висновки, що дитина стала більш комунікабельною, почала прагнути до спілкування, частково справилась із сором’язливістю та невпевненістю в собі і своїх діях.

Після обробки отриманих результатів вторинного психодіагностичного дослідження можна зробити висновки, що дівчинка позитивно відреагувала на корекційний вплив, що здійснювався відносно неї протягом апробації корекційно-розвивальної програми «Нейробум».

Узагальнені результати повторного психодіагностичного дослідження  ØВізуально-моторний гештальт-тест Л. Бендер.

Відповідно до результатів аналізу другого «сирого» протоколу дослідження рівень зорово-моторної координації залишається слабким. Однак малюнки, які дитина перемалювала більш чіткі і наближені до зразка, діяльність є знайомою і вона більш впевнено виконала завдання. Помилки незначні і допущені часто через неуважність і поспіх (скоріше виконати завдання, щоб психолог її похвалив). Так, у першому зразку малюнка тесту дівчинка не домалювала лише 2 кружечки. А на малюнку № 3 коло і трикутник зображені майже відповідно до зразка. Кількість кружечків на малюнку № 4 відповідає зразку, але вони зображені «впереміш». Малюнок № 5 дитина намалювала, стараючись виконати завдання швидше, тому він дещо відрізняється від зразка, запропонованого їй.

Ø    Методика дослідження рівня тривожності А.М. Прихожан.

Оцінюючи повторні відповіді дитини на прохання охарактеризувати картинки варто відмітити, що, як і раніше вираженого високого рівня тривожності у дівчинки немає (сумними і «замученими» вона назвала 2 із 12 (10) картинок.

Ø    Методика дослідження уваги  - модифікація методики П’єрона-Рузера 

Для вивчення рівня розвитку особливостей розвитку такого психічного процесу як увага було використано знову ж таки зразок № 2, який відповідає віку дівчинки (10 років). Відповідно до результатів дослідження дівчинка стала уважнішою та впевненіше робить завдання. Але, звісно потребує допомоги дорослого. Бо працюючи над виконанням завдання методики, вона часто зверталася «поглядом» з невпевненість і очікуваннями подальшої допомоги від психолога.  Вона виконала завдання, з 4 помилками за 1, 3 хв.

Ø    Методика дослідження рівня розвитку сприймання Р. С. Нємова

Дитина знайшла «відсутні» деталі малюнків за 30 секунд, що означає оцінку у 5 балів і свідчить про середній рівень розвитку сприймання. Варто звернути увагу, що вона згадала, що виконувала таке завдання раніше і тому, за її словами складнощів у виконанні дослідження було менше.

Ø    Методика дослідження мислення «Прогресивні кольорові матриці Равена»

Аналіз результатів проведення даної методики дозволяє говорити, що дитині так само складно було виконувати запропоноване завдання. Однак впевненості у роботі було значно більше. За результатами порівняння і середніми нормативами для дітей віком 9 – 10 років оцінка майже повторилася: IV рівень -

інтелектуальні можливості явно нижчі середнього  (26 балів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Опрацювання результатів повторного діагностування дає можливість говорити про присутній прогрес у розвитку дитини, хоч і не дуже великий. Але, безумовно те, що дитина охоче виконує вправи з нейрогімнастики та кінезіологічні завдання, старанніше працює, довше «думає» для того, щоб таки впоратись із заданням говорить про підвищення рівня її пізнавального інтересу, бажання працювати і розвиватись. Крім того, на мою думку, впровадження таких технологій в корекційно-розвивальну роботу практичного психолога дозволяє дитині освоїти певні моменти через гру, що сприяє кращому запам’ятовуванню інформації, високому рівню зацікавленості, адже провідною діяльність дитини такого віку все ж таки ще залишається гра. Надважливим моментом, є те, що робота організовувалась із дитиною з особливими освітніми потребами, яка здобуває освіту на індивідуальній формі навчання, а для таких дітей навіть мінімальний позитивний результат – це вже вагоме досягнення. 

