"Корекція вад мовлення та відхилень в особистісному розвитку дошкільників та молодших школярів методами арт-терапії"

Корекція вад мовлення та відхилень в особистісному розвитку  дошкільників та молодших школярів методами арт-терапії

Формування творчої особистості, здатної творчо мислити, самостійно приймати нестандартні рішення, гнучко реагувати на різні зміни у суспільстві є одним з пріоритетних завдань освітнього процесу. Одним з основних завдань особистісно зорієнтованої моделі виховання та навчання особистості є створення передумов для реалізації її природних нахилів і здібностей.

Але, на сьогоднішній день збільшується кількість дітей з різними відхиленнями в розвитку. За даними МОЗ України частота народження дітей з особливими потребами складає 10,8% від загальної кількості новонароджених. Головними причинами інвалідності дітей займають:

вроджені аномалії – 20,7%;

хвороби нервової системи – 28,1%;

розлади психіки та поведінки – 14,4%.

Демографічні дані також невтішні. Вступаючи до школи, близько 80% дітей мають ті чи інші порушення стану здоров’я. Сьогодні кожна четверта – п’ята дитина в Україні потерпає, як мінімум, від одного психічного розладу, кожна п’ята має поведінкові, когнітивні, емоційні проблеми або мовленнєві порушення, у кожної восьмої діагностується хронічний психічний розлад, більшості необхідна підтримка психолога чи логопеда.

Ці всі фактори зумовлюють зниження соціальної та психічної адаптації більш ніж у 20% дітей та підлітків з нормальним фізичним та психічним розвитком.

Зростає кількість дітей з мовленнєвими вадами, структура яких досить часто набуває більш складного характеру, що викликає в подальшому вторинні і навіть третинні порушення у розвитку (М.К.Шеремет, С.Ю.Конопляста, В.В.Тарасун).  Це все знижує можливості дитини до успішного засвоєння навчальної програми в освітніх закладах, що призводить до шкільної дезадаптації.

Відомо, що однією із загальних закономірностей порушеного розвитку є відхилення у формування особистості. Труднощі соціальної адаптації дітей, складності їх взаємодії з навколишнім середовищем відзначали у своїх роботах Л.С.Виготський, Ж.І.Шиф, В.І.Лубовський.

Багато педагогів і психологів ( Р.Є. Левіна, Л.Ф. Спірова, Г.В. Чиркіна, С.М. Шаховська, О.С. Ушакова, Т.М. Волковська та ін) вивчаючи особливості спілкування з однолітками в умовах порушеного розвитку, а саме - при порушеннях засобів спілкування,  вказують на факт наявності в дітей із мовними порушеннями специфічних особливостей особистості, серед яких відзначаються стійкі порушення комунікативної сфери, зокрема, порушення міжособистісної взаємодії, спілкування дітей з дорослими і однолітками, занижена самооцінка.

У процесі дослідження особистісного розвитку дошкільників з порушенням мовлення (авт.. дослідження: І.Ю. Левченко, І.С. Марченко, Г.Х. Юсупова) та молодших школярів, була виявлена низка особливостей, які полягають у заниженій самооцінці, комунікативних порушеннях, проявах тривожності й агресивності різного ступеня вираженості. Залежно від рівня комунікативних порушень і ставлення до мовленнєвого дефекту дошкільники та молодші школярі з порушенням мовлення поділяються на три групи (Чиркина Г.В.):

1) діти, яких не турбує власний дефект, тому немає труднощів з мовленнєвим контактом; активно взаємодіють з дорослими і ровесниками, застосовуючи невербальні засоби спілкування;

2) діти, в яких виникають труднощі в процесі встановлення контакту з оточенням, вони не прагнуть до спілкування, уникають ситуацій, в яких потрібно застосовувати мовлення, в грі використовують невербальні засоби спілкування, помірно переживають свій дефект;

3) діти, в яких спостерігається мовленнєвий негативізм, а саме: відмова від спілкування, замкненість, прояви агресивності, занижена самооцінка.

Виникає питання «Як виправити мовленнєвий дефект і допомогти дитині успішно інтегруватися у дошкільному та шкільному середовищі?»

В останні роки все частіше спеціалістами системи освіти (психологами, логопедами) почали використовуватися креативні методи корекційно-розвиткової роботи, а саме, технології арт-терапії. Її привабливість для спеціалістів можна пояснити тим, що арт-терапія використовує мову візуально- пластичної експресії. Це особливо актуально під час роботи з дітьми і робить її важливим інструментом для дослідження, розвитку та гармонізації в тих випадках, коли дитина не може виразити словами свій емоційний стан. Діти, в більшості випадків, мають складності в вербалізації своїх проблем і переживань, невербальна експресія для них більш природна. Особливо це значимо для дітей з вадами мовлення. Основні функції арт-терапії під час роботи з дітьми-логопатами:

•                  компенсаторна  - домінанта активності особистості дитини переміщується із зони відношень з оточуючим світом, де вона з певних причин неуспішна, в зону, доступну для її контролю та ефективного впливу, а саме, спілкування у творчому процесі з вчителем-логопедом;
•                 розвиваюча – за рахунок удосконалення мовленнєвих навичок дитина-логопат поширює зону власного контролю та взаємодіє з оточуючими;
•                 навчальна – за рахунок використання вже існуючих мовленнєвих навичок здійснюється гнучкий перехід від умінь дитини до того, що їй необхідно освоїти.