Загалом, описуючи результативність корекційно-розвивальної програми хочу зазначити, що актуальність організованого корекційного впливу на дітей, що мають особливі освітні потреби чи навчаються в інклюзивному класі як ніколи висока. Важливо розуміти усім: батькам, адміністрації, педагогам, які працюють із дитиною, а також фахівцям соціально-психологічної служби, що в такій роботі найважливішим є систематичний, постійний та поступовий корекційно-розвивальний процес, який не має закінчуватись на протязі всього періоду здобуття освіти дитини в закладі. Бо такі діти, без сумніву, потребують постійної підтримки з боку дорослих, навчання такого, яке потім дозволить дитині соціалізуватись та знайти місце у суспільстві та власному майбутньому. 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1.      Великий тлумачний словник сучасної української мови. Ірпінь:

Видавництво «Перун», 2005.

1728с. URL: https://archive.org/details/velykyislovnyk/page/n547 (дата звернення 27.10.2023). С. 540].

2.      Деннісон П.І. Гімнастика мозку / Пол. І.Деннісон, Г. Деннісон. М.:

Інкорпорація освітньої. кінестетики, 1997. 49 с.

3.      Лічман Н.М. Кінезіологія як засіб розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дітей з особливими освітніми потребами. Логопед. 2018. № 6. С.12-16.

4.      Макаренко О.М., Яшна О.П. Теоретичне обґрунтування застосування нейрофітнесу як методу дитячої нейропсихокорекції. Психологічне здоров’я. 2018. № 1. С. 82 – 91. 

5.      Пахальчук Н. Використання педагогічних технологій у підготовці спеціалістів дошкільної та початкової освіти до фізичного виховання дітей / Пахальчук Наталя Олександрівна

// Technologies of Shaping and Enhancing Health of Human and Society: mon ograph. - Opole: The Academy of Management and Administration in Opole,

2016. С. 171-177.

6.      Руцька К. О. Пальчикова гімнастика. Навчально-методичний посібник.

Вінниця: ММК, 2013. 56 с. URL: https://dorobok.edu.vn.ua/article/view/320 (дата звернення

26.10.2023).

7.      Челнокова М. С. Особливості корекції негативних психоемоційних станів як наслідків конфліктів у навчально-виховному процесі засобами кінезіології / М. С. Челнокова, І. В. Шеремет, К. С. Василенко. Професійна освіта: методологія, теорія та технології: зб. наук. праць. – ПереяславХмельницький: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», 2018. Вип. 7/1. С. 243-258.

8.      Шеремет І.В., Василенко К.С. Теоретичний аналіз проблем застосування кінезіологічних вправ у роботі вчителя основ здоров’я для формування та збереження здоров’я школярів. Матеріали другого міжнародного симпозіуму «Освіта і здоров’я підростаючого покоління»: Зб. наук. праць в 2-х частинах / За ред. Страшка С.В. К.: Алатон, 2018. Вип. 2. Ч. 2 С. 142 – 145.

9.      https://vseosvita.ua/library/50-didakticnih-igor-ta-vprav-dla-ditej-zosoblivimi-osvitnimi-potrebami-riznogo-viku-499016.html

 

10. https://studfile.net/preview/2299392/page:2/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1  Методики дослідження, використані у корекційно-розвивальній програмі для дітей з ООП «Нейробум»

1. Візуально-моторний гештальт-тест Л. Бендер 

(Варіант для дітей 6-12 років) 

Мета - оцінити ступінь сформованості зорово-моторної координації, виявити найпроблемніші її моменти.

Обладнання: аркуш паперу, зразок для копіювання, ручка або олівець 

Інструкція. «Візьми цей чистий аркуш паперу, постарайся змалювати ці малюнки так, щоб вишило дуже схоже». Змальовувати дитина повинна ручкою. Важливо, щоб вона правильно відтворювала і загальний вигляд, і розміщення малюнків. По закінченні роботи запропонуйте їй перевірити, чи все вийшло схоже. Якщо дитина захоче, то може перемалювати чи виправити свій малюнок. Позначте той малюнок, який дитина обере як найбільш схожий, із зразком для копіювання. Оцінювання та інтерпретування результатів 

Робота дитини порівнюється з графічним зразком, запропонованим їй для змалювання. Дитина має правильно відтворити п'ять малюнків зразка та їх розміщення один відносно одного. Рівень розвитку зорово-моторної координації визначається за допомогою якісного аналізу, з огляду на дані, отримані й перевірені у дослідженні Л. Ясюкової.