Представлена арт-терапевтична програма проводиться вчителем-логопедом у вигляді групових занять тривалістю 30-45 хвилин один раз на тиждень. Окремі техніки, вправи, ігри можуть бути використані на логопедичних заняттях

Мета програми: корекція відхилень в особистісному розвитку та розвиток основних засобів усного мовлення дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з вадами мовлення методами арт-терапії.

 Задачі програми:

І. Подолання недоліків мовленнєвого розвитку, а саме:

•                 уточнення та збагачення словника;
•                 розвиток граматичної будови мовлення (формування навичок словотворення та словозміни);
•                 розвиток зв’язного (діалогічного, монологічного) мовлення на основі формування умінь структурувати смислову ситуацію, виділяти в ній основі компоненти і виражати їх у мовній формі

ІІ. Подолання недоліків в особистісній та емоційно-вольовій сфері:

•                 стимулювання творчого та особистісного розвитку дошкільників та молодших школярів з вади мовлення;
•                 розвиток комунікативних навичок, прагнення до взаємодії з оточуючими;
•                 розширення уявлень дітей про себе, свої особливості;
•                 гармонізація емоційного стану дошкільників та молодших школярів з вадами мовлення, а саме, сприяння зниженню психоемоційного напруження, тривожності, агресивності;
•                 формування вмінь та навичок емоційно-вольової регуляції;
•                 підвищення самооцінки дітей, сприяння виникненню почуття гідності та самоповаги.

Структура програми

Необхідні матеріали для організації та проведення занять:

• олівці, акварель, гуаш;
• пензлики різних розмірів, баночки з водою;
• папір різного формату, кольору та відтінків;
• картон, фольга клей, скотч, ножиці, проволока, мотузки, нитки, клаптики тканини, природний матеріал;
• пластилін, дошки для роботи з пластиліном, стеки;
• серветки, ганчірки тощо.

Структура арт-терапевтичних занять:

1. Ритуал «Привітання».
2. Налаштування на роботу («розігрів»).
3. Основна техніка (індивідуальна, групова творча робота).
4. Інтерпретація створених творчих робіт, емоцій та почуттів, що виникли в процесі роботи (підведення підсумка).
5. Ритуал «Прощання».

Додаток

Заняття 3

Тема: «Перетворення».

Мета заняття: розвивати вміння правильно виражати власні емоції та почуття, розуміти емоції та почуття інших, розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас.

Час проведення: 30-35 хвилин.

Обладнання: повітряні кульки на кожну дитину, «орбіс» (гідрогель), лійка для води, дерев’яні палички на  кожну дитину.

Хід заняття:

1. Вправа «Ланцюжок» (3 хв.)

Мета: створення атмосфери довіри та прийняття, налаштування на подальшу роботу.

Хід вправи:

Одна дитина – «ведучий». Це означає, що вона буде ходити по центру кімнати з відкритими очима, всі інші закриють очі та будуть рухатися до центру кімнати. Якщо діти наштовхуються один на одного, то кажуть: «Привіт!» і тиснуть руки й рухаються далі з закритими очима. Якщо дитина наштовхується на «базу», яка не відповідає на «привіт», тоді необхідно розкрити очі, взятися за руки з «базою» і ходити удвох з розплющеними очима. Всі, хто відкриває очі, рухаються мовчки та не відповідають на привітання. Гра закінчується тоді, коли всі діти розплющили очі, тримаються за руки. Повинен утворитися ланцюжок.

Інструкція для дітей: «Кожне наше заняття починається з привітання, не будемо й сьогодні порушувати традицію. Ми привітаємося, але особливим способом. Зараз ви всі повинні заплющити очі, до кого я доторкнуся буде «базою - головою, центральним, першим». Тільки «база» може ходити по кімнаті з відкритими очима. Вона ходить по центру, всі інші, навпаки  з закритими очима йдуть з різних кутків кімнати до центру. Якщо ви наштовхнулись на когось, то повинні сказати: «Привіт!» і потиснути один одному руку, продовжити рухатися по кімнаті. Але, якщо ви наштовхнулися на «базу», то зрозумієте те по тому, що вона не має право говорити. Тоді ви відкриваєте очі, берете «базу» за руку та вже разом ходити з відкритими очима. Коли всі зіштовхнуться з базою, утвориться ланцюжок. Гра закінчується».