Рівні розвитку: 

Високий: усі малюнки виконано абсолютно ідентично до зразка: дотримано загальних розмірів і розмірів деталей, нахилу, положення малюнків на аркуші один відносно одного, а також положення деталей усередині кожного малюнка.

Такий варіант виконання трапляється дуже рідко.

Добрий: усі малюнки виконані майже ідентично до зразка (допускаються незначні відхилення). Допускається неповний збіг просторового розміщення малюнків один відносно одного. У першому малюнку розмір кружків може бути довільним, зокрема непостійним. Допускається зміна кута нахилу утвореного кружечками фігури, яка, утім, має зберігати загальний вигляд паралелограма. У другому й третьому малюнках допускається неточність розмірів. У четвертому малюнку розмір кружечків може бути довільним, зокрема непостійним. Допускається ущільнення всього малюнка, але при цьому загальна форма «стріли» має бути чітка. У п'ятому малюнку допускаються незначні відхилення в пропорціях і загальних розмірах шестикутників.

Середній: у всіх малюнків є загальна подібність із зразками. Розташування малюнків на аркуші один відносно одного та їх розміри не враховуються. У першому малюнку кількість кружечків відповідає зразку; при цьому фігура може не мати форми паралелограма, вона нахилена, вигнута; розмір кружечків довільний, вони зорово розміщені по суворо горизонтальних і вертикальних лініях. У другому малюнку горизонтальні та вертикальні розміри рамки можуть бути не витримані, але кути близькі до прямих, крива лінія торкається її. У третьому малюнку коло може бути зображене у будь-якому кривому варіанті, його обов'язково торкається помірно кривий чотирикутник кутом, а не гранню. У четвертому малюнку — точне передавання кількості кружечків, допускається недотримання форми «стріли». У п'ятому малюнку - будь-які шестикутники, що частково перетинаються, допускаються «закруглювання» гострих кутів, пропорцій й розміри не враховуються.

Слабкий: малюнки загалом схожі на зразки і хоча б один із них має значний дефект зображення, який не можна пояснити просто нерозвиненістю графічних навичок у дитини. До таких дефектів належать: у першому малюнку кількість кружечків не відповідає зразку на 1-5 кружечків; у другому малюнку опуклості і западини, замість плавної лінії гострий кут, крива лінія не торкається кута рамки, хоча і розміщена близько до неї, чи крива лінія примальована до правої грані рамки; у третьому малюнку коло і чотирикутник зображені близько одне до одного, але торкання немає; у четвертому малюнку кількість кружечків не відповідає зразку, причому різниця може бути й невелика (на 1-3 кружечки «стріла не проглядається»); у п'ятому малюнку відсутнє часткове накладання шестикутників: вони або ледь торкаються один до одного, або намальовані окремо, хоча й близько один до одного, шестикутники розміщені під прямим кутом один до одного, перетинання у середній частині.

Примітка. Якщо малюнки не відповідають зразкам, мають серйозні відхилення від зазначених вище допущень, то такій дитині обов'язково потрібна консультація невролога.

Бланк тесту візуально-моторної координації Л. Бендера 

2. Методика дослідження рівня тривожності А.М. Прихожан

Методика була розроблена в 1980-1982 рр. А.М.Прихожан на підставі методики Amen Е.W., Renison N. (1954) і призначена для діагностики шкільної тривожності в учнів 6-9 років.

Опис тесту: для проведення тесту необхідно2 набори по 12 малюнків розміром 18 х 13 см. у кожному. Набір А призначений для дівчаток, Набір Б –

для хлопчиків. Номера зображень ставляться на звороті малюнку.

Методика проводиться з кожним досліджуваним індивідуально. Вимоги до проведення стандартні для проективних методик. Перед початком роботи надається загальна інструкція. Крім того, перед показом деяких малюнків даються додаткові інструкції.

Інструкція до тесту: Зараз ти будеш придумувати розповіді за картинками. Малюнки у мене не зовсім звичайні. Подивися, усі – і дорослі, і діти – намальовані без облич.(Пред’являється картинка № 1.) Це зроблено спеціально, для того щоб цікавіше було вигадувати. Я буду показувати тобі картинки, їх всього 12, а ти повинен придумати, який у хлопчика (дівчинки) на кожній картинці настрій і чому саме такий настрій. Ти знаєш, що настрій відображається у нас на обличчі. Коли у нас гарний настрій, обличчя у нас веселе, радісне, щасливе, а коли поганий – сумне.

Виконання завдання по картинці №1 розглядається як тренувальне. У ході його можна повторювати інструкцію, домагаючись того, щоб дитина її засвоїла.

Потім послідовно пред’являються картинки №2-12.Перед пред’явленням кожної повторюються питання: Яке у дівчинки (хлопчика) обличчя? Чому саме таке обличчя?

Перед пред’явленням картинок №2, 3, 5, 6, 10 дитині попередньо пропонується вибрати одного з персонажів-дітей і розповідати про нього.

Обробка результатів тесту: оцінюються відповіді на 10 картинках (№211). Картинка №1 – тренувальна, №12 виконує «буферну» функцію і призначена для того, щоб дитина закінчила виконання завдання позитивною відповіддю.

Разом з тим слід звернути увагу на рідкісні випадки (за даними А.М.Прихожан, не більше 5-7%), коли дитина на картинку №12 дає негативну відповідь. Такі випадки потребують додаткового аналізу і повинні бути розглянуті окремо.

Загальний рівень тривожності обчислюється за відповідями досліджуваних, які характеризують настрій дитини на зображенні як сумний, печальний, сердитий, нудний. Тривожною можна вважати дитину, яка надала 7 і більше подібних відповідей з 10.

Зіставляючи відповіді досліджуваного з його інтерпретацією картинки, а також аналізуючи вибір героя на картинках(наприклад, на малюнку № 6 – вибирає він учня на першій парті, який вирішив задачу, чи то учня на другій парті, який не вирішив її), можна отримати багатий матеріал для якісного аналізу даних.

Матеріал для проведення психодіагностичного дослідження.

Матеріал для методики Прихожан А.

 

3.     Методика для вивчення концентрації та стійкості уваги (модифікація методу П’єрона-Рузера).

Ціль: діагностика концентрації та стійкості уваги Вік досліджуваних: від 4-5 років Інструкція: “Вам запропоновано тест із зображеними на ньому квадратом, трикутником, колом і ромбом. За сигналом” Почали “розставте якнайшвидше і без помилок наступні знаки в ці геометричні фігури. Знаки розставляйте підряд по рядках. Час на роботу 1 хв. За моїм сигналом “Стоп!” розставляти знаки припиніть”.     Бланк методики П’єрона-Рузера Аналіз результатів: Фіксується кількість помилок і час, витрачений на виконання завдання. Високий рівень стійкості уваги – 100% за 1 хв 15 сек без помилок. Середній рівень стійкості уваги – 60% за 1 хв 45 сек з 2 помилками. Низький рівень стійкості уваги – 50% за 1 хв 50 сек з 5 помилками. Дуже низький рівень концентрації і стійкості уваги – 20% за 2 хв 10 сек з 6 помилками (за М.П.Кононовою).

4.     Методика дослідження рівня розвитку сприймання Р. С. Нємова Методика спрямована на визначення рівня розвитку сприймання.

Обладнання: серія картинок представлених на малюнку.