2. Вправа «Ласкаве ім’я» (2 хв.)

Мета: створення атмосфери довіри та прийняття, підвищення самооцінки, формування навичок словотворення та словозміни.

Хід вправи:

Дорослий пропонує дітям придумати різні варіанти ласкавого звертання до кожного з них.

Інструкція для дітей: «Для кожної людини її ім’я – це самий найдорожчий звук у світі. Дуже приємно, коли називають по імені. А ще приємніше, коли тебе називають ласкаво. Давайте зараз разом придумаємо кожному з вас варіанти вашого імені в ласкавій формі».

3. Вправа «Пінгвіни й фламінго» (10 хв.)

Мета: активізація дітей, тілесне розслаблення й розкріпачення, розвиток зв’язного мовлення.

Попередня підготовка: на передодні на занятті з розвитку зв’язного мовлення діти познайомилися з особливостями диких птахів, а саме, пінгвін, фламінго.

Хід вправи:

Дітям пропонується уявити себе в ролі птахів – фламінго, порухатися так само, як рухаються ці птахи: повільно, роблячи величаві кроки й такі ж рухи руками – крилами. Одна дитина – пінгвін, рухається швидко, маленькими кроками, долоньки вивернуті внутрішньою стороною назовні. Пінгвін повинен доторкнутися головою (лобом) до фламінго, ніби то щипаючи дзьобом, і в ту ж саму мить фламінго перетворюється в пінгвіна.  Тепер ці дві дитини – пінгвіна починають ловити інших фламінго. Гра закінчується, коли всі фламінго стають пінгвінами.

Інструкція для дітей: «На одному чарівному острові жив собі пінгвін. А хто такий пінгвін? (дорослий вислуховує відповіді дітей і підводить підсумок. Пінгвін – це птах, який літати не вміє, але як і всі птахи має крила, його тіло вкриває пір’я, є дзьоб. Живе пінгвін на Південному полюсі, в Антарктиді. А, як рухаються пінгвіни? (діти разом з дорослим рухаються, як пінгвіни – швидко, маленькими кроками, долоньки вивернуті внутрішньою стороною назовні).

Не було в нашого  пінгвінчика ні братів, ні сестер. А, він так хотів, щоб у нього вони були. Дуже сумно було пінгвінчику. І ось одного разу, рано-вранці на острів прилетіли незвичайні птахи – фламінго. Діти, а які фламінго (дорослий вислуховує відповіді дітей), як вони пересуваються? (діти разом з дорослим починають рухатися, як фламінго - повільно, роблячи величаві кроки й такі ж рухи руками – крилами). Нашому пінгвінчику дуже захотілося з ними познайомитися. Він підійшов до одного фламінго і в знак привітання торкнувся до нього дзьобом. І тут сталося диво фламінго перетворився в пінгвіна. Острів же  був чарівний, на ньому всі заповітні мрії здійснювалися. Так привітавшись зі всіма фламінго в пінгвінчика з’явилися брати й сестри.

А тепер давайте пограємо. Зараз за допомогою лічилочки ми оберемо пінгвінчика. Всі інші будуть фламінго. Пінгвінчик пересувається по кімнаті й торкається дзьобом (лобом) фламінго. Той фламінго перетворюється в пінгвінчика. Тепер вони удвох пересуваються по кімнаті і торкаються дзьобом інших фламінго. Гру закінчено, коли всі фламінго стали пінгвінчиками. Почали!»

4. Вправа «Весела кулька» (авт..Л.Стреж) (10-15 хв.)

Мета: розвиток тактильно-кинестетичної чутливості, дрібної моторики, зниження тривожності агресії, створення позитивного емоційного стану, розвиток зв’язного (монологічного) мовлення.

Обладнання: повітряні кульки на кожну дитину, «орбіс» (гідрогель), лійка для води, дерев’яні палички на  кожну дитину.

Хід вправи:

1. Діти взаємодіють з гідрогелем (занурюють ручки в таз з кульками) - вітаємось.
2. Під керівництвом дорослого наповнюють кульки гідрогелем за допомогою лійки для води та дерев’яної палички.
3. Промальовують обличчя кульці.
4. Кожна дитина розповідає про свою кульку:
   • Як її звати?
   • Скільки їй років?
   • Її улюблені ігри? Тощо

5. Діти діляться своїми відчуттями під час взаємодії з кульками.

5. Вправа «Зустрінемося знову» (2 хв.) 

 Мета: згуртування дітей, створення атмосфери групової довіри й прийняття.

Хід вправи:

Всі діти дружно встають у коло, простягають уперед ліву руку "від серця, від душі" (виходить піраміда з долоньок) і промовляють слова:

"Один, два, три, чотири, п'ять – ми зустрінемось, дай «п’ять»!», діти роз’єднують пірамідку і плескають один одного по долоньці.