Інструкція та процедура проведення: сутність цієї методики полягає в тому, що дитині пропонується серія картинок представлених на малюнку. На кожній з картинок цієї серії не вистачає певної істотної деталі. Дитина отримує завдання: якомога швидше визначити і назвати відсутню деталь. Дослідник за допомогою секундоміру фіксує час, витрачений дитиною на виконання всього завдання. Час роботи оцінюється в балах, які потім є основою для висновку про рівень розвитку сприймання дитини. Оцінка результатів: 10 балів — дитина справилася із завданням за час менше, ніж 25 сек., назвавши при цьому всі 7 предметів, яких бракує на картинках. 8-9 балів — час пошуку дитиною всіх предметів – від 26 до 30 сек. 6-7 балів — час пошуку всіх предметів зайняв від 31 до 35 сек. 4-5 балів — час пошуку склав від 36 до 40 сек. 2-3 бали — час пошуку опинився в межах від 41 до 45 сек. 0-1 бал — час пошуку всіх деталей склав в цілому більш ніж 45 сек. Висновки про рівень розвитку. 10 балів — дуже високий. 8-9 балів — високий. 4-7 балів — середній. 2-3 бали — низький. 0-1 бал — дуже низький:,

 

 

Бланк методики діагностики розвитку сприймання Р.С. Нємова

5. Тест прогресивних матриць Равена призначений для обстеження рівня інтелектуального розвитку. Даним кольоровим варіантом можна продіагностувати дітей від 5 до 9 років.

Процедура індивідуального тестування надзвичайно проста. На відміну від багатьох інших тестів, тут немає необхідності жорстко дотримуватися якоїнебудь спеціальної словесній інструкції. Основні вимоги полягають у тому, щоб, по-перше, упевнитися, що досліджувані розуміють, що і як вони повинні зробити. По-друге, слід забезпечити відповідність прийнятої в даному обстеженні процедури загальноприйнятим стандартам, щоб була можливість порівнювати отримані дані з нормативними. Матеріали: екземпляр тестового буклету, бланк відповідей. Не допускається робити ніяких позначок у тестовому буклеті. У процесі попередньої бесіди

занесіть дані про досліджуваного в бланк відповідей, упевнившись, що вказаний

вік відповідає даті народження.

Інструкція. Відкрийте буклет на першому завданні А1.

–   Подивися сюди.

Вкажіть на верхню фігуру

–   Ти бачиш, що з цієї картинки вирізаний шматочок. Кожен з цих шматочків внизу …

Вкажіть на кожен з фрагментів по черзі

–   ... Має відповідну форму, щоб заповнити виріз, але тільки один з них підходить по малюнку. Номер 1 має правильну форму, але неправильний малюнок. Номер 2 взагалі не має малюнка. Номер 3 зовсім неправильний. Номер 6 майже правильний, але ось тут не підходить.

Вкажіть на білу пляму на фрагменті номер 6.

–   Тільки один зі шматочків правильний. Покажи, який з них підходить, щоб доповнити малюнок.

Якщо досліджуваний не показує на правильний фрагмент, продовжуйте пояснення, поки суть завдань не буде ним повністю вияснена.

Переходьте до завдання A2.

–   А тепер покажи шматочок, який підійде сюди.

Якщо досліджуваний не справляється, продемонструйте йому знову завдання А1, а потім знову попросіть вирішити завдання А2. Якщо завдання виконано правильно, переходьте до наступних завдань, працюючи за тією ж схемою.

Якщо досліджуваний задоволений своїм рішенням, прийміть його вибір незалежно від правильності. Відзначте номер остаточного вибору у відповідній частині бланка.

У міру пред’явлення наступних завдань продовжуйте використовувати ті ж інструкції до тих пір, поки в них є потреба.

Якщо дитина проявляє занепокоєння з приводу невеликих дефектів на малюнках, переконайте її, що про це не варто турбуватися.

Якщо дитина «застрягла» на конкретному завданні, запропонуйте їй рушити далі

і подивитися, чи не впорається вона з наступними завданнями, а потім поверніться до завдання, яке викликало труднощі.

Якщо була зроблена помилка або досліджуваний хоче змінити свою відповідь, закресліть раніше записаний номер, а потім запишіть номер остаточного вибору.

Оцінка та інтерпретація Підрахунок балів.

За кожну правильну відповідь нараховується один бал.

Якщо досліджуваний робить помилки в перших п’яти завданнях Серії А, то можна вважати, що він не зрозумів ідею завдання. Отримані при цих умовах бали, як правило, потрібно визнати недостовірними, незважаючи на те, що загальний бал при цьому може виявитися і більше десяти за рахунок вирішення завдань шляхом випадкового вгадування правильної відповіді серед шести альтернативних варіантів.

Коли тест проводиться індивідуально по книжковій формі, зараховується як «вірний» або «помилковий» той фрагмент, на який досліджуваний вказує як на свій остаточний вибір.

При груповому тестуванні з використанням відкритих бланків реєстрації відповідей, всякому, хто записує більше, ніж одну цифру проти номера будьякого завдання, необхідно сказати, щоб він викреслив всі, крім однієї. Якщо це виявлено після завершення процедури тестування, розглядається тільки останній номер праворуч незалежно від того, вірні або помилкові інші відповіді.

Представлення результатів

Найбільш адекватним способом інтерпретації значущості отриманої індивідом загальної оцінки є її співвіднесення з вираженою у відсотках відносною частотою, з якою цю оцінку отримують досліджувані тієї ж вікової групи. РІВЕНЬ I. «Супер-інтелектуал», якщо оцінка дорівнює або більше 95% для даної вікової групи.

РІВЕНЬ II. «Інтелектуальні можливості явно вище середнього», якщо оцінка дорівнює або більше 75%; II +, якщо оцінка дорівнює або більше 90%.

РІВЕНЬ III. «Середній інтелект», якщо оцінка лежить між 25% і 75%; III +, якщо

оцінка вище, ніж медіана або 50%; III-, якщо оцінка нижча, ніж медіана. РІВЕНЬ IV. «Інтелектуальні можливості явно нижче середнього», якщо оцінка дорівнює або менше 25%; IV-, якщо оцінка дорівнює або менше 10%. РІВЕНЬ V. «Істотне зниження інтелекту», якщо оцінка дорівнює або менше 5% для відповідної вікової групи. Загальний бал, узгодженість оцінки та досягнутий рівень розвитку зручно представляти в наступному вигляді: Загальний бал 24 Неузгодженості -1,0, + 1 Рівень II + Кількість помилок: Нормальна. Усереднені вікові нормативи виконання Кольорових прогресивних матриць (вся серія – А + АВ + В)
Вік дитини (бали)	Середнє значення	Розкид (у балах)
4,5 – 5,5 років	14	8-22
5,5 – 6 років	17	12-24
6 – 6,5 років	18	13-27
6,5 – 7 років	20	14-29
7 – 7,5 років	22	15-30
7,5 – 8 років	23	16-31
8 – 8,5 років	24	17-32
8,5 – 9 років	26	18-34
9 – 10 років	29	20-35
10 – 11 років	32	21-35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

Пальчикові лабіринти

 

Тексти для релаксаційних вправ
	1. «Подорож до казкового лісу» «Сядь, будь ласка зручно, заплющ очі. Поклади руки на коліна долонями догори. Уяви ліс. Не звичайний, а казковий. В ньому все як ти хочеш. Ти любиш бувати у лісі. Свіже повітря, лісова прохолода завжди приваблювали тебе. Ти швидко збираєшся і  біжиш до казкового лісу. Поки біжиш – твої ноги напружуються, потім живіт, спина, руки, обличчя…Сильно-сильно… А зараз ти розслаблюєш ноги, спину, руки, обличчя.. Дихається легко, рівно, глибоко. Дорога не стомлює тебе, а, навпаки, надає впевненості та сили. Ось він, твій улюблений казковий ліс! Усі стежинки в ньому знайомі. Ось ця веде до суничної галявини. Ти прямуєш туди. Ти любиш лежати у зеленій пахучій траві і уявляти, як маленькі феї казкового лісу стрибають з листочка на листочок, залишаючи по собі щлейф із блискіток.  Дихається легко, рівно, глибоко.  Навкруги тиша, лише десь стукає дятел, а пташки співають свої невигадливі пісні, радіючи кожній новій миті дня. Дихається легко, рівно, глибоко. Ти заходиш в маленький березовий гай.  Білі стовбури струнких берізок схожі на свічки на торті. Ти побачила суничний кущик. Нахилилась до нього і бачиш як на суничному листочку дрібмає сонечко. Свіже повітря пронизує все навкруги. Дихається легко, рівно, глибоко. Натішившись лісовою прохолодою і тишею, ти повертаєся додому.  А зараз на рахунок «три» відкрий очі.»
	2. «Лагідне море»
		«Давай вмостимося зручно і поїдемо на море? Закрий свої оченята, поклад
		руки на коліна долонями догори. Уяви собі  безкрайній берег моря, глибоко видихни, повільно вдихни. Тихо і лагідно шумить морська хвиля, заспокоює тебе і заколисує. Ти сидиш на березі моря, близько біля води, у теплому піску, ноги торкаються морської води. Вона дуже тепла, краї

хвиль – то прозора пінка. Вона лагідно лоскоче твої ніжки. Повільно зроби вдих і видих. Із кожним вдихом вода повільно входить у тебе, через ступні ніг піднімається вгору по тілу аж до талії, як приплив. А з кожним видихом повертається згори вниз, як відплив. І знову приплив – вдих, відплив – видих… Твоєму тілу приємно, спокійно і затишно. Вода омиває і очищує кожну частинку твого тіла і ззовні, і зсередини. Ти відчуваєте себе берегом моря, наче розчиняєшся в піску, і тебе омиває вода… Вдих – приплив, видих – відплив. Ти стаєш частинокю моря. Ти – частинка природи. Тобі добре і приємно відчувати себе природою. А зараз відкрий очі та розкажи куди це ти мандрувала?»

 

3.«Мандрівка на місяць»

«Вмощуйся зручно, так, щоб ти змогла довго мандрувати і зовсім не втомилася. Заплющ свої очі і постав руки долонями догори. Давай сьогодні полетимо на Місяць? Це буде дуже цікава і приємна мандрівка. Уяви, як ти одягаєш спеціальний одяг і сідаєш в космічний корабель. Три…два…один…полетіли!. Тобі не страшно, тобі зручно і спокійно. Дихаєш тихо і рівно. Видих-вдих…Видих…вдих… Твій космічний корабель м’яко сідає на сріблясту місячну поверхню. Ти виходиш із корабля і робиш перші кроки… тобі спокійно і затишно. Зі всіх сторін виблискують мільярди планет і зірок. Поверхня місяця м’яка і приємна. Куди не глянь – все дуже гарне. Скрізь світло і сонячно, адже у космосі не буває темряви. Сонячне світло пронизує твоє тіло і зігріває тебе своїм промінням. Воно поступово підноситься від ступнів ніг через все тіло і теплою хвилею повністю огортає тебе і дарує посмішку. Сонце таке лагідне. Ти нахиляєшся і береш у долоньки місячний пісок, він сріблястий і приємний на дотик. Дихається рівно, легко, глибоко. Повільними кроками ти перетинаєш цілу місячну галявину, ти помічаєш як «падають» зорі, як сяє сонце і як це все дивовижно. Дихаєш глибоко: вдих – видих. Помилувавшись космічною красою ти повертаєшся до свого космічного

 

	корабля, сідає в зручне і тепле крісло і засинаєш. Дихається рівно, легко і глибоко. Ти вирушаєш додому. Тепер повільно розплющуй оченята і розкажи як там на місяці?

 

ВІДЕОКАРТОТЕКА АПРОБАЦІЇ ПРОГРАМИ «НЕЙРОБУМ»
	1.	Однаковості. Вправи на розвиток міжпівкульної взаємодії, активізації
		пізнавальних процесів.
		https://youtu.be/QNHYxHX9ul4
	2. Нейрогімнастичні вправи
		https://youtu.be/YD3-b96XXJk
	3. Дзеркальне малювання
		https://youtu.be/19mwuImuwLg
	4.	Вправа на формування навичок орієнтації простору та розвитку крупної
		моторики
		https://youtu.be/7corYT0WRL0
	5.	Вправи для розвитку дрібної моторики
		https://youtu.be/eTRcxLrU9Zs
	6. Пальчикові лабіринти
		https://youtu.be/Xe4fnZVUKRU